178171
182818

Підстав для подорожчання гречки немає

Про це поінформувала завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Боднар.

За її словами, ця тенденція розпочалася ще з червня 2016 року і зберігається досі. Протягом минулого року у роздрібній мережі гречана крупа подешевшала на 25% – з 30,5 грн у січні до 22,95 грн за 1 кг у грудні 2017 року. Станом на січень 2018 року середня по Україні роздрібна ціна на гречку продовжувала знижуватись і складала 22,53 грн за 1 кг.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, аналогічні тенденції спостерігаються по всьому ціновому ланцюгу.

Оптово відпускні ціни на гречану крупу протягом 2017 року знизилися на третину (33%), а середня ціна на неї станом на січень 2018 року становила 18,62 грн за 1 кг.

Найбільше зниження спостерігається в первинній ланці цінового ланцюга – у ціновій динаміці закупівельних цін на зерно гречки. Рівень цих цін протягом 2017 року  знизився на 45%. Станом на січень 2018 року закупівельні ціни на гречку складали в середньому 9,52 грн за 1 кг.

Слід пам’ятати, що цінова ситуація на ринку гречки об’єктивно залежить від пропозиції, яка формується за рахунок внутрішнього виробництва та імпортних закупівель, зауважила Ольга Боднар.

В Україні зростання валового збору гречки спостерігається впродовж останніх трьох років. Сприятлива кон’юнктура на ринку гречаної крупи спонукала сільгосптоваровиробників – переважно фермерські та малі господарства – збільшити площі посіву під гречкою. У 2017 році зібрана площа під культурою у всіх категоріях господарств збільшилася проти 2015 року на 36%, а порівняно з 2016 роком – на 12%. Відповідно валовий збір гречки збільшився торік до 193 тис. т, перевищивши показники 2015 року більш, ніж у 1,5 разу.

Такий обсяг виробництва вітчизняної гречки здатний практично повністю задовольнити внутрішній попит, який складає 170-180 тис. т на рік, зазначила експерт.

На її думку, суттєву роль при формуванні пропозиції та цінової ситуації на ринку гречаної крупи у 2017 році зіграв і імпорт гречки. Його обсяги торік складали 15,9 тис. т, що перевищує показники 2016 року у 3,4 разу. За даними Державної митної служби України, протягом цього періоду 80% гречки завозилося з Російської Федерації. У січні 2018 року левова частка цієї продукції – 72% – імпортувалася з Казахстану. Звідти за місяць було завезено 742 т гречки.

Слід також брати до уваги фактор різниці цін. Вартість 1 т імпорту гречки у середньому за 2017 рік становила 301 дол. США, тобто 8006 грн/т. Закупівельна ж ціна вітчизняної гречки на внутрішньому ринку складала торік в середньому близько 13-14 грн за 1 кг. Таким чином, імпортна продукція складає серйозну конкуренцію вітчизняним товаровиробникам та формує цінову кон’юнктуру внутрішнього ринку, зазначила експерт.

Нарощення обсягів виробництва гречки призвело до збільшення пропозиції на внутрішньому ринку, а це у сукупності із задоволенням внутрішнього попиту за рахунок імпортних поставок зумовило зниження внутрішніх цін на гречану крупу. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, підстав для подорожчання гречки у 2018 році немає, підсумувала Ольга Боднар.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Уряд впорядкував нормативно-правові акти з питань ліцензування у сфері ветеринарної медицини

Це передбачено постановою «Про внесення зміни до пункту 16 переліку органів ліцензування», яка була прийнята 14 березня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України.

Зазначена постанова доповнює графу «Вид господарської діяльності» пункту 16 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609, другим абзацом – «виробництво ветеринарних препаратів». Тобто відтепер Держпродспоживслужба здійснює ліцензування таких видів діяльності: ветеринарна практика та виробництво ветеринарних препаратів.

Таке рішення Уряду покращить ефективність роботи Держпродспоживслужби та забезпечить проведення ліцензування господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів, що в свою чергу дасть змогу виробникам наблизити якість вітчизняних ветпрепаратів  до вимог світового ринку.



В Україні дешевшають яблука

За даними моніторингу «Інфо-Шувар», в середині березня на гуртових ринках країни найдешевші сорти яблука Флоріна, Айдаред, Ренет Симиренка можна купити по 13-15 грн/кг (0,41-0,47 EUR/кг), тобто, на 10% дешевше, ніж в кінці лютого. Гуртові ціни на більш дорогі сорти Гренні Сміт , Фуджі, Голден знизились 8% до 16-17 грн/кг (0,5-0,53 EUR/кг).

Не дивлячись на зниження, поки що ціни на яблуко для березня лишаються рекордно високими. В минулому році ці фрукти на гуртових майданчиках країни пропонувались майже в 2 рази дешевше, але зростання ціни почалось саме в середині березня, коли запаси вітчизняного яблука майже скінчились. Сьогодні ж на ринку майже вся пропозиція – це вітчизняне яблуко. Імпортери поки що знаходяться в режимі очікування, тому що в Польщі, яка традиційно є головним постачальником яблук в Україну, сьогодні ці фрукти пропонуються навіть дорожче ніж в Україні по 0,47-0,56 EUR/кг .

Як вже повідомлялось, Україна в цьому сезоні суттєво покращила торговий баланс по яблуку, збільшивши експорт майже в 2,5 рази та скоротивши імпорт в 3 рази. Збільшити експорт країні вдалось за рахунок промислового яблука, попит на яке в країнах ЄС цього року був надзвичайно високим через втрату власного врожаю.

Ваш вибір 'Цікаво'.


«Кернелу» та «Рошену» перекрили лазівку для ухиляння від сплати податків

Про це в ході брифінгу повідомив сам міністр фінансів Олександр Данилюк. За словами міністра, Голландія входить в ТОП-3 країн, які виводяться гроші з України без сплати податків, пише УНІАН.

«Простими словами, ми закрили можливості для оптимізації податків для таких компаній як «Кернел», ДТЕК, «Рошен» і «Метінвест»... Податки треба платити там, де заробляються гроші», - сказав міністр. За словами міністра, здійснення цієї ініціативи принесе держбюджету, за попередніми розрахунками, понад 300 млн грн в рік.

12 березня Міністерства фінансів України та Королівства Нідерландів підписали протокол про зміни в Конвенції між країнами про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Протокол передбачає оподаткування дивідендів за ставкою 5%, якщо фактичним власником дивідендів є компанія – власник не менше 20% капіталу компанії, а також збільшення ставки оподаткування відсотків з 2% до 5% ставку оподаткування роялті на рівні 5% і 10%

 

Ваш вибір 'Подобається'.


ФАО дорікнуло Україні за халатне поводження з непридатними пестицидами

Про це йдеться у прес-релізі продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), передає УНН.

Повідомляється, що в Україні частка контрафактної продукції на ринку пестицидів становить 25%, тоді як на світовому ринку - 10%.

"Боротьба з контрафактними пестицидами без впливу на попит зі сторони споживача є безглуздою. Тому одним з необхідних заходів у протидії є просвітницька робота серед агровиробників", — вважає координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Експерт додав, що ситуація із виробництвом контрафактних пестицидів на локальному ринку є кризовою.

"За даними правоохоронних органів, найчастіше зустрічаються випадки виробництва фальшивого продукту з легально ввезених активних інгредієнтів, підробка контейнерів всередині країни, повторне використання порожніх контейнерів, повернення вилучених заборонених пестицидів на ринок та перепакування застарілих пестицидів", - розповіли у ФАО і наголосили, що із контрафактними та непридатними пестициди потрібно поводитися, як із небезпечними відходами.

Нагадаємо, минулого року екологи заявили про катастрофічну ситуацію на ринку утилізації небезпечних відходів – більше половини підприємств займаються шахрайством і замість знешкодження отрутохімікатів звозять їх на стихійні полігони, отруюючи людей.

За офіційними даними, в Україні вже накопичено понад 5 млрд тонн небезпечних відходів. До 2017 року в країні діяв мораторій на перевірки бізнесу, який нівелював державний контроль за екологічною ситуацією. Втім, у 2018 році уряд надав дозвіл Мінприроди проводити перевірки. І тепер екологи очікують від ековідомства упорядкування ситуації на ринку поводження з небезпечними відходами.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українців можуть залишити без шампанського і коньяку

Згідно із законопроектом, географічне зазначення – це географічна назва місця, де виробляють продукт. Як правило, такий товар має особливу якість, репутацію або будь-які інші характеристики, зумовлені своїм походженням. Йдеться хоча б про один з етапів виробництва або переробки продукції, що здійснюються на зазначеній географічній території, пише etcetera.media.

Назви товарів з географічним зазначенням захищаються національним і міжнародним правом.

Якщо депутати Верховної Ради підтримають законопроект у другому читанні і його підпише Президент, то напої з назвою «Шампанське» (ігристе вино, зроблене з винограду, який росте у французькому регіоні Шампань) і «Коньяк» (різновид бренді, який виробляється за особливою технологією у французькому місті Коньяк) перестануть виготовляти в Україні.

Крім того, мінеральна вода «Миргородська», «Ніжинські огірочки» та інші продукти повинні будуть вироблятися виключно в тих географічних точках, які вказані в назві товару.

Ваш вибір 'Подобається'.