Підсумки ринку агрострахування-2017: нові програми, вигідні умови, гарантований результат

 Для вітчизняних аграріїв 2017-й був непростим – до вже традиційних питань пов’язаних з подорожчанням паливно-мастильних матеріалів, необхідних для проведення посівної та збиральної кампаній, відсутністю держпідтримки, складнощами у податковому законодавстві додалися ще й проблеми природного характеру. Весняні заморозки вщент знищували майбутні врожаї ягід та фруктів, а літні зливи та град – зернові культури. При цьому, більшість фермерів, на жаль, як і раніше, не поспішали застраховувати свої посіви, створюючи своєрідну «подушку безпеки» для свого бізнесу. І, як виявилося, дарма. Поточний рік позначився створенням ряду принципово нових продуктів на ринку агрострахування. Детальніше про них AgroNews.ua розповів експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

«Один з таких продуктів, що був запущений влітку поточного року - програма розширеного покриття для озимих культур при страхуванні на період перезимівлі ТОВ «Агрориск». Програма розрахована на покриття ризиків від осінньої посухи на період  20 серпня – 30 листопада (для озимого ріпаку) з відшкодуванням за збитки восені 50% від страхової суми по полю. Страховим випадком вважається неприйняття полів з озиминою на страхування перезимівлі»,- розповідає експерт.

За словами Володимира Юдіна, дана програма  ТОВ «Агрориск»  пропонується як додаткове покриття до програми страхування на період перезимівлі і розрахована, перш за все, на озимий ріпак. Програмою покривається ризик отримання слабих пагонів озимих культур внаслідок дії посушливих умов в осінній період, які нездатні перезимувати. При цьому в програмі додаткового покриття страхових ризиків пропонується зменшення кількості полів, поданих на страхування за програмою на період перезимівлі.

Загальні принципи страхування, наприклад, посівів сільгоспкультур на перезимівлю, які пропонує своїм клієнтам компанія «Агрориск», за словами Володимира Юдіна, дуже прості: якщо густота рослин на площі застрахованих посівів за період між їх прийняттям на страхування восени та відновленням вегетації навесні зменшиться на 50% та більше, то страхувальник отримує страхове відшкодування в розмірі повної страхової суми (за мінусом франшизи)

Основною перевагою програм компанії «Агрориск» є те, що  вони передбачають страхування від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до втрати врожаю.  Згідно умов договору «Агрориск» страхує та відшкодовує  всі витрати, незалежно від їх походження, як прямі, так і непрямі.

«На жаль, послуги з агрострахування доки не дуже популярні у вітчизняних аграріїв, не тільки через брак коштів у останніх, але й через не прозорі дії деяких страховиків. Проте, наразі, в Україні вже сформовано пул надійних агростраховиків, які гарантовано виплатять страхові збитки фермеру у разі, коли це передбачено договором. І це, наразі, один з найголовніших здобутків вітчизняного ринку агрострахування»,- підкреслив Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

2017-й рік для групи компаній UKRAVIT: збільшення виробництва, попиту та розвиток інновацій

Українському виробнику у 2017-му вдалося зміцнити власні позиції на внутрішньому та світовому ринках, збільшивши застосування аграріями всієї лінійки власних продуктів. Які здобутки  Компанії та які плани на найближче майбутнє, пише AgroNews.ua.

Розширення портфелю препаратів за умов стабільного попиту на продукцію – є чи не найголовніша мета будь-якого бізнесу. За останні роки UKRAVIT вдалося записати собі у актив найбільший портфель продуктів серед виробників ЗЗР та мікродобрив в Європі та Азії. Наразі він становить 142 препарати ЗЗР, мікродобрив та деззасоби.  

Що стосується попиту, то за словами гендиректора Компанії «Укравіт Агро» Євгена Семененка, великі господарства та агрохолдинги, які раніше принципово не використовували продукцію українських виробників, на сьогодні, спробувавши деякі продукти комплексної системи захисту та підживлень рослин компанії UKRAVIT, вже наступного року готові застосовувати повністю за всією системою.

Продовжила розвиватися в поточному році і «Фабрика агрохімікатів» у м. Черкаси, що входить до складу ГК UKRAVIT. Якість продукції тут контролюють дві сертифіковані лабораторії - аналітична, де визначають загальні хімічні показники продукції, і хроматографічна, яка визначає норму діючої речовини у вхідній сировині та в готових препаратах.

Важливий напрямок роботи Компанії – зворотній зв’язок з фермерами.  В поточному році представники UKRAVIT взяли участь у 64 різних заходах (Дні Поля, семінари, конференції, тощо), що відбулися майже по всій території України. Під час подібних заходів кваліфіковані фахівці  надають аграріям безкоштовну консультаційну допомогу при виборі тих чи інших продуктів компанії, їх застосуванні в тій чи іншій ситуації тощо, а також на практичних прикладах демонструють сучасні досягнення вітчизняної агрохімії.

Пріоритетним напрямком  Групи Компаній UKRAVIT залишаються інвестиції в науку та залучення висококласних фахівців задля створення високоякісного продукту в галузі виробництва засобів захисту рослин. З цією метою вже у квітні наступного року планується відкриття науково-дослідного центру Компанії, що не має аналогів в Україні та країнах близького зарубіжжя.

«Основна мета роботи Центру – забезпечення українських аграріїв найкращими технологіями для виробництва сільгосппродукції»,- підкреслив власник Групи Компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.

Територія центру, який наразі готовий на понад 80%, налічує 2,5 тис. кв.м. Над його запуском працює дві групи вчених. Основна стратегія Центру звучить як «зелена хімія». Це авторська розробка українських та швейцарських вчених.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати додаткових 50% прибутку із саду?

"За останні 9 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів аж з 24 сходинки. Наразі, українські бджолярі збирають не більше 10% потенціалу меду. Це пов’язано із станом справ у бджільництві. В Україні практично немає промислових пасік, але майже всі цікавляться можливістю їх створення", - зазначає Андрій Ярмак.
 
За його словами, дохід від реалізації меду становить понад 90% доходів українських бджолярів, тоді як, наприклад, у США – менше половини. З іншого боку, дохід від запилення в доходах бджолярів України – майже нульовий, тоді як структурі доходів пасічників у США – близько 50%. Дохід від продажу прополісу, маточного молочка, пилку, воску і тому подібного в Україні також є мінімальним.
 
"Пасічники України зацікавлені в співпраці з садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, в тому числі – через проблему отруєння бджіл ЗЗР. Відсутність системи прослідковуваності та контролю якості призводить до того, що український мед, подекуди, продається дешевше китайського. Не дивлячись на усі вади галузі, інвестиції у виробництво органічного меду зростають", - підкреслив експерт.
 
Він зазначив, що власники теплиць використовують для запилення джмелів. Садівники мають переважно власні, дуже збиткові пасіки з недостатньою кількістю сімей. Подекуди вони використовують запилення як послугу і платять за неї від 300 до 350 гривень за одну бджолину сім’ю.
 
"При цьому, втрати від недозапилення становлять 50-100 тисяч гривень на гектар для яблучних садів, тоді як витрати на запилення, за умови розміщення чотирьох потужних сімей, становили б усього 1,2 тисячі гривень.
 
Овочівники відкритого ґрунту та виробники баштанних культур в переважній більшості взагалі не використовують запилення, і майже ніхто не дбає про умови для диких комах-запилювачів.
 
Щорічно від недозапилення ми втрачаємо 3 мільярди гривень в плодоовочевому секторі – і це приблизні оцінки навіть без урахування втрати ціни від гіршої якості овочів та фруктів. Якщо порахувати окремо кожний сегмент, то втрати по баштанних культурах становлять близько 1 мільярду гривень, по яблуку та груші – до 850 мільйонів гривень, по кісточкових плодах – понад 1,1 мільярду гривень, а по ягодах – понад 120 мільйонів гривень", - зауважив Андрій Ярмак.  
 
Тим часом, роль запилення, у тому числі – штучного, зростає в усьому світі, і може бути дуже перспективним бізнесом.
 
Показовим є приклад Китаю, де у промислових садах “бджолами” працюють люди, і при цьому робочих рук для запилення садів бракує.

"Найгірша ситуація склалася для груш, адже їх квіти взагалі не привабливі для бджіл. Груша в Китаї – надзвичайно важливий продукт, під нею знаходиться 1,3 мільйони гектар. Дикі комахи були повністю винищені внаслідок безконтрольного використання пестицидів у садівничих регіонах, а бджолярів там практично немає, адже для бджіл немає медоносів.
 
Запилення відбувається вручну, але бажаючих працювати все менше, і середній вік працівників постійно збільшується, що небезпечно. При цьому, запилення одного гектару коштує 600 доларів США за роботу, та приблизно 300 доларів США за пилок. Загальні витрати на запилення груші в Китаї сягають 1,1 мільярдів доларів США!", - підкреслив Андрій Ярмак.
 
На його думку, і виробникам плодоовочевих культур, і пасічникам варто уважніше поставитися до запилення – адже для обох сегментів це можливість збільшити свої доходи.
 
"У всьому світі виробники плодово-ягідної продукції вже застосовують сучасні підходи до збільшення врожайності. Наприклад, в США бджолярі і садівники щільно співпрацюють, і, не дивлячись на вартість послуг в межах 52-165  доларів США за бджолину сім'ю в залежності від культури, ця послуга дуже популярна", - зауважив Андрій Ярмак.
 
Експерт підкреслив, що розміщення вуликів в садах може принести подвійну вигоду. Інтенсивне запилення підвищує врожайність, тоді як мед користується підвищеним попитом як в самій Україні, так і на експорт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стан українського рибного ринку. Прогнози на майбутнє (ІНФОГРАФІКА)

Співвідношення імпортної та вітчизняної риби
За даними Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів, імпортна рибна продукція становить близько 80% усієї рибної продукції в Україні (за 2016 й рік імпортовано 300 000 тон). Власної риби в Україні близько 20% (80 000 тон за 2016 й рік).
При цьому слід враховувати, що, на жаль, наша держава не може з точністю сказати, скільки риби насправді вирощується і виловлюється в Україні. Учасники ринку, як і представники Держрибагентства, відзначають, що офіційні цифри не відображають реальну картину і їх сміливо можна множити на 2-2,5 рази (тобто до 200 000 тон), оскільки значна частина залишається в тіні. Відповідно, теоретично, співвідношення імпортної та вітчизняної продукції може становити 60/40. Але тут виникає інше питання - скільки української риби потрапляє на наші прилавки і скільки доходить до нашого споживача?
У той же час, якщо ж говорити виключно про морську рибу, то тут співвідношення імпортної та вітчизняної рибної продукції виявиться ще більше не на користь останньої.

За даними Державного рибного агентства вилов риби у водоймах України в січні-вересні 2017 року склав 35 200 тонн, з них:
   - вилов в Азовському морі - 13 900 тонн.
   - вилов в Чорному морі - 3 900 тонн.
   - вилов у внутрішніх водоймах країни - 17 400 тонн.
Також, Україна здійснює вилов в океані, який за зазначений період склав 7 900 тонн. Відповідно, обсяг як такої морської продукції склав 25 700 тонн.
При цьому імпорт за цей же період склав 210 000 тонн (98% з яких становить морська продукція). Отже 88% морської рибної продукції становить імпорт і лише 12% - це вітчизняна морська риба.


Структура імпорту і споживчі переваги
За результатами 10 місяців 2017 року імпортерами ввезено 240 500 тонн риби і морепродуктів. При цьому 215 000 тонн або 89% імпортованої рибної продукції склала морожена продукція. Частка охолодженої продукції - 3,5%, солоної - 2,5%, консерви - 1,4%, сурімі - 1,4%, снеки - 1,1%, пресерви - 0,3%.


Що саме імпортує Україна і які споживчі переваги українців?
У ТОП-5 імпортованої продукції входить (% від всього імпорту):
   1. Оселедець - 38 400 тонн (16%).
   2. Скумбрія - 31 400 тонн (13%).
   3. Хек - 29 000 тон (12,3%)
   4. Салака - 27 500 тонн (11,4%).
   5. Лосось - 19 500 тонн * (8%).
* Включає «лосось охолоджений», «лосось хребти», «лосось обрізу», «лосось черевця», «лосось шматки», «форель охолоджена» «форель хребти».
Далі йдуть: кілька (4,2%), минтай (3,8%), мойва (3,5%), нототенія (2,7%) та інші.
Найбільше рибної продукції Україна імпортувала з Норвегії (47 400 тонн), Ісландії (37 700 тонн), Естонії (23 600 тонн), США (23 150 тонн), Іспанії (13 000 тон), Латвії (11 800 тонн), Канади (10 000 тонн) і Китаю (7 900 тонн).
Якщо відштовхуватися від офіційних даних по імпорту, внутрішнього видобутку і офіційних даних за кількістю населення в країні, ми отримаємо середнє споживання близько 9 кг на людину в рік. При цьому, найбільше риби споживають в наступних 5 областях:
   - Київська (13,1 кг)
   - Одеська (13,0 кг)
   - Черкаська (12,3 кг)
   - Вінницька (11,8 кг)
   - Херсонська (10,9 кг)
Аутсайдерами споживання риби є такі області України:
   - Івано-Франківська (6,3 кг)
   - Тернопільська (6,4 кг)
   - Закарпатська (6,8 кг)
   - Чернівецька область (7,5 кг)
   - Львівська (7,5 кг)
В цілому, обсяги імпорту в 2017 році практично збігаються з обсягами імпорту в 2016 році. У статистику поки що не включені дані за листопад і грудень 2017 року, але навряд чи вони будуть суттєво вище 30-35 тисяч тонн за кожен з цих місяців, тому імпорт за 2017 рік не повинен значно перевищувати показники 2016 року (300 000 тонн), хоча і зберігається можливість 3-5% зростання імпорту.


З одного боку така відносна стабільність і відсутність зростання можуть свідчити про те, що ми нескоро повернемося до показників 2013 року, коли було імпортовано рибної продукції на 450 000 тон. Але з іншого боку треба враховувати наступне.
- За 2014-2015 рік Україна втратила контроль значної частини своїх територій, а значить також точок продажів і потенційних споживачів.
- За даними Державної служби статистики України за перше півріччя 2017 року населення України скоротилося на 128 000 чоловік. Смертність як і раніше перевищує народжуваність: на 100 померлих припадає 61 новонароджений. Відповідно, щорічно населення країни з природних причин скорочується більше, ніж на 200 000 чоловік.
- Трудова еміграція. За різними даними сьогодні за кордоном працює близько 5 млн. Українців. Тільки в одній лише Польщі офіційно працевлаштовано близько 1 мільйона. При цьому щороку збільшується квота на офіційне працевлаштування в Польщі, Чехії, Угорщини та інших країнах. При цьому багато громадян користуються можливістю тимчасового працевлаштування, в тому числі завдяки «безвізу», відсутні в країні місяцями і, фактично, не є споживачами товарів в Україні. 

Як результат, вже зараз багато керівників компаній стикаються з нестачею кадрів на своїх підприємствах.
Таким чином, офіційні дані, згідно з якими в Україні проживає 42 млн. Чоловік, очевидно, можуть не відповідати дійсності. До того ж, як зазначають багато експертів, в середньостроковій перспективі ці тенденції збережуться і кількість населення продовжить знижуватися, а нація буде старіти. Тому це необхідно враховувати при аналізі ринку і його перспективи.
У зв'язку з цим, збереження обсягів імпорту та обсягів споживання в досить непростий соціально-економічне для країни час, за відсутності будь-якої підтримки з боку держави, безумовно є позитивним моментом і заслугою всіх учасників рибної галузі.


Експортні можливості. приклад Польщі
Незважаючи на те, що Україна залишається залежною від імпорту рибної продукції в силу об'єктивних обставин, не варто сприймати це як мінус. І ось чому.
Досвід сусідніх країн показує, що навіть без наявності власних достатніх водних біоресурсів, рибна галузь може успішно розвиватися, приносити значні дивіденди для бюджету країни і працевлаштовувати громадян.
Для прикладу проаналізуємо рибну галузь сусідній Польщі.
Населення країни 38 млн. людей. За даними за 2014 рік споживання риби становить 13 кг на людину на рік (середній показник в ЄС становить 21 кг на людину на рік). При цьому польська рибна переробна галузь є однією з найбільших в Європі. У рибної переробці в Польщі працює 250 підприємств, на яких задіяно 12 500 осіб. За 2014-й рік в Польщі перероблено 456 000 тон рибної продукції (у 2010 році перероблено 369 000 тон) на загальну вартість продукції 2,3 млрд. доларів США, при цьому дохід склав 500 млн. євро. Що найцікавіше, 90% всієї переробленої продукції експортується, з них 59% йде на ринок Німеччини, решта на ринки Великобританії, Франції і Данії.
І все це можливо лише за рахунок імпорту. Одна лише Норвегія в 2016-му році експортувала до Польщі риби на 1 169 млн. Доларів США (в Україні на 110 млн. Доларів США).
Слід зазначити, що в Польщі існує кілька ставок ПДВ. Є базова ставка ПДВ в розмірі 23%, а також існують знижені ставки ПДВ: 8, 5 і 0%. Ставка ПДВ на рибу в Польщі становить 5% (як і на більшість інших продуктів харчування). Безумовно, це грає важливу роль для стимулювання переробки рибної продукції в Польщі.
Підбиваючи підсумки можна сказати, що в довгостроковій перспективі Україна має шанс стати серйозним гравцем в Європі на ринку переробки рибної продукції. Щорічно попит на рибну продукцію зростає. Уже зараз середнє споживання риби в світі перевищило 20 кг на людину в рік. І цих цифр вдалося досягти саме за рахунок аквакультури, оскільки традиційний промисел останні 20 років не зростає. Наприклад, за минулий рік в Норвегії було вирощено 1,3 млн. тонн лосося, тоді як кілька десятків років тому ця цифр становила 50 000 тонн. За словами Міністра рибного господарства Норвегії Пера Сандберга до 2050-го року Норвегія планує збільшити цю цифру до 5 млн. тонн. І тут виникає питання, чому б Україні не скористатися такою можливістю і не стати як мінімум другим переробником риби в Європі?

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника

Це пояснюється більш високою собівартістю вирощування даної продукції і, як наслідок, більш дорогою кінцевою вартістю, на відміну, наприклад, від так поширених в українських аграріїв зернових і олійних культур. Проте, з року в рік дані сегменти галузі набирають популярність у вітчизняних фермерів, і по всій країні закладаються тисячі гектарів нових садів і виноградників. Однак, бізнес цей досить ризиковий, і експерти переконані - страхування сільгоспризиків є необхідною умовою для кожного садівника і виноградаря, пише agronews.ua.

При цьому необхідно розуміти, що якщо зернові та олійні страждають, як правило, від природних катаклізмів стихійного характеру - град, шквали, бурі тощо, то банальний весняний перепад температури з нешкідливими для пшениці та соняшнику заморозками, може начисто знищити врожай кісточкових, ягід, горіхів.

«Асоціація «Укрсадпром» нещодавно опублікувала дані втрат українських садівників в результаті травневих заморозків в поточному році. Цифри досить значні. Втрати врожаю тільки ягід і горіхів, а це близько 800 тис. тонн, оцінені експертами в грошовому вираженні в 8-10 млрд. грн. Урожай кісточкових втрачений на загальну суму близько 5 млрд. грн, а ягід - на 2 млрд. грн», - говорить експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Він також зазначає, що значна частина даних збитків могла б бути покрита страховими компаніями, що займаються страхуванням сільгоспризиків. «Але, на жаль, велика частина врожаю багаторічних культур в поточному році, як і в попередні, застрахована не була. Звідси і багатомільярдні збитки фермерських господарств», - коментує ситуацію експерт.

Гендиректор компанії «Агрориск» зазначає, що найбільш поширена схема, що використовується страховиками при страхуванні врожаю багаторічних насаджень виглядає так: страхова сума визначається в межах вартості майбутнього врожаю, яка розраховується на підставі середньої врожайності культури в господарстві за останні п'ять років, помноженої на площу ділянки і вартість одиниці врожаю.

Страховим випадком при страхуванні багаторічних насаджень є втрата 5% насаджень. Випадок визнається страховим за наявності насаджень і їх загибелі, причинно-наслідкового зв'язку між фактом настання дії і фактом загибелі рослин. Страховими ризиками визнаються заморозки, обмерзання, пожежа, вимерзання, буря, ураган, злива, град.

Підібрати найбільш оптимальні умови для страхування багаторічних культур допоможуть висококваліфіковані фахівці компанії «Агрориск». «Звернувшись до нас, аграрій отримує консультаційну допомогу з підбору умов щодо укладення договору зі страховими компаніями, виходячи з його особистих інтересів. Ми працюємо так, щоб в разі настання страхового випадку, наш клієнт гарантовано отримав належні йому виплати відповідно до умов договору », - підкреслив Володимир Юдін.

Зв’язатися з фахівцями компанії можна за телефоном +38(044) 284-94-14, або заповнивши відповідну форму на сайті «Агрориск».

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермерам захистити врожай квасолі

Захистити цю нішеву бобову культуру від початку вегетації до збирання  одразу в трьох напрямках  - від шкідників, хвороб та бур’янів, а значить і підвищити в декілька разів врожаї, в Україні поки що до снаги лише лідерові вітчизняного ринку в сфері виробництва засобів захисту рослин та мікродобрив Групі Компаній «UKRAVIT». Вона єдина взялась за це комплексно: експерти взяли до уваги масу факторів,  грунтово-кліматичні умови різних областей та специфіку шкідливих організмів (шкідники, хвороби, бур’яни).  

Як повідомив УАК  експерт UKRAVIT Сергій Сальніков, розробляється комплексний підхід до вирощування квасолі, що складатиметься з протруйників,  досходових та післясходових гербіцидів,  інсектицидів, фунгіцидів та мікродобрив. Систему  вже випробували аграрії низки областей, зокрема Київської, Житомирської, Кіровоградської тощо. Наразі препарати знаходяться на стадії реєстрації.

«В Україні, на жаль, досі не має жодного зареєстрованого дієвого препарату для захисту квасолі, яка стає дуже затребуваним  продуктом у світі. Тому  UKRAVIT планує  стати першою українською компанією, яка запропонує вітчизняним (і не тільки) аграріям комплексний підхід для вирощування цієї культури», - вважає Сергій Сальніков.

Крім того, засоби захисту квасолі від UKRAVIT є не лише кращими, а й значно дешевшими за зарубіжні аналоги.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview