178171
182818

Термін подання документів для отримання дотації на корів продовжено до 1 травня

Пролонгація термінів надасть можливість скористатися державною підтримкою максимальній кількості аграріїв, повідомляє прес-служба МінАПК.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва. Раніше граничний термін подання документів був 1 квітня.

Відтепер, для отримання дотації за корів аграрії, які є юридичними особами, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та 1 липня поточного року;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів.

Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання та приймає рішення про включення їх до реєстру.

Міністерство протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує відповідні суми на їх банківські рахунки. Дотація на корову в рік сплачується двома частинами по 750 гривень.



Ухвалені Україною регламенти ЄС повністю знищать село і фермерство

2018 рік може сказати остаточне "прощавай" домашньому молоку та м'ясу. І в цьому немає чиєїсь злої волі. Це свідомий крок українців, що обрали шлях до Європи — разом із усіма супутніми йому регламентами ЄС. Впроваджувати їх Україна погодилася автоматично, підписавши Угоду про асоціацію, пише gazeta.ua.

Основний із них, що найбільш відчутно вплине на життя українського села — це Регламент ЄС №178/2002 від 28.01.2002 р. Це — єдиний документ, що відтепер визначає принципи харчового законодавства України. Перш за все — щодо виробництва молока, м'яса та гігієни харчових продуктів. Він почав діяти з 1 січня поточного року і повністю змінює те, до чого ми звикли. Люди вже зіткнулися з ситуацією, коли молоко не приймають або не дозволяють продавати на ринку. І це лише початок процесу, відтермінованого на півроку.

Майже 70% у структурі закупівель припадає на молоко від населення. Для багатьох селян його здача чи продаж на ринку — серйозна, бо навіть єдина стаття доходу. Але в ЄС існує заборона такого продажу без відповідних процедур. Продавати "з рук" на базарі молоко та молочні продукти не можна. Ніякі. Молоко має бути лише пастеризоване й забезпечене сертифікатом.

Його можна продавати агрофірмам на переробку. Але й тут є вимоги. Привозячи продукти на завод, слід забезпечити охолодження молока одразу після доїння до +6°C і зберігати за цієї температури до переробки. При цьому слід підтвердити правильність утримання корів, їх годування, лікування, надати ветеринарні документи й паспорт господарства.

Такі ж суворі стандарти вводять щодо м'яса. Будь-який продукт повинен мати ідентифікаційний знак із номером дозволу. Без нього м'ясо ви не продасте. Забивати худобу на продаж може тільки обладнана бійня, якій ви мусите довести, що виростили корову чи свиню у повній відповідності до стандартів. Що вони здорові та привезені на забій чистими. Власник бійні може відмовити в послугах. Якщо інформація в реєстрах, що мають бути при кожному господарстві, буде неточна чи неповна.

Це нагадує "первинний огляд" в поліклініці, коли треба пройти з десяток лікарів і просидіти півдня в черзі — тільки для корови. До речі, сертифікат, підписаний ветеринаром, і паспорт із підтвердженням способу годування знадобиться навіть для курки.

Якщо ж ви самі обробили тушу на продаж, у вас можуть запитати, чи є у переліку вашого обладнання спеціальний кран, "спроектований для попередження поширення забруднення"? Або ж "установка, що замикається на ключ, для зберігання в охолодженому стані" м'яса, привезеного на продаж? Чи забезпечили ви температуру +12°C і вентиляцію в приміщенні, де обробляли тушу?

Ні? Тоді — до побачення.

Франція витрачає на підтримку своїх фермерів у середньому до 40 млрд євро на рік. Тобто, тільки на консервацію стабільного стану Україні знадобиться близько 70 млрд євро — це майже три державні бюджети. Якщо ж говорити про реформу, суму доведеться як мінімум подвоїти.

Якби уряд дав українським фермерам бодай половину тих субсидій, що отримують фермери у Європі, люди змогли б переоблаштувати свої господарства, за словами народного депутата, голови політради партії "За життя" Євгенія Мураєва. Якщо ж цього не станеться, це означає голодний вирок селянам. Причому, це — свідоме рішення українських політиків, і перш за все президента, стверджує депутат.

— Коли нам пропонували "йти до Європи", ніхто не попередив, що фермер у ЄС — величина, що прямує до нуля. Їм платять, щоб вони не працювали. А в нас непродумана політика призведе до того, що ми купуватимемо молоко за кордоном, та ще й половина його виявиться хімією, — говорить Євгеній Мураєв.

Єдиним виходом для України є перегляд Угоди про асоціацію з ЄС, вважає Мураєв. Або вихід із неї, якщо голос здорового глузду не почують і фермери не отримають перехідний період і субсидії. Реформи мусять підвищувати рівень життя, а не шкодити українцям. Якщо в Україні все-таки погодяться на дотримання цих регламентів, "влада ризикує отримати не просто незадоволення, а новий агромайдан, набагато страшніший від попередніх. Бо доведеним до відчаю і абсолютного зубожіння селянам втрачати буде нічого".

Ваш вибір 'Подобається'.


Український агрохолдинг може вкласти €76 мільйонів у збанкрутілий завод Франції

Агрохолдинг Миронівський хлібопродукт бізнесмена Юрія Косюка 28 березня 2018 р. виступив з пропозицією розробити довгостроковий стратегічний промисловий проект підрозділу французької компанії Doux в Бретані, пише LIGA.net.

МХП пропонує інвестувати близько 76 млн євро в будівництво нового заводу в Шатоліне протягом двох років, а також модернізувати інші об'єкти.

В агрохолдингу пояснили, що мова йде про повну зміну стратегії Doux: компанія відмовиться від виробництва заморожених продуктів на експорт, замінивши їх свіжими продуктами для французького ринку.

Раніше повідомлялося, що конкурентом МХП при покупці компанії Doux стала французька група LDC. Подробиці її інвестиційного пропозиції поки не розголошуються.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українські фермери активно нарощують площі під квасолею

За оцінками Baker Tilly, до 2020 року посіви збільшаться на 100% і складуть 75-85 тис. га, пише agroday.com.ua.

Найбільше в українській квасолі зацікавлені Румунія, Італія, Німеччина, а також Туреччина і ОАЕ.

Перевагою України для постачання квасолі в країни ЄС є вигідне географічне положення. За рахунок цього вона може випередити своїх основних конкурентів — Китай, США, Канаду, Аргентину та Бразилію.

Інтерес до квасолі обумовлений споживчими цінностями. За кількістю білку квасоля не поступається м’ясу, містить вітаміни групи В, С та інші корисні речовини.

Вирощувати культуру непросто — вона чутлива до заморозків, вимагає ретельного відбору насіння і не менш ретельного висіву. Сіяти квасолю необхідно в прогрітий ґрунт, і особливо ретельно стежити за рівнем вологи, адже її надлишок веде до хвороб, а недолік — до недобору врожаю.

Тому квасолю в Україні вирощують переважно дрібні фермери. Серед великих виробників проект з вирощування квасолі є у «Сварог Вест Груп».

До слова, на внутрішньому ринку попит на квасолю поки невисокий. Залежно від сорту ціни коливаються від 18 тис. до 20 тис. грн за тонну.

За оцінками фахівців, витрати на гектар квасолі складають приблизно 10 500 грн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Інтереси України в руках депутатів: компроміс щодо сої знайдений

Конфлікт щодо сої, який ось уже третій місяць підтримують лобісти іноземних і російських трейдерів, підходить до логічного вирішення. Представники сільгоспвиробників, переробників, профільних асоціацій, а також народні депутати від Податкового та Аграрного комітетів обговорювали проблеми розвитку олійної галузі та перспективи її розвитку на круглому столі «Ефективний механізм оподаткування аграріїв: пошук справедливості», пише Главком.

Усі сторони прийшли до єдиної думки, що підтримка внутрішнього товаровиробника - єдиний спосіб розвитку української економіки. «Жоден учасник круглого столу не сумнівається в необхідності підтримки стимулювання українського переробника. У той же час ми повинні підтримувати аграрія, який вирощує сільгосппродукцію», - підкреслив Олександр Бакуменко, заступник голови Аграрного комітету ВРУ.

Степан Капшук, голова асоціації «Укроліяпром», до складу якої входять десятки переробних підприємств: «Стаючи сировинним придатком, Україна в довгостроковій перспективі нічого не виграє. Маючи власні переробні потужності сої і рапсу, ми вивозимо сировину з країни, при цьому готовий продукт імпортуємо з інших країн - рапсове масло з Росії і соєвий шрот з Туреччини. Ні для кого не секрет, що повернення попередньої версії Закону, перш за все, вигідне транснаціональним трейдерам, чиї переробні потужності знаходяться в Європі та Росії».

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вчені вивели новий сорт кукурудзи

Результати дослідження опубліковані в журналі Frontiers in Plant Science, пише landlord.ua.

Вчені розробили новий гібрид шляхом схрещування рослин. Гібрид містить природні варіації трьох генів, необхідних для виробництва великої кількості вітаміну А і двох амінокислот.

Отриманий гібрид має в 4,5 рази більше вмісту вітаміну А, лізину і триптофану, ніж в традиційних сортах кукурудзи.

Шляхом вирощування традиційних сортів і нових гібридів в двох різних районах Індії було встановлено, що врожайність нових гібридів подібна до існуючих сортів.

Дослідники вважають, що новий високоврожайний гібрид кукурудзи може допомогти в боротьбі з нестачею поживних мікроелементів у людей.

Кукурудза, третя за важливістю харчова культура після пшениці і рису в Індії, вирощується в цій країні протягом року. Гібридні різновиди кукурудзи в Індії збагачені лізином і триптофаном, але містять недостатню кількість вітаміну А.

Вітамін А необхідний для хорошого зору, здорових зубів, шкіри і скелетної тканини. Дефіцит вітаміну А, що переважає в країнах, що розвиваються, може викликати сліпоту і підвищувати сприйнятливість людини до інфекційних захворювань. Лізин і триптофан — важливі для здоров’я амінокислоти, які не можуть бути синтезовані організмом і повинні потрапляти в організм з їжею.