ТОП-3 тенденції в АПК в 2018 році

Про це пише propozitsiya.com.

Отже, першою згадана тенденція до заміни продуктів тваринного походження рослинними. Її називають головною асоціації американських виробників продуктів харчування та рітейлерів. Вони відзначають, що наука дає можливість розробити нові рецептури з використанням інгредієнтів і протеїнів рослинного походження на кшталт веганських бургерів або суші, виготовлених не з тунця, а з помідорів. Зараз ведуться розробки ще більш вражаючих продуктів – молока, яке не містить молочної сировини, і штучного м’яса. Щоправда, м’ясо з пробірки вийде в масове виробництво не раніше, ніж через 4 роки.

Другою тенденцією, принаймні в Північній Америці, стає впровадження коноплі в продукти харчування. Зараз з’являється велика кількість нових продуктів і ресторанних страв, які містять коноплю. Крім того, випускаються нові продукти, які містять канабідіол – непсихотропну речовину, яка міститься в коноплі.

Третім глобальним трендом названа прозорість. Адже маркування продуктів завдяки новим технологічним можливостям може містити все більше й більше інформації. І ця інформація все більше запитана споживачами, які хочуть знати справжню історію виробництва продуктів і їхній шлях «від лану до полиці супермаркета».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як відкрити равликову ферму

Якщо у 2013 році експортували 3000 тонн, то за підсумками трьох кварталів року експорт склав 343,5 тонни. П’ять українських виробників мають право поставляти виноградних равликів у Західну Європу. Загалом же равликовим бізнесом у країні займаються десять компаній, але переважно – дрібні фермери. Найчастіше це бізнес тимчасовий, пише agroday.com.ua.

Підприємці продають виноградних равликів живими, бо не мають власної лінії переробки й доступу до споживача. Тим часом половина равликового обсягу на світовому ринку поставляється на продаж замороженим. Нижній ціновий поріг закупівлі – 3 євро за кілограм, високий – 15 євро за кг. Равликів збувають у Молдову, Польщу, Білорусь. Звідти продукт потрапляє до ЄС.

Для створення ферми равликів продуктивністю 2 тонни молюсків на рік, необхідно буде вкласти до €50 000, підрахували експерти консалтингової компанії Pro-Consulting. Згідно з їхнім бізнес-планом, 32,3% необхідно буде витратити на будівництво виробничої будівлі, 20% – на купівлю ділянки, 15% – на поповнення оборотного капіталу, 9,7% – на закладення технічних комунікацій , 4,37% – на купівлю приміщення для равликів, по 2,5% – на придбання боксів і стелажів і 0,8% – на закупівлю маточного стада.

Нині у світі продається до 450 000 тонн равликів, ринок обраховується у $12 млрд. 15% усіх молюсків вирощують на фермах, решту збирають у природних умовах.
Лідером серед покупців виноградних равликів є Китай з часткою понад 40% від світового імпорту. За ним слідують європейські країни, що славляться своєю екзотичною кухнею – Італія й Франція.

Експерти стверджують, що в найближче десятиліття попит на продукцію в Азії та Євросоюзі буде таким же високим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна відкриє ринок землі – Іван Міклош

Таку думку висловив словацький політик і реформатор Іван Міклош в інтерв'ю сайту "Сегодня".

"Чи відбудеться земельна реформа – побачимо. Я думаю, так. Тому що відкриття ринку землі – це теж умова МВФ. Спочатку це була умова для найближчого траншу, але потім його перенесли на наступний транш. Поки парламент продовжив мораторій на продаж землі. Але коли буде підготовлений новий закон, мораторій можна і скасувати. А закон може з'явитися майбутнього року", – упевнений Міклош.

За його словами, відсутність ринку землі стримує прихід іноземних інвесторів до України, а також порушує права українських громадян.

"Відсутність земельної реформи – одна з основних причин, чому немає інвестицій, чому немає розвитку в регіонах, немає розвитку малого і середнього бізнесу. Це дуже дивна ситуація, це просто жах, що приватні власники, 7 мільйонів осіб, які мають по 4 гектари кожен , не можуть робити зі своєю землею те, що вони хочуть. Це суперечить Конституції, я переконаний", – зазначив Міклош.

Крім того, така ситуація шкідлива для економіки країни, впевнений реформатор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На новорічні свята українці наляжуть на коньяк та бренді

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на дані Державної служби статистики України.

Відтак, у листопаді цього року виробництво коньяку та бренді в Україні зменшилося на 7,6%

Проте у порівнянні з жовтнем 2017 року, виробництво коньяку та бренді виросло на 32,8%.

Нагадаємо, востаннє Кабмін підвищив мінімальні ціни на алкогольні напої на початку вересня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Боротися з бур’янами буде робот на сонячних панелях

Робот може працювати на усіх культурах, за умови, що простір між ними буде не меншим, як 35 см, пише agroday.com.ua.

Робоча ширина машини може регулюватися від 35 до 70 см. Бур’яни розпізнає камера, після чого два пістолети робота спрямовують гербіциди в потрібне місце. Культурні посіви при цьому не мають перевищувати 25 см.

Для розпилювання EcoRobotix має два резервуари ємністю 15 л. Їх достатньо для повного дня роботи на землі. Швидкість робота становить 0,4 м/с.

Керувати роботом можна через планшет або смартфон. До робота можна підключитися через Wi-Fi або бездротову локальну мережу.
Тим часом каліфорнійський стартап FarmWise розробив робота, здатного знаходити і видаляти з полів бур’яни. Процес не вимагає участі оператора, машина цілком автономна.

Пам’ять робота зберігає дані про культурні рослини, він може самостійно оцінювати стадію зростання кожної рослини і стан саджанця.

Для визначення бур’янів робот використовує «машинний зір». Бур’яни він висмикує за допомогою механічних маніпуляторів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для кредитування аграріїв можуть створити гарантійне агентство

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк в інтервью агенству Інтерфакс-Україна.

«Ми не просили про відстрочку на продаж сільгоспземель, але якщо вже депутати її надали та продовжили мораторій, то в наступні 12 місяців зосередимося на створенні Державного сільськогосподарського гарантійного агентства (це дуже умовна назва)», – сказав він.

За його словами, зазначена структура може бути державною фінансовою установою, яка виступала б гарантом по кредитах, які хочуть взяти аграрії.

«Статутний капітал агентства може формуватися за рахунок 1% ВВП на підтримку АПК, – додав Максим Мартинюк. – Якщо ми дамо можливість отримати кредити і вони будуть дешевими, гадаю, це зніме питання популістів: «Де фермер візьме гроші, щоб купити землю?».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview