178171
182818

Рентабельність вирощування журавлини може перевищити 36%

Про це свідчать розрахунки Pro-Consulting, пише agroday.com.ua.

Аналітики акцентують, що цієї ягоди в Україні збирають відносно небагато — 338 тонн в рік. Але навіть цей обсяг дозволяє ввійти в десятку світових виробників.

За своїми природно-кліматичними умовами Україна здатна збирати набагато більше журавлини. Наприклад, в 2013 році її виробництво досягало 800 тонн.

Причинами спаду врожаю за останні роки є те, що в нашій країні журавлину в основному збирають вручну в дикій природі, а в зв’язку з скороченням лісів зменшується й база для збору ягоди.

У той же час, в країнах-лідерах ринку журавлину виробляють промисловим способом, на сільськогосподарських плантаціях. І досвід Білорусі та Латвії доводить ефективність такого підходу. Та й вирощувати журавлину значно рентабельніше, ніж збирати в лісі, говорять в Pro-Consulting.
Зараз внутрішній ринок ягоди постійно збільшується під впливом поширюваних серед населення ідей здорового харчування. Тому вивід на ринок нового агропідприємства, що займатиметься вирощуванням журавлини, є своєчасним і перспективним кроком, кажуть аналітики.

Для такого господарства можливе отримання державної підтримки в рамках програми на 2017-2021 роки. На неї виділяються бюджетні кошти в сукупному розмірі до 1% ВВП, що формується в сільському господарстві.

На користь журавлини говорить ще й те, що вона є вологолюбною культурою і не боїться заморозків. Добре росте в північних областях, при цьому плантація може давати врожай цілих 60 років.

Аналітики підготували бізнес-план вирощування журавлини на площі 5 гектарів. За їх розрахунками, основні витрати підуть на придбання земельної ділянки, формування «журавлинних» чеків, покупку сільгосптехніки, посадку тощо.

Із загального обсягу витрат 36% буде витрачено на проведення посадки і догляд за журавлиною. На обладнання з переробки та фасування ягід необхідно 25% коштів. Ще 10% інвестицій необхідно на здійснення будівельних робіт і закупівлю сільгосптехніки.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна закрила 6 квот на безмитний експорт до ЄС

 До переліку закритих квот увійшли мед, солод та пшенична клейковина, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, а також пшениця і кукурудза, повідомляє УКАБ.

Так само Україна використала другу квартальну квоту на експорт м’яса птиці і піврічну – на вершкове масло. Серед додаткових квот, виділених наприкінці минулого року, також вже закрито чотири: на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу. На 95% вичерпані об’єми безмитних поставок на крупи і борошно.

«Цього року відбулося пожвавлення темпів закриття квот, адже станом на аналогічну дату 2017 року об’єми пшениці ще не були вичерпані, а квота на солод та пшеничну клейковину взагалі за минулий рік залишилася не використаною. Те, що крім шести основних квот закриті ще  чотири додаткові, – свідчить про активізацію торговельних відносин з ЄС», – прокоментувала Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

За результатами січня-лютого поточного року агропродовольчий експорт з України до ЄС зріс на 28,1% або на $224,7 млн, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та сягнув за даними МінАПіП 1,025 млрд доларів США.

Довідково. Окрім квот для України ще діють квоти на безмитний експорт товарів країнами ЄС до України. До них входять квоти на  групи товарів – цукор, м’ясо птиці (основна і додаткова) та свинину (основна і додаткова). Наразі вже використана основна квота на м’ясо птиці.

 

 



На українських ринках продовжують дешевшати огірки

Про це повідомляє “Інфо-Шувар”, згідно даних власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.

Так, згідно даних цього моніторингу, станом на 18 квітня 2018 року, середня ціна на вітчизняний огірок на торгових майданчиках найбільших гуртових ринків країни зафіксувалася в діапазоні 28-35 грн/кг (0,87-1,09 EUR/кг).

На найбільшому в Західній Україні оптовому ринку “Шувар” у Львові сьогодні вітчизняний огірок пропонується по 32- 35 грн/кг (0,99-1,09 EUR/кг), така ж ціна встановилася і на ринку “Столичний” у м.Києві. У Херсоні на ринку “Нежданний”, станом на сьогодні, наявна пропозиція огірка за ціною 28-35 грн/кг (0,87-1,09 EUR/кг).

Варто зазначити, що в сусідній Польщі поточна ціна на огірок практично зрівнялася із цінами на українськиих ринках - 3,75-4,5 zl/кг (0,9-1,08 EUR/кг).

Як пояснюють фахівці “Інфо-Шувар”, причиною зниження цін є той факт, що дрібні виробники з Закарпаття і Півдня вже почали збирати врожай, відповідно, і пропозиція продукції на ринку помітно зростає.

Слід згадати, що в минулому році ціни на огірок обвалились в останній тиждень квітня. Тоді всього лише за кілька днів огірок подешевшав удвічі до 20/22 грн/кг (0,75-0,82 EUR/кг).

Ваш вибір 'Цікаво'.


ЄС ввела законодавчу заборону на "подвійні стандарти" якості продуктів

Про це пише УНН з посиланням на EurActiv.

Законодавчі зміни є реакцією ЄС на вимоги Центральної та Східної Європи.

"Ми будемо активізувати боротьбу з "подвійними стандартами" якості продуктів. Ми вже внесли поправки до Директиви про недобросовісну комерційну практику, тим самим заборонивши компаніям поставляти на ринки ЄС товари подвійної якості. Це дасть національній владі повноваження контролювати питання на законодавчому рівні. Як сказав пан Юнкер у вересні минулого року, в ЄС не можуть бути громадяни другого сорту", - зазначила європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів і гендерної рівності Віра Юрова.

Питання складу і якості одних і тих же продуктів хвилює Східну Європу не перший рік. Останні випадки харчового шахрайства в ЄС були пов'язані з фальсифікацією оливкового масла, вина, меду, риби, молочних продуктів і м'яса птиці.

В Україні тим часом, за оцінками експертів, фальсифікований чи не кожен другий продукт.

За даними нещодавно проведеної експертизи, наприклад, 75% сиру не відповідають нормам і стандартам якості: замість тваринних жирів в продукції експерти виявили пальмову олію.

Не краща ситуація і з вершковим маслом. Згідно з повідомленням ГО "Громадський контроль захисту прав споживача", 74% цього продукту на споживчому ринку країни фальсифіковано.

Раніше критичну ситуацію з якістю продуктів і товарів в Україні публічно визнали і в Держпродспоживслужбі.

Паралельно в службі констатували рекордну кількість харчових отруєнь серед українців (протягом 2017 року).

За словами депутата ВР Сергія Тригубенка, такому стану справ "сприяли": мораторій на перевірки бізнесу і реформа в Держпродспоживслужбі, за результатами якої частина підрозділів і функцій контролюючого органу були скасовані.

Додамо, що активісти ГО із захисту прав споживачів пригрозили, що будуть блокувати роботу вітчизняних виробників фальсифікованих продуктів харчування.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна диверсифікує експорт зернових за 3 напрямками

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева на конференції «Black Sea Grain», пише propozitsiya.com.

Так, першим з них стане розширення експортних позицій, наприклад, у перелік будуть додані бобові культури. Другим напрямком, за словами О. Трофімцевої стане те, що займатися експортом будуть не тільки великі агрокомпанії (передусім міжнародні), але і менші українські виробники.

Третім інструментом процесу диверсифікації стане відкриття нових ринків в Азії та Африці. О. Трофімцева вже раніше зазначала, що країни Південно-Східної Азії є стратегічним напрямком експорту для українських аграрних виробників.

А нещодавно, по результатам зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з делегацією міжпарламентської групи дружби з Україною Палати представників Національних зборів Йорданського Хашимітського Королівства, йорданська сторона виявила зацікавленість у поставках української пшениці, окрім того, що королівство взагалі може розглядатися як своєрідні «ворота» для просування української продукції на ринки інших арабських країн.

Також О. Трофімцева озвучила прогнози Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо валового збору зернових у 2018 році. Так, за розрахунками відомства обсяг урожаю становитиме 61,9 млн тонн, з яких на експорт піде 41-42 млн тонн.

Ваш вибір 'Подобається'.


Найбільший вітчизняний виробник курятини збільшив продажі і ціни

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі, передає НВ.

Середня ціна реалізації цієї продукції за рік зросла на 23% - до 38,8 грн/кг.

Крім того, ціни на курятину в першому кварталі на внутрішньому ринку збільшилися також на 23% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Експортна ціна зросла на 17% в результаті зміни продуктового міксу і зростання продажів на більш прибуткових ринках.

Експортні продажі МХП зросли в першому кварталі на 28% - до 63,1 тис. тонн, а обсяг продажів на внутрішньому ринку скоротився на 4% - до 72,2 тис. тонн в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

"МХП направив на експорт курятину до 53 країн світу. Експортні продажі склали близько 47% від загального обсягу продажів курятини в першому кварталі 2018 року. Протягом звітного періоду, слідуючи експортної стратегії, компанія розвивала свій експорт головним чином в країнах Близького Сходу, Північної Африки і ЄС", - повідомляють в МХП.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.