Продукти харчування з комах підкорюють Америку
Так, компанія Aspire відкрила дослідницький центр площею понад 2,3 тисяч квадратних метрів під розробку технології, яку згодом скопіюють на фермі в десять разів більшого розміру. Про це пише atmagro.ru.
Це буде повноцінна сверчковая ферма, яку планують ввести в експлуатацію до середини 2018 року. Спочатку її площа складе близько 5 тисяч «квадратів», а до кінця 2019 року ферма збільшиться в п'ять разів – до 23 тисяч «квадратів».
А навіщо взагалі розводити цвіркунів? Виявляється, в США, як і в деяких інших країнах світу, останнім часом все активніше продаються і купуються продукти, зроблені з комах. Це білкові батончики, закуски і чіпси з цвіркунів (Chips, наприклад). Таким чином, їжа з комах – це альтернативне джерело білка.
Зі слів гендиректора Aspire Моххамеда Ашура, білкові продукти з комах, які продаються в Північній Америці – це преміальний продукт.
У 2013 році засновники компанії, будучи студентами, виграли премію Hult і отримали на реалізацію бізнес-плану з розведення їстівних комах 1 мільйон доларів. На даний момент в США 450 грам сверчкового борошна коштує цілих 20 доларів.
Цвіркунів вирощують в промисловому районі біля аеропорту в Остіні (Техас), де робот цілодобово годує мільйони цвіркунів. Роботизований модуль переміщається по будівлі і розподіляє необхідну кількість їжі. До цього цвіркунів годували люди. Але люди працювали тільки вдень, а цвіркуни – навпаки, не сплять вночі.
Комахи відкладають яйця у спеціальне місце, після чого личинки переміщуються в контейнер, де ростуть до регламентованого розміру. Всі фази сверчкового життя – від появи з яйця до «збору врожаю» - максимально автоматизовані.
З цвіркунів Aspire робить борошно. Частину борошна продає, іншу частину спрямовує на виробництво власної лінійки продуктів Akketa. І попит на таку продукцію зростає набагато швидше, ніж очікувалося спочатку.
Вітання із Днем Незалежності України
В цей святковий день від щирого серця бажаємо Вам міцного здоров’я, щедрої долі, родинного добробуту, душевної рівноваги та впевненості в майбутньому.
Нехай Ваша важлива праця на благо рідної Батьківщини та українського народу завжди буде плідною та натхненою, а мрія про краще майбутнє окриляє Вас на нові звершення та добрі починання!
Нестандартна альтернатива: замість соків - рідке м'ясо
М'ясник Пітер Классен з Рейнланд-Пфальца (Німеччина) винайшов цілих три різновиди напоїв з м'яса і запевняє, що нововведення сподобається всім. Про це пише Зерно.
Рідке м'ясо — це швидкий і поживний перекус для всіх, у кого не вистачає часу пообідати, для водіїв вантажівок, туристів або спортсменів. Пітер Классен планує продавати м'ясовмісні напої в магазинах роздрібної торгівлі, а також на автозаправних станціях.
Близько € 1 млн 55-річний м'ясник інвестував у виробництво м'ясних напоїв. В тиждень буде випускатися 10 тисяч напоїв, а в майбутньому кількість збільшиться до 30 000.
За словами розробника нового продукту, вже укладені договори з виробниками у Франції, Люксембурзі та Бельгії, а також подана заявка на міжнародний патент.
Три роки знадобилося Пітеру Классену, його синові Філіппу і кухареві Стефану Киммелю на розробку унікального продукту. Основна складність полягала в подрібненні м'яса до консистенції подібної напою какао, щоб зовсім не відчувалися волокна. Було проведено близько 100 експериментів, і в результаті вийшло 3 види напоїв: «Стейк», «Бомбейська яловичина» і «Королівська курка».
Для приготування напоїв м'ясо варять у великих казанах з овочами в бульйоні і доводять до пюреподібної консистенції. Потім рідину розливають у пляшки і стерилізують за допомогою температурної обробки. Таким чином, напій в охолодженому вигляді може зберігатися близько року. Розробник вважає, що м'ясний напій можна також використовувати для потреб збройних сил та гуманітарної допомоги.
Аграрії оцінили роботу антирейдерських штабів
Робота оперативних штабів, до яких входять представники територіальних управлінь Міністерства юстиції, Національної поліції, прокуратури, Держгеокадастру та громадських об’єднань, допомагає швидко донести інформацію про випадок рейдерства та отримати реакцію всіх органів, переконаний директор агропідприємства «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.
«Дуже добре, що створені ці штаби і що до селян почали прислухатися. У штабі працюють представники силових структур і Мін’юсту, присутні місцеві ЗМІ. Фермери нарешті сіли з ними за один стіл. Тепер, якщо десь відбуватиметься напад, туди одразу будуть виїжджати представники Мін’юсту, Нацполіції і прокуратури. Однак у нас ще багато роботи, якщо ми хочемо організувати дійсно ефективні штаби», - розповів Валерій Колоша.
Поки що штаби мають дуже обмежене коло повноважень та функцій, зауважив партнер Юридичної фірми «ОМП», керівник юридичного напряму Служби корпоративної безпеки Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Кирило Левтеров, який є учасником штабу Київської області.
«Зараз відбуваються організаційно-установчі збори, на яких учасники штабів намагаються зрозуміти, чим вони мають займатися. Ніяких рішень оперативні штаби виносити не можуть, вирішувати спори – тим більше. Єдина можлива функція для них – бути «провідниками» між постраждалими від рейдерства та органами влади і правоохоронцями. Вони можуть лише збирати інформацію про випадки захоплень і передавати її правоохоронцям та органам юстиції», - сказав юрист.
Так чи інакше, в боротьбі з рейдерством аграрії мають покладатися в першу чергу на свої власні сили та об’єднуватися для ефективного протистояння. 6 вересня в ТРЦ «Термінал» (м. Бровари) відбудеться Антирейдерський форум ВАР, ініційований аграріями України. Юристи та силовики на реальних прикладах розкажуть аграріям про методи «профілактики», систему «раннього оповіщення», захисту активів і дадуть перелік конкретних кроків, якщо рейдери вже на полі. З програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.
Недоекспорт свинини через АЧС: мінус $ 5 млн щороку
Про це повідомляє Аналітичний відділ АСУ, з посиланням на дані ДФС.
Проте експортний доробок міг би бути вищим, як мінімум на 5 млн дол. США, якби на заваді розвитку зовнішньої торгівлі не стало поширення АЧС, — минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія.
Білорусь у цьому списку відіграла незначну роль, хоча й заблокувала поставки продукції українського свинарства з усіх уражених АЧС областей. А все тому, що з 2015-го свининою з нею Україна не торгувала.
Схожа ситуація з Румунією. Цей ринок для українських постачальників свинини був «закритим» ще до заборони через АЧС, оскільки країна входить до ЄС, а поставки свинини та продуктів з неї туди — перспектива бажана, але далека.
Болісним було припинення торгівлі з Молдовою. Три роки тому вона активно закуповувала свинину з України: протягом січня-липня 2014-го туди поставили 2 тис. т свинини сукупною вартістю 5,5 млн дол. США.
У Вірменію за перші сім місяців минулого року вітчизняні трейдери продали 0,57 тис. т свинини сукупною вартістю 0,87 млн дол. США.
Таким чином, заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити експортний доробок січня-липня 2017-го щонайменше на 2,5 тис. т чи понад 5 млн дол. США у грошовому еквіваленті.
В Україні дефіцит потужностей зі зберігання зерна
Про це повідомив завідуючий відділом інвестицій ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Кисіль в інтерв'ю, «АгроПерспектива», пише agravery.com.
«Незважаючи на те, що галузь розвивається ― за останні 10 років ємність зерносховищ збільшилася на 10-12 млн тонн, ― попит перевищує пропозицію. Досить багато сільськогосподарських товаровиробників, перш за все мова йде про малий і середній бізнес, потребують елеваторів для зберігання власного врожаю перед продажем його великим трейдерам», ― зазначив Кисіль.
За його словами, дефіцит потужностей зі зберігання зерна спостерігається в усіх регіонах.
«Найменш забезпеченими є чотири області. Зокрема, елеватори в Донецькій області покривають лише 24,3% від загальної потреби регіону, Закарпатській ― 25,9%, Івано-Франківській ― 27,2%, Львівській ― 30,1%», ― зауважив експерт.
Він додав, що найбільш благополучна ситуація щодо співвідношення обсягу виробництва зерна ― ємності зерносховищ в Одеській області ― 69,3% з урахуванням коефіцієнта обороту 1,2, Житомирській ― 65,2%, Миколаївській ― 63,9%, Полтавській ― 60,6% і Херсонській ― 57,9%.
«Ще одна проблема - старі елеватори, які працюють неефективно, де в принципі проблематично якісно зберігати зерно. Через неправильне зберігання зерна втрати становлять близько 15% врожаю. Старі зерносховища більш енерговитратні, через що ціни на їхні послуги вище не менш ніж на 10% в порівнянні з сучасними», ― наголосив Кисіль.
Крім того, за його словами, через застаріле обладнання збільшується час на завантаження і розвантаження вагонів-зерновозів. В результаті цього виникають додаткові витрати і з'являються ризики втрат.
«В Україні зараз тільки чверть елеваторів сучасні, з повним технологічним циклом і можливістю відвантаження до 5 тис. тонн на добу», ― сказав експерт.
«Ми як інститут для вирішення цих проблем пропонуємо стимулювати розвиток сільськогосподарської інфраструктури, в тому числі щодо збільшення сучасних потужностей для зберігання зерна і поліпшенню логістики, а також надавати державну підтримку малих і середніх виробників для будівництва елеваторів на основі кооперації», ― підсумував він