Причини, через які виникли проблеми з введенням ринку землі

Тенденцію підтримувало потужне агрохолдингове лобі – найбільші сільгоспвиробники, котрі отримували і отримують значні вигоди від низьких орендних ставок, обумовлених діючим мораторієм. Причини, через які виникли проблеми з введенням ринку землі, окреслив юрист практики супроводження бізнесу Juscutum Андрій Віщук, пише propozitsiya.com.

Земельні ділянки продаватимуть на електронних торгах

Зняти мораторій на відчуження сільськогосподарських земель уже в 2018 році пообіцяли МВФ для отримання наступного траншу. Автори профільного закону відмічають, що крім наділення правами власності на землю вони встановлюватимуть певні обмеження.

У зареєстрованому законопроекті «Про використання земель сільськогосподарського призначення» (5535) передбачено можливість придбання земельних ділянок фізособами, юрособами, зареєстрованими за законодавством України, територіальними общинами в особі органів місцевого самоуправління, державою в особі органів виконавчої влади.

Згідно документу, продаж земельних ділянок сільгосп призначення державної і комунальної власності запропоновано здійснювати шляхом проведення електронних земельних торгів, окрім продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розміщено об’єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності приватних осіб.

Угіддя дрібних фермерів зростатимуть

Проект Закону передбачає можливість використання земель сільськогосподарського призначення як застави для забезпечення виконання обов’язків по договорах з банками й іншими фінансовими закладами. Також передбачено відчуження усіма фінзакладами земділянок, право власності на які перейшло в рахунок погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями. Держгеокадастр матиме повноваження самостійно відчужувати ділянку на електронних торгах.

Передбачається також, що господар земділянки отримає право обміняти свою ділянку на іншу. Це впроваджує на ринок функцію обміну землею і створює умови для поступового зростання угідь дрібних фермерів.

Зміну цільового призначення землі можливо здійснити не раніше, ніж через три роки з моменту отримання права власності на таку земельну ділянку. Планується заборонити розділення земельної ділянки, представленої для ведення товарного сільгоспвиробництва чи фермерського господарства, якщо в результаті цього утвориться хоча б одна земельна ділянка площею менше 1 га.

Особи, котрі придбали у власність земельні наділи, однак обмежені у їхньому володінні, будуть зобов’язані продати їх протягом року з дати набуття права власності.  

Українські землі у власності іноземців – перспектива чи загроза?

Закон передбачає низку обмежень. Так, максимальна площа земель сільгосппризначення не повинна перевищувати 500 га на особу.

При купівлі земельних ділянок площею 200 га покупець зобов’язаний подати електронну декларацію і документи, що підтверджують доходи такої особи. Юрсобам законопроект дозволяє володіти не більше, ніж 33% від угідь території об’єднаної територіальної  громади і/або району.

Проект передбачає право відчуження приватної власності (землі). Юрособи одержать право на придбання таких земель з 1 січня 2020 року, а з 1 січня 2030 року таке право планують надати іноземцям, а також особам без громадянства. Останнє викликало хвилю обурення в суспільстві в зв’язку із заволодінням землею іноземцями. Україна не має правової можливості обмежити іноземним громадянам доступ до ринку сільгоспземель для забезпечити дії принципу вільного руху капіталу. Це зобов’язання зафіксовано у ст. 145 Згоди про асоціацію між Україною і ЄС.

За псування земель власники мають нести відповідальність

Встановлення суворої відповідальності за псування земель юрист вважає пріоритетним обов’язком авторів законопроекту, і така відповідальність неодмінно має наставати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Буряк очолив рейтинг найдорожчих позицій в овочевому "борщовому наборі"

Про це повідомляє портал “Інфо-Шувар” з посиланням на дані власного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.

Так, на найбільшому оптовому ринку Західного регіону “Шувар”, столовий буряк, станом на сьогодні, пропонують за ціною 4,5-5 грн/кг (0,14-0,16 EUR/кг), на ринку “Столичний” у місті Києві ціна на столовий буряк перебуває зараз на рівні 3-5 грн/кг(0,10-0,16 EUR/кг), найдешевшу пропозицію буряка зараз можна знайти на ринку “Нежданний” у Херсонській області за ціною 3-3,5 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг).

Експерти “Інфо-Шувар” зазначають, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, столовий буряк на ринку України подорожчав більш, ніж в два рази.

Що стосується інших овочів “борщового набору”, то в порівнянні з минулим тижнем, було зафіксовано просідання ціни на моркву на 20% до рівня 4-5 грн/кг (0,13-0,16 EUR/кг). Майже на 10% подешевшала капуста до 2,5-2,7 грн/кг (0,07-0,08 EUR/кг). Зниження ціни близько на 4% було зафіксовано і по картоплі з цибулею. Кілограм картоплі вже можна придбати за 3-3,7 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг), а цибуля, станом на сьогодні, пропонується по 3-3,6 грн/кг (0,10-0,11 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Азіатські компанії зацікавилися українськими ягодами

"У цілому за результатами виставки був виявлений попит на яблука свіжі — близько 80 тис. тонн, свіжі ягоди — близько 1 тис. тонн, черешні — близько 2 тис. тонн, перероблені ягоди — близько 2 тис. тонн", — повідомив агентству керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund Віталій Бигдай, пише delo.ua.

За його словами, тільки за перший день роботи виставки, яка відбулася у вересні, українські виробники отримали замовлення на постачання 34 тис. тонн яблук врожаю 2017 року, з них 14 тис. тонн — для європейських покупців і 20 тис. тонн — для азіатських.

У 2017 році Україна вперше взяла участь у виставці Asia Fruit Logistiсa в Гонконзі з національним стендом.

"Завдяки виставці, українські підприємці розширили свої ділові контакти і отримали нові експортні замовлення", — зазначив В. Бигдай.

Він уточнив, що від України у виставці взяли участь чотири українські компанії: кооператив "Агровесна", фермерське господарство "Гадз", СТОВ "Енограй", ТЗОВ "Галфрост".

"У минулому році за ініціативи асоціації "Укрсадпром" Україна почала процедури за погодженням фітосанітарних умов на постачання плодоовочевої продукції в азіатські країни. Тому участь у виставці стало наступним кроком у стратегії виходу українських виробників фруктів і ягід на азіатські ринки", — пояснив керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund.

Найбільший інтерес до продукції проявили відвідувачі з Індії. Один з українських виробників отримав замовлення на постачання ягід для ресторанів в Австралії.

Як повідомляло Delo.UA експорт української полуниці і суниці за перше півріччя 2017 року склав $1,6 млн (1,58 тис. тонн), що перевищує показник за весь 2016 рік. Експорт української полуниці і суниці в 2016 році склав $1,06 млн (2,27 тис. тонн). Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства.

Головними покупцями українських ягід у січні — червні 2017 року стали Білорусь (1,3 тис. тонн на $1,35 млн) і Молдова (227 тонн на $149,3 тис.).

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Знищення гризунів у полях: що необхідно знати про мишоподібних шкідників та захист від них

Проте й тут перед аграріями постає проблема у вигляді великої кількості мишовидних гризунів. Річ у тім, що кормова база цих шкідників полів істотно зменшилася після збору врожаю основних культур і вони розпочинають активно знищувати вегетативну масу тільки набираючих зростання озимих. Тому подальше збереження майбутнього врожаю напряму залежить від якості обраних засобів захисту рослин. Яких саме - розбиралися журналісти ІА AgroNews.ua.

Проблема навали мишоподібних гризунів не нова – від неї страждають українські поля з року в рік , що ставить під загрозу отримання майбутнього врожаю в запланованих обсягах.

«Цьому сприяє хороша кормова база, особливо при тривалому збиранні зернових культур, соняшнику, кукурудзи, та інших культур, яке, як подекуди, супроводжується великими втратами врожаю. Особливу увагу у знищенні гризунів необхідно приділяти аграріям, які застосовують в своїх господарствах систему землеробства No-till. На таких полях спостерігається підвищена чисельність мишоподібних гризунів, оскільки відсутній будь який обробіток ґрунту. Розпушування ґрунту на глибину 18-25 см руйнує гнізда і кормові камери мишей, полівок та інших шкідників, за рахунок чого гине близько 70-75% гризунів»,- говорить керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Найбільш шкідливими  для агросектору є представники сімейства хом’якових  і сімейства мишачих (миша курганчикова і будинкова). Харчуються гризуни рослинною їжею, вони здатні швидко розмножуватися, що обумовлено коротким циклом розвитку багатьох видів, відносно великою кількістю малюків в посліді і значною кількістю послідів в рік у окремих видів. На окремих полях у степовій і лісостеповій зонах при наявності 50-60 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному регулюванні чисельності гризунів втрати зерна пшениці озимої можуть становити на рівні 35-40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють у посівах «пролисини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.

«З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени проводять кілька обстежень з фази сходів озимих до настання зимових холодів. Важливо визначити початок заселення посівів гризунами і вчасно провести профілактичну обробку сільгоспугідь. На цілині або на необроблюваних полях потрібно проводити крайові обробки. У контролі чисельності гризунів велике значення має оптимальне поєднання агротехнічних і організаційно-господарських заходів. Перш за все, сівозміни: посів озимих по стерньових попередниках істотно збільшує ймовірність їх пошкодження гризунами. Збирання зернових в ранні терміни і без втрат, а також знищення бур'янів погіршують кормову базу і знижують інтенсивність розмноження мишоподібних гризунів, що сприяє зниженню їх чисельності»,- підкреслює Олександр Мигловець.

Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей -лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях.

Зазвичай, задля повноцінного знищення гризунів аграрії використовують родентициди. В портфелі групи компаній UKRAVIT є високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

«Його основна відмінність від фосфіду цинку, що часто використовують аграрії, в ефективності використання. Адже за рахунок новітніх допоміжних речовин та сучасної препаративної форми «БРОДІВІТ» міцно утримується на зерні, на відміну від фосфіду цинку. Також він є досить економним – однієї літри препарату «БРОДІВІТ» вистачає для захисту посівів площею понад 30 га та абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища. Застосування «БРОДІВІТ» дозволяє не лише повністю позбутися мишоподібних гризунів, а й зберегти врожай та головне — запобігти фінансовим збиткам»,- підкреслює Олександр Мигловець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні необхідно впровадити ефективну модель агрострахування

Проте для успішного розвитку цього сектору необхідно стабільне фінансове забезпечення і гарантування мінімальних доходів. В світі цей інструмент забезпечується страхуванням, але в Україні він ще недостатньо розвинутий. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Агрострахування – ключовий компонент підвищення конкурентоспроможності сільського господарства», який відбувся  12 жовтня у Києві.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Проекту IFC (International Finance Corporation) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», аналітичного відділу Агентства з управління ризиками державного департаменту сільського господарства США, бізнесу та громадських організацій. 

«Сільське господарство і аграрний сектор на сьогодні є одним із найбільш перспективних і пріоритетних секторів у розвитку української економіки. Але зараз Україна перебуває в зоні ризикованого землеробства і, тому майже щороку сільгоспвиробники несуть значні збитки від стихійних явищ. Так, до прикладу у 2016-2017 роках було втрачено посівів на площі більше 5 тис. га, відповідно недоотримано значного об’єму зернових. У зв’язку з цим,  аграрії потребують механізмів захисту своєї праці. Одним із інструментів мінімізації збитків для сільгоспвиробників може стати агрострахування. Необхідно поступово прививати культуру страхування ризиків на організованому аграрному ринку», - зауважила Олена Ковальова.

Під час круглого столу учасники дізналися як розвиток агрострахування став рушійним елементом росту конкурентоспроможності сільського господарства в інших країнах, зокрема, у США та обговорити яким чином американський досвід може бути ефективно використаний в Україні.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова відмітила, що зараз відбувається процес пошуку тієї моделі агрострахування, яка може бути успішно впроваджена в Україні. Також вона подякувала представникам Проекту IFC за організацію круглого столу та активну позицію у просуванні найкращого світового досвіду в українське агрострахування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На які фрукти українці витрачають більше грошей

Теґи: 

Про це розповідає експерт плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман, передає Gazeta.ua.

"Всього в Європі зростає споживання екзотичних фруктів. У минулому сезоні на 30 відсотків збільшили імпорт мандаринів і апельсинів в Україні. Найвища ціна на них влітку, коли пропозиція дуже обмежена. Сезон цитрусових починається в жовтні. Мандарини найбільше везуть з Туреччини, а апельсини - з Єгипту. Ціна в цей період знижується і люди починають більше купувати".

В рік в середньому споживаємо 200-270 тис. тонн бананів.

"90 відсотків бананів імпортуємо з Еквадору, на другому місці - Коста-Ріка. Чим нижче ціна, тим більше споживання. До 2014 року Україна стабільно збільшувала споживання бананів. У 2013 році загальний обсяг споживання склав понад 270 тис. тонн, а ось в 2014 році помітно подорожчав банан і обсяги імпорту впали відразу до 200 тис. тонн. У 2015 році ми імпортували трохи більше 145 тис. тонн. У минулому сезоні знову відчули відновлення споживання, загальний обсяг імпорту бананів в 2016 році збільшився відразу до 205 тис. тонн. Цілком можливо, що в поточному сезоні ми знову збільшимо обсяги споживання. Цьому буде сприяти зниження цін на банани на світовому ринку і зростання ціни на яблуко в ЄС та в Україні з-за малого врожаю".

На ринках України падають ціни на банани. Лише за тиждень ціни на банани знизилися в середньому на 10%. Сьогодні великооптові партії цих фруктів надходять у продаж по 18-20 грн/кг. Тиждень тому ціна на банани досягала 22 грн/кг.

Мандарини перших поставок продають на оптових ринках 41 грн за кілограм. У найближчі дні ціни повинні почати падати, запевняють аналітики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview