Прощавай, гречко: чому українські аграрії переходять на нут і амарант

Чим привернули українців такі екзотичні культури, як нут, кіноа і амарант, пише ЕtСetera.

Зазвичай рентабельність пшениці становить 30-40%. Це непогано, але деякі екзотичні культури мають вдвічі-вп’ятеро більшу рентабельність. Наприклад, льон, гірчиця, нут і амарант (50-70%), а також кіноа, чіа і батат (до 200%).

Амарант – це рослина родом з Південної Америки і Мексики. Там його культивували протягом 8 тисяч років. З його насіння варили каші, робили борошно. Зараз амарант, відомий в Україні як кормова рослина щириця, у всьому світі використовується в основному як крупа для каш. Його популярності сприяє повсюдне захоплення «суперфудом».

Всього за рік площі посівів амаранту в Україні збільшилися втричі, відзначає глава Асоціації виробників амаранту і амарантової продукції Олександр Дуда. Причина такого «захоплення» українських фермерів цією культурою криється в її вартості. Одна тонна насіння амаранту коштує втричі дорожче, ніж тонна пшениці – близько 24 тис. гривень. Урожайність у пшениці і амаранту практично однакова, витрати на вирощування – теж. Тож вирощувати амарант виявилося дуже вигідно.

Нут – це рослина сімейства бобових, родич гороху. В Україні він мало використовується, зате дуже популярний на Близькому Сході, в Азії та Індії. При цьому його врожайність в українських умовах набагато вища, ніж у рідних для нуту Пакистані або Туреччині.

Рентабельність вирощування нуту на українських полях становить 50%. Одна тонна нуту коштує близько 25 тис. гривень, практично весь урожай йде на експорт: як в Азію, так і в Європу, де нут вважається основою здорового харчування.

Кіноа культура родом з Південної Америки. У високогір’ї Перу і Болівії її вирощували як хлібну культуру.

Мода на кіноа з’явилася зовсім недавно, в Україні з 2016 року її пробує «акліматизувати» Сумський аграрний університет. Його приклад вже наслідують українські агрохолдинги, які зрозуміли, що захоплення Європи «суперфудом» і «екологічною продукцією» – це шанс для виходу на світові ринки.

Перешкодою для вирощування екзотичних культур в Україні стає відсутність досвіду у аграріїв і відсутність зернового фонду для посівів, відзначає засновник Bio farm organic Світлана Віязловська. До того ж, не всі культури готові до боротьби за виживання в українському кліматі.

У той же час, коли продукція йде на експорт як органічна, використання пестицидів під час її вирощування не допускається. А це також підвищує ціну готового продукту.
Тож, поки українці чекають появи дешевої гречки на полицях магазинів, вітчизняні аграрії освоюють закордонні ринки «суперфуду».