Скільки в Україні фермерських та особистих селянських господарств (інфографіка)

Сьогодні це найбільш переважаюча організаційно-правова форма господарювання на селі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.

За даними Держстату (від 1 листопада 2016 року), кількість діючих фермерських господарств становить 33682 одиниць. Вони обробляють 4, 439 млн га землі. Тобто, на одне господарство припадає в середньому близько 131,7 га сільськогосподарських угідь. Найбільша кількість фермерських господарств налічується у Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській, Кіровоградській областях. А найменша – у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій та  Чернігівській областях. Близько 80% фермерств обробляють земельні ділянки площею до 500 гектарів.

За словами Олени Ковальової,  частка ВВП фермерських господарств у загальній структурі виробництва складає близько 7–8% щороку. При цьому найбільша кількість сільськогосподарської продукції генерується галузі рослинництва – понад 90%. Зернові, зернобобові культури, соняшник та олійні рослини займають найбільшу частку в рослинництві.

"За нашими підрахунками, на початку 2017 року у фермерських господарствах налічувалося: великої рогатої худоби – 105,7 тис. голів (2,9% від загальної чисельності стада), корів – 39,9 тис. голів (1,9%), свиней – 273 тис. голів (4,1%), овець та кіз – 40,1 тис. голів (3,4%), коней – 1,5 тис. голів (0,5%), птиці – 2,1 млн голів (1,0%), бджолосімей – 5,3 тис. (0,2%). У 2016 році виробництво фермерськими господарствами м’яса склало 56,3 тис. т (2,4% у структурі виробництва м’яса),  молока – 183,6 тис. т (1,8%), яєць – 95,3 млн штук (0,6%), вовни – 55 т (2,6%), меду – 124 т (0,2%). Загалом це непогані показники", - повідомила Олена Ковальова.

Сьогодні в Україні поруч із фермерськими господарствами працює 4,1 млн особистих селянських господарств, 20% із яких виробляють товарну продукцію та є потенційними фермерськими господарствами.

"ОСГ зайняті у виробництві більш трудомістких та менш рентабельних галузей і забезпечують значну частку у виробництві окремих видів продукції. Це майже 97% – картоплі, 89% – овочів відкритого ґрунту, 63% – овочів закритого ґрунту, 90% – продовольчих баштанних культур, 84% – плодово-ягідних культур, 80% – молока, 75% – м’яса ВРХ, 59% – м’яса свиней, 94% – м’яса овець, 83% – вовни.

Загалом вони працюють дуже ефективно, ця категорія господарств є селоутворюючою та поєднує власні економічні інтереси із соціальною відповідальністю перед громадою", - підкреслила Олена Ковальова.

https://agropolit.com/storage/2017/interview/kovaleva/17_08_02_Adv_Infographic_Farm_Private.png

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Укрзалізниця" планує підвищити тарифи для бізнесу

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Сподіваюся, можемо вирішити питання затвердження фінплану максимум протягом місяця. Він тісно пов'язаний з питанням вирішення ситуації з індексацією тарифів, оскільки у фінплан закладається певний рівень індексації: максимум місяць, щоб підприємство не страждало, має бути вирішено це питання", - сказав він журналістам після призначення.

Євген Кравцов розраховує, що рішення щодо індексації буде знайдено в результаті відвертої дискусії з бізнесом на основі принципу "партнерства на рівних".

Він наголосив, що з 2018 року необхідно ввести нову прозору, зрозумілу і прогнозовану систем тарифоутворення з прив'язкою до об'єктивних індексам, зокрема, інфляції і промислових цін.

"Це має бути прозоро, зрозуміло для всіх учасників ринку і за певною погодженою формулою", - зазначив Є.Кравцов.

Нагадаємо, 9 серпня Кабінет міністрів схвалив заяву голови правління ПАТ "Укрзалізниця" Войцеха Балчуна про звільнення.

Кабінет міністрів призначив першого заступника міністра інфраструктури Євгена Кравцова в.о. голови "Укрзалізниці".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії вже отримали майже половину запланованої річної бюджетної дотації

Загалом, сума виплат, отриманих у 2017 році, склала 1 914,6 млн гривень, що складає майже половину від передбачених за цією програмою у поточному році 4 млрд грн. Про це повідомила прес-служба МінАПК.

За червень Державна казначейська служба України перерахувала з небюджетного рахунку Мінагрополітики 737 агровиробникам 590 683 028,52 гривень. Вперше аграрії повністю використали місячні бюджетні асигнування - залишок склав лише 3 тис. грн.

Нагадаємо, у лютому загальна сума дотацій становила 79,8 млн грн, у березні - 241,8 млн грн, у квітні – 473,4 млн грн, у травні - 528,9 млн грн.

Довідка:
Державною програмою бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції на 2017 рік передбачено дотації у розмірі 4 млрд грн.

З умовами надання бюджетної дотації можна ознайомитися за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Баржі і кавуни: динаміка річкових перевезень в Україні (інфографіка)

«Слово і Діло» розібралося в історії галузі та її потенціалі.

Прославлена баржа з кавунами, яка недавно трохи не допливла до Києва і встала під розвантаження в Переяславі-Хмельницькому, була не найбільшою представницею свого племені – її вантажопідйомність становить близько тисячі тон.

Максимальна вантажопідйомність суховантажних барж (кавун парадоксальним чином є сухим вантажем) становить 4 тисячі тон, але є баржі, які можуть відвезти і понад 10 тисяч тон, однак возять вони наливні вантажі.

З огляду на, що на перевезення такої ж ваги знадобиться близько двох сотень вантажівок або склад з 57 залізничних вагонів і невисоку вартість такого перевезення, перспективи збільшити їх обсяги виглядають досить заманливо.

В даний час на Дніпрі налічується 17 великих вантажних портів і перевантажувальних терміналів, причому всі порти належать акціонерним товариствам різного типу, а більшість перевантажувальних терміналів – приватні і належать ТОВ «Нібулон» й будувалися для перевезень сільськогосподарської продукції. Ще чотири порти розташовані на Дунаї – в Ізмаїлі, Кілії, Рені та Усть-Дунайську.

Заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про відродження річкових перевезень по Дніпру після відправки баржі з кавунами з Херсона до Києва викликали нещодавно ажіотаж в ЗМІ і соцмережах. Слово і Діло розібралося в історії галузі та її потенціалі.
Зараз ситуація з перевезенням вантажів річковим транспортом в Україні виглядає досить гнітюче: в порівнянні з кінцем 80-х і початком 90-х років, коли щорічно по найбільших річках України (переважно по Дніпру і Дунаю) перевозили майже 70 мільйонів тон вантажу. Пік падіння перевезень на світанку приватизації припав на 1996 рік, коли річковий флот стояв на причалах без діла, продавався до інших країн або пилявся на метал. Потім обсяги почали повільно зростати і до 2008 року досягли максимуму з початку 21 століття – 15,1 мільйонів тон за рік.

Однак уже в наступному році через світову фінансову кризу знову повернулися на колишній рівень, причому показники стали навіть гірше – 7 мільйонів тон.

З тих часів ситуація не поліпшилася: у 2016 році загальний обсяг вантажних перевезень склав лише 3,6 мільйона тон – близько 5% від обсягів чвертьвікової давнини.

У першому кварталі поточного року по річках України перевезли всього лише 366 тисяч тон, однак на перший квартал припадає зима, коли навігація річками утруднена або припиняється зовсім.

Заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про відродження річкових перевезень по Дніпру після відправки баржі з кавунами з Херсона до Києва викликали нещодавно ажіотаж в ЗМІ і соцмережах. Слово і Діло розібралося в історії галузі та її потенціалі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий урожай і нові ціни: скільки коштує мед в Україні

Теґи: 

Про це пише Сьогодні.

Мед літнього врожаю з'явився у продажу. Різнотрав'я, соняшниковий, гречаний. Новий врожай меду і нові ціни.

В цьому році мед з акації, гречки і липи подорожчав в середньому на півсотні гривень за літр. 250 гривень – за мед з акації, гречка в районі 200 гривень за літр, різнотрав'я – 150 гривень за літр.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи

За нинішніх умов Україна не готова до запровадження земельного ринку, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, перш за все, слід навести лад у земельних відносинах. Вирішити існуючі проблеми з наповненням Державного земельного кадастру. Адже майже у кожному земельному масиві є декілька ділянок, відомості про які до кадастру не внесені. Це, зокрема, земельні ділянки, сформовані до 2004 року – коли кадастрові відомості почали вноситись у електронній формі, невитребувані та/або нерозподілені земельні ділянки тощо.

Розв’язання також потребують проблеми накладення меж суміжних земельних ділянок та межові спори.

Крім того, важливим є виявлення земельних ділянок, на які видано два і більше державних акти, та урегулювання даного питання за рахунок наявних земель державної власності – запасу й резервного фонду.

Цьому, безумовно, сприятиме проведення інвентаризації земель, зауважила експерт. Адже воно допоможе виявити існуючі проблеми та виправити помилки, а відомості про земельні ділянки занести до Державного земельного кадастру.

Ще одним важливим моментом, який має передувати запровадженню ринку земель є передача розпорядження землями за межами населених пунктів територіальним громадам у контексті децентралізації. Це сприятиме посиленню їх матеріальної і фінансової спроможності, пояснила Ольга Ходаківська.

Вкрай необхідно розробити механізми підтримки малих і середніх форм господарювання. Адже запровадження ринку земель саме по-собі не зробить людей багатими. Багатими ми можемо стати тоді, коли використаємо усі можливі ресурси, забезпечимо розвиток малих і середніх форм господарювання, їх кооперацію, запровадимо переробку, нові виробництва, подолаємо ярмо сировинної зони, зазначила експерт.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, експортувавши у 2015 році 19,0 млн т кукурудзи, 13,4 млн т пшениці як сировини, Україна експортувала 209 тис. робочих місць та близько 60 млрд грн доданої вартості. А це потенційні доходи вітчизняних аграріїв та доходи українських місцевих бюджетів, тобто кошти на якісні дороги, нові вікна у школах, дитячих садочках, ремонт дахів, розвиток медицини, освіти, науки, благоустрій територій тощо.

Тому зараз вкрай важливо запровадити програми підтримки малих і середніх форм господарювання, забезпечивши їм доступ до матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Йдеться, зокрема, про довгострокові пільгові кредити на придбання земель, механізми розстрочення платежу при викупі належних їм земельних ділянок, а також стимулювання й підтримку молодих фермерів.

При цьому необхідно встановити, що зазначені механізми підтримки можуть поширюватися лише на місцевих фермерів і місцевих товаровиробників, які проживають на території, де розміщена земельна ділянка, та мають відповідний досвід роботи або освіту.

Такий підхід унеможливить доступ до землі спекулянта, у тому числі й геополітичного. Земля повинна належати тим, хто на ній працює, і якщо й вибудовувати ринок, то виключно в інтересах тих, хто на ній живе і працює, а не для спекулянтів та латифундистів, бо ті мають гроші, зауважила Ольга Ходаківська.

Слід також встановити, що у разі якщо покупець не відповідає встановленим вимогам, а власник паю хоче його продати і він має на це право, викупити землю має територіальна громада або держава.

Звичайно, ідеальним варіантом було б створення Державного чи національного земельного банку, який би здійснював регулювання обігу прав на землі або створення  іншої незалежної інституції, необтяженої корупційною історією.

Стратегічним напрямом уведення ринкового обігу земель є розвиток довгострокового кредитування аграрного сектору економіки шляхом одержання позики під заставу земельних ділянок і прав на них, зазначила Ольга Ходаківська.

Крім того, це створить можливість залучати довгострокові іпотечні кредити, що нинішня банківська система не спроможна здійснити.

Отже, нині усі зусилля науковців, політиків і практиків необхідно спрямовувати на підготовку всебічно виваженої земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview