178171
182818

Проект Юлії Порошенко і МХП зібрав 184 ідеї для агростартапів

Про це написала на своїй сторінці у Facebook співзасновниця проекту Юлія Порошенко, пише liga.net.

"184 проекти подалися на mhp accelerator", - написала вона. 26 лютого закінчився перший етап - етап прийому заявок. Далі з них буде відібрано 30 проектів для преакселерації. Потім всього 10 проектів потраплять на акселерацію і впровадження в АПК".

Нагадаємо, нещодавно співзасновники проекту Tech Radar Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом "Миронівський Хлібопродукт" Юрія Косюка запустили акселератор аграрних інновацій. У конкурсі міг взяти участь будь-який бажаючий стартапер, у якого є ідея або прототип технологічного рішення для семи напрямків в АПК: агробіотехнології, діджіталізація в агросекторі, торговельні майданчики, автоматизація промислових процесів, енергоефективність, корпоративне управління, інновації кінцевої продукції.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні нікому утилізувати тисячі тонн непридатних пестицидів

Знищити їх неможливо через правову суперечку єдиного заводу з утилізації з Міністерством екології, повідомляє Економічна правда.

Загалом у незадовільному стані зберігається близько 35% непридатних пестицидів. Оскільки такі хімікати часто зберігаються на покинутих складах під відкритим небом у пошкодженій тарі, вони створюють значну екологічну проблему.

Проблема утилізації пестицидів може бути вирішена шляхом вивезення таких ЗЗР у Європу для знищення. Відповідно до Базельської конвенції, транскордонне перевезення небезпечних відходів дозволяється при умові, якщо держава-перевізник не має власних потужностей для їх знешкодження.

Проте, в Україні є завод, що займається утилізацією таких відходів – це підприємство «Еко нова» у Житомирській області. Однак через правові суперечки з Мінекології щодо ліцензії ці потужності не працюють.

Підприємство «Еко нова» отримало ліцензію на утилізацію відходів ще у 2014 році, однак вже через два роки Мінекології змінило вимоги до ліцензії та вирішило її анулювати, пославшись на невідповідність виробництва екологічним нормам. «Еко нова» звернулася до суду, оскільки у завод з утилізації відходів були вкладені гроші.

Тобто юридично в Україні є потужності для утилізації таких відходів, однак фактично вони не працюють. В результаті обсяги непридатних пестицидів накопичуються через неможливість їх вивезення за кордон на знешкодження.

Зазначимо, що обсяг непридатних пестицидів в Україні досягає 8-11 тис. тонн та оцінюється в 500 млн грн. Крім цього, в Україну щороку завозиться до 20 тис. тонн фальсифікованих ЗЗР, які також підлягають знищенню або вивезенню. За деякими оцінками, частка фальсифікованої продукції на ринку ЗЗР складає 25%.

До 2015 року Україна вивозила на знищення непридатні пестициди до Німеччини, Польщі, Франції та Великобританії. За даними Європейської бізнес асоціації, загальні витрати на утилізацію в ЄС складають близько 2 тис. євро за тонну.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Фермери не вірять в урядову програму підтримки

За програмою розвитку фермерства, презентованою Мінагрополітики на з'їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників України, 500 млн грн направлять на на здешевлення відсоткової ставки за кредитами. Проте дрібні фермери вважають, що отримати сам кредит така ініціатива уряду не допоможе, повідомляє Kurkul.com.

У безперспективності таких урядових ініціатив впевнений фермер із Харківщини Сергій Колодяжний.

«Назвіть мені хоча б одне прізвище пересічного фермера, який відчув підтримку держави. Я не чув в області щоб хтось із дрібних фермерів отримав компенсацію кредитної ставки чи іншу допомогу. Нам досі не відшкодували ПДВ. То про що тут говорити. Повинні бути звіти з конкретними фермерами, які скористалися держпідтримкою. Тоді я в це повірю. А так це все лише порожні обіцянки», — повідомив він.

Директор ФГ «Одарочка» Юрій Щетінін поділяє думку колеги та вважає, що виділеними урядом коштами в кінцевому результати скористаються лише великі холдинги.

    «Я дивлюся на своїх колег-фермерів, які ходять по банках із протягнутою торбою. Усім відмовляють. У тебе нема застави та кредитної історії — до побачення. Ось така ситуація. Тобто дрібні фермери як не могли отримати банківські кредити, так і надалі не зможуть. І цих 500 млн грн погоди не зроблять», — вважає фермер.

Не вірити в благі наміри посадовців аграрій має всі підстави.

«Ось вам конкретний приклад минулого року: обіцяли компенсацію 20 % вартості при придбанні української сільгосптехніки. Я купив української грунтооброблювальної техніки майже на 1 млн грн, а мені розповідають що я не з того банка заплатив і нічого компенсовувати не будуть. Про компенсацію оголосили в лютому місяці, а порядок компенсації оприлюднили у квітні», — обурюється Юрій Щетінін.

Фермер упевнений, що «нагорі» однаково знайдуть лазівку щоб не компенсувати нічого. То не та кредитна ставка, то ще щось придумають. А от «Косюкам», звісно все компенсують.

Ваш вибір 'Подобається'.


У США почали випускати ковбаси, нагетси і фуа-гра з пробірки

У лабораторії стартапу ведеться розробка наггетсів, ковбасок і імітації фуа-гра. Представники компанії запевняють, що їм вдалося знизити витрати на виробничий процес. Саме велика вартість вважається головною проблемою культивованго м'яса, пише agro-smart.com.ua.

До кінця року компанія Just першої в світі почне продаж м'ясних продуктів, вирощених в лабораторних умовах. Який саме вид м'яса буде виробляти компанія, поки не повідомляється. Як пише WIRED, в лабораторіях Just ведеться розробка штучних наггетсів, ковбасок чорізо і фуа-гра. Хоча журналісти видання побували на виробництві компанії, спробувати м'ясні продукти їм поки не вдалося. Глава Just Джош Тетрик заявив, що вони ще не готові для споживачів.

За кілька місяців компанії потрібно налагодити процес культивування м'яса і поліпшити його смакові властивості. Подробиці своїх розробок компанія не повідомляє, але, за словами Тетрика, вчені з Just застосовують метод вирощування м'яса без використання сироватки. Саме сироватка вважається одним з найдорожчих компонентів синтезованого м'яса. Щоб запустити ріст клітин, їх потрібно забезпечити не тільки поживними речовинами, а й білками - факторами росту, які як раз містяться в сироватці.

Just має не тільки власні розробки, а й найстарішу методику культивування м'яса, запатентовану голландським вченим Віллемом ван Елін в 90-і роки. Технологія передбачає використання тваринних клітин. Їх поміщають в біореактор і постачають поживними речовинами, що приводить до зростання і відтворення клітин.

Однак подібний метод вимагає великих витрат. У 2013 році Бургерна котлета, вирощена в лабораторних умовах, обійшлася вченим в $ 300 000. За 4 роки м'ясо з пробірки подешевшало в 30 000 разів, але як і раніше коштує дорожче звичайного м'яса. Але Тетрик запевняє, що Just вдалося знизити витрати настільки, щоб зробити продаж продукту комерційно вигідним.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Російський "Сбербанк" відбере кондитерську фабрику "А.В.К."

Господарський суд Закарпатської області 30 січня видав наказ про примусове стягнення Ощадбанком заставного майна кондитерської фабрики А.В.К. в Мукачево Закарпатської області. Про це свідчить відповідний наказ суду, пише  Liga.net

Наказ видано на примусове виконання рішення госпсуду Закарпатської області від 19 жовтня 2017 року, яке набуло чинності 17 січня 2018 року.

Комплекс будівель фабрики і земельна ділянка в Мукачеві по вул. Духновича, 14 є заставним майном за договором про відкриття кредитної лінії, укладеному між Ощадбанком і А.В.К. від 2009 року.

Стягнення застави відбудеться в рахунок часткового погашення заборгованості по кредиту А.В.К. на $ 56,8 млн (1,4 млрд грн в еквіваленті).

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Програма держпідтримки АПК містить низку помилок та порушень

Про це сьогодні на прес-конференції в Києві розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, пише propozitsiya.com.

Максимальний розмір компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів встановили на рівні 500 млн грн на… один об’єкт, а не на одну юрособу. Відтак, як юрособа (теоретично) вирішить побудувати 10 птахофабрик, то їй можуть компенсувати 5 млрд. «Ніякого стимулу це не дасть. Люди, які заклали об’єкти 2-3 роки тому, отримають гроші з бюджету зараз – вони планували й так їх будувати. Тому це не стимулювання – це просто роздача бюджетних грошей тим, хто запланував будівництво об’єктів. І, можливо, пролобіював саме таку програму», - говорить М. Соколов. Порівнюючи цю систему з квазіакумуляцією ПДВ, де кошти розподілялись автоматично, він назвав її не кроком, а стрибком назад.

Та найбільше ВАР непокоїть ручний розподіл дотаційних коштів – через комісії на місцях, які сформовані переважно з представників влади. Цей механізм дуже вже нагадує механізм розподілу державної підтримки за часів режиму Януковича, коли відшкодування отримували практично лише агрофірми депутатів від ПР (парламенту або місцевих рад).

Не подобається аграріям і обмеження кола банків, відсоткову ставку яких частково відшкодовують державними банками, а компенсація вартості дорадчих послуг – сільськогосподарськими дорадчими службами при місцевих адміністраціях. Це нововведення було прийнято постановою Кабміну вчора вночі і, на думку ВАР, не відповідає чинному законодавству, зокрема, в галузі захисту економічної конкуренції. Попередня спроба компенсації відсоткових ставок за часів Ющенка була прозорішою: там пріоритет мали ті, хто забезпечить якомога нижчий відсоток.

Також ВАР прогнозує, що з виділених 945 млн грн на компенсацію придбання сільгосптехніки буде використано лише 400 млн, адже обсяги закупівлі сільгосптехніки торік склали 1,6 млрд грн, і нема підстав очікувати зростання цих обсягів нинішнього року. Так само на будівництво й модернізацію ферм торік витрачено не більше 800 млн грн, тобто для компенсації 30% цієї вартості достатньо 240 млн грн.

Михайло Соколов знайшов у програмі дотацій норми, які суперечать одна одній (в частині підтримки вирощування ВРХ), або ж непрацездатні. До останніх потрапила й розрекламована програма відшкодування 70% обладнання, придбаного кооперативами.