Скільки українців відразу продадуть свої паї після скасування мораторію

Якщо буде знято мораторій на купівлю-продаж землі, відразу продадуть свої земельні паї 7% власників. Про це сказала директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна, передає РБК-Україна.

За даними опитування, ще 4% респондентів планують докупити землю.

Бекешкіна вважає, що ці дані спростовують поширену думку про те, що вся земля буде продана після скасування мораторію.

При цьому 48% власників землі нічого не буде робити після скасування мораторію, ані продавати, ані купувати.

Дані опитування свідчать, що 11% залишать землю у того ж орендаря, ще 2% змінять орендаря.

Проте значна частина респондентів (26%) не знають, що вони будуть робити.

Після скасування мораторію на землю менше 10% українців відразу продадуть свої паї
Дослідження проведено фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Центром Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року серед 2017 респондентів по всій Україні крім окупованих Росією територій. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Оновлено Перелік регульованих шкідливих організмів

3 вересня 2019 року в офіційному друкованому виданні «Офіційний вісник України» № 67 було оприлюднено наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.07.2019 № 397, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2019 року за № 879/33850 «Про внесення змін до Переліку регульованих шкідливих організмів».

Перелік регульованих шкідливих організмів оновлено відповідно до статусу та шкодочинності шкідливих організмів в Україні, згідно до змін, що відбулись у списках шкідливих організмів А-1 та А-2 Європейської та середземноморської організації карантину і захисту рослин, рекомендованих для регулювання в якості карантинних організмів та на підставі проведеного в Україні у 2018-2019 роках аналізу фітосанітарного ризику.

Оновлений Перелік регульованих шкідливих організмів сприятиме запобіганню проникненню і розповсюдженню шкідливих організмів, відсутніх на території України, та встановленню належного рівня фітосанітарного захисту відповідно до рівня фітосанітарного ризику, що може бути завданий регульованими шкідливими організмами.

Даний нормативний акт обов’язковий для виконання державними фітосанітарними інспекторами і суб’єктами господарювання всіх форм власності, громадянами, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом і обігом об’єктів регулювання.

Ознайомитись з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.07.2019 № 397 можна за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштує пізня полуниця

Наразі ягоди коштують 100-130 грн/кг. Про це повідомляє Kurkul.com спільно з FreshBot.

Ще декілька місяців тому полуницю в супермаркеті можна було купити на 20-30% дешевше ніж зараз, а виробників було набагато більше

Окрім цінової вигоду, пізні ремонтантні сорти ягід виглядають однаково та мають більш презентабельний вигляд, аніж з відкритого грунту в розпал сезону (липень).

Щодо цін на пізню полуницю, то зараз можна розраховувати на 100-130 грн/кг, а попрацювавши із пакування та брендуванням — на 200 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені закликають знизити використання фосфору в сільському господарстві

Про це пише agroportal.ua.

«Фосфати використовують у сільському господарстві по всій планеті, але він практично не переробляється», — зазначив керівник проекту Девід Ваккарі, — «Модель дозволяє нам відповідати на конкретні питання «що, якщо?», щоб значно поліпшити збереження цього ресурсу і, в кінцевому підсумку, допомогти підтримати світове виробництво продуктів харчування».

Ваккарі і колеги моделюють цей цикл з допомогою «ручок», які можна повертати вгору або вниз для створення різних сценаріїв в сільському господарстві. Наприклад, при повороті «ручок» для осередків частини м'яса в раціоні та інших продуктів харчування розраховується кількість фосфатів, яке необхідно знизити.

Дослідження призвело до ряду висновків. Наприклад, зміни в раціоні населення може істотно знизити попит на видобуток фосфатів. Це перехід на рослинну харчування або обмеження загального споживання м'яса. Чим менше об'єм необхідний для корму, тим менше попит на видобуток фосфатів.

Але зміни в харчуванні знизять попит на видобуток фосфору тільки до певного рівня; тоді попит збільшиться. Це пов'язано з тим, що споживання меншої кількості м'яса обов'язково призведе до споживання більшої кількості сільськогосподарських культур. Вчені порахували, що навіть якщо б люди відмовилися від фосфорних добрив, видобуток фосфору скоротився б тільки на 16%.

Та вчені налаштовані оптимістично — згідно з нинішніми показниками використання, відомі запаси фосфору можуть підтримувати сільськогосподарське виробництво протягом кількох століть. Але на відміну від азоту, який становить 78% атмосфери (і є основним інгредієнтом в добривах), фосфат є обмеженим ресурсом, і буде важко знайти нові джерела.

«Фосфор необхідний для життя. Таким чином, план полягає в тому, щоб зберегти його протягом довгого часу, добуваючи фосфат відповідально, і ця модель допомагає нам знайти оптимальні способи, як це зробити», — пояснив Ваккарі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери отримали 22,6 млн грн компенсацій за вилучених свиней

Про це УНН повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Так, зокрема, в особистих селянських господарствах було компенсовано 20,4 млн грн, в спеціалізованих свинарських господарствах - 2,2 млн грн, а саме:

- 2015 рік – 2,6 млн гривень в особистих селянських господарствах та 236 тис. гривень в спеціалізованих свинарських господарствах;

- 2016 рік – 7,0 млн гривень в особистих селянських господарствах та 1,01 млн гривень в спеціалізованих свинарських господарствах;

- 2017 рік – 5,5 млн гривень в особистих селянських господарствах та 1,07 млн гривень в спеціалізованих свинарських господарствах;

- 2018 рік – 5,2 млн гривень в особистих селянських господарствах, в спеціалізованих свинарських господарствах не компенсувалося;

- з 1 січня по 1 серпня 2019 року - 45,3 тис. гривень в особистих селянських господарствах, в спеціалізованих свинарських господарствах не компенсувалося.

Нагадаємо, минулого року в Україні було зафіксовано 145 випадків АЧС, а цього року - вже понад 40.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна нарощує експорт заморожених ягід

Про це пише журнал Садівництво по-українськи.

Як зазначають аналітики Ради з питань експорту продовольства, змінилися й напрямки продажів.

Якщо у 2015 році Україна експортувала заморожену суницю передусім до РФ (42%), Австрії (24,6%), Польщі (9,6%) та Франції (7,7%), то на 2018 рік основним імпортером української замороженої суниці стали Польща — 2,4 тис. тонн (64% усього експорту), Австрія — 293 тонни (7,9%) та Франція — 224 тонни (6,1%).

За п’ять місяців 2019 року загальний обсяг експорту замороженої суниці з України сягнув 696 тонн, а його вартість 1 млн доларів. Основним покупцем й надалі лишається Польща.

Аналогічною є тенденція у експорті замороженої малини, ожини, шовковиці та смородини.

Так, протягом 2015–2018 рр. у фізичній вазі він зріс на 170% (із 5,5 тис. тонн у 2015 році до 14,9 тис. у 2018-му) та у 2,5 раза у грошовому еквіваленті (з 7,5 млн доларів у 2015 році до 18,9 млн у 2018-му).

Протягом січня-травня 2019 року відвантаження цієї продукції становили 4,9 тис. тонн на загальну вартість 5,8 млн доларів.

Основними покупцями замороженої малини, ожини та смородини були європейські країни: Польща — 1,8 тис. тонн (2,3 млн доларів), Чехія — 874 тонни (728 тис. доларів) та Франція — 428 тонн (564 тис. доларів). Починаючи з 2015 року Польща у нас купує цих заморожених ягід найбільше. Окрім Чехії, у 2018 році малину, ожину та шовковицю ми експортували до Німеччини.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview