Скільки податківці виплачують відшкодувань? (Інфографіка)

Якщо концептуально питання із бюджетним відшкодуванням вирішено: як його отримати? Відомо, що бюджетне відшкодування виплачується не всім одразу, а в межах коштів на казначейському рахунку. Практика відшкодування насправді досить непогана у поточному році, особливо після того, як був впроваджений новий реєстр, податківці звітують на своєму сайті, що за станом на 1 листопада 2017 року, виплачено 97,3 млрд гривень. Цифра вражаюча, особливо, якщо порівнювати із минулорічними показниками: 52,3 млрд гривень. Навіть з урахуванням інфляційної складової і валютних коливань, очевидно, що цьогорічний показник значно вищий.

 

 

Урядовці наголошують на тому, що новий реєстр претендентів на бюджетне відшкодування - є їхнім головним антикорупційним надбанням. Але, незважаючи на це, все ще залишається цифра трохи більше півмільярда гривень, які лишаються невідшкодованими. Причина цього полягає у:

  • наявністі судових спорів;

  • необхідності перевірок за нововиявленими обставинами;

  • інформації від правоохоронних органів стосовно підприємств, які претендують на бюджетне відшкодування.

 

Чинники, що впливають на отримання підприємствами бюджетного відшкодування:

  • планові та позапланові перевірки підприємств (тільки по Києву більше 12,5 тис підприємств було перевірено у поточному році);

  • блокування податкових накладних;

  • тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року;

  • відшкодування ПДВ правонаступникам.

Вдосконалення на думку Інни Шершун потребують нові критерії віднесення до великих платників податків. На сьогодні такими критеріями є: обсяг доходу (1 млрд гривень) і сума сплачених податків. З огляду на те, що змінюється економічна ситуація, є валютні коливання, видається справедливим, що такі показники застарілі і мають бути збільшені. Підприємствам складно змінювати податковий орган, на обслуговуванні в якому вони знаходяться, тому показники слід переглянути. Також уваги потребує посилення роботи з дефінізацією ринку землі.

 

 

Запис прямої трансляції виступу Володимира Мужевича, керівника юридичного департаменту АГРОПРОДСЕРВІСУ, щодо невирішених питань земельного законодавства, можна переглянути на нашій сторінці в facebook

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування шпинату: за рік можна зібрати три врожаї

За літньої сівби врожайність становить від 15 до 20 тонн/га, за весняної – 6-10 тонн/га. Стиглість шпинату настає через 25-40 діб після появи сходів, коли на рослинах є 5-8 справжніх листків, пише AgroTimes.

Оптимальна температура для проростання насіння шпинату становить 4 °С, для розвитку рослин – 15-18 °С. Холодостійка і морозостійка рослина витримує приморозки до -6…-12 °С.

Шпинат є рослиною довгого дня, але для нагромадження зеленої маси йому потрібен день у 10-12 годин, тому для скорочення світлового дня застосовують прийом накриття посівів шпинату темним матеріалом.

До інтенсивності світла рослини вимогливі середньо, можуть рости в частковому затіненні серед інших овочевих культур.

Водночас шпинат є надзвичайно вимогливим до вологості ґрунту. Вона потрібна йому постійно і рівномірно протягом усього вегетаційного періоду. Це пов’язано з тим, що шпинат слабо всмоктує вологу, але інтенсивно її випаровує. Дефіцит вологи різко посилює стеблування рослин.

Для вирощування шпинату придатні всі види зволожених ґрунтів, заправлені перегноєм або компостом, з близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину на рівні рН 6-6,5, окрім кислих.

Внесення свіжого гною та використання азотних добрив підвищує врожайність, але при цьому погіршуються смакові якості зелені й підвищується вміст нітратів у ній.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українсько-угорському кордоні виявили м’ясо, уражене вірусом АЧС

Про це повідомляє Угорське телеграфне агентство (МТІ), передає УНН.

В ході вибіркової перевірки м'яса працівники Національної служби забезпечення якості харчових продуктів виявили вірус африканської чуми.

Відтак, Угорщина заборонила ввезення в країну будь-яких м’ясних продуктів у тому числі з України. Не дозволяється брати з собою м’ясні вироби навіть для власних потреб (у бутербродах тощо).

За підрахунками профільних асоціацій, збитки від поширення африканської чуми вже перевищують 1 млрд грн.

У Верховній Раді, тим часом, переконані, що контролюючі органи не вживають належних заходів для боротьби з епідемією і захисту інтересів фермерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині фермер обстріляв людей за спробу проїхати по його полю

У результаті йому загрожує позбавлення волі на термін від трьох років, пише zaxid.net.

Напередодні прокурор області Дмитро Чібісов вручив йому підозру в рамках справи про хуліганство. Санкція статті передбачає від трьох до семи років тюремного ув’язнення.

Слідчі підтвердили інформацію за фактами стрільби: депутат також очолює фермерське господарство. Під час проведення сільськогосподарських робіт він помітив групу осіб, які бажали проїхати по полю. Потім він узяв гладкоствольну мисливську рушницю і двічі вистрілив у людей. Вони отримали поранення.

«Потерпілі отримали численні тілесні ушкодження у вигляді рани і синця правої гомілки і стопи, рани стегна, садна грудної клітини, наявні сторонні тіла в гомілці, стопі і передпліччі», – повідомила прокуратура Київської області.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна перейде на загальносвітову класифікацію зерна

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише AgroPolit.com.

За його словами, нововведення не вплинуть на обсяги експорту зерна. Вони просто дозволять змішувати зерно різних класів на портових елеваторах, що призведе до більш повного їх завантаження та зменшення собівартості експортного зерна.

За словами Мартинюка, це питання поділило експортерів на два табори: одні говорили про те, що це погана інструкція. Інші вважали її хорошою.

"Та ми маємо дивитися стратегічно. Ця інструкція — перехідна історія. Змішувати чи не змішувати зерно? За великим рахункуом у нас є 6 класів зерна. А хтось має на елеваторах тримати 6 ємкостей для різних класів. Мені здається, що це безглуздя", — зазначив він.

І додав, якщо дивитися стратегічно, то потрібно переходити до загальносвітової класифікації зерна.

"А воно всюди ділиться на продовольче і непродовольче. Ціна формується відповідно до рівня протеїну в тій чи іншій партії. Тому ми наразі працюємо над зміною класифікації зерна. Це зміна державного стандарту і досить тривала процедура, але ми її впровадимо і перейдемо нарешті, як і весь цивілізований світ, до іншого розуміння. Тоді зникнуть проблеми змішування чи незмішування", — підсумував Максим Мартинюк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Збільшення експорту спровокувало зростання цін на продукти харчування

В уряді зростання цін на продукти харчування пояснюють тим, що Україна нарешті стала країною-експортером. Про це не так давно заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, пише Сьогодні.

"Чому ціни піднялися? Тому що ми стали країною-експортером, почали наше продовольство продавати за кордон за валюту", – сказав Гройсман в інтерв'ю 5 каналу.

Якщо в уряді вважають позитивним той фактор, що Україна більше товарів почала відправляти на експорт, то голова комітету економістів України Андрій Новак висловив протилежну точку зору. На думку експерта, саме це стало ще однією причиною подорожчання продуктів і створило дефіцит на ринку.

"Наші аграрії в цьому році віддали перевагу експорту. Більше продукції експортували, ніж пропонували на внутрішній ринок з-за продовження девальвації гривні, тобто подорожчання іноземних валют. Тому на внутрішньому ринку сформувався, якщо не дефіцит, то пропозиція товару була значно нижче, ніж попит на нього з боку споживачів, а в ринкових умовах це призводить тільки до одного – зростання цін на продукти харчування", – говорить Новак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview