174499

ТОП-5 країн за обсягами експорту сільгосппродукції

Про це повідомила в. о. міністра аграрної політики і продовольства України (2019 рік) Ольга Трофімцева.

А до топ-5 країн за обсягами експорту продукції сільгоспвиробництва увійшли США з часткою 10,4% ($145,6 млрд), Нідерланди – 7,2% ($100,8 млрд) Німеччина – 5,9% ($82,6 млрд), Бразилія – 5,3% ($74,2) та Китай – 5% (70 млрд).

Нагадаємо, найбільше за дев’ять місяців 2019 року Україна експортувала агропродукції в країни Азії – 41,4% ($6,5 млрд), ЄС – 33,9% ($5,3 млрд), Африки – 15,2% ($2,4 млрд), СНД – 6,6% ($1,04 млрд) та США – 0,4% ($66,4 млн).

До топ-10 країн-імпортерів української продукції увійшли Китай – $1,4 млрд, Єгипет – $1,2 млрд, Нідерланди – $1,1 млрд, Індія – $1,1 млрд, Туреччина – $1,05 млрд, Іспанія – $810 млн, Німеччина – $612 млн, Польща – $582 млн, Італія – $500 млн та Білорусь – $431 млн.   

Джерело: agrotimes.ua

ТОП-5 компаній з елеваторними потужностями

Про це розповіла аналітик департаменту аналізу ринків ProConsulting Неля Онищенко, пише agroportal.ua.

Згідно зі статистичними даними, на початок 2019 року з 78,3 млн т зернових, зернобобових і олійних культур, на спеціалізованих елеваторах зберігалося близько 32,9 млн т, інша частина перебувала в ангарах підприємств.

«Основними областями України, де сконцентровані елеваторні потужності є Полтавська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Вінницька. Це регіони основного виробництва зернових культур. До всього іншого в Одеській області ще і перевалювальні комплекси», — говорить Неля Онищенко.

За її словами, з 1237 елеваторів 95% розраховані на прийом і зберігання пшениці, 93% — ячменю, 82% — кукурудзи, 72% — ріпаку, 54% — соняшнику, 48% — сої.

У ТОП-5 компаній з елеваторними потужностями входить «Державна продовольчо-зернова корпорація» (загальна потужність 3,7 млн т), але перше місце за їх кількістю належить «Кернел», (60 елеваторів, 2,9 млн т), далі йдуть «НІБУЛОН» (24 шт, 1,9 млн т), МХП (15 шт., 1,1 млн т) і TESSLA GROUP (19 шт, 723 тис т).

10 трендів, що змінять сфери ЗЗР

Про це пише propozitsiya.com.

Технологічні, агрономічні та суспільні зміни торкнуться в найближчі 5 років усього ланцюжка обігу ЗЗР: виробників, дистрибуторів, роздрібної торгівлі. І кожен з цих бізнесів зазнаватиме все більших втрат. На конференції, присвяченій точному землеробству в Азії, що пройшла в Бангкоку 5–7 листопада, обговорювалися тенденції, що можуть спричинити революційні зміни в галузі ЗЗР.

 
Ось деякі з них:
1. Майже в усіх країнах світу фермери старіють, працівників усе важче знайти, і відбувається процес консолідації ферм. В Японії, де середній вік фермерів 67 років, 80% площ рису обприскують безпілотники.
2. Технологічні новинки дають змогу азіатським фермерам перестрибнути стадію, яка в Західній Європі зайняла 100 років. Зараз спостерігається перехід від ручної праці до шерінгової економіки, яка завдяки спільному використанню дає доступ до тракторів, безпілотників, тощо навіть дрібним виробникам.
3. Штучний інтелект та сенсорні технології дадуть змогу навіть дрібним фермерам раціональніше використовувати добрива та ЗЗР.
4. Розвиток вертикальних ферм суттєво знизить потребу в воді, добривах і ЗЗР.
5. Поширення рослинних замінників м’яса в раціоні не лише вегетаріанців, а й людей, що не мають нічого проти споживання м'яса тварин.
6. Відповідальне споживання вже вплинуло на ринки таких товарів, як пальмова олія, кава, какао, низка інших «плантаційних» культур. Також до цієї тенденції можна зарахувати зростання попиту на органічну продукцію.
7. Кампанії в медіа, що демонізують традиційні технології сільського господарства.
8. Заборони певних препаратів і д. р., спричинені виключно емоційними рішеннями, без наукового обґрунтування.
9. Несприйняття частиною споживачів ГМО, поширення замінників м’яса та заборона деяких ЗЗР ускладнює вирощування кукурудзи та сої, яке забезпечує чверть світового ринку ЗЗР. Так, у США зменшення площ під соєю на 14% цього року призвело до зменшення всього ринку ЗЗР на 6–7%.
10. Розвиток прямих продажів через Інтернет шкодить бізнесу дистрибуторів та роздрібних торговців засобами захисту рослин.

ТОП-5 найбільших виробників соєвої олії в Україні

Основні його виробники у минулому маркетинговому році - Катеринопільський елеватор, що належить холдингу МХП, та Глобинський переробний завод, що входить до агропромхолдингу "Астарта". Разом ці підприємства виробили 35% вітчизняної соєвої олії. Обсяги переробки сої значно зросли, що є результатом дії "соєвих правок" та зростанням обсягів виробництва.

Минулого року значно збільшилися обсяги переробки сої: вони складають 52,6% від виробництва, тоді як у 2017/2018 році цей показник був на рівні 38,1%, а ще роком раніше — лише 23,8%. Це викликано як зростанням виробництва сої, нарощуванням переробних потужностей, так і «соєвими правками», що передбачають відміну ПДВ при експорті сої та ріпаку.

ТОП-5 найбільших виробників соєвої олії в Україні за даними Асоціації «Укроліяпром»:

1.ТОВ «Катеринопільський елеватор», Черкаська область — 48,2 тис. т, що в загальному обсязі виробництва становить 17,8%

2. ТОВ «Глобинський консервний завод», Полтавська обл. — 40,9 тис. т — 15,1%

3. ПрАТ «Пологівський ОЕЗ», Запорізька обл. 26,9 тис. т — 12,1%

4. ТОВ «Транзпостач», Кіровоградська обл. — 25,8 тис. т — 9,6%

5. ПрАТ «Вінницький ОЖК», м. Вінниця — 24,2 тис. т 8,9%

Джерело: infoindustria.com.ua

Топ-10 експортерів молока та молочної продукції

Серед найбільших експортерів молокопродуктів з України лідирує «Вінницький молочний завод "Рошен"», який за 6 місяців 2019 року отримав 550-600 млн грн від зовнішньої торгівлі.

Загалом рейтинг експортерів молокопродукції за результатами першої половини 2019 року виглядає наступним чином:

1. «Вінницький молочний завод "Рошен"» – 550-600 млн грн;
2. «Мілкіленд Інтермаркет» – 300-350 млн грн;
3. «Яготинський маслозавод» – 200-250 млн грн;
4. «Комо-Експорт» – 200-250 млн грн;
5. «Лакталіс-Україна» – 150-200 млн грн
6. «Доменік» – 100-150 млн грн,
7. «Фуд Девелопмент» – 100-150 млн грн,
8. «Куп’янський молочноконсервний комбінат» – 100-150 млн грн,
9. Дочірнє підприємство «Ружин-Молоко» – 95-100 млн грн,
10.  «Рожищенський сирзавод» – 90-95 млн грн.

Крім того, за розрахунками аналітичного агентства «Інфагро» у 2019 році очікується скорочення експорту майже на 30%, а імпорт всіх молочних, молокомістких продуктів підвищиться більш ніж на 50%.

Джерело: agravery.com

ТОП-10 приватних власників вагонів-зерновозів в Україні

Хто ж нині в Україні має можливості для гарантування власної логістичної безпеки – у кого найбільша кількість хоперів?

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Landlord розповів голова логістичного напрямку ГО Бізнес-Варта, член Експортної ради при Мінінфраструктури України Валерій Ткачов.

Загальний обліковий парк вагонів-зерновозів в Україні перевищив 28 100 одиниць; робочий парк становить близько 27–27,5 тис. од., із яких у робочому стані приблизно 10,5 тис. од. – це парк АТ Укрзалізниця і приблизно 16–17 тис. – приватний вагонний парк.

ТОП-10 найбільших приватних власників вагонів-зерновозів в Україні:
1. ТОВ «Кернел-Трейд» + ТОВ РТК – близько 3,5 зерновоза
2. ТОВ «Смарт Рейл Логістік» + ТОВ «Крейсерська швидкість» – близько 2,4 вагона (вживані вагони завезені в основному з РФ)
3. ТОВ «МТК» – 650 вагонів
4. ТОВ «ОТП лізинг» – 897 вагонів
5. ТОВ «ТАС-логістік» – близько 560 вагонів
6. ПрАТ «Укртранслізинг» – 495 вагонів
7. ТОВ «Каргіс» – 400 вагонів (ВТК соєвий завод)
8. ТОВ «Промвагонтранс» – 400 вагонів
9. ТОВ «АП Марін» – 400 вагонів (NCH; Агропросперіс)
10. ТОВ «ЛДК Україна» – 383 вагони (Луї Дрейфус)

За словами Валерія Ткачова, тут варто відзначити, що на вагонобудівних заводах України тимчасово числяться виготовлені під замовлення зерновози: ПАТ «КВБЗ» – 584 вагони; ПрАТ «Дніпровагонмаш» – 489 вагонів.