Ситуація з коронавірусом не повинна істотно вплинути на український експорт зернових

Ситуація з коронавірусом не повинна істотно вплинути на український експорт зернових, оскільки попит на аграрну продукцію все-таки залежить від кількості населення, яке зростає, і є менш еластичним, ніж попит на пальне, товари народного споживання або туристичні послуги, вважає в. о. виконавчого директора "Української зернової асоціації" (УЗА) Сергій Іващенко.

За його словами, від початку епідемії вірусу в Китаї Україна поки що не відчула з його боку зниження попиту на зернові.

"Утім, слід пам'ятати, що певні логістичні обмеження, такі як заборона заходити до портів суднам, які побували в регіонах, де виявлено захворювання коронавірусом, або обмеження кредитування через падіння економік можуть негативно впливати на обсяги міжнародної торгівлі", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Іващенко зауважив, що такі фізичні та фінансові обмеження цілком можуть мати негативний вплив і на динаміку українського експорту аграрної продукції.

"Наразі зниження попиту й цін відчувають виробники нафти та пального на тлі очікувань зниження перевезень. Уповільнення такої великої економіки, як Китай, безумовно, справлятиме негативний вплив на інші економіки. Якщо не вдасться знайти ефективні методи боротьби з коронавірусом найближчим часом, то наслідки для всіх економік світу будуть вельми негативні - може розпочатися економічна криза", - уточнив він.

При цьому експерт додав, що зниження обсягів міжнародної торгівлі призведе до збільшення запасів продукції та зниження ціни на неї на внутрішньому ринку України, а також падіння експортної виручки й доходів державного бюджету.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Екватор" у розгляді поправок до законопроекту про ринок землі пройдено

Верховна Рада України 3 березня закінчила своє засідання на розгляду 2303 правки до законопроєкту про ринок сільськогосподарської землі, який розглядається у другому читанні. Жодної поправки нардепи не підтримали.

Нагадаємо, Верховна Рада 6 лютого розпочала розгляд у другому читанні законопроєкту №2178-10.

Загалом правок про внесення змін до проекту закону №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель 4018.

Також фракція "Слуга народу" просить колег по парламенту піти на компроміс, щоб прискорити розгляд поправо до другого читання законопроекту про ринок землі.

Крім того, у фракції партії "Слуга народу" переконують, що голосів для ухвалення закону про ринок землі вистачить. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині збирають врожай фіолетової картоплі двічі на рік

Зараз на Херсонщині в тренді аж ніяк не звичайна картопля, яка всередині має біле чи жовте забарвлення. “Другий хліб” може бути і більш екзотичної забарвлення – переконані місцеві фермери.

Картопля може бути навіть чорно-фіолетовою, як новий сорт “Солоха”, виведений селекціонерами Інституту картоплярства на Київщині.

Цей сорт відмінно приживається в південній Україні, даючи по 40 т з гектара і по 2 врожаї на рік.

Така незвичайна картопля і смак має більш тонкий, і розварюється добре, тому так цінюється українськими рестораторами.

Картопля з червоною, синьою або фіолетовою м’якоттю має в шість-сім разів більший антиоксидантний потенціал традиційних бульб. Вітчизняні агрономи стверджують, що він навіть більший, ніж у моркви, цибулі та білого перцю.

За даними дослідників, в цій картоплі міститься в чотири рази більше таких антиоксидантів, як зеаксантин і лютеїн, ніж в бульбах з білою або жовтою серединою.

А ще, такі плоди багаті на пігмент антоціан, зберігають колір навіть після теплової обробки: їх можна смажити, використовувати для приготування пюре та інших страв.

Саме антоціани забезпечують інтенсивне фіолетове забарвлення баклажана, темного винограду, ожини та чорниці. Цей пігмент, як вважається, є сильним антиоксидантом і оздоровлює кровоносну систему.

Страви з кольорового картоплі готують так само, як і з картоплі зі звичним забарвленням.

Найбільш популярні сорти: Congo, Blaue Hindelbank, All Blue, Red Pearl, Purple Peruvian, Alaska Sweetheart, Cranberry Red.

До того ж, деякі кольорові сорти можна їсти сирими.

 

Джерело: SEEDS.org.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилися ціни на продукти

За місяць в Україні ціни на тушки курячі впали на 1,9%. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у січні 2020 року 1 кг тушок курячих коштував в середньому 58,2 грн, тоді як у грудні 2019 року - 59,3 грн.

Окрім того, впали ціни на куряче філе - на 1,3% до 100,4 грн за кг.

Свинина також подешевшала - на 1%, до 117,9 грн за кг. Натомість яловичина - подорожчала - на 1,5%, до 134,8 грн за кг.

Також впали в ціні яйця - на 1,9% до 20,6 грн за десяток. Подешевшали також макаронні вироби (з м'яких сортів пшениці) - на 1,1% до 18,09 грн за кг.

При цьому, подорожчали сири м'які жирні - на 1,04% до 106,8 грн за кг, крупи гречані - на 2,1% до 27,7 грн за кг.

Таким чином, курятина залишається найдешевшим видом м'яса в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селян продовжують обдирати: відмінили дотації на молодняк ВРХ

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

До Асоціації тваринників України постійно надходять звернення від власників домогосподарств: люди скаржаться, що в селищних радах їм відмовляють у прийнятті документів на вирощування молодняка ВРХ. Мовляв, дотації відмінено. Але в офіційних джерелах людей про це не повідомили, на сайті Мінагрополітики відповідний розділ про можливість отримання дотацій на відгодівлю ВРХ так і залишився.

Люди збирають документи, а прийшовши їх подавати – натикаються на відмову: дотації скасовано, підкреслюють в АТУ.

«Слуги народу продовжують селян методично обдирати, - коментує Ірина Паламар, голова АТУ. – Відбирають землю, відміняють дотації. І це при тому, що поголів’я ВРХ в Україні щороку знижується! Лише за минулий рік воно впало ще на 5,7%, і сьогодні в нас налічується 3143,8 тис голів ВРХ (у 2019 – було  3332,9 тис. голів). Так скоро ми зовсім залишимося без м’яса та молока. І без землі. Українці стануть наймитами у транснаціональних компаній».

Нагадаємо, у 2018 році була започаткована державна програма з відгодівлі молодняку ВРХ в особистих селянських господарствах, постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва». Даною постановою передбачалася бюджетна допомога домогосподарствам на безповоротній основі на вирощування молодняка до 13-місячного віку у розмірі 2500 грн / голову.

Проте вже у 2019 році людям почали масово відмовляти в отриманні дотацій, а в 2020 році – їх зовсім відмінили.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більшість українців виступають за референдум щодо відкритого ринку землі - дослідження

Більшість громадян України (68,9%) вважають, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення потрібно виносити на всенародний референдум, при цьому абсолютна більшість (72,0% тих, хто взяв би участь у референдумі) проголосувала б за продовження мораторію. Про це йдеться у дослідженні, проведеному соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року, передає УНН.

"Більшість громадян України вважають, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення потрібно виносити на всенародний референдум. Такої думки дотримуються 68,9% респондентів. 19,6% опитаних вважають, що це питання не слід виносити на референдум, решта — не визначилися з відповіддю", - йдеться у результатах дослідження.

Водночас повідомляється, що понад три чверті опитаних (76,6%) взяли б участь у такому референдумі, якби він відбувався найближчої до дати опитування неділі. Не взяли б участі 12,8%, а решта опитаних не визначилися з відповіддю.
Так, якби подібний референдум відбувся, то абсолютна більшість проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення (64,3% усіх опитаних або 72,0% тих, хто взяв би участь у референдумі).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через поправки до закону про ринок землі у ПАРЄ на нас дивилися, як на неандертальців - Стефанчук

Зазначається, що 21,4% з тих, хто взяв би участь у референдумі (або 19,6% серед усіх опитаних) проголосували б за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

"Підтримка громадянами продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення дещо зросла за останні чотири місяці: у жовтні 2019 року за продовження мораторію готові були проголосувати 64,4% тих, хто збирався взяти участь у референдумі, а у листопаді 2019 року — 68,3% тих, хто збирався взяти участь у референдумі", - резюмується у дослідженні.

Додамо, що дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Нагадаємо, Верховна Рада на ранковому пленарному засіданні у вівторок, 3 березня, продовжила розгляд у другому читанні проекту закону №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель зі 1507 поправки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview