178171
182818

Смугастий рейс: коли баржа з кавунами відправиться до Києва

Про це у «Укрінформу» розповів Голопристанський міський голова Олександр Бабич.

«Баржу з кавунами планують відправити від нас на Київ десь 8-го серпня», - заявив Бабич.

Проте, скільки тонн кавунів буде завантажено на це судно наразі невідомо. "З цього приводу не можу поки що нічого сказати", - зазначив мер.

Як повідомлялося, першу у 2018 році баржу з херсонським кавунами планували відправити з міста Гола Пристань до Києва ще 25-26 липня. Але згодом розпочалися дощі, і відправлення перенесли на 5 серпня. З'явитися ці кавуни, якби їх відправили 5 серпня, мали б у супермаркетах Києва після 10 серпня. Відтак, з огляду на нову чергову затримку із відправлення баржі дата надходження херсонських кавунів у столичну торговельну мережу теж переноситься на пізніший строк.

Як повідомлялося, 30 липня 2017 року вперше за останні 14 років Херсонщина відправила свої знамениті кавуни до Києва річковим транспортом по Дніпру. Від причалу зерноперевантажувального терміналу у пониззі Дніпра у місті Гола Пристань, відчалила баржа, завантажена 250-ма тоннами кавунів, вирощених херсонськими фермерами. 4 серпня баржа з кавунами прибула до Переяслава-Хмельницького Київської області. Звідти солодка херсонська ягода була доставлена у столицю автотранспортом до супермаркетів і розпродана киянам та гостям столиці за два дні. Ця перша баржа з херсонськими кавунами стала і останньою у 2017 році. 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Курятина подорожчала в ЄС, але подешевшала в Україні

Про це пише УНН з посиланням на статистичну звітність Європейської комісії.

При цьому за рік — зросли на 2,4%. Водночас, в Україні за тиждень вартість курятини зменшилася на 5,9%. Станом на 5 серпня цього року кілограм курятини в Україні в середньому коштує 88,5 грн.

За місяць м’ясо птиці в Україні подешевшало на 3,8%.

Нагадаємо, Україна входить у трійку найбільших постачальників курятини в Європу.



Скільки коштують овочі у різних регіонах України

Про це повідомив  у Facebook директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"За даними офіційної статистики за червень 2018 року, найдорожчий овочевий кошик у Києві – 87,9 гривень, а найдешевший у Запорізькій області – 58,6 гривень. У Донецькій області овочевий кошик коштує 73,3 гривні, у Сумській – 68 гривень, Луганській та Тернопільській областях – по 67,1 гривень. До овочевого кошику ввійшли по кілограму буряку, капусти, картоплі, моркви і цибулі", - зазначив Олексій Дорошенко.

Порівняно дешево овочевий кошик коштує у Львівській обл. – 58,7 грн, Дніпропетровській – 61,3 грн, Закарпатській і Чернівецькій обл. – по 61,5 грн.

"У червні-липні капуста, картопля та цибуля коштували значно дешевше, ніж минулого року. Буряк та морква навпаки – значно дорожче. На початку серпня ситуація стабілізувалася – ціни на все практично дорівнюють рівню минулого року", - пише експерт.

За його словами, овочі з вересня подорожчають.

"У вересні ціни на овочі можуть вирости на 10-15%. У грудні, порівняно з серпнем, - близько на 20-30%. Особливо, за тими овочам, які сильно падали в ціні. Але по крупах, молочній продукції, м'ясу, хлібу значних коливань цін не буде", - зауважив Олексій Дорошенко.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна і США узгодили сертифікати на американські корми для тварин

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів України і Інспекційна служба здоров'я тварин і рослин Міністерства сільського господарства США погодили сертифікат на експорт американських кормів для тварин і продуктів крові в Україну, повідомила прес-служба відомства.

"Госпродпотребслужба і Інспекційна служба здоров'я тварин і рослин Міністерства сільського господарства США переузгодили форми ветеринарних сертифікатів на корми для тварин, які експортуються в Україну зі Сполучених Штатів Америки, і на експорт із США в Україну продуктів крові, не призначених для вживання в їжу людиною, але придатних для використання в годівлі", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що до 30 листопада діятиме перехідний період, протягом якого будуть використовуватися також попередньо погоджені форми сертифікатів, повідомляє УНІАН.

 

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Китайці заробляють на тарганах більше, ніж на свинях

Саме тому китайські тваринники почали переобладнувати свої ферми під вирощування комах, пише agroday.com.ua.

Вони підрахували, що це явно вигідніше, ніж вирощування тих же свиней. «У тарганів ви можете інвестувати 20 юанів, а повернути 150», — говорить один з виробників.

З 2010 року ціни на тарганів підскочили в 10 разів. Але щоб добре заробити, треба утримувати тисячі комах і більше.

Фермери розповідають, що таргани – непревередлива «худоба». Вони всеїдні, можуть харчуватися аж до відходів, а також несприйнятливі до захворювань.

Найчастіше клієнтами тарганячих ферм виступають фармацевти і косметологи. А ще сушені комахи є хорошим джерелом білка, тому позиціонуються як альтернатива м’ясу.

Споживанню тарганів у Китаї служать довгі традиції. До цих пір в деяких селах годують немовлят тарганами уперемішку з часником. Вважається, що це хороші ліки від інфекцій або розладів шлунку.

Зараз найбільш інноваційна ферма в Китаї виробляє 6 млрд шт. тарганів щороку. Для вирощування комах використовують технології машинного навчання.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Як ІТ-компанія організувала гнучкий бізнес з вирощування міскантусу

Коли за борги їм дісталося близько 170 га земель у Полтавській та Черкаській областях, вирішили інвестувати у сільгоспбізнес. Культуру для вирощування шукали таку, аби вона була здатна на невеликій площі з мінімальними інвестиціями давати максимальний ККД, пише landlord.ua.

Натрапивши на інформацію про міскантус — вид очерету, який вирощується як енергетична культура, бізнесмени вирішили спробувати. За приклад брали досвід країн Європи, які, прагнучи зменшити залежність від викопних джерел енергії, щороку збільшують площі під цією культурою на 10–15%. Такий тренд зберігається вже впродовж 20 років. Нічого дивного, бо міскантус — одна з найефективніших рослин для виробництва біопалива порівняно з іншими енергокультурами: має високу врожайність сухої біомаси (до 25 т/га), низьку природну вологість стебел на час збирання (до 15%), а його енергетична цінність порівнянна з деревиною.

Очерет добре росте на малопродуктивних землях. І, незважаючи на азіатське походження, почувається комфортно в українських реаліях: виростає до 4 м, має витривале до механічних пошкоджень стебло, стійкий до опадів і сильного вітру, за достатнього снігового покриву витримує морози до –25 °С. Ці показники важливі, оскільки культуру збирають на початку весни.

Тонна паливних гранул із міскантусу еквівалентна 515 куб. м природного газу або 1,2 т деревини. До того ж міскантус має унікальну нішу серед іншої біосировини. Тріска міскантусу ідеально підходить для спалювання у промислових котлах, оскільки температура плавлення його золи сягає 1100 °C, а саме у такому режимі обладнання досягає найвищого рівня ККД. Для порівняння температура плавлення соломи — лише 500 °C, тому під час її горіння відбувається засмічення обладнання, що погіршує його роботу. Альтернативне використання енергокультури — для виробництва целюлози, біогазу, екологічного будівель-ного матеріалу біобетону, біопластику, екопаперу, як компост, кормову біодобавку, підстилку для тварин тощо.

Як варіант у «Віппості» розглядали також вирощування енергетичної верби. Однак підрахунки показали, що міскантусовий бізнес має менше ризиків, а вхід у нього потребує менше інвестицій у посадкову техніку та розсаду у порівнянні з вербою, пояснює керівник проекту «Міскантус» компанії «Віппост» Валерій Поштаренко.

У 2012 році посадковий матеріал — ризоми, або кореневища, якими розмножується міскантус, придбали на агровиставці у Польщі та засадили ними заради експерименту три ділянки загальною площею 2,5 га у Полтавській, Запорізькій та Черкаській областях. Всюди рослина показала себе непогано з точки зору виживання. Але в Запоріжжі аграріїв-початківців спіткала посуха, довелося бурити свердловину та встановлювати систему крапельного зрошення. Оскільки загалом експеримент вважали вдалим, запланували збільшувати площі спочатку до 170 га, а потім — до 500 га, щоб згодом зайнятися виготовленням брикетів і пелет для власних потреб і на продаж. Витрати на посадку 1 га міскантусу становлять близько 55 000 гривень, з них майже 50 000 гривень йде на посадковий матеріал, решта — на підготовку землі, витрати на догляд, скошування першого врожаю. «Якщо засаджувати площу в 1 га, то одне кореневище обійдеться до 2,5 гривні, — пояснює Поштаренко. —Якщо площа понад 20 га, то вартість за одиницю зменшується. На 1 га знадобиться 20 400 кореневищ, зі схемою посадки 0,7х0,7 м».

Для посадки потрібні трактор і посадкова машина. Якщо у планах засаджувати до 5 га, то можна придбати одну недорогу посадкову машину за 15 000 гривень, для плантацій понад 30 га потрібна потужніша техніка, яка коштує від $2000. Вегетативні особливості міскантусу до-зволяють не витрачатися на посівний матеріал при розширенні площ засіву, бо на третій рік одну висаджену ризому можна буде розділити на 20–30 корінців. Перший повноцінний урожай можна збирати лише на третій рік після саджання: рослина досягає до 4 м у висоту і до 1,5 см у діаметрі. У південних регіонах можна отримати до 15 т/га, на півночі — близько 20 т/га, а у центральній частині України —по 25 т/га. Урожайність ділянки починає зменшуватися через 20 років її використання. Ще одна економічна перевага —міскантус не потребує досушування для подальшого пелетування і брикетування. Інвестиції на збиральну техніку залежать від технології збирання сировини, яку обирають залежно від подальшого її використання. Для спалювання тріски у котлах можна скошувати косаркою, збирати у тюки і зберігати під відкритим небом. Сировину для переробки на паливні брикети чи пелети доцільніше збирати силосним комбайном, який подрібнює її для формування у прес-екструдері. Вартість лінії з виробництва паливних брикетів стартує із 70 000 гривень.

Окупається проект із вирощування міскантусу на четвертий-п’ятий рік після закладання плантації. Якщо підприємство налаштоване лише на отримання палива з міскантусу, економічно прибутковим буде засадження площі від 150 га.

Щоб енергетичну рослину було доцільно транспортувати як сировину чи паливо, відстань від поля до підприємства з переробки чи котельні не повинна перевищувати 100 км. Прибутковість можна збільшити, якщо використовувати частину посівів для розмноження культури та реалізації розсади.

Поштаренко зізнається, що за шість років вирощування міскантусу найскладнішими були 2014–2015-й. Тоді навіть вирішили не розширювати площі, а навпаки — зменшити їх до 35 га і зайняти нішу з продажу посадкового матеріалу. «Ризоми активно купують, і це свідчить про те, що приватний бізнес, дрібні фермери намагаються знайти ніші, шукають варіанти оптимізації витрат на енергоносії та пробують вирощувати міскантус і вербу», — пояснює Поштаренко. Інформацію про свою продукцію «Віппост» розповсюджує здебільшого на виставках та в інтернеті. Щороку інтерес до енергокультур зростає, а ринок збуту ризом розширюється. Розвиток вирощування енергокультур гальмує те, що на це потрібні довгі гроші. Щоб первинні інвестиції були менш витратні, Поштаренко рекомендує засадити плантацію залежно від завдань підприємства і поступово розвиватися далі. Є деяка втрата в часі, проте значно більший економічний ефект від вкладення. Компанія «Віппост» поступово повертається до своєї першої мети і найближчим часом наростить площі під посадками до 200 га. «Поки ринок формується, нам складно будувати довгострокові плани, — каже Поштаренко. — Тому ми маємо бути гнучкими, швидко реагувати на зміни на ринку. Але курс один — на енергонезалежність».

Ваш вибір 'Цікаво'.