Сало з України підкорює світові ринки

Україна поступово відкриває нові ринки збуту для сала – продукт почали експортувати в Азербайджан, Вірменію і Казахстан, повідомляє Business Views з посиланням на статистику ДФС і дані Держстату.

Обсяг поставок в ці країни в 2016 році склав 53,8 тис. доларів в грошовому вираженні.

Також в минулому році сало експортували в Естонію, Німеччину, Камбоджу, Сінгапур, Канаду, Панаму, Австралію і навіть на Багамські острови. Обсяги поставок сала в ці країни склали 27,8 тис. доларів.

picture_eksport-ukrainskogo-_5522_p0

Такі тенденції спостерігаються на тлі майже 100%-го скорочення експорту українського сала в Росію.

picture_rossiya-zapretila-ek_5528_p0

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українською пшеницею засіють турецькі поля

Теґи: 

З 2011 року в Туреччині досліджують сорти пшениці інституту. Найкращі результати врожайності показав сорт озимої м'якої пшениці Марія, пише landlord.ua

«Це дуже якісна пшениця, адаптована до нашого грунту і умов, — відзначає представник компанії Байрам Гекчи. — Її вже внесли до реєстру сортів Туреччини».

Інститут надав виключні права турецькій компанії для ведення первинного насінництва та просування сорту в Туреччині.

«Наші кліматичні зони на сході дуже схожі з зонами в Туреччині, тому і наші сорти пшениці дуже підходять, — переконана Раїса Вожегова, директор інституту. — Ми уклали договір на поставку 20 тонн високоякісного насіння».

Вміст клейковини в зерні селекції Марія становить 32%, білка — 12%, при цьому середній показник врожайності сягає 10,5 т/га. Компанія «Semila Seed» рекомендує висівати сорт в регіонах Центральної, Західної і Східної Туреччини, Егейського та Мармурового морів, а також у Фракії.

Турецьку сторону зацікавили сорти пшениці озимої м'якої Бургунка і Херсонська-99. Їх в тестовому режимі висіяли в провінції Конья. Вони вже демонструють високі результатів урожайності.

Це перший міжнародний контракт для Інституту зрошуваного землеробства НААН України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка сума інвестицій для створення теплиці в Україні

Вартість створення полікарбонатних або позасезонних скляних теплиць може коливатися в межах від $ 1,5 до $ 4 млн, не враховуючи витрат на покупку або оренду землі.

Про це в коментарі ГолосUA заявили аналітики компанії Pro-Consulting.

«Україна - сільськогосподарська країна, що відрізняється високою врожайністю овочів і фруктів. Споживання свіжих овочів в нашій країні характеризується сезонністю. В середньому українець споживає 1 центнер овочів щорічно. У Європі цей показник в 1,6 рази вище, а лідером з тепличного виробництва є Нідерланди. У цій країні 60% теплиць відведені під вирощування квітів. У нашій же країні 79% теплиць відведені під вирощування овочів », - розповіли в компанії.

За словами аналітиків, до основних тенденцій тепличного виробництва в нашій країні відносяться: збільшення тепличних площ; збільшення врожайності продукції; модернізація використовуваних теплиць; активна робота по виведенню нових сортів; натуралізація вирощуваної продукції.

«Виходячи з викладених вище факторів, можна говорити про доцільність розвитку в Україні тепличного бізнесу. Якщо планується створити невелику сезонну теплицю, то приблизні інвестиції в проект складуть $ 50 за 1 кв. м. Доцільною є організація тепличного комплексу з крапельним зрошенням площею 100 кв. м. Полікарбонатні або позасезонні скляні теплиці можуть займати кілька гектарів землі. Полікарбонат більш надійний і довговічний, крім того, зведення подібної теплиці не вимагає фундаменту. Вартість такого проекту може коливатися в межах від $ 1,5 до $ 4 млн, не враховуючи витрат на покупку або оренду землі. Подібне розходження в цінах обумовлено можливостями комп'ютеризації комплексу та використання енергоефективного обладнання. Термін окупності залежить від складності самого проекту і може складати від 1 року до 3-6 років », - відзначили експерти.

У компанії додали, що перевага невеликих тепличних комплексів - відсутність необхідності оформлення дозвільних документів.

«Досить мати довідку про право власності на земельну ділянку. Для найму працівників необхідно зареєструвати ПП або іншу форму власності (наприклад, агропідприємство). Вибираючи регіон для майбутнього тепличного комплексу, варто орієнтуватися на варіант «південна частина країни, більш високі витрати на доставку», а не на «північна частина України, близько розташовані споживачі». Одну з ключових ролей при виборі локації майбутнього підприємства відіграють витрати на газ. Варто також враховувати можливості водопостачання, оскільки для поливу необхідно використовувати тільки чисту воду. Крім того, необхідно врахувати, що для вирощування помідорів важливий грунт, насичений мікроелементами.

Рентабельною є організація тепличного комплексу недалеко від великих міст, де показники споживання свіжих овочів високі. Збувати продукцію можна великим торговельним мережам, інтернет-магазинам продовольчих товарів, переробним підприємствам», - також зазначили експерти

Резюмуючи, аналітики підкреслили, що цілорічний ринок свіжих овочів в Україні тільки формується, а рівень задоволеного попиту не перевищує 50%.

«Якщо нове підприємство зможе стати надійним постачальником, воно гарантовано займе своє місце на цьому ринку», - заявили в компанії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні стрімко дорожчають кавуни

Про це повідомляє «Інфо-Шувар».

Ще тиждень тому, кавуни у господарствах Херсону коштували 0,7-0,9 грн/кг (0,02-0,03 EUR/кг ). А вже сьогодні, херсонські фермери пропонують кавун з поля не дешевше, ніж 1,2-1,3 грн/кг (0,03-0,04 EUR/кг ).по  готівковому розрахунку. По безготівковому розрахунку ціна доходить до 1,4-1,7 грн/кг ( 0,05-0,06EUR/кг ).

Слід зазначити, що це перше суттєве подорожчання з початку кавунового сезону, протягом останніх шести тижнів, ціни на кавун в Україні тільки знижувались.

Таку ситуацію фахівці «Інфо-Шувар» пояснюють тим, що в господарствах Херсонської області закінчуються ранні кавуни,  а пізні ще не дозріли в достатній кількості, тому попит на ринку переважає пропозицію. Це, в свою чергу, і провокує підвищення цін. Крім того спека посприяла активізації роздрібних продажів, оскільки, саме в спекотні дні, кавуни продаються найкраще.

Проте, на гуртових ринках зростання ціни ще є не дуже помітним. За даними моніторингу  «Інфо-Шувар», станом на сьогодні, залишки кавунів на найбільших гуртових ринках країни продавці пропонують за середньою ціною 1,2-3 грн/кг (0,03-0,09 EUR/кг) . На ринку «Нежданий», в Херсонській області, кавун можна придбати за ціною 1,2-1,5 грн/кг (0,03-0,05 EUR/кг).  На РСП «Шувар», найбільшому гуртовому ринку Західного регіону, кавун, станом на сьогодні, вже пропонується за ціною 2,5-3 грн/кг (0,08-0,09 EUR/кг На торгових майданчиках ринку «Столичний» у місті Києві, ціни на кавун тримаються на рівні 2,5-3,5 грн/кг (0,08-0,11 EUR/кг ).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Доступ юридичних осіб до ринку землі сприятиме новим тіньовим схемам

Таку точку зору висловив генеральний директор УАК Павло Коваль, повідомляє прес-служба.

Вже восени до Верховної Ради може бути внесено законопроект «Про обіг сільськогосподарських земель», який буде регламентувати правила продажу землі. Тому не дивно, що питання про визначення кола осіб, які зможуть придбати землю є актуальним. Особливо гостро обговорюється право юридичних осіб купувати землю.

«Ми проти того, щоб до ринку землі були допущені юридичні особи, адже це призведе до негативних наслідків, особливо на перших етапах реалізації вільного ринку. Ми можемо допустити до української землі низку країн, з якими потім будуть складнощі при узгодженні позицій, у тому числі в юридичних аспектах, у тому числі і в судах. Мова про такі багаті країни, як Саудівська Аравія, Китай, США, Велика Британія, і ще цілу низку країн, які мають вільні кошти, щоб ставати власниками землі в Україні», — сказав Павло Коваль.

Також він навів приклад схем, при яких іноземці зможуть обходити заборону на купівлю землі: «китаєць — засновник юридичної особи в Китаї, одружується на чарівній українці і купує землю», а цей шлюб може бути фіктивним. Крім цього, є ще ціла низка інструментів — успадкування, подарунок, заставне майно. І все це може статися, якщо дозволять купувати землю юридичним особам.

Інший важливий аспект впровадження ринку землі, згідно офіційної позиції ВГО УАК, —концентрацію земель в користуванні варто обмежувати як в межах області, так і всієї країни. При цьому максимальна площа на одну фізичну особу має становити 200 га.

«У випадку з фізичними особами-українцями варіанти зловживання в операціях із землею та її втрата менш імовірні, бо кожен резидент, який звернувся з приводу купівлі, може бути перевірений Державними органами в тому числі й податковою. Також може бути перевірено походження фінансових ресурсів цієї особи», — зазначив Павло Коваль.
Повертаючись до офіційної позиції ВГО УАК, процедура купівлі земельної ділянки має здійснюватися на електронних «on-line торгах» уповноваженим органом. Завчасно варто розробити процедури по вирішенню та усуненню технічних протиріч щодо меж земельних ділянок та прийняти «Закон України «Про консолідацію земель с.г. призначення»

«Згодом, з лібералізацією ринку ми можемо знімати обмеження щодо суб’єктів, але повинен бути перехідний етап 2-3 роки, протягом яких буде знято всі законодавчі протиріччя та інші державні обмеження», — підсумував генеральний директор УАК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське молоко демонструє свій потенціал

За повідомленням Андрія Ярмака,  в квітні 2017 року виробництво було прибутковішим ніж в тому самому місяці попереднього року на 23%, а вже в липні різниця вперше перевищила 50% і склала 55,3%.

Іншими словами, в липні 2017 року, середньостатистичний професійний виробник молока отримував в середньому на одному літрі на 55,3% більше прибутку, звичайно, якщо цей прибуток був. 

Враховуючи рівень цін на корми та молоко, на сьогодні прибутковими можуть бути навіть ті господарства, що доять 5,5 тис. кг на корову на рік. Рік тому межа прибутковості перевищувала 7 тис. літрів. Отже, прибуткові точно не всі, але кількість прибуткових господарств зростає.

В цілому з початку року прибутковість виробництва молока була на 34% вищою, ніж за такий же період 2016 року. При цьому, вона була найвищою за останні три сезони. Крім того, прибутковість виробництва молока була вищою на 7,3% ніж середній показник за останні п'ять років, але і далі трошки нижчою, ніж середні показники в роки, що передували російському ембарго.

Чому це чудова новина? Бо це означає, що українська молочна галузь майже впоралася з шоком від російського ембарго, оздоровилася, і знайшла в собі ресурси для подальшого розвитку. Звичайно, це лише початок оздоровлення, але зараз перед нами величезні перспективи світового ринку замість непередбачуваного та невибагливого сусідського стихійного базару. 

До речі, офіційного індексу ФАО поки що немає - він буде за пару днів, але вже зараз можна прогнозувати, що суттєвих змін в ньому по молоку не буде. Одні продукти дорожчали, другі дешевшали, тому середній показник буде без суттєвої динаміки. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview