Під Києвом в полі гниє 160 тонн птиці

Відходи гниють та розповсюджують різкий неприємний запах, повідомляють місцеві активісти в мережі Facebook, пише agroday.com.ua.

«Звалище» розташоване поряд з селом Гаврилівка, за 1,3 км від найближчих жилих будинків. Від нього прокопані дренажні канали для відводу стоків у ліс.

Як виявилось, тушки біля лісу заскладував «Гаврилівський птахівничий комплекс» компанії «Комплекс Агромарс», що виготовляє продукцію під брендом «Гаврилівські курчата».

В самому «Агромарсі» таку міру називають вимушеною. «Обладнання для переробки відходів вийшло з ладу», — пояснює Олексій Марченко, виконавчий директор птахофабрики.

Микола Бабенко, генеральний директор «Центру підвищення ефективності в тваринництві», спілкуючись з AgroDay, допустив можливість падіжу птиці в компанії.

«Є нормативний рівень падежу: для птахофабрики — до 6% за весь період відгодівлі, для свинокомплексу — 12% за весь період відгодівлі від народження, — пояснює фахівець. — Бувають і надзвичайні ситуації. Схоже, що в «Агромарсі» вони трапляються часто».

Одна справа, якщо це могильник. «Але якщо ці гори розташовані прямо біля пташників — можуть потруїтися люди», — говорить Бабенко.

При цьому експерт запевняє, що такого однозначно не має бути. Для подібних відходів передбачаються могильники або крематорії.

Як виявилось, падіж курей дійсно мав місце. Ще в жовтні минулого року через відключення електроенергії у невентильованих пташниках задихнулось 64 тис. курей. Майже 160 тонн тушок вивезли у відркрите поле.

Як інформує Держпродспоживслужба, за фактом порушення на «Агромарс» було заведено кримінальну справу. «Інспектори спільно з представниками місцевої влади оглянули місце звалища та виявили велику кількість відходів (яєць та залишків тваринного походження), які займають значну площу», — повідомляв тоді контролюючий орган.

Значну — це понад 120 га, свідчать матеріали справи, що досі розглядається в суді.

Слідчі органи встановили, що відходи дійсно належать «Комплексу Агромарс», а земельна ділянка, на яку їх звозили, знаходиться неподалік пташника №1. Причому цільове призначення ділянки — ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Правоохоронці запросили в суду дозвіл на тимчасовий доступ до документації компанії, аби виявити, яким чином проводилась утилізація відходів з 2015 року та хто є відповідальним за вчинений злочин. Але клопотання так і не задовольнили. «Агромарс» апелює тим, що надавав слідству всю запитувану інформацію і в подібній мірі немає потреби.

Поки судова тяганина триває, грунтові води та землю в місцях скупчення відходів забруднює азот, аміак та інші небезпечні сполуки. «Сховища мають бути бетонними, а не розташовуватись на відкритому грунті», — пояснює фахівець Національного екологічного центру Тамара Харчилава.

Зазначимо, що випадок масового падежу птиці на «Агромарсі» далеко не перший. У 2012 році на виробництві загинуло 100 тис. голів курей — і також через відключення електроенергії.

Нині «Агромарс» є одним з найбільших виробників курятини в Україні. Співзасновник компанії — Євген Сігал, статки якого в 2012 році оцінювали в $288 млн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на капусту в Україні пішли на спад

Пропозиція білокачанної капусти на ринку України помітно збільшилася, оскільки багато фермерів почали розпродавати наявні обсяги, враховуючи погіршення якості продукції в сховищах. Як результат, це має досить негативний вплив на ціни, повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, вже сьогодні українські господарства готові відвантажувати капусту по 2,5-3,5 грн/кг (0,07-0,10 євро/кг) в залежності від регіону, якості і інших умов угоди. Таким чином, тільки за тиждень ця продукція подешевшала на 13-17%. У той же час, гравці ринку відзначають, що зниження цін могло б бути і більш різким, якби не досить активний попит роздрібних мереж.

При цьому необхідно додати, що навіть після помітного здешевлення капуста в Україні на даний момент обходиться оптовим покупцям в середньому в 1,5 рази дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінився агроекспорт за п’ять років

До цього найвищий експорт було зафіксовано у 2012 році – 17,9 млрд дол США, повідомляє прес-служба УКАБ.

Структура аграрного експорту за п’ять років фактично не змінилась.  57% усіх агропродовольчих поставок з України залишилися за топ-3 позиціями: соняшниковою олією, кукурудзою та пшеницею, що разом забезпечують біля 10 млрд дол США.

Перелік топ-10 основних експортних товарів протягом цього періоду також залишався майже незмінним, за виключенням лише кількох позицій: частка шоколаду та сирів знизилася, - і у 2017 році вони вже не входили до десятки основних експортних українських товарів через різке зниження торгівлі з Росією. Експорт шоколаду впав на 481 млн дол. США або на 76%, а сирів на 326 млн дол. США або -  91%.

Натомість відбулося нарощення експорту м’яса та субпродуктів птиці в 2,7 рази або на 244 млн дол. США. Основною причиною цього стало підписання ЗВТ з ЄС і активне використання квот на безмитний експорт продукції до країн Євросоюзу. М’ясо птиці з рейтингу найбільш експортованої продукції піднялась з 16 сходинки у 2012 році на 8 сходинку у 2017 році. Також у 2,5 рази зріс експорт цукру – з 113,9 млн дол. США до 280,2 млн дол. США.

«У 2017 році експорт аграрної продукції сягнув майже рекордних докризових показників, однак його структура не зазнала суттєвих змін. Майже 60% поставок, як і раніше, становить сировина, а сам перелік продуктів включає ті ж самі соняшникову олію і зернові. Україна втратила Росію як ринок збуту для сиру та шоколаду, натомість наростила поставки м’яса птиці. Надалі необхідно розвивати експорт інтенсивним шляхом, – збільшуючи поставки продукції з доданою вартістю аби нівелювати статус України як «сировинного придатку»» - коментує Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки власники паїв оцінюють вартість землі

Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне нормативно-правове урегулювання цього питання, а також встановлення спеціальних обмежень, які діятимуть в інтересах українського народу, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні на прес-конференції, яка відбулася в УНІАН 7 лютого 2018 року.

У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, придбати земельні ділянки виявило бажання близько 48% землекористувачів.

Переважна більшість селян обізнані в тому, якою насправді є вартість сільгоспугідь: 39,4% вважають, що ціна має бути в межах 6 тис. дол. США/га, ще стільки ж респондентів оцінюють 1 га в 12 тис. дол. США.

Втім, прийнятна для викупу земель ціна є суттєво нижчою, зауважила Ольга Ходаківська. Половина опитаних землекористувачів (54%) готові заплатити не більше 1000 дол. США/га, і лише кожен шостий (15,3%) – 2500 дол. США/га.

Найбільш прихильною до можливого уведення купівлі-продажу земель є та частина власників земельних паїв, які обробляють їх самостійно. При цьому більшість із них висловлюються за обмеження обігу земель фізичними особами (16%), або ж громадянами України та фермерськими господарствами (12%).

Трохи більше половини (58,1%) представників територіальних громад підтримують необхідність запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, однак вважають, що дане питання зараз не на часі.

За результатами проведеного опитування, однією з суттєвих перешкод на шляху запровадження ринкового обігу земель є брак обігових коштів у потенційних покупців. З огляду на це респонденти цілком справедливо зазначають, що процес «запуску» ринку земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.

Результати анкетних опитувань вказують на те, що власники земельних паїв, як і землекористувачі досить помірковані у відповідях з питань запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Однак, обираючи майбутню модель земельних відносин в Україні значна частка опитаних відповіла, що хотіла б господарювати на землі, що буде їх власністю, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які українські солодощі люблять європейці: інфографіка

Про це повідомляє U open EU, пише 24tv.ua

Проект зібрав основні категорії солодких товарів, які експортувала Україна до ЄС за 9 місяців 2017 року у найбільших обсягах.

Також експерти підрахували і європейські країни, які входять до топ-10 імпортерів солодощів, вироблених в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший виробник цукру в Україні погіршив показники

Про це йдеться у прес-релізі компанії, пише НВ.

Так, було перероблено близько 3,1 млн т цукрових буряків.

В Астарті пояснюють зниження обсягів виробництва низьким врожаєм цукрових буряків на Полтавщині.

При цьому, частка цукру першої категорії, що відповідає міжнародним експортним вимогам, становить близько 90% від загального обсягу виробництва.

Крім того, після введення в експлуатацію жомосушильного комплексу на Наркевицькому цукровому заводі, загальне виробництво гранульованого жому зросло на 19% - до 43 тис. т.

Відзначається, що компанія значно скоротила втрати буряка при збереженні і транспортуванні, а також енергоспоживання при переробці.

Нагадаємо, що за підсумками сезону 2016/2017 Астарта збільшив виробництво цукру на 42% - до 505 тис. т.

Агропромхолдинг Астарта - найбільший виробник цукру в Україні з часткою виробництва близько 25%, земельний банк якого становить 245 тис. га. Також компанія займається виробництвом молока та переробленням сої.

Компанія провадить діяльність у Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській і Харківській областях.

Найбільшими акціонерами Астарти є бізнесмен Віктор Іванчик та міжнародна фінансова група Fairfax Financial Holdings Limited, акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview