Поляки хочуть збудувати в Україні завод з виробництва кормів

Голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся із представниками польської компанії «Kemos», яка здійснює переробку відходів виключно пташиного походження та виробництво кормів. Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА

Очільник області ознайомив представників компанії із сприятливим інвестиційним кліматом Львівщини.

В межах зустрічі сторони порушили питання побудови на теренах області заводу з утилізації відходів тваринного походження та виготовлення кормів.

Олег Синютка запевнив представників компанії у співпраці в напрямку розвитку аграрної сфери.

Довідка:

Основна діяльність компанії Kemos - переробка відходів забою птиці, з яких виготовляють кормову муку і кормовий жир. Виробництвом займаються три автономічні підприємства, що знаходяться на території трьох птахофабрик: сувальська птахофабрика в Сувалках, седлецька птахофабрика "Drosed" в Торуні і птахо- м’ясокомбінат "SuperDrob" в Карчеві (неподалік Варшави). Перероблена сировина є матеріалом низького ризику категорії 3, та не представляє небезпеки для здоров'я людей або тварин. Підприємства сертифіковані лікарями-ветеринарами для переробки сировини тваринного походження категорії 3 і їм присвоєні відповідні Номери ветеринарної ідентифікації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агровиробників залишили без держпідтримки у перші місяці 2018 року

Провідні аграрні асоціації звернулися до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням про особисту зустріч для обговорення «аграрної частини» Державного бюджету України на 2018 рік, зокрема, нових програм державної підтримки сільгосптоваровиробників та залучення провідних громадських організацій АПК до участі у розробці відповідних порядків використання коштів бюджетної підтримки.

Відповідне звернення підписали громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

«Відсутність проектів порядків використання та розподілу коштів державної підтримки означає, що як і в минулому році, агарний сектор втратить як мінімум два місяці, коли державна підтримка надаватися не буде. А авральне ухвалення відповідних нормативних актів без глибокого та всебічного обговорення з аграріями, загрожує виникненням нових перекосів у розподілі коштів або блокуванням їх фактичного використання, як це фактично сталося з програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва у 2017 році», - наголошується у листі.

У зверненні також зазначається, що з початку 2017 року провідні аграрні асоціації, а також Громадська рада при Міністерстві аграрної політики та продовольства України неодноразово звертались до Уряду щодо необхідності доопрацювання Порядку розподілу бюджетної дотації розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, так званої «квазіакумуляції ПДВ». Проте зауваження так і не були враховані, що призвело до перекосів у розподілі дотації в 2017 році.

Профільні асоціації нагадали, що саме виділення коштів на фінансування бюджетної підтримки і відновлення відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур були компенсаторами, обіцяними Урядом і Парламентом українським аграріям на заміну скасованого спеціального режиму ПДВ. Натомість нещодавно прийнятим Законом України «Про державний бюджету України на 2018 рік» скасовано фінансування бюджетної дотації та запроваджено норми щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої з 01.09.2018 року і свиріпи або ріпаку  - з 01.01.2020 року.

Джерело: УКАБ

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому молоко може зіпсувати відносини України з ЄС

Таку думку висловив Михайло Дяденко, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, пише agroday.com.ua.

«Україна не готова до переходу на нові стандарти, оскільки у нас і технології, і культура споживання, особливо в дрібних господарствах, абсолютно не та, яку вимагає стандарт. Але з іншого боку, подальша відстрочка стандарту може зіпсувати наші відносини з ЄС», — відмічає експерт.

За його словами, план по прийняттю законів, необхідних для виконання угоди про асоціацію з ЄС у 2017 році виконаний лише на 14%. «Уряд допустив абсолютний провал у прийнятті законопроектів, що мають імплементувати угоду про ассоціацію», – говорить Дяденко.

Він також додав, що уряд прагне захистити селян, але не захищає споживачів, які мають право споживати продукт більш високої якості.

Нагадаємо, що Мінагрополітики відтермінувало до липня 2018 року введення нового стандарту, що направлений на підвищення вимог до якості молока та дозвіл використання молока другого ґатунку лише в визначених цілях.

Водночас прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні в середу зробив різку заяву про те, що ніхто не буде забороняти населенню продавати молоко.

До слова, молока другого сорту за різними оцінками в Україні виготовляється до 75%. Із такої сировини заборонено виготовляти продукцію у більшості країн світу

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рішення для аграріїв: хвилі на заміну супутнику

Про це пише “Агро-Центр” з посиланням на Agrohub.

Голландський стартап VanderSat працює в галузі точного землеробства через аналіз супутникових даних. Але він працює використовуючи інший підхід: інформацію про температуру та вологість ґрунту він отримує з мікрохвильових датчиків, а не зі знімків супутника.

Це вирішує одну з ключових проблем при роботі з супутником — хмари. Тепер візуальна недоступність ділянки не є перешкодою.

Друга технологія з використанням хвиль пов’язана з просушкою бобових та зерна. Американський стартап DryMax готовий вивести на ринок низькотепловий радіохвильовий процес сушки.

Під час цього процесу не використовується нагрівання. Всю роботу виконують довгі радіохвилі. При потраплянні в молекулу вони витісняють воду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зростання вартості залізничних перевезень підвищить ціни на цукор - Укрцукор

«Таке підвищення пояснюється поточною різницею орендної плати між власними і приватними вагонами. Тобто, якщо Укрзалізниця "вирівнює" орендну  плату за свої вагони до ринкового рівня, то різниця автоматично перенесеться на тариф – мінімум плюс 20% до існуючої ціни», - прокоментувала керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

За її словами, для перевезення цукру, цукрових буряків, технологічних та інших матеріалів по Україні експедитори, з якими співпрацюють більшість цукрових компаній і цукрових заводів, використовують парк критих вагонів Укрзалізниці, тому таке підвищення беззаперечно вплине на собівартість виробництва цукру.

«Найбільш затратними в структурі собівартості виробництва цукру є витрати на енергоносії на логістику готової продукції, тому такі зміни понесуть за собою і пряме підвищення собівартості виробництва», - пояснила експерт.

Станом на 19 січня в Україні вироблено 2,042 млн т цукру та перероблено 14,22 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нішеві культури та органічні продукти забезпечать найбільшу рентабельність

«Віддача» може сягати від 30 до 100 тисяч гривень. Про це повідомляє компанія Baker Tilly, з посиланням на завідувача кафедри Інституту аграрної економіки Ольги Ходаківської. пише landlord.ua.

«В Україні налічується 32 тис. малих фермерських господарств. Майже у половини з них розмір земельного банку становить від 20 га до 100 га. У середньому — це 82 га. З одного гектару невеликі фермери отримують 11 тис. грн виручки та 3 тис. грн прибутку. Тобто середньостатистичне господарство заробляє лише 246 тис. грн. Утім, вони мають великий потенціал для розвитку», — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що невеликим фермерським господарствам потрібно уважно підходити до вибору спеціалізації свого виробництва. Головні проблеми з нішевимі культурами виникають у аграріїв через відсутність досвіду і кропіткої роботи з ними. Але такі клопоти повернуться гідними прибутками.

«Щоб виробництво нішевих культур було успішним, фермерам варто сконцентруватися передусім саме на якості, а не на кількості. Кількість і великі партії для продажу на експорт вони повинні забезпечити шляхом об’єднання у кооперативи та асоціації. Так кожен фермер отримуватиме справедливий та стабільний заробіток за клопітке виробництво якісного продукту. Чим швидше українські виробники нішевих культур почнуть об’єднуватися і діяти разом, тим швидше вони підкорятимуть експортні ринки», — заявили в компанії.

В Україні, на сьогодні більшість фермерських господарств, які займаються виробництвом нішевих культур орієнтовні на експорт. Тут головними перешкодами стає формування великих партій для поставок за кордон. Не останню роль тут відіграє якість товару.

Один з найприбутковіших напрямків нішевого виробництва – ягідництво, який відзначається низьким обсягом експорту, хоч й поступово зростає.  За даними Ради з питань експорту продовольства (UFEB), у Східній Європі Україна виробляє 25% м’яких ягід: суниця, смородина, малина та інші. Та 10% твердих ягід: черешня, вишня.  Коли за кордон йде всього 6% і 3% відповідно

«Це пояснюється тим, що перевезення ягід вимагає особливої обережності, а через достатню прибутковість на внутрішньому ринку, українські аграрії не бачать необхідності ускладнювати виробництво. Посівні площі в основному збільшують під малину, лохину та смородину, тоді як процес розширення площ під черешню та суницю призупинився», — йдеться у матеріалі.

Галузь виробництва олійного льону рентабельна та вигідна для експорту. Ця культура дуже стійка до посухи й може вирощуватися практично у всіх регіонах країни. За словами керівника агрокомпанії «Зоря» Ірини Костюшко, вирощування олійного льону не вимагає значних витрат: три роки поспіль на один гектар посівів не витрачалося більше $288, а рентабельність становила близько 47%. У 2017 році тонна олійного льону коштувала близько 10 тис. грн.

«Однак, якщо ви хочете заробити на вирощуванні олійного льону, варто від початку орієнтувати виробництво на експорт — в Україні надто низький рівень його переробки. Партія повинна бути чималою, адже експортне мито в Україні високе. Компенсуються такі особливості високою перспективністю культури. За новими нормами, європейські виробники автомобілів повинні робити внутрішню оббивку з природних волокон, які можна виготовити з олійного льону», — кажуть аналітики.

До олійного льону можна додати і сорго: її виробництво зростає через попит на ринках Афріки та Пакистані. Поживний склад кукурудзи і сорго дуже схожий, при цьому остання культура коштує дешевше.

А ось виробництво часнику вимагає уваги до товарного вигляду. Через такі вимоги Україна з 188 тисяч тонн виробленого часнику експортувала всього 200 тонн. За словами директора Асоціації виробників часнику Андрія Марченко, вітчизняні виробники часнику можуть конкурувати з Китаєм та Іспанією. Але для цього плоди мають бути 5 см у діаметрі,з необрізаними корінцями, запаковані в сітку. Крім того, для експорту такого часники потрібні великі партії. Щоб мати змогу їх формувати, українські виробники намагаються об’єднатися у кооператив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview