Скільки в Україні фермерських та особистих селянських господарств (інфографіка)

Сьогодні це найбільш переважаюча організаційно-правова форма господарювання на селі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.

За даними Держстату (від 1 листопада 2016 року), кількість діючих фермерських господарств становить 33682 одиниць. Вони обробляють 4, 439 млн га землі. Тобто, на одне господарство припадає в середньому близько 131,7 га сільськогосподарських угідь. Найбільша кількість фермерських господарств налічується у Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській, Кіровоградській областях. А найменша – у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій та  Чернігівській областях. Близько 80% фермерств обробляють земельні ділянки площею до 500 гектарів.

За словами Олени Ковальової,  частка ВВП фермерських господарств у загальній структурі виробництва складає близько 7–8% щороку. При цьому найбільша кількість сільськогосподарської продукції генерується галузі рослинництва – понад 90%. Зернові, зернобобові культури, соняшник та олійні рослини займають найбільшу частку в рослинництві.

"За нашими підрахунками, на початку 2017 року у фермерських господарствах налічувалося: великої рогатої худоби – 105,7 тис. голів (2,9% від загальної чисельності стада), корів – 39,9 тис. голів (1,9%), свиней – 273 тис. голів (4,1%), овець та кіз – 40,1 тис. голів (3,4%), коней – 1,5 тис. голів (0,5%), птиці – 2,1 млн голів (1,0%), бджолосімей – 5,3 тис. (0,2%). У 2016 році виробництво фермерськими господарствами м’яса склало 56,3 тис. т (2,4% у структурі виробництва м’яса),  молока – 183,6 тис. т (1,8%), яєць – 95,3 млн штук (0,6%), вовни – 55 т (2,6%), меду – 124 т (0,2%). Загалом це непогані показники", - повідомила Олена Ковальова.

Сьогодні в Україні поруч із фермерськими господарствами працює 4,1 млн особистих селянських господарств, 20% із яких виробляють товарну продукцію та є потенційними фермерськими господарствами.

"ОСГ зайняті у виробництві більш трудомістких та менш рентабельних галузей і забезпечують значну частку у виробництві окремих видів продукції. Це майже 97% – картоплі, 89% – овочів відкритого ґрунту, 63% – овочів закритого ґрунту, 90% – продовольчих баштанних культур, 84% – плодово-ягідних культур, 80% – молока, 75% – м’яса ВРХ, 59% – м’яса свиней, 94% – м’яса овець, 83% – вовни.

Загалом вони працюють дуже ефективно, ця категорія господарств є селоутворюючою та поєднує власні економічні інтереси із соціальною відповідальністю перед громадою", - підкреслила Олена Ковальова.

https://agropolit.com/storage/2017/interview/kovaleva/17_08_02_Adv_Infographic_Farm_Private.png

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: Як створити розплідник і що вигідніше вирощувати

Про те, скільки коштує закладення розплідника в Україні і на які культури варто звернути увагу, розповідає фермер Віталій Забудько, повідомляє Пропозиція.

Процес створення розплідника не є особливо складним. Для старту необхідно мати $1,5-2,0 тис. / га на насіння для майбутніх підщеп. Плюс до цього потрібно врахувати витрати на воду і полив, які розраховуються індивідуально, і на роботу окулірувальників. Так, оплата праці українських фахівців за окулірування 240 тисяч сіянців складе в районі 10 тис. доларів. Зарубіжні окулірувальники, наприклад з Туреччини, коштуватимуть дорожче.

Але це того варте. Так, один гектар розплідника саджанців волоського горіха в умовах України може приносити своєму власникові від одного до п'яти мільйонів доларів доходу в рік за грамотної організації і ведення господарства.

Потрібно тільки визначитися з рослинами, проаналізувавши, які культури затребувані на внутрішньому і зовнішньому ринках, які плодово-ягідні культури експортуються, що вирощують у Європі.

«Серйозні розплідники, які працюють на світовому або локальному ринку, як правило, пропонують своїм клієнтам комплексні пакети - від закладення садів і насаджень до технічної і технологічної підтримки», - пише Забудько.

Більшість таких розплідників або співпрацюють з науковими селекційними центрами, або самі проводять роботу із селекції, або роблять і те й інше.

На думку Забудька, у найближчому майбутньому в Україні та світі будуть затребувані такі культури:

1. Вся горіхова група (від фундука та волоського горіха до фісташки і мигдалю і підщепи для них);

2. Кісточкова група (черешня, вишня, слива, абрикос, персик і нектарин). Підщепи для кісточкової групи, особливо для черешні і диплоїдної сливи;

3. Зерняткова група тільки в клубних сортах яблук і груш. Загалом цей напрямок зараз не має великої перспективи розвитку;

4. Ягідна група з орієнтацією на сорти, придатні до механізованого збирання;

5. Вересковая група і нішеві культури: обліпиха, аронія, горобина, калина, ірга, актинідія, бузина, глід, айва, шипшина;

6. Медоносні рослини, чагарники і дерева;

7. Посадковий матеріал лікарських й ефіроолійних культур;

8. Посадковий матеріал для заліснення територій.

Останні дві позиції особливо цікаві з урахуванням посилення загальносвітової тенденції до здорового способу життя і великого попиту в ЄС на посадковий матеріал для лісів. У цій специфічній ніші зараз лідирують німці й австрійці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄС вводить мито на зерно

Про це повідомляє agropolit.com з посиланням на Reuters.

Так, із листопада 2014 року в ЄС діяло нульове мито на імпортні поставки кукурудзи.

Основною причиною є зміцнення євро на тлі низьких світових цін на кукурудзу через надлишок світової пропозиції.

Попри те, що Європейський Союз виробляє понад 60 млн тонн кукурудзи, він є одним з основних імпортерів даної культури, оскільки його споживання у 2017/18 МР оцінюється на рівні 74,7 млн  тонн за останнім прогнозом USDA.

Згідно з чинними в ЄС правилами, імпортне мито вводиться у випадку, якщо імпортні ціни, які розраховуються на основі експортних цін США з урахуванням вартості фрахту, опустяться нижче від позначки у  €157 за тонну, та триматимуться на такому рівні не менше 10 діб. Мито покриває різницю між ціною поточного імпорту та запровадженим у Європейському Союзі граничним значенням і може бути скорегованим із зміною цін імпорту.

Варто зазначити, що розмір квот на безмитне постачання в рамках асоціації Україна—ЄС залишається без змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземні виробники пива об'єдналися на українському та російському ринках

Теґи: 

Виробники пива "Клинское" та "Старый мельник" об'єдналися на ринках України та Росії, повідомляє ТСН.

Бельгійська пивоварна компанія Anheuser-Busch InBev уже підписала договір з турецькою Anadolu Efes про об'єднання своїх представництв. Нову компанію назвали AB InBev-Efes, у її раді директорів буде рівне предстаництво від обох компаній.

Виконавчим директором має стати президент російської AB InBev Дмитро Шпаков. Остаточно злиття компаній має відбутися в першому півріччі 2018-го. А нова компанія має стати найбільшим виробником пива на російському ринку. За підсумками 2016 року лідерство залишилося за Carlsberg з майже 34% ринку. Сумарна доля AB InBev та Anadolu Efes склала майже 27%. У четвертого крупного гравця Heineken майже 12%.

Серед торгових марок компанії AB InBev – Bud, Corona Extra, Staropramen і Stella Artois, "Клинское", "Сибирская Корона", "Тинькофф Авторское", Bagbier, "Толстяк", ДАО.

Anadolu Efes випускає в Росії Efes Pilsener, Essa, "Старый мельник", "Белый медведь".

Зазначимо, що 2016-го року продажі алкогольного пива в Росії впали на 3,7%, безалкогольного пива – навпаки зросли на 12%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Керівник "Укрзалізниці" подав заяву про звільнення

"Він прийняв це рішення самостійно. Я це рішення поважаю. За цей рік - хто би що не казав - у залізниці відбулись у тому числі і позитивні зміни. Я хочу подякувати йому за роботу. Сказати про те, що я розумію, що він працював у достатньо важких умовах, це надзвичайно складне підприємство. Але дуже важливо в цьому підприємстві змінювати не тільки керівника, а змінювати систему управління: незалежний менеджмент, незалежна наглядова рада", – зазначив Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продовжує дорожчати молоко

Про це повідомила аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Закупівельні ціни на молоко екстра ґатунку зросли найбільше. Середня ціна за молоко такої якості зросла на 9 копійок та склала 8,24 грн (з ПДВ). Найвищі ціни були зафіксовані у Сумській (8,65 грн/кг) та Київській (8,50 грн/кг), відповідно.

Ціна на молоко вищого ґатунку піднялася на 7 копійок — до 7,95 грн. Максимальну ціну за таке молоко платили в Харківській області — 8,40 грн.

За перший ґатунок цього тижня в середньому платили 7,67 грн, що на 2 копійки вище ціни фіксованої тиждень до того. При цьому, найпоширеніший ціновий діапазон 7,70-7,92 грн. Також зустрічаються цінові пропозиції у 8,20 грн/кг.

За останніми даними Державної фіскальної служби, Україна за сім місяців заробила на експорті молочних продуктів на 69,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сумарний дохід від продажу молочних продуктів склав 140,8 млн дол.

Зокрема в чотири рази зросли продажі вершкового масла — 54,4 млн дол., та удвічі експорт молочної сироватки — 15,5 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview