ТОП-5 фруктових вподобань українців на початку серпня

Про це повідомили в департаменті «Аналітика» ОРСП «Шувар» із посиланням на дані власного моніторингу пропозиції на майданчику для торгівлі з автомобілів (МТА). Сезон збирання яблука врожаю 2019 року розпочався в Українських господарствах місяць тому, за цей період на майданчику ОРСП «Шувар» було продано вже понад 270 тонн цих фруктів. Ціни на яблука теж змінились: від початку сезону вони знизились мінімум на 25% до 9-10 грн/кг. За рік ціни на ранні яблука не змінились.

Тиждень тому до п’ятірки  лідерів належала лохина, саме її витіснило яблуко із «фруктового» рейтингу. Хоча обсяги реалізації лохини на ОРСП «Шувар» в серпні теж збільшились до 18 тонн , пропозиція ранніх яблук зростала ще швидше. Отже, за підсумками перших 5-ти днів серпня  рейтинг найбільш затребуваних фруктів на "Шуварі" виглядає наступним чином:

Абрикос      - 190 тонн

Персик        -  120 тонн

Слива           -  110 тонн

Виноград    - 60 тонн

Яблука          - 39,5 тонн

Загалом за перші 5 днів серпня на майданчику ОРСП «Шувар» було продано 540 тонн фруктів та ягід.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Головні постачальники сільськогосподарської продукції на український ринок

За даними Державної служби статистики, у січні-червні 2019 року в Україну було ввезено агропродукції на 2,8 млрд дол. США. Це на 0,2 млрд дол. США (+7,5%) більше, ніж за 6 місяців минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає близько половини імпортних поставок. За І півріччя 2019 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 1436 млн дол. США.

Значно менші обсяги імпорту з інших регіонів світу. За січень-червень цього року українські компанії закупили продовольства у партнерів з Азії – на 508 млн дол. США (17,8% у загальних обсягах закупівель), країн Латинської Америки – на 231 млн дол. США (8,1%) та африканського континенту – на 148 млн дол. США (5,2%).

У рейтингу головних постачальників сільськогосподарської продукції на український ринок провідні місця посідають Польща (297 млн дол. США), Німеччина (237 млн дол. США), Туреччина (172 млн дол. США), США (153 млн дол. США), Франція (147 млн дол. США), Італія (144 млн дол. США), Нідерланди (113 млн дол. США), Норвегія (92 млн дол. США) та Іспанія (85 млн дол. США). Сумарно ці країни забезпечують трохи більше 50% вартості вітчизняного аграрного імпорту.

Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну вже кілька років поспіль залишається незмінною. Характерною ознакою І півріччя 2019 року стало зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком насіння олійних культур (в першу чергу, соняшнику), зауважив експерт.

Значна частка закупівель зарубіжних продуктів харчування припадає на рибу, ракоподібні та молюски. В імпорті продукції цієї товарної групи, який за 6 місяців поточного року склав 284 млн дол. США, переважає морожена риба. Її закупили на 174 млн дол. США.

Серед товарів – лідерів за обсягами закупівель – плоди, в основному, цитрусові і банани, та горіхи. Їх імпорт у І півріччі склав 278 млн дол. США.

Насіння олійних культур, переважно соняшнику, за січень-червень 2019 року імпортували на 231 млн дол. США.

Обсяги поставок в Україну тютюнових виробів за цей період становили 206 млн дол. США, алкогольних напоїв – 186 млн дол. США, а какао-продуктів та шоколаду – 137 млн дол. США.

Різних харчових продуктів, у тому числі екстрактів, концентратів, готових соусів тощо, закупили за кордоном на 197 млн дол. США.

Сукупно ці продукти утворюють понад 53% вартості вітчизняного імпорту сільгосппродукції, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 фруктів за обсягами продажів на ринку

Якщо не враховувати баштанні, то лідерами за обсягами торгівлі в останні дні липня можна вважати персики, абрикоси, сливи, виноград та лохину. Про це повідомили в департаменті «Аналітика» ОРСП «Шувар», найбільшого в Західному регіоні гуртового ринку, після аналізу структури пропозиції фруктів та ягід на власному майданчику станом на ранок 29 липня.

За останню добу на майданчику ОРСП «Шувар», у Львові, було продано:

абрикосів                            -  51 тонн

сливи                                    -   47 тонн

персиків                                -   39 тонн

столового винограду       -  9,5 тонн

лохини                                   -   8,8 тонн

Майже по всіх названих позиціях у порівнянні із минулим тижнем було зафіксоване зниження ціни. Рекордсменом за зниженням вартості на цьому тижні стала слива.

Крім того, ОРСП «Шувар» залишається найбільшим майданчиком із реалізації баштанних в Західному регіоні. За останню добу на ринку було продано більше 300 тонн кавунів та біля 50 тонн динь

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші покупці української мороженої риби

Так, 46% всього експорту української мороженої риби (у грошовому вимірі) припало на країни Європи ($231,7 тис.). До країн СНД було поставлено 32% продукції на $160 тис. та країн Азії – 20% на $103,4 тис.

Найбільшим покупцем української мороженої риби стала Молдова – 65,2 тонни на $159,5 тис. Також серед лідерів: Угорщина (42,2 тонни на $147 тис.), Туреччина (13,1 тонн на $52,6 тис.), Грузія (13,6 тонн на $49,7 тис.), Німеччина (25,2 тонни на $39,9 тис.), Польща (13,1 тонн на $24,4 тис.) та Румунія (3,5 тонни на $18,5 тис.). В аналогічному періоді минулого року найбільше такого товару постачалося до Німеччини – 58 тонн на $213,5 тис.

У розрізі товарних позицій за п’ять місяців 2019 року найбільше було експортовано такої мороженої риби (в абсолютному вимірі):

- мерлузи і морського миня – 12 тонн на $22,7 тис.;                                               

- калкана – 7,8 тонни на $34,5 тис.;

- морської камбали – 7 тонн на $28,4 тис.;

– лосося атлантичного та дунайського – 6,3 тонни на $47,8 тис.;

- оселедця – 5 тонн на $6,3 тис.;

- сардин – 2,8 тонни на $2,7 тис.;

- сома – 2 тонни на $2,7 тис.;

- скумбрії – 986 кг на $3,9 тис.;

- іншої замороженої риби – 133 тонни на $344,5 тис.

за п’ять місяців 2019 року експортовано 178 тонн української мороженої риби на майже $500 тис.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українську курятину скуповують європейці та азійці

Про це свідчать дані Державної служби статистики, передає УНН.

Українське м'ясо птиці найактивніше купують азійці. У січні-травні Україна поставила країнам Азії продукту на 118,1 млн дол. З Азії Україна імпортувала м'яса птиці на 225 тис. дол.

Немало українського м'яса птиці купили європейці - на 88 млн дол. Найбільше Україна експортувала продукт до Нідерландів - на 43,3 млн дол. Дещо менше - до Словаччини, на 27,3 млн дол., та до Німеччини - на 7,9 млн дол.

При цьому, протягом звітного періоду Україна імпортувала з ЄС значно менше м'яса птиці - на 20,1 млн дол.

Крім того, українське м'ясо птиці купують країни СНД. За п'ять місяців цього року Україна завезла у країни СНД продукту на 22,9 млн дол. Найбільшими поціновувачами українського продукту серед вказаних країн є Азербайджан (на 8,1 млн дол.), Вірменія (на 6,5 млн дол.), Молдавська Республіка (на 5,2 млн дол.).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 найперспективніші експортні культури

Таку думку висловив трейдер компанії «Рамбус» Олексій Мовчан, пише AgroTimes.

За його словами, наразі дуже перспективними є контейнерні відправки ріпаку до Непалу та Бангладешу. 

Олексій Мовчан додав, що у рейтингу культур, які мають високий експортний потенціал, на другому місці знаходиться овес, а на третьому – горох.

Крім цього, українським аграріям слід звернути увагу на кінські боби, які торік дуже добре торгувались на зовнішніх ринках. 

«Інші бобові нішеві культури важко продавати через те, що не вистачає партій високої експортної якості», – зауважив трейдер.  

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview