Польща побудує на кордоні з Україною і Білоруссю паркан проти диких кабанів

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"На думку експертів, причиною появи африканської чуми свиней в Польщі були заражені цим вірусом дикі кабани, що зайшли на територію Польщі з Білорусі. Як оцінив міністр сыльського господарства Кшиштоф Юрґель, паркан необхідний, незважаючи на той факт, що восени кількість нових вогнищ африканської чуми свиней повинна значно зменшитися", - йдеться в повідомленні на сайті Польського радіо.

За оцінками міністра сільського господарства Польщі  вартість забору складе близько 130 млн. злотих ($30 млн). Планова довжина паркану – 729 км.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де найчастіше продають “прострочку” в супермаркетах

На жаль, змішування свіжих і несвіжих продуктів, а також переклеювання строків придатності товару у нас можна зустріти чи не в кожному магазині.

Про це розповів виконавчий директор “Союзу споживачів України” Максим Несміянов, пише ko.ridna.uа.

“Буквально вчора проводили перевірку у відділі кулінарії, де люди купують перекус. І от там “прострочки” дуже багато, і її легко вичислити. От наприклад, вони показують що по документам у них кілограм котлет, а на вагах виходить два кілограми. Тобто, вони змішують старі котлети із новими і продають.
Тобто, перше місце – це територія кулінарії, де перемішують нове зі старим, і навіть, перестіковувати нічого не потрібно.
На другому місці – це зона самообслуговування. Це печиво, крупи і так далі. Ви лише на смак вже зможете зрозуміти, свіжий товар чи прострочений”, – сказав він.

При цьому, за словами експерта, якщо говорити про заміну строків придатності товару, то найчастіше перестіковують таку продукцію, як сири, сметана. Також, все, що розфасоване в самому магазині – у зоні ризику.
“Стікерує звичайна машина, і вона може ставити не логічні терміни придатності. Там є закладена програма, яка з самого початку вводить споживача в оману. Тобто, все що розфасоване в магазині – все потенційно небезпечно для споживача.

В першу чергу, переклеюють дати на тих товарах, в яких от-от завершується термін придатності, або у яких вже він завершився. У такому випадку, безперечно, що споживач може попросити маркування цілого виробу, наприклад, якщо це сир. Тоді в магазині мають зберігати манкіровку цілого сирного круга, а якщо цього маркуванні немає, то це вже – порушення”, – пояснив М.Несміянов

Він також додав, що головним винуватцем продажу прострочки є магазини, які зловживають у цьому питання найбільше.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як Закарпаття перетворюється в "царство форелі"

В Україні зустрічається три різновиди форелі - озерна , струмкова і райдужна. Всі види форелі водяться в річках Закарпаття, пише depo.ua.

Форель, або, як називають її місцеві, пструг, - царська риба. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто на Закарпатті ще за часів Австро-Угорщини, і сьогодні воно, успішно відроджується.

Сьогодні ловля пструга - є одним з найпопулярніших і найдоступніших видів відпочинку в Закарпатті, який приносить задоволення не тільки професійним рибалкам, а й новачкам.

У дикій природі, на форель можна натрапити, в основному, у гірській місцевості, оскільки ця риба любить холодну, чисту й прозору воду. Не можна зловити форель у водоймі, температура води якої сягає понад 20°С. Взагалі, ловля форелі є чи не найвищим пілотажем рибальського мистецтва, і ті, хто зумів хоч одного разу її спіймати, ще довго цим пишаються. Справа в тому, що спіймати навіть дві форелі в одному місці майже неможливо. Щоби рибалити далі, потрібно йти вверх річкою або потічком. За день рибалки проходять 12-15 кілометрів.

Цікаво, що для форелі температура тіла людини занадто висока, і якщо взяти її руками, риба отримує опіки та серйозний шок. Тому справжні поціновувачі або роблять це у спеціальних рукавицях, або попередньо охолоджують руки у воді, або намагаються зовсім не торкатися здобичі.

 

У сотнях закарпатських ресторацій та ресторанчиках туристам пропонують скуштувати струмкову форель. У переважній більшості випадків власники, м'яко кажучи, обдурюють клієнтів. Справа в тому, що справжнього струмкового пструга, давнього мешканця карпатських річок, залишилося дуже мало і ловити його для масових кулінарних потреб можна хіба що браконьєрським способом. Часто під виглядом струмкової форелі в ресторанах подають маленьку райдужну форель.

Рибалки кажуть, що різниця між струмковою та райдужною форелями приблизно така, як між свійською та дикою качкою. Струмкова форель не виростає великою, вона більш строката: має крупні червоні та чорні цятки по боках. У райдужної – цятки дрібніші, лише чорні, а на боці – рожева смуга. За смаковими якостями гурмани надають перевагу рожевому м'ясу "диких" пстругів. Але у справжнього кухаря і райдужна форель посмакує не гірше струмкової.

Райдужна форель була завезена в Європу з Америки та акліматизована для тутешніх умов. Вона хоч і не така гарна, як струмкова, але більш витривала до високої температури води (може виживати навіть при +25 °С) та її забруднення, менше схильна до захворювань, швидше виростає і навіть може харчуватися рослинними кормами. Її розведенням віддавна займаються форельні господарства.

Скажімо, форелеве господарство Карпатського біосферного заповідника має 9 басейнів для нагулу риби та інкубатор, обладнаний 32 апаратами Шустера. Умови, в яких вирощують форель в рибгоспах, близькі до ідеальних - чиста джерельна вода, стерильні басейни і якісний корм. У рибнику утримується понад 65 тис. лососевих порід з мальками: форель струмкова, форель райдужна та голець американський. Струмкова форель розводиться виключно для випуску в численні гірські річки і потічки задля підтримки нечисельних природних популяцій, в той час як інтродуковані види - для комерційних цілей.

Щороку лісівники випускають у закарпатські ріки десятки тисяч мальків райдужної форелі. Приживаність мальків - біля 70 %. Аби форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспів будують перепади на річках. Одна з функцій перепадів - під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить потоком.

На Закарпатті є багато готельних комплексів, приватних садиб, де знаходяться штучні озера та ставки, цілі форельні господарства, в яких розводять та вирощують форель для туристів.

До прикладу, у селі Колочава на форелевій фермі щодня ловлять 40 кг райдужної форелі. Власником ферми є Володимир Дзюба. Чоловік родом з Вінниччини. Він єдиний в Україні створив природну форелеву ферму, яка стала одним із найцікавіших і найазартніших місць відпочинку у селі. Риболовля та приготовлена форель на свіжому повітрі залишають приємні спогади на все життя.

 

У кількох водоймах рибу вирощують від малька до дорослої особини, процес триває два роки. За цей час, харчуючись натуральними кормами та кочуючи з одно басейну до іншого, риба досягає товарної ваги – 500 грам, проте є чимало таких що виростають до 600-700 гр. Спіймати таку справжнє везіння!

Вода в басейни з рибою тече з гірської річки, тому має приблизно однакову температуру влітку і взимку. Через це форель дуже смачна. Раніше фермер продавав рибу у ресторани, нині заробляє на туристах, які самі ловлять форель, а потім смажать її на мангалі. Зловлену форель можна забрати із собою та похвалитися трофеєм перед друзями.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні виробляється надто мало якісного молока

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов, пише AgroPolit.com.


За словами Михайла Соколова, в Україні наразі виробляється надто мало якісного молока.

«Щоб пройти по НАССР та іншим європейським вимогам до молока, виробник молока повинен мати негайне охолодження і вакуумну установку для доїння корів. Але це не по кишені багатьом фермерським господарствам», — підкреслив Соколов.

Він зазначив, що в Європі, на відміну від України, визнають молоко лише екстра-ґатунку.

"Все інше, то просто біла рідина, непридатна до вживання. У нас же молоко екстра-ґатунку — це 7% від загального виробництва в Україні. Все інше, що у нас виробляється, в Європі молоком не визнають", — підсумував Михайло Соколов.  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські саджанці експортуватимуться до Нідерландів

Про це пише AgroTimes.

«Із голландськими партнерами ми співпрацюємо вже понад три роки. Вони зацікавлені, бо в нас значно дешевше виробництво, – розповів, директор по садівництву у ФГ «Гадз» Тарас Мельник. – Зараз виготовляємо для них значну партію саджанців груші сорту Конференція, щепимо їх на Айві А та Айві С».

Довідка: ФГ «Гадз» має 600 га плодових садів (яблуня, груша, слива) та плодовий розсадник, у якому щороку виготовляють 800 тис. саджанців. 2016 року врожай фруктів на підприємстві сягнув 15 тис. тонн. Виробничі потужності розташовано у селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завод Allseeds розпочав сезон новим рекордом

Вже 21 серпня він приступив до переробки насіння врожаю 2017 року  і через кілька днів встановив новий рекорд  освоєння  добової потужності – 2200 тонн/ добу.

Про це повідомляє прес-служба УАК.

Такого результату “чорноморським олійникам” вдалося досягти завдяки техніко-технологічному переоснащенню виробничого процесу, ліквідації “вузьких місць” під час зупинки на міжсезонний капітальний ремонт.

На часі, до кінця жовтня, у відповідності із плановими виробничими показниками групи на 2017/18 маркетинговий рік, вихід на стабільну переробку  2400 тонн насіння соняшнику на добу, що дозволить  заводу Allseeds  за підсумками року увійти до лідируючої групи підприємств олійно-жирової галузі України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview