Тепла зима знищить озимі й спровокує мільярдні збитки

Причина – тепла українська зима. Через неї рослини можуть загинути під час найближчих морозів, попереджають експерти, пише agroday.com.ua.

«При температурі +7-12°С рослини вийшли зі стану спокою, в якому вони повинні знаходитися в цей період. Активізація фізіологічних процесів робить їх беззахисними перед прогнозованим  зниженням температури», — каже Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради, передає ГолосUA.

Не сприяє щедрому урожаєві й цьогорічний сніг, якого випало майже тримісячна норма. Замети швидко розтанули — це може спровокувати грибкові захворювання рослин. За умов подальшого потепління масового ураження сходів не уникнути, впевнений експерт.

Якщо сніг не випаде найближчим часом, морози до -9С можуть пошкодити зимовий ріпак, а морози до -15С – озиму пшеницю, наголошують спеціалісти УкрАгроКонсалт.  

За їх даними, аналогічні погодні умови були в грудні 2015 року, при цьому середньомісячна температура становила +1,9 градуса (температура грудня 2017 року становила +1 градус). Урожай пшениці в 2016 році був високим, на рівні 26,1 млн тонн при рекордній врожайності 4,21 млн т/га. 96-97% врожаю пшениці тоді склала озима пшениця.

Цього сезону озимими засіяли 8,3 млн га, що на 2,6% перевищує показник 2016 року. Якщо навіть частина з цих площ вимерзне, аграрна галузь зазнає мільярдних збитків, каже Денис Марчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Українські солодощі дуже популярні в сусідніх країнах

А головними покупцями українських солодощів виявилися сусідні країни, пише hyser.com.ua.

У 2017 році українські виробники експортували на зовнішні ринки 240,9 тисяч тонн кондитерських виробів. Цей обсяг перевищив показники 2016 року на 10%. У грошовому вираженні солодкий експорт зріс на 16,6%, до 404,7 мільйонів доларів.

Українські виробники продали за кордон солодощів без вмісту какао майже 80 тисяч тонн, що на 2,5 більше, ніж в 2016 році. Шоколаду було експортовано на 4,2% більше – 61 тисячу тонн. А хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів продали на зовнішні ринки на 20,5% більше, ніж у 2016 році – понад 100 тисяч тонн.

Головними імпортерами українських солодощів стали сусідні країни – Польща, Білорусь, Молдова, Казахстан і Грузія.

У той же час в 2017 році зріс імпорт кондитерських виробів в Україну. Так, в минулому році було імпортовано 46,8 тисяч тонн солодощів, що на 36% більше, ніж в 2016 році. У грошовому виразі імпорт зріс на 37% до 168,4 мільйонів доларів. Основними постачальниками кондитерки в Україну стали Польща, Туреччина, Німеччина, Нідерланди, Болгарія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вітання з Різдвом Христовим

Бажаємо миру і спокою в кожному домі, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, міцного здоров’я та всіх благ.

Нехай виправдовуються всі очікування і збудуться найзаповітніші мрії! Хай ваше життя наповниться радістю, бажаними перемогами і гарним настроєм!

Нехай єднанням міцніють наші родини, а над Україною засяє зірка оновлення та миру!

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Учені розробили метод швидкого вирощування сільськогосподарських рослин

Перші результати вразили – пшениця, тверда пшениця, ячмінь, горох і нут дали по шість партій  врожаю на рік. Різновид ріпаку – канола, – дала чотири урожаї.

Журнал Nature Plants детально розписує, як саме метод швидкого вирощування дозволить підняти продуктивність в сільському господарстві, пише agroday.com.ua

Учені розробили платформу розмноження John Innes Center, використавши уже відомі, а аткож нові технології – теплицю й так зване штучне середовище з посиленим освітленням. Тривалий сонячний денний режим став тим рушієм, що прискорив ріст сільгоспкультур.

Перший урожай пшениці отримали за вісім тижнів й уже назвали подію початком нової «зеленої» революції. Вирахували, що таким способом можна отримати утричі більше урожаю, ніж зазвичай. Метод швидкого вирощування дозволить вченим контролювати генетичні комбінації й створювати більш пристосовані до різних видів клімату сорти збіжжя.

«Побутує думка, що «швидкі» рослини неродючі, низькі й непривабливі, – каже доктор Бранд Вулфф, співробітник Центру Джона Іннеса з Великобританії. – Насправді нові технології дозволяють вирощувати здорову пшеницю, якіснішу й кориснішу, аніж у традиційний спосіб».

В експериментальних теплицях установили світодіоїдні лампи, вони здешевлюють виробництво, а також продовжують світловий день до 22 годин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ультапастеризоване молоко: в Україні радять – в Європі відмовляються

Про це заявив український бізнесмен Олександр Деркач, пише  landlord.ua.

На його думку, на звичайному ринку, заради продовження терміну зберігання, в «домашнє» молоко можуть додати соду чи інші хімічні добавки.

За словами бізнесмена, парне молоко не містить бактерій, вони до нього потрапляють вже зовні.

«Процес від доїння до псування молока, в залежності від температури, виду і концентрації бактерій, триває від двох до чотирьох  днів. Молоко, яке ви купуєте «на базарі» або у «чистенькій бабусі», на другий або третій  день після доїння вже кишить мільйонами бактерій. Будь-який виробник зацікавлений в тому, щоб максимально продовжити термін його зберігання. Тому хімічно просунута умовна «бабуся» може додати в нього трішки соди і левоміцетінчіка», — наголосив Деркач.

Та додав, що при ультрапастерізації в молоці зберігаються всі корисні речовини, натомість пригнічуються ті, що швидко псують продукт. Але після того, як відкрити упаковку, воно зіпсується з цією ж швидкістю, що і парне молоко.

«Метод ультрапастерізації полягає в нагріванні молока до температури 135-150 градусів протягом 2-4 секунд, з наступним різким охолодженням до 4-6 градусів.  В результаті, в молоці знищуються всі суперечки і бактерії, і воно може зберігатися в асептичній 6-шарової картонній упаковці «тетрапак» поза холодильником, від 3 до 6 місяців. Залежно від якості вихідної сировини. Якщо його відкрити, воно скисне за 4-5 днів, як і будь-яка інша. Оскільки термічний вплив дуже короткий і молоко знаходиться під високим тиском, воно не встигає закипіти. У ньому зберігаються всі вихідні корисні речовини», — зауважив він.

А ось на думку експерта Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака, в тій же самій Італії, де і винайшли спосіб ультрапастерізації, зберігається тенденція  збільшення вживання свіжого молока серед споживачів.

«В Італії, країні, де винайшли UHT, зараз його майже не вживають в їжу. Продається, переважно, молоко пастеризоване, з терміном придатності 4-5 днів», — додав фахівець ФАО.

Але відразу ж додав, що немає точної інформації, щодо точної кількості споживання свіжого молока в цій країні, мова йде лише про тенденцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині вироблятимуть сир з овечого молока

Про це пише Kurkul.com.

«Ми займаємось племінним розведенням овець. Працювати почали у 2015 р., коли завезли овець породи Тексель (французька лінія) і овець породи Оксфорд Доун (Oxford Down) та Walisser Schwarznase. Також ми займаємося селекцією породи Романівська й українська гірськокарпатська. Всього маємо 400 овець», — розповідає фермер Богдан Когут.

Наразі господарство планує закупити нову молочну породу — Ост Фріз, для виробництва сирів.

«Це одна з найкращих молочних овець, яка в день дає до 2 л молока», — повідомив Богдан Когут.

У господарстві вже почали переймати іноземний досвід сироваріння.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview