ТОП-10 продуктів в експорті АПК

Про це повідомила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

За її словами, порівняно з аналогічним періодом 2018 року відбулося збільшення зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції – на 18,4% (на 1,07 млрд дол. США) та експорту – на 22,5% (на 989,9 млн дол. США).

«Найвагомішими чинниками формування позитивного сальдо в зовнішньоторговельному балансі в АПК залишається значний експорт зернових культур, які зайняли в аграрному експорті за вказаний період 45,4%, олії – 22,2% та насіння олійних культур – 6,7%», - відмітила в. о. Міністра.

Вона додала, що в регіональній структурі експорту с/г продукції за три місяці поточного року лідируючі позиції займають країни Азії з часткою 40,9%, країни ЄС – 34,9%, країни Африки – 15,3%, країни СНД – 6,3%.

Основними країнами, до яких експортувалася українська продукція стали: Індія – 9,9%, Єгипет – 8,6%, Китай – 7,5%, Туреччина – 7,4%, Нідерланди – 7%, Іспанія – 6,3%, Італія – 4%, Польща – 3,3%, Білорусь – 2,9%, Німеччина – 2,9%.

До ТОП-10 продуктів в експорті АПК за січень-березень 2019 року входять:

1. Кукурудза – 32,97%;

2. Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна –  20,95%;

3. Пшениця і суміш пшениці та жита – 11,26%;

4. Макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії – 5,4%;

5. Соя – 4,97%;

6. М'ясо та субпродукти домашньої птиці – 2,73%;

7. Макуха та інші тверді відходи соєвої олії – 1,46%;

8. Насіння ріпаку – 1,33%;

9. Олія соєва – 1,13%;

10. Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками – 1,02%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-20 країн-покупців українських яєць

Україна експортувала яйця до 205 країн  світу. Топ-20 виглядає так: ОАЕ, Ірак, Катар, Оман, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Латвія,Молдова, Гамбія, Джибуті, Бахрейн, Екваторіальна Гвінея, Саудівська Аравія, Конго, Гонконг, Грузія, Туреччина, Гаїті, Німеччина, пише АgroРolit.com.

Україна в 2016 році експортувала 848 394 000 штук яєць, у 2017 році — вже 1 487 634 000 штук, минулого року показники ще підвищилися — до 1 780 228 000 яєць.

Тобто, сумарно експорт яєць за останні 2 роки виріс на 931 834 000 штук. У відсотках ці дані по роках мають такий вигляд: щодо 2017-го показники 2018 року зросли на 20%, а до 2016 року — на 110%.

Наша країна поставила на зовнішні ринки у 2018 році 1 780 228 000 шт. яєць, тоді як у минулому році було 1 487 634 000 шт. Тобто за рік птахівники наростили експорт на 20% (майже 300 млн шт).

Структура валютних надходжень від експорту яйця в 2018 році у розрізі компаній виглядає так:

Агрохолдинг «Авангард» — $43,5 млн

ТОВ Ясенсвіт — $19,5 млн

Група компаній «Інтер-Запоріжжя» — $17,8 млн

ТОВ «Березанська птахофабрика» — $6,2 млн

ТОВ «Птахофабрика «Поділля» — $1,9 млн

ПАТ ПФ «Тернопільська» — $1,1 млн

ТОВ «Птахофабрика Київагро» — $0,9 млн

ТОВ «Баштанська ПФ» — $0,5 млн

ТОВ «Крупецький комбікормовий завод» — $ 0,4

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 виробників соняшникової олії

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Укроліяпром», пише agroportal.ua.

Так, лідером з виробництва нерафінованої олії стало ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» («Бунге»), яка займає 6,9% ринку. Другим за півроку стало ТОВ «Оптимусагротрейд» («Агрокосм», Запорізький ОЖК) — 6,4%, третім — ПрАТ «Вінницький ОЖК» (Vioil).

На ТОП-10 виробників нерафінованої соняшникової олії припадає 48,7% ринку.

У той же час виробники рафінованої соняшникової олії виготовили за 6 місяців сезону 364,8 тис. т продукції, що на 9,1% більше попереднього року.

Лідером у цьому сегменті стало ПрАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський ОЕЗ» (Bunge), який зайняв 14,7% ринку. Друге — ТОВ «Дельта-Вілмар СНД» — 12,4%, третій — ПрАТ «Полтавський ОЕЗ» («Кернел») — 11,8%.

Перша десятка виробників рафінованої олії випускає майже 80% цього виду продукції.


Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-15 сортів озимої пшениці, які сіють українські аграрії

Про це свідчить опитування сільгоспвиробників, передає АПК-Інформ.

Окрім того, щороку виробники підходять все ретельніше до вибору посівного матеріалу. Зокрема, зростає інтерес до насіння іноземної селекції.

Виданн виділяє ТОП-15 сортів, найбільш поширених на українських полях. Вони разом займають 48% посівнх площ.

Варто зазначити, що більшість вказаних сортів – це насіння іноземної селекції.

На географічний розподіл сортів впливає різниця в грунтово-кліматичних умов регіонів країни, а також біологічні особливості сорту.

Так, у Східному регіоні найбільш поширені сорти Богдана та Шестопалівка. Водночас, сільгоспвиробники західних областей віддають перевагу при вирощуванні зернової таким сортам як Богемія, Мулан, Патрас, Самурай, Колонія, Місія одеська і Кубус.

Аграрії центральної частини України найчастіше при формуванні сортової структури використовують такі сорти як Скаген, Матрикс, Патрас, сільгоспвиробники Півдня – Куяльник, Місія одеська, Антонівка і Шестопалівка.

Джерело: agro.guide

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 найзатребуваніших спеціальностей в АПК

За даними минулорічних досліджень HeadHunter Україна, серед українських працедавців на сьогодні орієнтовно 3% таких, хто за останні 4-5 років не був у кризових ситуаціях. І більшість серед них становлять саме представники агробізнесу. Проте під час пошуку та підбору персоналу роботодавці цієї сфери доволі часто стикаються з такими проблемами, як виїзд потенційних робітників на сезонні роботи за кордон, пише agroportal.ua.

Як за кордоном, так і в Україні сезонні роботи збігаються в часі. Також серед сезонних працівників спостерігається міграція різними областями країни. Люди готові переїздити, якщо є гарні сезонні пропозиції, і роблять це в межах держави.

Так, аналіз бази вакансій та резюме за 2018 рік показав, що найактивнішими були роботодавці та пошукачі у таких регіонах як Київ (37%), Дніпропетровська (11%), Тернопільська (5%), Вінницька (4%), Запорізька (4%), Одеська (4%), Київська (3%), Харківська (3%), Черкаська (3%), Полтавська (3%) області.

Якщо говорити про рівень конкуренції, то по всьому ринку праці у 2018 році він перебував на позначці 3-4 людини на місце протягом більшої частини року та 5 людей на місце наприкінці 2018-го. Що стосується аграрної сфери, то тут спостерігається досить низький рівень конкуренції, і можна говорити про потребу в фахівцях. Наприклад, за спеціалізаціями «Агроном», «Тракторист» та «Ветеринар» показник hh-index, який визначає співвідношення кількості резюме до кількості вакансій, становив 0,6.

У 2018 році роботодавці шукали головних агрономів, різноробочих, вантажників, комплектувальників, механіків, технологів тощо. Аналіз динаміки вакансій за робітничими та виробничими спеціалізаціями, які розміщували компанії сільськогосподарської галузі у 2015-2018 рр., показує, що рівень попиту на різні спеціалізації неоднорідний. Так, за цей період позитивну динаміку демонструють спеціалізації «Закупівлі та постачання», «Технолог, виробництво та переробка зернових», «Інженер, виробництво та переробка зернових», «Головний агроном», «Управління проектами», «Інженер, м'ясо- та птахопереробка», «Інженер, виробництво цукру», «Вантажник» та «Різноробочий». А попит, наприклад, на спеціалізації «Контроль якості», «Зоотехнік», «Головний інженер», «Управління цехом», «Керівництво підприємством» у цей період знижувався.

Серед топ-5 спеціалізацій за кількістю вакансій від компаній в сфері «Сільське господарство» першість за професією «Головний агроном» - 12%, «Різноробочий» - 5%, «Вантажник» - 4%, а «комплектовщик», «технолог» і «механік» із 3% замикають п'ятірку найзатребуваніших спеціальностей в агро.

Заробітні плати у багатьох спеціалізаціях демонструють позитивну динаміку. Так, зарплати ветеринарів у 2018 році виросли на 50% порівняно з 2017-м, а агрономів — на 80%. Більш повільна динаміка спостерігається за спеціалізацією «Тракторист» — менше 20%. Нагадаємо, що згідно з аналізом вакансій сайту hh.ua середній рівень заробітних плат у 2018 році виріс на 25-30% по всьому ринку праці.

Загалом існує думка, що з часом значення агросектору все зростатиме, а завдання для фахівців цієї галузі змінюватимуться. Це пов’язують зі змінами клімату та необхідністю пристосовувати сільськогосподарські технології до нових сезонних і погодних умов, із проблемою виснаження ґрунтів та потребою пошуку та застосування технологій відновлення, зі зниженням різноманітності у рослинництві, яке активізує дослідження в галузі селекції та ГМО-технологій, та з поступовим переходом від шкідливих добрив і технології виробництва до більш безпечних для навколишнього середовища. Водночас у цій галузі, як і загалом у всіх сферах життя, має відбуватись автоматизація та інформатизація сільськогосподарських підприємств, ферм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названі кращі аграрні ВНЗ світу. Українські — не потрапили в рейтинг

Про це пише agroportal.ua.

Як йдеться на сайті компанії, рейтинг складено з використанням чотирьох компонентів. Перші два (академічна репутація і репутація роботодавця) отримані за допомогою глобальних опитувань вчених і роботодавців. Другі дві — цитування досліджень і h-індекс отримані з бази даних Elsevier Scopus.

Так, згідно исследованияю QS, ТОП-10 кращих університетів світу виглядає так:

- Університет Вагенінген (Нідерланди);

- Каліфорнійський університет в Дэйвісі (США);

- Шведський університет сільськогосподарських наук (Швеція);

- Агро ПарижТех, (Франція);

- ETH Zurich — Швейцарський федеральний технологічний інститут (Швейцарія);

- Корнельський університет (США);

- Каліфорнійський університет у Берклі (США);

- Вісконсінський університет в Медісоні (США);

- Університет Редінга (Великобританія);

- Китайський сільськогосподарський університет (Китай).

Серед 300 університетів, які ввійшли в рейтинг українських вищих навчальних закладів немає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview