Скільки доведеться викласти українцям за хлібину

Цьогоріч експерти прогнозують здорожчання хліба в Україні на чверть. Цьому передує декілька причин – різке зниження наприкінці року курсу національної валюти, високі ціни на енергоресурси та паливно-мастильні матеріали, а також зростання витрат на оплату праці та відміна спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників.

Дорожчатиме головний продукт поступово. Скільки гривень доведеться викласти українцям за одну хлібину і з чим насправді пов’язано суттєве збільшення ціни, виданню Persona.Top розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

За минулий рік хліб в середньому подорожчав на 25%, що майже вдвічі вище від загального показника споживчої інфляції, яка в Україні за підсумками 2017 року склала 13,7%.

"Якщо на початку минулого року, за даними Держстату, кілограм хліба пшеничного з борошна першого ґатунку коштував 10,90 гривень, то в кінці грудня вже – 13,30 гривень. Хліб житній подорожчав із 10,60 до 13 гривень за кілограм", – говорить заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

Хлібина «Українського» може підскочити в ціні на 4 гривні

Як стверджує експерт, за прогнозами фахівців у 2018 році хліб зростатиме в ціні в середньому до 2% щомісячно, і до кінця року подорожчає більш як на чверть.

"Приміром, найбільш вживані «Хліб Український» вагою 950 грамів, який зараз в київських супермаркетах коштує біля 14 гривень, може подорожчати до нечуваних 18 гривень за хлібину, а «Батон» вагою 500 грамів – з 9 до 11 гривень", – прогнозує Денис Марчук.

Здорожчало борошно – зросла ціна на хліб

За словами Дениса, ціни вгору штовхало подорожчання головного інгредієнта хліба – борошна, яке в структурі його собівартості займає близько 40%.

"Борошно в минулому році подорожчало на 15%, або більш як на гривню – з 8,76 до 10,10 гривень за кілограм. Однією з причин подорожчання борошна є підвищення експортних цін на зерно, яке протягом року піднялося в ціні зі 165 до 190 доларів за тону. До того ж, за підсумками 2017 року ми зібрали близько 62,3 мільйони тон зернових, що на 3,8 мільйонів тон менше, ніж у 2016 році. Зменшення врожайності зернових при сприятливій експортній кон’юнктурі зумовлюватиме підвищення попиту на внутрішньому ринку та штовхатиме вгору ціни на борошно", – пояснює експерт.

На вартості хліба відображається падіння нацвалюти

Однак найбільше на зростання вартості хліба впливає девальвація національної валюти, а також часто необдумана податкова та регуляторна політика держави.

"За офіційним курсом Національного банку, вітчизняна валюта з 1 грудня 2017 року по 10 січня 2018 подешевшала більш як на гривню – з 27,15 до 28,32 гривні за американський долар. За нашими спостереженнями, це викликає зростання вартості хліба в середньому на 50 копійок", – пояснює механізм зростання ціни на хліб Денис.

Як стверджує експерт, зважаючи на те, що держбюджет на 2018 рік сформований на прогнозі курсу 30,1 гривня за один американський долар на кінець року, то можна передбачити, що тільки по причині здешевлення національної валюти вартість хліба зросте більш як на гривню.

Електрика стала дорогою – чекаймо здорожчання продукту номер один

На подорожчанні хліба позначилося і підвищення цін на електроенергію для промислових споживачів.

"Як ми знаємо, наприкінці грудня НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) підвищила оптово-ринкову ціну на електроенергію для промислових споживачів на 9,5%. З 1 квітня відбудеться ще одне збільшення – на 6,1%. Таким чином ціна на електроенергію зросте майже на 16%. Це суттєво вплине на подорожчання хліба. Адже багато хлібопекарень використовують електричні печі", – каже Денис Марчук.

Як на ціну хліба впливає зарплата

Ціну на хліб штовхає вгору і підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3723 гривень.

"Річ у тому, що зі зростанням мінімальної зарплати для виробників зростають як витрати на оплату праці, так і податкові відрахування. Для багатьох з них це виявляється непосильним тягарем", – пояснив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

Можливе здорожчання хліба і на 40%

Також Денис відзначив, що якщо протягом року виникатимуть непередбачувані суб’єктивні чинники, якими полюбляє радувати уряд, наприклад, кардинальна зміна податкового законодавства, чи чергове зростання витрат на енергоресурси, то до кінця року хліб може подорожчати ще на 30-40%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Як планують підтримати вітчизняне садівництво та виноградарство

Відбулася зустріч Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з представниками профільних асоціацій та бізнесу для формування узгодженої позиції міністерства і галузі щодо комплексного розвитку і системної підтримки садівництва, виноградарства та хмелярства, вирішення актуальних питань галузі, а також  напрацювання ефективних механізмів використання коштів, передбачених у державному бюджеті на новий рік.

«У 2017 році Уряд виділив додаткових 224 млн гривень на держпідтримку садівництва, що дозволило  повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою. На 2018 рік передбачено 300 млн гривень, які будуть спрямовані на компенсацію за придбання садивного матеріалу, матеріалів для будівництва шпалери та для будівництва систем краплинного зрошення. Загалом, ми прагнемо забезпечити комплексну підтримку галузі, що дозволить  вийти на нові показники ефективності та реалізувати потенціал сектору», - зазначив Максим Мартинюк.

Так, у минулому році в Україні вироблено понад 2 млн тонн плодів та ягід з 224 тисяч гектарів загальної площі насаджень. Але потенціал галузі повністю не розкритий – напрями розвитку стосуються не лише збільшення площ під цими культурами, а й збільшення врожайності та якості плодів та ягід.

На зустрічі було представлено попередній порядок розгляду заяв про компенсацію та пакет документів,  які подаються до комісії та до міністерства. Було наголошено на тому, що після консультацій з бізнесом, важливим завданням затвердження порядку є забезпечення мінімального впливу чиновників на процес отримання коштів.

В рамках дискусії представники профільних асоціацій висловили свої пропозиції, зокрема, щодо врахування показників ефективності та стимулювання саме ефективного виробництва як основи успішного розвитку всієї галузі; компенсації за купівлю якісного ліцензійного посадкового матеріалу та вирішення питань сертифікації;  використання сучасних технологій тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині запрацював Консультаційно-дорадчий центр для аграріїв

Відтепер фермери та сільгоспвиробники області зможуть отримати фахову консультацію щодо програм підтримки, дорадчі послуги та практичні навички із написання проектів, повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Участь в урочистому відкритті взяв перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Ростислав Замлинський.

«Консультаційно-дорадчий центр – це той осередок, який буде надавати знання, об’єднювати і на базі якого відбуватимуться навчання, семінари з тих питань, які є дуже важливими та актуальними для аграріїв області. А знання – це скарб, який неможливо загубити, а лише примножити», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

За його словами, відкриття Центру є продовженням плідної роботи департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА з аграріями області.

«Упродовж останніх років ми відновлювали і завоювали довіру аграріїв, кооперативів, селянських господарств, переробників. Минулоріч ми також допомагали їм зміцнювати інфраструктуру, зокрема понад 70 млн гривень інвестовано в малий і середній аграрний бізнес та кооперативи, також в області відкривались нові фермерські господарства», - додав Ростислав Замлинський.

Працівники центру надаватимуть дорадчі послуги сільськогосподарським виробникам в галузі тваринництва, рослинництва та кооперації. Також аграрії області зможуть проконсультуватись щодо державних та обласних програм підтримки, отримати юридичні консультації, а також консультації щодо земельних питань та податкового законодавства.

Щоденно у центрі працюватимуть фахівці із різних сфер дотичних до аграрного сектору.  

«Щоденно до нас звертаються аграрії із надзвичайно різноманітною проблематикою. Це і аудит землі, податкова площина, дорадчі служби та інші питання. І консультаційний центр сьогодні дає змогу аграріям області отримати кваліфіковану допомогу від всіх дотичних структур», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз. 

Отримати фахову консультацію можуть сільськогосподарські та харчопереробні підприємства, фермерські та особисті селянські господарства, сільськогосподарські обслуговуючі та виробничі кооперативи, фізичні особи, які мають на меті займатись сільськогосподарським виробництвом, органи місцевого самоврядування, об’єднані територіальні громади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Харчові підприємства перевірятимуть без попереджень

У квітні набирає чинності Закон України «Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів i кормів, здоров'я та благополуччя тварин», інформує eizvestia.com.

Фактично цей документ знімає мораторій на перевірки харчових підприємств. А окремі види продукції взагалі будуть піддаватися більш ретельному контролю.

Основне нововведення цього закону в тому, що будь-яка перевірка буде проходити раптово, навіть про планові візити ніхто нікого попереджати не буде.

Виняток становить лише підприємства, які проходять перевірки на ХАССП (Hazard Analysis and Critical Control Points — оцінка і контроль потенційних небезпечних факторів (біологічних, хімічних, фізичних), що виникають в процесі виробництва продукції), необхідної для експорту продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Темпи росту цін на продукти в світі найвищі за останні 4 роки

Це більше на 8,2% ніж у 2016 року. Ріст цін став найвищим показником, починаючи з 2014 року, повідомляють у ФАО, пише landlord.ua.

Тим не менш, індекс цін у грудні на продовольство знизились на 3,3% у порівнянні з листопадом 2017 року. Причиною стало падіння цін на рослинні олії і молочну продукції в останньому місяці року. Так, молочка здешевіла на 9,7%, через велику пропозицію на світовому ринку та пасивного попиту. А рослинна олія впала на 5,6%. Тут падіння відбулось через зростаючи запаси на пальмове масло в Малайзії та Індонезії. Проте, за рік індекс цін на молочку та рослинну олію зросли на 31,5% та 3% відповідно.

В Україні експорт олійних у поточному році на 1,2 млн тонн перевищив минулорічні показники, повідомили у Департаменті фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби. З початку поточного маркетингового року Україна експортувала понад 3,5 млн тонн олійних культур, що на 1,2 млн більше, ніж торік. Коли як, у 2016 році експорт олійних на аналогічну дату склав 2,3 млн тонн.

Цукор теж впав по рівню цін у грудні на світовому ринку на 4,1%. Трейдери очікують надлишкову пропозицію в цьому році. За весь рік ціни на солодкий продукт знизились, у порівнянні з 2016 роком на 11,2%, внаслідок хороших врожаїв у провідного виробника в світі – Бразилії. В Україні теж зросло виробництво. Станом на 9 січня в Україні вироблено 2,018 млн тонн цукру та перероблено 14,07 млн тонн цукрового буряку. В цьому сезоні працювало 46 цукрових заводів, проти 42 заводів в минулому. Але ця цифра ще не остаточна, повідомили в асоціації «Укрцукор». Ще чотири заводи продовжують виробничий сезон.

А ось ціни на зернові та м’ясо в світі, згідно індексу ФАО, залишаються стабільними.

«При цьому міжнародні котирування на пшеницю слабшали, а ціни на кукурудзу і рис росли. Індекс був на 3,2% вищим в 2017 році в порівнянні з 2016 роком, але на 37% нижчим порівняно зі своїм рекордним показником у 2011 році. Індекс цін на м’ясо ФАО трохи знизився в грудні, при цьому стабільна пропозиція зниження світових цін на яловичину. За рік субіндекс зареєстрував 9-відсоткове збільшення у порівнянні з аналогічним показником 2016 року», — повідомили в організації.

В Україні, за різними оцінками, врожай зернових 2018 року буде на рівні 60-65 млн. тонн. Експорт — 39-43 млн. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр порушує права орендарів земельних ділянок

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Справа в тому, що напередодні, 11 січня, був проведений аукціон на продаж близько 21 га землі у Маньківському районі, що були орендовані фермерським господарством «Білецьке». Договір оренди на право користування цією ділянкою закінчився ще у 2014 році. Однак власник підприємства – Григорій Білецький, який веде чесний бізнес та справно сплачує податки до бюджету, навіть не був допущений до торгів. З поданого ним пакету документів кілька файлів було вилучено, що і послугувало основною причиною для відмови.

«По закону вони були зобов’язані ще 4 січня підтвердити участь Білецького у торгах. Натомість його відсторонили, і аукціон виграла стороння людина, яка проживає за межами Маньківського району», - повідомив член Всеукраїнської Аграрної Ради та Асоціації виробників молока, керівник ТОВ «Дзензелівське» Микола Северин, що виступає головним організатором акції протесту проти свавілля чиновників.

За його словами, аграрії блокуватимуть діяльність Держгеокадастру в Маньківському районі, вимагаючи пояснень від його керівника – Віктора Гончара, який мав пряме відношення до усунення фермера з аукціону.

Головна мета протестантів – зупинити корупцію в державних установах та захистити свої законні права. А також виявити, чи це політика виключно Маньківського Держгеокадастру, чи загалом політика відомства на загальнодержавному рівні. У випадку, якщо чиновники не дослухаються до вимог аграріїв, акції протесту поширюватимуться на інші регіони.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview