178171
182818

Попит на коренеплоди різко впав: фермери змушені поступатися в ціні

Через це фермери були змушені зменшувати ціни, незважаючи на те, що запаси моркви та буряку вже досить незначні. Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Минулого тижня ціни на коренеплоди в Україні сягали 11 грн/кг, то сьогодні це 8-10 грн/кг. За словами учасників ринку, реально товар продається не дорожче 8,5 грн/кг.

Таку ситуацію виробники пояснюють стрімким подорожчанням продукції тижнем раніше та неготовністю покупців платити стільки за продукцію.

Також на ціни тиснуть поставки овочів із Польщі, яка коштує майже так само як і вітчизняна продукція.

На даний момент ціни на моркву в України в середньому у 4,7 рази вищі, ніж у кінці березня 2017 р. Буряк коштує у 6 разів дорожче, ніж минулого року.

Фермери переконані, що негативній ціновий тренд це тимчасове явище, адже на ринку відчувається дефіцит продукції, який не вдається компенсувати за рахунок імпорту.



В Україні завершили злиття найбільші у світі пивні компанії

Про це пише Інтерфакс-Україна.

Рада директорів об'єднаної AB InBev Efes складатиметься з представників обох компаній у рівному співвідношенні. Головою ради стане Тунджай Озільхан, голова ради директорів Anadolu Group та Anadolu Efes. Управлінська команда працюватиме під керівництвом Дмитра Шпакова, президента AB InBev в Росії та Україні, який займе позицію президента AB InBev Efes. Рой Корніш, генеральний директор АТ "Пивоварня Москва-Ефес", обійме посаду фінансового директора.

Виробнича мережа об'єднаної компанії складатиметься з 11 пивоварних заводів і трьох солодових комплексів у Росії, а також із трьох пивоварних заводів в Україні.

У портфелі брендів AB InBev Efes будуть міжнародні та локальні марки - Spaten, Corona Extra, BUD, Velkopopovicky Kozel, Miller Genuine Draft, Hoegaarden, "Старый мельник из бочонка", "Клинское", "Белый медведь".

"Ми впевнені, що об'єднання наших бізнесів і експертизи, різнопланового портфеля брендів і великого асортименту пива, який ми пропонуємо нашим споживачам, дасть нам змогу забезпечити зростання компанії та зайняти лідерські позиції на російському та українському ринках", - зазначив президент AB InBev Efes Д.Шпаков, слова якого наведено в повідомленні.

Показники об'єднаної компанії будуть консолідовані у звітності Anadolu Efes. AB InBev не включатиме результатів у свою глобальну звітність, але враховуватиме отриманий прибуток як повернення інвестицій у спільне підприємство відповідно до розміру своєї частки.

Anadolu Efes раніше розкрила структуру операції: її "дочка" Efes Breweries International N.V. внесе 99,999% частки "Пивоварні Москва-Ефес" у нову дочірню компанію Efes - AB InBev Efes B.V. Потім AB InBev Western European Holding внесе в цю компанію свої російські та українські активи, а натомість отримає нові акції AB InBev Efes. Після завершення додаткової емісії Efes Breweries International і AB InBev Western European Holding володітимуть по 50% акцій AB InBev Efes.

Оцінка вартості російських та українських активів AB InBev у рамках операції - $1,002-1,223 млрд (на основі методу дисконтування грошових потоків). Активи Efes було оцінено в $962 млн - $1,145 млрд, повідомляла компанія. Синергія від об'єднання оцінюється в $80-100 млн на рік за рахунок скорочення витрат.

Об'єднання операцій у Росії та Україні зміцнить конкурентні позиції брендів обох компаній і створить потенціал для майбутнього зростання. Амбіції об'єднаної компанії - стати лідером на ринках пива в Росії та Україні, йдеться в повідомленні Efes.

Нині лідер на російському ринку - данський пивоварний концерн Carlsberg. За даними Nielsen, які розкривала "Балтика" ("дочка" Carlsberg у Росії), частка данського концерну на російському ринку пива минулого року становила 31,9%. У Efes було 14,5%, у Heineken - 13,7%, у AB InBev - 10,5%.

На глобальному ринку Anheuser-Busch InBev посідає перше місце. AB InBev та Anadolu Efes, лідер на ринку Туреччини, в серпні минулого року підписали угоду про наміри об'єднати бізнес у Росії та Україні в рівних частках. Об'єднання є наслідком операції зі злиття AB InBev з SABMiller, яка була закрита в жовтні 2016 року і в результаті якої AB InBev отримала 24% акцій Anadolu Efes.

За даними аналітичної системи "СПАРК-Інтерфакс", АТ "САН Інбев" (російська структура AB InBev) у 2016 році збільшило виручку на 5,9%, до 41,7 млрд рублів, і скоротило чистий збиток до 1,84 млрд рублів із 9,77 млрд рублів роком раніше.

АТ "Пивоварня Москва-Ефес" у 2016 році наростило виручку на 9,8%, до 38,55 млрд рублів, і закінчило рік із чистим прибутком у розмірі 1,99 млрд рублів (у 2015 році компанія отримала чистий збиток у 1,37 млрд рублів).

Глобальні компанії не розкривають показників на російському ринку. AB InBev повідомляла, що в 2017 році її виручка в Східній Європі знизилася приблизно на 1-3% (low single digits) здебільшого через обмеження обсягів виробництва і продажу пива в ПЕТ-тарі в Росії, яке призвело до скорочення ринку.

Торік російський ринок пива впав на 4-5% у натуральному виразі, зокрема через заборону на виробництво і продаж пива в ПЕТ-упаковці обсягом понад 1,5 літра: "Велику роль у цьому відіграла заборона на виробництво і продаж пива в ПЕТ-тарі обсягом понад 1,5 літра", - говорив "Інтерфаксу" президент регіонального підрозділу AB InBev Д.Шпаков, який тепер очолить управління об'єднаної компанії.

"2017 рік став для всієї індустрії роком перевірки на міцність, оскільки ми відчули реальний вплив заборони ПЕТ понад 1,5 літра. Хтось впорався з цим завданням краще, хтось гірше. Одне можна сказати точно: незважаючи на всі прогнози, ринку не вдалося повною мірою замістити той обсяг, який припадав на ПЕТ понад 1,5 літра, - близько 20% - іншими видами упаковки", - зазначив він.

Негативний вплив на ринок від обмеження допустимого обсягу пластикової упаковки для пива буде вичерпаний до середини року, розраховують в AB InBev: "Ми очікуємо, що негативний ефект від цієї ініціативи буде вичерпаний до середини 2018 року, коли обсяги пива, що випускаються раніше в ПЕТ-тарі, будуть повністю перерозподілені між іншими упаковками".

"У 2018 році, за прогнозами експертів, ринок буде відносно стабільний, падіння становитиме не більше ніж 1-3%", - зазначив Д.Шпаков.

Російський бізнес Efes минулого року показав "виключно хорошу" динаміку за двозначного зростання обсягу продажу, незважаючи на зниження ринку та ефект високої бази попереднього року. Це стало можливим за рахунок збільшення присутності в сучасних форматах торгівлі та зміцнення позицій у середньому і преміальному сегментах.

Портфель брендів AB InBev об'єднує марки Budweiser, Stella Artois, Beck's, Leffe і Hoegaarden, а також локальні бренди "Клинское", "Сибирская корона", "Чернігівське" та інші. Портфель Anadolu Efes містить бренди Efes Pilsener, Velkopopovicky Kozel, Bavaria, Pilsner Urquell, "Старый мельник", "Золотая бочка".

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Allseeds до 2021 року реалізує масштабний інвестиційний проект у порту «Южний»

Про це повідомив голова Лиманської райдержадміністрації, пише agrotimes.

За його словами, цього року Allseeds побудує два склади для зберігання шроту об'ємом до 40 тис. тонн, збільшить елеваторні потужності на території свого заводу та побудує термінал для зберігання і перевалки рослинної олії.

У наступні роки компанія реалізує проекти з розвитку залізничної інфраструктури та будівництва причалу в порту «Южний», а також проект з будівництва окремого соєвого заводу потужністю перероблення 5 тис. тонн на добу.

Крім цього, Allseeds  планує побудувати сучасний енергогенеруючий комплекс на біологічних відходах.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


На Одесщині розмитнили рекордну партію фруктів

На розмитнення та перевірку вантажу з Республіки Еквадор знадобилося лише 5 днів. При цьому, сума платежів до бюджету склала понад 8,5 мільйонів гривень. Про це повідомили в департаменті економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації.

«Зважаючи на ризики та складнощі при проходженні митних та фітосанітарних процедур, бізнес не бажав ризикувати та протягом останніх 10 років здійснював імпорт фруктів невеликими партіями. Однак, плідна співпраця обласної державної адміністрації, Південної митниці ДФС України, контролюючих органів та суб’єктів імпорту фруктової та овочевої продукції дає позитивні приклади та напрямки розвитку», ‒ зазначив директор департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації Дмитро Радулов.

Зазначимо, Одеська облдержадміністрація за ініціативи очільника регіону Максима Степанова спільно з профільними службами започаткувала декілька пілотних проектів щодо поліпшення умов ведення бізнесу імпортерами різних видів продукції. Зокрема, влітку голова ОДА Максим Степанов підготував до розгляду Кабінету Міністрів України проект законодавчих змін, який забезпечить започаткування спрощення процедур фітосанітарного контролю в одеському регіоні.

«Ще на підготовчому етапі спрощення процедур бізнес відчув полегшення, а влада ‒ економічний ефект у вигляді додаткових коштів від розмитнення» ‒ додав Дмитро Радулов.

Отже, у січні-лютому 2018 року фітосанітарний контроль в режимі «імпорт» пройшли 2564 контейнери із 57,1 тис. тонн овочів та фруктів, що на 75,7% більше, ніж за відповідний період минулого року.

За 2 місяці із загальної кількості контейнерів, імпортованих через митну територію України, одеськими митниками розмитнено понад чверть (25,7%) від їх загальної кількості, що на 10,3 відсоткових пункти більше, ніж у січні-лютому 2017 року.

Нагадаємо, 100% імпортованих овочів та фруктів проходять фітосанітарну експертизу. Така ситуація спричиняла незручності для імпортерів. У тому числі, додаткові фінансові витрати на зберігання продукції під час очікування результатів експертизи, особливо у літній період. Голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов запропонував нову та спрощену систему фітосанітарного контролю в одеському регіоні, що має суттєво зменшити потенціальний корупційний ризик у цій галузі.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Як Україна втратила мільярд виручки від експорту ВРХ

Про це пише аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО в Україні Андрій Панкратов на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

За його словами, виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала 33,5 мільйонів доларів США. Середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього 1,32 долари.

"Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 дол./кг)?

А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг, як це рекомендують експерти? (FAO спільно з ЄБРР проводили дослідження з цього приводу і готували бізнес-плани для України).

А скільки можна було б заробити, якщо б і те, і інше разом?"- зазначає Андрій Панкоатов.

Якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше 2,7 млн. доларів США.

«Щонайменше» - це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість", - підкреслює експерт.

Якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад 29 мільйонів доларів. І це при ціні 1,32 дол./кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

Якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад 34 мільйони доларів або 910 мільйонів гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним!

"Зрозуміло, що мільярд виручки – це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони – українські. Робочі руки? Вони – теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським!", - підсумовує експерт

Ваш вибір 'Подобається'.


Термін подання документів для отримання дотації на корів продовжено до 1 травня

Пролонгація термінів надасть можливість скористатися державною підтримкою максимальній кількості аграріїв, повідомляє прес-служба МінАПК.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва. Раніше граничний термін подання документів був 1 квітня.

Відтепер, для отримання дотації за корів аграрії, які є юридичними особами, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та 1 липня поточного року;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів.

Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання та приймає рішення про включення їх до реєстру.

Міністерство протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує відповідні суми на їх банківські рахунки. Дотація на корову в рік сплачується двома частинами по 750 гривень.

Ваш вибір 'Подобається'.