ТОП-10 аграрних онлайн-видань

Теґи: 

Платформа контент-маркетингу PRNEWS.IO склалала рейтинг ТОП-10 найбільш популярних аграрних сайтів України. 


Agronews.ua — на порталі піднімаються важливі питання стосовно вітчизняного агросектору, висвітлюються проблеми сільгоспвиробників, надаються аналітичні матеріали та коментарі фахівців аграрної галузі. 

Пропозиція — журнал для агробізнесу. Оперативна  інформація про сільське господарство в цілому і агропромисловий комплекс України зокрема.

Аграрії Разом — сайт, який стане в нагоді для агрономів та сільгоспвиробників, адже це онлайн-видання спеціалізується на інструментарії для ефективного рослинництва.

Agroreview — новини аграрного бізнесу, актуальна інформація про ринок, аналітика, інтерв'ю з експертами.

Agravery — аграрна інформаційна агенція, яка пропонує найактуальніші АПК новини, авторські колонки, моніторинги, інтерв'ю та цікаві спецпроекти.

KvitkaInfo — сайт про догляд за кімнатними рослинами та квітами, все про сад и місто. Поради для дачників та садівників, боротьба зі шкідниками та хворобами, ландшафтний дизайн. 

Seeds — платформа, що присвячена агро та бізнесу. Тут можна знайти інформацію про історії успіху підприємців і сільгоспвиробників, про сімейні господарства, агро лайфхаки та корисну інформацію. 

Agri-gator — це інтегрована платформа найактуальнішіх агроновин. Публікують виключно аналітичний та журналістській продукт з найкращих аграрних ЗМІ України. Також на сайті розміщують власний ексклюзивний контент і новини компаній. 

АгроПравда — спеціалізований портал про транспорт для сільського господарства. Саме тут можна отримати інформацію зі світу сільгосптехніки і агробізнесу, відвідати розділ пропозицій сільгосптехніки або отримати консультацію на професійному форумі. 

AgroTimes — діловий аграрний інтернет-ресурс, який публікує головні  аграрні новини. 

* Дослідження проводилося на базі даних каталогу PRNEWS.io і Similarweb.

** Дані рейтингу посилаються на кількість переглядів кожного із зазначених сайтів за лютий 2020 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 власників агрохолдингів, які отримали найбільше коштів з бюджету

«Слово і Діло» пропонує пригадати топ-10 власників агрохолдингів, яким перепадало найбільше дотацій у 2017-2019 роках.

Наразі невідомо, хто з великих гравців агробізнесу отримає найбільші дотації, але цього року планується застосувати запобіжники: кожна програма має обмеження. Наприклад, за програмами підтримки тваринництва, а також садівництва і виноградарства передбачено виділення щонайбільше 50 млн грн на одного суб’єкта господарювання.

Раніше можна було одноосібно вибрати майже всю квоту на підтримку тієї чи іншої галузі агровиробництва, як це було із наближеним до Петра Порошенка власником агрохолдингу з виробництва курятини.

Топ-10 власників агрокомпаній, які отримали найбільше коштів у вигляді держпідтримки в 2017-2019 роках, за даними LIGA.net, очолює власник агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк. Протягом трьох років МХП отримав 2,6 млрд грн.

До холдингу входять «Вінницька птахофабрика», «Миронівська птахофабрика», «Старинська птахофабрика», «Оріль-Лідер», «Перемога нова» (птахівництво та вирощування зернових та олійних культур.

Друге місце посів Олег Бахматюк, якому належить «Укрлендфармінг», що займається рослинництвом, птахівництвом, виробництвом яєць. До холдингу входять «Агрохолдинг Авангард», ДП «Авангард-Агро», «Птахогосподарство Чорнобаївське», які з 2017 до 2019 року отримали від держави 418 млн грн дотацій.

Третє місце належить Борису Колеснікову, власнику «АПК-Інвест», яке займається тваринництвом, свинарством та виробництвом м’яса та рослинництвом. Загалом «АПК-Івест» отримало 85,9 млн грн. дотацій.

Майже на 1 млн менше отримав Віктор Заворотній, якому належить «Агро-Овен» (рослинництво, тваринництво, виробництво м’яса»). За три роки від держави до холдингу надійшло 85 млн грн.

Олександр Мостіпан – власник «Ниви Переяславщини», що займається вирощуванням зернових та свинарством, – отримав 82,7 млн грн.

«Аграрна компанія 2004» Сергія Лабазюка, на розвиток свинарства отримала 81,6 млн грн.

Власник «Овостар Юніон», що спеціалізується на птахівництві та виробництві яєць, Борис Беліков у вигляді дотацій від держави отримав 78,4 млн грн.

Андрій Веревський, який володіє сільгосппідприємствами «Хоробор Агро» (вирощування зернових, бобових та олійних культур, розведення великої рогатої худоби, конярство та свинарство) та «Дружба Нова» (вирощування зернових, молочно-товарне тваринництво) отримав 69,73 млн грн дотацій.

До десятки власників агробізнесу, що отримали найбільші суми дотацій увійшов Том Аксельгаард, власник «Ґудвеллі Україна», що займається свинарством та тваринництвом. Він отримав 68,7 млн грн. на розвиток свого бізнесу.

Закриває топ-10 власник відомої торгової марки «Глобино» Олександр Кузьмінський. До холдингу входять «Глобинський м'ясокомбінат», «Глобинський маслосирзавод», «Глобинський свинокомплекс», Торговий дім «Глобино», «Глобинський м'ясомолочний комплекс», «Глобино Агро», Тренувальний центр. За три роки дотації для цих підприємств становили 57,2 млн грн.

У 2020 році на підтримку АПК у держбюджеті закладено 4,2 млрд грн. Ми подивились, як планують розподілити гроші та кому діставались найбільші дотації протягом попередніх років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 найпотужніших річкових терміналів України

Серед 27 річкових терміналів, розташованих на Дніпрі та Південному Бузі, обрано найпродуктивніших – з найбільшим обсягом перевалки вантажу у 2019 році. Про це повідомляє Food&Agri, яке проводило дослідження.

Загалом опитані термінали торік перевалили 14,4 млн тонн вантажів. А це на 17,7% більше ніж у 2018-му. За словами аналітика агентства Food&Agri Андрія Муравського, лідирують все ще компанії «Нібулон» та «Укррічфлот» (їхня сумарна частка переваленого вантажу 75%) , однак найвища динаміка росту у «операторів другої ліги».

Топ терміналів у 2019 році:

Перевантажувальний термінал для перевалки зернових та олійних вантажів, м. Миколаїв («Нібулон») – 3,284 млн тонн
Київський річковий порт – 2,2 млн тонн.
Запорізький річковий порт («Укррічфлот») – 1,6 млн. тонн
Миколаївський річковий порт («Укррічфлот») – 1,2 млн. тонн
Дніпропетровський річковий порт («Укррічфлот») – 1 млн. тонн
Херсонський річковий порт («Укррічфлот») – 600 тис. тонн
Філія «Вознесенська» («Нібулон») – 556,9 тис. тонн
Кременчуцький річковий порт – 487 тис. тонн
Філія «Козацька» («Нібулон») – 408,6 тис. тонн
«Максігрейн», м.Херсон – 354,4 тис. тонн

Джерело: LANDLORD

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 країн-імпортерів української риби

Про це повідомляє прес-служба Держрибагентства.

Найбільшим покупцем української риби та продукції з водних біоресурсів (в абсолютному вимірі) стала Молдова – 2 тис. тонн на $4,3 млн. Також серед лідерів: Данія – 1,5 тис. тонн на $7,6 млн, Німеччина – 1,3 тис. тонн на $8,3 млн, Туреччина – 1,2 тис. тонн на $4,8 млн та Південна Корея – 943 тонни на $2,7 млн.

Так, 37% всього українського експорту рибопродукції (у грошовому вимірі) здійснено до країн Європи. До держав СНД поставлено 30% продукції та країн Азії – 29%.

Україною здебільшого експортується риба готова або консервована (сардини, сардинела, кілька або шпроти), свіже, охолоджене або морожене рибне філе та інше м'ясо риб (лосось, тріска, судак), готові продукти із сурімі (крабові палички).

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 постачальників агропродукції в Україну

За даними Державної служби статистики, у 2019 році в Україну було ввезено агропродукції на 6,1 млрд дол. США. Це на 11 % більше, ніж у 2018 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав близько 5,5 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України, як і раніше, утримують країни – члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 2695 млн дол. США 2018 року до 3133 млн дол. США торік. Частка європейських країн вперше за часів незалежності України перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51 %.

Помітно менші обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії – 1125 млн дол. США (18,3 %), Латинської Америки – 453 млн дол. США (7,4 %) та Африки – 282 млн дол. США (4,6 %).

Починаючи з 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції в Україну утримує Польща. Торік вона продала нам сільськогосподарських товарів на суму 659 млн дол. США, що майже на 1/5 перевищило показник 2018 року у 556 млн дол. США.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали Німеччина (511 млн дол. США), Туреччина (416 млн дол. США), Італія (394 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (275 млн дол. США), Франція (269 млн дол. США), Нідерланди (248 млн дол. США), Норвегія (211 млн дол. США), Іспанія (190 млн дол. США) та Китай (168 млн дол. США).

У топ-10 постачальників агропродукції в Україну, на яку припало трохи більше 54 % всього імпорту, торік відбулася лише одна зміна – Іспанія витіснила Індонезію з 9-ї позиції.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:

плодово-ягідна продукція (673 млн дол. США);
риба і морепродукти (645 млн дол. США);
алкогольні і безалкогольні напої (533 млн дол. США);
тютюнові вироби (496 млн дол. США);
різні харчові продукти (440 млн дол. США);
насіння олійних культур (340 млн дол. США);
какао-продукти і шоколад (327 млн дол. США).
Ці продукти сформували торік 56 % вартості імпорту агропродукції до України, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-8 “зелених” професій майбутнього

Внаслідок діяльності людини на межі вимирання знаходяться близько 1 млн біологічних видів. Такі дані вказані у звіті Програми ООН з навколишнього середовища. Відповідно до звіту WWF «Living planet report», з 1970 по 2014 рік хребетних тварин стало менше на 60%. Світу необхідні фахівці, які розроблять та реалізують програму відродження тварин та відновлення площ для їхнього проживання.

Сіті-фермери

Експерти вважають, що у майбутньому звичайні фермери не зможуть задовольнити потребу людства в органічній продукції. Тож, на допомогу їм прийдуть сіті-фермери з сучасними технологіями – 3D-принтерами, світлодіодними лампами та аналізом даних. Такі ферми вже з’являються, однак через кілька років їх стане більше. Плюс їхньої продукції в тому, що її не потрібно далеко транспортувати, відтак вона залишається свіжою.

Фахівці в галузі зміни клімату

Зміни клімату невідворотні. Планета потребує фахівців, які б розробили та впровадили програми, направлені на адаптацію регіонів до змін клімату, прогнозували б катаклізми та допомагали б скороченню викидів парникових газів.

Інженери відновлюваних джерел енергії

За різними даними, протягом найближчих п’яти років частка енергії, що отримується з поновлюваних джерел зросте на 43%. Це стане наслідком заходів, які проводять країни, щоб знизити залежність від нафти та газу. Будуть необхідні у цій сфері інженери, вчені, лобісти.

Інженери “зеленого” транспорту

Через великий попит на електрокари потреба у спеціалістах цієї сфери зростатиме. Також зараз розробляються інші варіанти заміни «брудного палива». У майбутньому можуть з’явитися авто, що працюють на альтернативних видах палива – вітрі та сонячній енергії.

Зростає попит і на спеціалістів, що обслуговують сонячні батареї, робітників електростанцій, хвильової енергетики.

“Зелені” будівельники

Зростатиме необхідність у фахівцях, які знатимуться на технологіях зведення будинків з екологічно нешкідливих матеріалів. Такі хатинки вже зараз стають трендом.

Спеціалісти з переробки відходів

Багаторазова переробка здатна скоротити відходи. У циклічної економіки є кілька цілей: скорочення поглинання природних ресурсів, використання відновлюваних ресурсів, перехід на безвідходне виробництво. Звісно, багаторазова переробка потребує додаткових виробничих майданчиків але водночас створить додаткові робочі місця.

Фахівці в галузі сталого розвитку

Вже зараз ведуться обговорення доступу до світових фінансів лише компаній, що мають програми сталого розвитку. Тож, бізнес має розвиватися та адаптуватися відповідно до цілей сталого розвитку: реалізовувати екологічні та соцпрограми, розвивати громади, де є бізнес. Топові лідери країн і корпорацій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі дійшли згоди, що час використання ресурсів землі закінчився. Отже, як рухатися далі, можуть підказати спеціалісти з питань сталого розвитку.

Технічні спеціалісти з якості води

Необхідні нові технології, які зможуть зберегти якість води з природних та штучних водойм. Тож, і фахівці у цій сфері будуть потрібні нашій планеті.

Джерело: LANDLORD

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview