158635

Торгова війна США і Китаю може привести до скорочення експорту української соняшникової олії

Проте, відмова Китаю від закупівлі американських соєвих бобів в подальшому може відбитися на продажах української соняшникової олії. Яким чином може бути реалізований неоптимістичний сценарій для українських агровиробників розповіла директор департаменту аналітики компанії MARCOPOLO COMMODITIES Олена Нероба в ході IV конференції «Стратегії експорту. Трейдинг і логістика», пише ukrainefood.org.

Говорячи про торгову війну США і Китаю, фахівець зазначила, що в сфері сільського господарства основний камінь спотикання в рамках даного процесу на сьогодні складається в закупівлях соєвих бобів, що потягнуло за собою ряд подій, які так чи інакше позначаються на українському агроекспорті.

«Китай імпортує близько 94 млн тонн соєвих бобів, будучи найбільшим світовим споживачем даної культури.
США досить довгий час були одними з ключових постачальників сої на ринок Китаю. З 94 млн тонн соєвих бобів, 30 – регулярно поставлялося з США. Після початку торгової війни Китай відмовився від американських соєвих бобів і змушений був шукати нові канали поставок. При цьому китайці зробили дуже грамотно. По-перше, вони змінили рецептурну формулу для виробництва комбікорму, зменшивши на 1,5% вміст протеїну, що дало можливість зменшити потребу в соєвих бобах на 14-15 млн тонн на рік. По-друге, вони почали шукати можливості поставок з інших ринків. Зокрема, вони почали активно працювати в даному напрямку з Бразилією, Аргентиною, Уругваєм. У невелике вікно встигла проскочити і Україна зі своїм соняшниковим шротом, який є також джерелом протеїну в комбікормах», – сказала Олена Нероба.

При цьому, фахівець зазначила, що в цілому Україна, як одна з основних країн – виробників сільськогосподарської сировини не змогла зорієнтувати своїх виробників на ринок Китаю в умовах його торгової війни з США. “Чому так сталося? Тому що умови на цьому ринку диктуємо не ми. Іншими словами, це не наш ринок», – сказала представник компанії MARCOPOLO COMMODITIES, підкресливши, що саме тому торгова війна між США і Китаєм не позначиться на розвитку продажів української продукції з сої.

Однак опосередковано це позначиться на торгівлі українською соняшниковою олією.

«Найбільший споживач соняшникової олії – Індія – легко переходить з споживання соєвої олії на соняшникову і назад. Ця країна є ключовим покупцем української олії. Тому нам важливо стежити, що відбувається на ринку сої. Коли Китай починає виходити на неамериканські ринки, то США змушені демпінгувати і шукати для себе нові ринки збуту для продукції з сої. Відповідно, при зменшенні ціни на соєву олію, Індія переходить на неї, а Україна недоотримує в такому випадку експортну виручку від реалізації соняшникової олії», – пояснила можливі ризики для українських експортерів Олена Нероба.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Донеччині відновила роботу птахофабрика

Відокремлений підрозділ приватної науково-виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС» був змушений припинити свою роботу в 2014 році з початку бойових дій в Донецькій області. Пташники були законсервовані, робота фабрики припинена, пише zi.dn.ua.

Восени минулого року тут почали наводити порядок, а вже з початку 2019-го привезли курей – Бахмутська птахофабрика буде виробляти яйця. Завдяки відновленню роботи підприємства створені нові робочі місця, очікується надходження податків до бюджету громади.

"Серед стратегічних цілей розвитку Соледарська ОТГ визначила для себе формування економічно стійкої і процвітаючої громади. Основне завдання – розвиток агропромислового комплексу, – коментує Артем Колодязний, радник з питань регіонального розвитку Донецького ЦРМС. – Відновлення роботи птахофабрики і території громади – це один з етапів реалізації Стратегії Соледарської громади. Серед планів на період до 2025 року Соледарська ОТГ намітила відкриття або посилення потужностей існуючих напрямків агропромислового комплексу: комбікормового заводу, молочного кооперативу, страусової і рибної ферми, птахофабрики, борошномельного виробництва і т. д.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на буряк знизились під впливом збільшення його пропозиції від населення

Але зниження ціни відбулось за рахунок просідання мінімальних цін, тоді як максимальний ціновий поріг майже не змінився.

За даними фахівців «Інфо-Шувар», станом на 11 лютого 2019 року, на найбільшому гуртовому ринку Західної України ОРСП “Шувар” столовий буряк пропонувався у дуже широкому діапазоні цін 5-10 грн/кг (0,16-0,33 EUR/кг).

«Цього сезону ринок столового буряка дуже різноманітний. На гуртових ринках, поряд із вітчизняними комерційними виробниками, буряк продають імпортери та місцеве населення. Найвищу ціну пропонують імпортери, їх продукція дійсно сьогодні найбільш якісна. Найнижчу ціну за буряк встановлює населення. Така пропозиція дуже часто з’являється на ринку в кінці зими, особливо в сезони з високими цінами і, до речі, може суттєво впливати на середній показник цін в другій половині сезону. Поступово зростає пропозиція дрібного не дуже якісного буряка і від комерційного виробника: зберігати таку продукцію далі немає сенсу, а фермеру потрібні гроші на підготовку до нового сезону», - розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар».

11 лютого 2019 року, майже на всіх гуртових майданчиках в країні і в роздрібних мережах можна знайти столовий буряк виробництва Білорусь, його гуртова вартість становить 9-10 грн/кг (0,29-0,33EUR/кг). Приблизно за такими ж цінами пропонують якісний буряк вітчизняні виробники, а от дрібний некондиційний буряк коштує 5-6 грн/кг (0,16-0,19EUR/кг). Середня ціна на буряк в Україні сьогодні в 2 рази вища, від показників в лютому 2018 року.

Незважаючи на суттєве зниження поточної вартості вітчизняного буряка, він все ще залишається наполовину дорожчим, ніж на початку лютого 2018 року.

За даними “Інфо-Шувар”, у сусідній із Україною Польщі, від початку поточного року, на найбільшому гуртовому ринку Варшави “Броніше”, столовий буряк подорожчав майже наполовину і коштує, станом на сьогодні 0,19-0,35 EUR/кг. Це негативно вплинуло на поставки польського буряка до України. У порівнянні із минулим роком, ціни на столовий буряк у Польщі зросли більш, ніж на 70%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Росії злякалися української свинини

Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на прес-службу Россільгоспнагляду, пише ТСН.

Управління Россільгоспнагляду у Білгородській області звернулося до митної служби і прикордонного управління з проханням посилити роботу на кордоні через виявлення осередку африканської чуми свиней (АЧС) на звалищі відходів в одному з міст України.

"На початку лютого 2019 року, згідно з інформацією з офіційних джерел, на звалищі ТПВ у Харкові були виявлені полеглі свині, інфіковані вірусом АЧС. У зв'язку із загостренням епізоотичної ситуації щодо поширення вірусу африканської чуми свиней направлені листи в митну службу і Прикордонне управління з проханням посилити контроль за переміщенням через кордон тваринницької продукції в ручній поклажі і багажі пасажирів. З метою недопущення занесення вірусу на територію області, забороняється ввезення будь-якої продукції свинини з України ", - йдеться в повідомленні.

Як пояснили виданню в прес-службі Білгородської митниці, на даний момент в регіоні, що межує з Україною на протязі 540 км, допускається ввезення в Росію тільки готової продукції тваринного походження в заводській упаковці.

"До інциденту в Харкові наше відомство завжди керувалося федеральним законом і в посиленому режимі контролювало ввезення м'ясної продукції", - додала співрозмовниця агентства.

У прес-службі також зазначили, що менше, ніж за місяць митницею було порушено 142 справи про адміністративні правопорушення, сума накладених штрафів і вилученого конфіскату перевищила 5 мільйонів рублів. Основними порушниками заборон є громадяни України, які намагаються ввезти в Росію в великих обсягах, в тому числі м'ясо птиці, яловичини, кролика, сало.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна продовжує скуповувати пальмову олію

Про це повідомила Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Найбільший обсяг пальмової олії було завезено з Індонезії - 8,8 тис. тонн. З Малайзії було імпортовано 1,5 тис. тонн, зі Швеції - 95 тонн, з інших країн — 199 тонн.

При цьому у січні 2019 року Україна пальмову олію не експортувала.

Зауважимо, що за підсумками 2018 року показник імпорту пальмової олії в Україну становив 220 тис. тонн, за підсумками 2017 - майже 172 тис. тонн, за підсумками 2016 - 150 тис. тонн. Таким чином, за два роки Україна наростила імпорт пальмової олії на 46,6%.

Нагадаємо, що українські депутати хочуть заборонити використання пальмової олії при виробництві продуктів харчування. Відповідний законопроект вже був проголосований парламентом в першому читанні.

За словами нардепа Сергія Тригубенка, сьогодні українські виробники використовують пальмову олію з метою здешевлення виробництва продуктів харчування, зокрема, молочних.

Вміст "пальми" в товарах, як правило, не зазначається на етикетках, що, по суті, є фальсифікацією продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерименти щодо ідентифікації: поросят будуть татуювати

Цього разу у ТОВ «АПК „Насташка“» тварин будуть татуювати, повідомляє прес-служба АСУ.

Оскільки українське законодавство орієнтується на європейські вимоги, експерти Асоціації «Свинарі України» вивчили нормативну базу ЄС та інших країн світу. У тамтешніх нормативних документах визначена альтернатива биркуванню — татуювання.

«Опрацювавши нормативну базу країн світу, насамперед ЄС, підтвердили, що закордонні свинарі мають вибір — можуть татуювати поросят чи прикріплювати вушні бирки. Хочемо, щоб і вітчизняні виробники теж могли обирати зручний для них метод ідентифікації з точки зору менеджменту і фінансового аспекту. Тому, на зустрічі з експертами Агентства з ідентифікації учасники АСУ погодили перевірити на практиці оптимальні способи татуювання поросят відповідно до віку тварин. Дослід проведуть у ТОВ «АПК «Насташка»», — коментують в АСУ.

Відповідно до чинного Порядку ідентифікації та реєстрації свиней, татуювання поросят можна здійснювати лише після того, як вони досягнуть віку 4 місяці. Таке обмеження унікальне і діє лише в Україні. При цьому, воно спричиняє істотні фінансові втрати для свиногосподарств, що вирощують свиней на двох майданчиках: переводять поросят у віці 2,5 місяців (70−80 днів) з маточника у відгодівельник. Так, господарству на 1250 свиноматок, яке щотижня на відгодівлю переводитиме 300 поросят це коштуватиме понад 4 тис. грн/тиждень (одна бирка коштує 6,80 грн) або понад 210 тис. грн/рік. Ці витрати не враховують заміри бирок (їх втрати становлять 2−20%, залежно від віку биркування тварин) та оплати окремих трудовитрат.

В АСУ додають, що об'єднання узялося отримати роз’яснення від профільних асоціацій різних країн світу щодо досвіду татуювання поросят.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview