Пілотні проекти з безпечності молока стартували у 4 областях

Про це повідомив керівник Проекту з безпечності молока САФОЗО Ігор Кравченко на конференції «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні», пише agropolit.com

«Пілотними областями обрано 4 області: Вінницька, Миколаївська, Полтавська і Харківська. В цих областях проект спільно з 10 молокопереробними підприємствами здійснює ряд заходів з метою підвищення безпечності та якості молочної сировини через навчання, тренінги та індивідуальні консультації», —зазначив Кравченко.

Окрім співпраці з виробниками, проект також забезпечить необхідним обладнанням 4 державні лабораторії.

Проект забезпечить 4 державні лабораторії у пілотних областях необхідним обладнанням для впровадження державного контролю безпечності сирого молока на 3 основні показники безпечності: загальне бактеріальне обсіменіння, кількість соматичних клітин та наявність інгібіторів», — наголосив керівник проекту САФОЗО.

Ігор Кравченко також пояснив, що проект тісно співпрацює як з Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, так і виробниками молочної продукції.

"Діяльність проекту спрямована, з одного боку, на надання технічної допомоги Держпродспоживслужбі, щоб розробити і ввести в дію сучасну систему інспектування безпечності харчових продуктів на основі оцінки ризиків у молочному ланцюгу доданої вартості, а з іншого, на надання допомоги молокопереробним підприємствам", — підкреслив він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг імпортерів українського цукру

За даними асоціації «Укрцукор», найбільше вітчизняної продукції закупила Шрі-Ланка – 112 200 тонн на $57 млн. Також в трійку лідерів ввійшли Грузія та Туреччина, які закупили 47 900 тонн і 42 500 тонн цукру відповідно.

Значні поставки здійснювались і до африканських країн. Лівія імпортувала цукру на $21 млн, Кот-д’Івуар – $16 млн, Єгипет – $15 млн.

«На світовому ринку спостерігався дефіцит. Саме він стимулював вітчизняних цукроварів експортувати більше, – каже Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу «Укрцукор». – Завдяки рекордним поставкам Україна ввійшла в ТОП-10 світових експортерів цукру. Окрім того, відбулась суттєва переорієнтація збуту – український цукор купували навіть ті країни, які завжди споживали тростинний».

В поточному сезоні, за прогнозами асоціації, експорт солодкого продукту складе 0,5 млн тонн. Виробництво очікується в об’ємі 2 млн тонн.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Не для Гриця паляниця

За словами виконуючого обов'язки Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Валерія Ярошенка, з початку 2017 року до служби зайнятості ПАТ "Київхліб" надало 211 вакансій, з яких 158 укомплектовані за сприянням служби зайнятості. 

"У нас є позитивний досвід співпраці зі службою зайнятості, коли майбутні співробітники приходять із центрів і залишаються працювати у великому, згуртованому колективі "Київхліб". У колективі працює близько 4 тисяч осіб, і ще залишається багато відкритих вакансій робітничих та інженерно-технічних спеціальностей, таких як: пекарі, тістоміси, комірники, вантажники, водії, фасувальники продукції тощо. Компанія гарантує офіційне працевлаштування згідно із чинним законодавством України, ринкову офіційну заробітну плату, зручний графік роботи, надання спецодягу. Навчання, підвищення кваліфікації, стажування проводиться за рахунок роботодавця. Іногороднім надається безкоштовне ліжко-місце у гуртожитку. Доставка від гуртожитка на виробничий цех здійснюється за рахунок роботодавця" - наголосив голова правління ПАТ"Київхліб" Володимир Череда.

 

Ситуація на ринку праці в столиці лишається складною: за даними Київського міського центру зайнятості, основною проблемою залишається дисбаланс між попитом і пропозицією на робочу силу. На обліку стабільно високою є частка безробітних з вищою освітою (84%), в той час, як в місті зростає попит на робітничі професії. Вихід із ситуації на думку директора Київського міського центру зайнятості Віктора Білича полягає у здійсненні заходів, спрямованих на підняття у суспільстві престижу робітничих професій.

"З цією метою спеціалісти районних центрів зайнятості систематично проводять "Уроки реального трудового життя" з учнівською молоддю. Надають допомогу шкільним психологам, методистам, класним керівникам в організації та проведенні професіографічних екскурсій та зустрічей на підприємствах міста і проводять профдіагностичне тестування".

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для Agroreview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як інші країни заробляють на нашій сировині

Про це пише propozitsiya.com за матеріалами businessviews.com.ua.

Кожен десятий долар товарного експорту України - це гроші від продажу соняшникової олії. В одному з найважливіших секторів економіки - в агросекторі - сировина займає 84% в експорті України, а в Німеччині, наприклад, всього 48%.

Підраховано, скільки грошей отримує Україна від експорту сировини, і що замість сировини експортують інші країни, а також скільки вони заробляють на експорті складної готової продукції в порівнянні з Україною, яка заробляє на експорті дешевої сировини.

1. Італія експортує сухарі, а Україна - пшеницю

Поки Україна експортує пшеницю по 15 центів/кг, Італія робить з неї хліб, який потім сушить, і продає сухарі та грінки, які коштують у 20 разів дорожче, ніж пшениця.


2. Французьке вино набагато дорожче за українське при однаковій ціні винограду.

Українське вино менш якісне, ніж французьке. Вартість винограду, тобто сировини для вина, вища, ніж ціна самого вина. А значить, виноград в українських винах зустрічається набагато рідше, ніж у французьких.

Але у Франції, пройшовши всі необхідні етапи обробки, вино стає набагато дорожче сировини, з якого його зробили, а не дешевше, як у нас. І пляшка експортного французького вина коштує в 17 разів дорожче, ніж українського.


3. 85% яблук, які експортує Україна, купує Білорусь. Яблучний сік вона продає в 3 рази дорожче, ніж ми продаємо Білорусі яблука.


4. Єгиптяни, яким ми продаємо соєві боби, непогано заробляють на соєвому маслі. Якби соєве масло продавала Україна, то могла б отримати єгипетські контракти і заробляти на сої майже в два рази більше, ніж зараз.


5. Ковбаса в кілька разів дорожче м'яса.

6. Солона або копчена риба - майже в 4,5 рази дорожче, ніж консервована.

7. Українці вирубують дерево і продають деревину в Польщу, в основному контрабандою, хоча меблі вартують в 5 разів дорожче шматка дерева. Україна зі своїми запасами лісу могла б розумніше підійти до цієї сфери і створити якийсь бренд типу IKEA. Тоді ми б вирубували менше лісу, але продавали б готову продукцію дорожче.

У той же час Україна продає соняшникову олію, яка в 2 рази дорожче насіння. Кейс з насінням соняшнику - приклад того, як можна стимулювати створення більш складного і дорогого продукту всередині країни. У 1999 році Україна ввела 10%-е мито на експорт насіння соняшнику. Вивозити його стало невигідно, і всі стали переробляти насіння в олію.

Правда, олію теж можна було б зробити дорожче, якби її розливали в пляшки в Україні продавали в інші країни під нашим брендом. Зараз її в основному поставляють в цистернах, а розливають в пляшки вже в інших країнах.


Україна експортує сир, який втричі дорожче молока.

Українські сигарети в 45 разів дорожчі тютюну.

Україна, експортуючи так багато сировини, сама заганяє себе в капкан сировинної економіки. У сировинній економіці кілька серйозних небезпек. Ми не можемо активно впливати на ціну сировини, тому що вона формується на світовому ринку, і на неї впливає величезна кількість чинників. Раптовий неврожай в одній країні може серйозно підняти ціну, а несподіваний великий урожай її знизити.

Оскільки ціни на сировину нестабільні, нестабільний і приплив валюти в Україну, а значить, і курс гривні.

У країнах, які виробляють тільки сировину, рано чи пізно знижується продуктивність і зарплата. У промисловості зростання обсягу виробництва знижує витрати на одиницю продукції. А коли ти здобуваєш або вирощуєш все більше і більше сировини, то зменшуєш прибутковість.

Країна з сировинною економікою допомагає більш розвиненим країнам процвітати. На кожному етапі переробки виникає додана вартість. Це сума, на яку товар стає дорожче в порівнянні з попереднім етапом обробки. Наприклад, корова коштує $1, її облуплена туша - вже $2, заморожене м'ясо - $3, консерви - $4. І найбільше грошей отримує той бізнесмен і та країна, які продають готовий, складний продукт, в який було вкладено багато грошей на його переробку та складання.

 

Більше половини українського експорту - це сировина. У той час, як інші країни активно експортують готову продукцію, в тому числі зроблену з української сировини. І отримують більшу прибуток, ніж Україна, пише propozitsiya.com за матеріалами businessviews.com.ua.

Кожен десятий долар товарного експорту України - це гроші від продажу соняшникової олії. В одному з найважливіших секторів економіки - в агросекторі - сировина займає 84% в експорті України, а в Німеччині, наприклад, всього 48%.

Підраховано, скільки грошей отримує Україна від експорту сировини, і що замість сировини експортують інші країни, а також скільки вони заробляють на експорті складної готової продукції в порівнянні з Україною, яка заробляє на експорті дешевої сировини.

1. Італія експортує сухарі, а Україна - пшеницю

Поки Україна експортує пшеницю по 15 центів/кг, Італія робить з неї хліб, який потім сушить, і продає сухарі та грінки, які коштують у 20 разів дорожче, ніж пшениця.

2. Французьке вино набагато дорожче за українське при однаковій ціні винограду

Українське вино менш якісне, ніж французьке. Вартість винограду, тобто сировини для вина, вища, ніж ціна самого вина. А значить, виноград в українських винах зустрічається набагато рідше, ніж у французьких.

Але у Франції, пройшовши всі необхідні етапи обробки, вино стає набагато дорожче сировини, з якого його зробили, а не дешевше, як у нас. І пляшка експортного французького вина коштує в 17 разів дорожче, ніж українського.

3. 85% яблук, які експортує Україна, купує Білорусь. Яблучний сік вона продає в 3 рази дорожче, ніж ми продаємо Білорусі яблука.

4. Єгиптяни, яким ми продаємо соєві боби, непогано заробляють на соєвому маслі. Якби соєве масло продавала Україна, то могла б отримати єгипетські контракти і заробляти на сої майже в два рази більше, ніж зараз.

5. Ковбаса в кілька разів дорожче м'яса.

6. Солона або копчена риба - майже в 4,5 рази дорожче, ніж консервована.

7. Українці вирубують дерево і продають деревину в Польщу, в основному контрабандою, хоча меблі вартують в 5 разів дорожче шматка дерева. Україна зі своїми запасами лісу могла б розумніше підійти до цієї сфери і створити якийсь бренд типу IKEA. Тоді ми б вирубували менше лісу, але продавали б готову продукцію дорожче.

У той же час Україна продає соняшникову олію, яка в 2 рази дорожче насіння. Кейс з насінням соняшнику - приклад того, як можна стимулювати створення більш складного і дорогого продукту всередині країни. У 1999 році Україна ввела 10%-е мито на експорт насіння соняшнику. Вивозити його стало невигідно, і всі стали переробляти насіння в олію.

Правда, олію теж можна було б зробити дорожче, якби її розливали в пляшки в Україні продавали в інші країни під нашим брендом. Зараз її в основному поставляють в цистернах, а розливають в пляшки вже в інших країнах.

Україна експортує сир, який втричі дорожче молока.

Українські сигарети в 45 разів дорожчі тютюну.

Україна, експортуючи так багато сировини, сама заганяє себе в капкан сировинної економіки. У сировинній економіці кілька серйозних небезпек. Ми не можемо активно впливати на ціну сировини, тому що вона формується на світовому ринку, і на неї впливає величезна кількість чинників. Раптовий неврожай в одній країні може серйозно підняти ціну, а несподіваний великий урожай її знизити.

Оскільки ціни на сировину нестабільні, нестабільний і приплив валюти в Україну, а значить, і курс гривні.

У країнах, які виробляють тільки сировину, рано чи пізно знижується продуктивність і зарплата. У промисловості зростання обсягу виробництва знижує витрати на одиницю продукції. А коли ти здобуваєш або вирощуєш все більше і більше сировини, то зменшуєш прибутковість.

Країна з сировинною економікою допомагає більш розвиненим країнам процвітати. На кожному етапі переробки виникає додана вартість. Це сума, на яку товар стає дорожче в порівнянні з попереднім етапом обробки. Наприклад, корова коштує $1, її облуплена туша - вже $2, заморожене м'ясо - $3, консерви - $4. І найбільше грошей отримує той бізнесмен і та країна, які продають готовий, складний продукт, в який було вкладено багато грошей на його переробку та складання.

 

 

©Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу
http://propozitsiya.com/ua/7-prykladiv-koly-inshi-krayiny-zaroblyayut-na-nashiy-syrovyni

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антимонопольний комітет пояснив причини зростання цін на харчові продукти

Про динаміку цін на споживчих ринках в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова АМКУ Юрій Терентьєв.

«Різко зросла ціна на товари м’ясної групи (яловичина, свинина, птиця). Якщо говорити про перші два ринки (яловичина, свинина), можна зазначити, що їхня структура є відносно конкурентною, а причина зростання зумовлена, здебільшого, об’єктивною низкою факторів. Так, за даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року, в порівнянні з січнем, спостерігається збільшення цін на 42,36%, що пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок наявності спалахів АЧС на території України й одночасним збільшенням експорту свинини (за період січня — червня 2017 року, за даними МінАПК, експорт свинини збільшився в 2,2 разу проти відповідного періоду минулого року)», — пояснює він.

Аналогічна ситуація з яловичиною, додав він.

"За даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року (порівняно із січнем) спостерігається збільшення цін на 18,46%, що може бути пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок збільшення експорту (зростання експорту яловичини, за даними МінАПК, за січень — червень 2017 року +47,5% до відповідного періоду минулого року). Серед основних факторів, які впливають на собівартість виробленої продукції, є вартість комбікормів та інші матеріальні витрати, частки витрат на які у собівартості виробленої продукції складають, відповідно, близько 56% і 19% — для свинини, 52% і 24% — для яловичини… Суттєво додали у вартості овочі та фрукти, що пояснюється зменшенням урожаю під впливом погодних факторів. Бачимо зростання вартості хліба та яєць курячих. За останніми двома групами спостерігаємо й поки що не бачимо небезпечної тенденції", — пояснює  голова АМКУ.  

Найяскравіше зростання цін на продукцію — м’ясо курятини, яке є одним із найбільш уживаних соціальних продуктів: окремі позиції курятини подорожчали (за останній календарний рік) на 50%. Через це АМКУ розпочав дослідження ринку м’яса птиці на предмет зловживання найбільшим виробником (компанією МХП) своїм монопольним положенням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановила новий рекорд з експорту сої

Найбільшими покупцями української сої в сезоні, що завершився стали Туреччина - 26% загального обсягу експорту, Іран - 20% та Єгипет - 20%, повідомляє АПК-Інформ.

Нагадаємо, в 2014/15 МР експорт сої склав 2,4 млн т, що на 92% більше попереднього. Основними імпортерами були Туреччина (близько 40%), Іран (близько 20%) і Єгипет (близько 5%). За перші 8 місяців 2015/16 МР експорт склав 1,7 млн т, що на 11% менше, ніж в 2014/15 МР.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview