У Києві відбудеться Міжнародний екологічний форум

11 вересня 2018 року засновник НДІ «Інститут здоров’я рослин» Віталій Ільченко взяв участь у прес-конференції в УНІАН, під час якої було анонсоване проведення Міжнародного екологічного форуму «Екологія: сучасний стан, завдання, виклики та пошук нових можливостей збереження навколишнього середовища».

На прес-конференції також виступили інші учасники майбутнього Форуму – президент Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов, радник голови Держенергоефективності Костянтин Гура, голова ГО «Живу в гармонії» Лілія Олійник, керівник проекту МЕФ Таїсія Кривенко, головний науковий співробітник лабораторії економіки Інституту зрошуваного землеробства НААН України Людмила Грановська та голова Благодійного фонду «Місія» SOS Наталія Ткаченко-Ритвіна.   

«Досягнення технологічного процвітання без шкоди для навколишнього середовища – ціль, яка у 21 столітті є для людства першочерговою. Її реалізація вимагає застосування наукового підходу та інноваційних технологій, – відзначив Віталій Ільченко. – Саме тому Група компаній «UKRAVIT» представить на Форумі можливості «Інституту здоров’я рослин». У створенні Інституту ми використали досвід кращих українських і світових вчених, тож він працює за зразком передових НДІ і вже сьогодні розробляє інноваційні рішення, здатні забезпечити нашій країні сталий розвиток».

Міжнародний екологічний форум відбудеться 14 вересня 2018 року в Колонній залі КМДА (м. Київ, вул. Хрещатик, 36). Він збере представників провідних українських та міжнародних фінансових установ, державної влади, міжнародних інвесторів, компаній-лідерів енергетичного, будівничого та аграрного секторів і громадських організацій задля визначення орієнтирів розвитку на найближчі роки.

Участь в якості слухача безкоштовна за попередньої реєстрації на сайті www.eco.org.ua та за посиланням на сторінці Facebook @Eco.org.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підвищення цін на алкоголь відбувається в інтересах споживача - ЄБА

Таке рішення спрямоване на боротьбу з нелегальним ринком. Про це повідомили у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА), передає УНН.

Експерти Комітету імпорту та торгівлі алкогольними напоями ЄБА, зокрема, роз’яснюють, що це робиться для обмеження реалізації продукції, яка не може бути дешевше за умови сплати всіх податків та зборів, вартості тари та з урахуванням усіх супутніх мінімальних витрат на логістику.

“Так, наприклад, вартість виготовлення скляної пляшки збільшилась майже вдвічі, акциз на коньяк - на 20%, спирт додав у ціні 5-7%, а індекс споживчих цін за 2017 рік становив 113,7. Проте такі технічні зміни, що призводять до здорожчання алкоголю, часто залишаються поза увагою споживача.

Мінімальні роздрібні ціни встановлюються на урядовому рівні та переглядаються на щорічній основі. Кожен покупець має знати, що продукція нижче саме встановленої ціни, без чеку та в забороненій тарі є нелегальною і, відповідно, ніхто не несе відповідальність за здоров’я споживача. Отже, висловлювання „поінформований значить захищений“ є головною аксіомою відповідального споживання алкоголю”, — зауважили експерти ЄБА.

В Асоціації додали, що кожен раз, коли уряд збільшує мінімальні роздрібні ціни, серед населення поширюється хибна думка: начебто, таке рішення направлене проти людей і штовхає на купівлю нелегальної продукції.

“Насправді такий крок направлено на боротьбу з нелегальним ринком, а розрахунок мінімальних роздрібних цін — це кропітка робота співробітників різних міністерств та відомств”, — наголосили в ЄБА.

Нагадаємо, з 15 вересня поточного року в Україні зростуть мінімальні роздрібні ціни на алкогольну продукцію.

Зокрема, МРЦ на горілку зросте на 12,4%, або на 9,85 гривень, до 89,4 гривень за пляшку ємністю 0,5 л.

На коньяк “тризірковий” мінімальні роздрібні ціни становитимуть 128,3 гривень (зростання ціни на 7,4%), “чотиризірковий” — 139,3 гривень (зростання на 8%) і “п’ятизірковий” — 151,7 гривень (зростання на 9,5%) за пляшку 0,5 літра.

МРЦ на вина виноградні зростуть з 37 гривень до 42 гривень, кріплені вина і вермути — з 45 до 49 гривень, ігристі вина — з 79,19 до 89 гривень.

Експерти алкогольного ринку наголошують на доцільності та економічній обґрунтованості рішення КМУ про перегляд МРЦ у бік їх збільшення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Один з найбільших виробників алкоголю в Україні побудує цех з шампанізації

Про це журналістам повідомила голова правління Коблево Віра Козлівська, пше НВ.

"Одна лінія розливу ігристого коштує близько €3 млн, один акратофорах (апарат для шампанізації) коштує €40 тис., а нам їх потрібно 50, будівництво самої будівлі - десь €1,5 млн. Значить, мінімум потрібно інвестувати €7 млн для завершення цеху", - сказала вона.

На даний момент ігристі вина компанії виробляються на орендованих потужностях в Одесі.

Будівництво цеху з виробництва ігристих вин почалося ще в 2013 році, зокрема був закладений фундамент, однак процес довелося відкласти через складну економічну ситуацію. Завершити будівництво компанія розраховує не раніше, ніж через два роки.

Баядера Груп створена в 1991 році, її профільні активи в алкогольній галузі - дистриб'юторські компанії і виробництво лікеро-горілчаних виробів, вина, вермутів і коньяку. Продукція експортується в більш ніж 30 країн світу.Также компанія займається імпортом алкогольної продукції в Україні. За підсумками 2017 року група збільшила оборот на 14% до 6,5 млрд грн.

Основні торгові марки - Хлібний Дар, Козацька Рада, Перша Гільдія, Цельсій, Байка, Перепелиця, KOBLEVO, Marengo.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти перевірили кефір: тільки третина продукції відповідає стандартам

До такого висновку прийшли фахівці ДП "Харківстандартметрологія" після проведення споживчої експертизи кисломолочного продукту, передає УНН.

Фахівці ДП “Харківстандартметрологія” відібрали зразки кефіру, виготовленого в Харківській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Тернопільській і Львівській областях. Була закуплена продукція дев’яти українських виробників. З них два зразки виготовлені відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ 4418: 2005 і сім зразків — за технічними умовами.

Якість продукції визначалася в Державній випробувальній лабораторії харчової та сільськогосподарської продукції ДП “Харківстандартметрологія”.

Результати споживчої експертизи показали, що тільки три зразки кефіру з дев’яти, а саме кефір ТМ “Молокія” (2,5% жиру), кефір ТМ “Галичина” (2,5% жиру) і кефір ТМ “Волошкове поле” (2,5% жиру) за всіма перевіреними показниками (фізико-хімічні, наявність немолочного жиру, мікробіологічні і якість маркування) відповідали вимогам нормативної документації. Шість протестованих зразків продукції (що становить 66,7%) за різними показниками не відповідали вимогам.

Наприклад, наявність бактерій групи кишкових паличок (коліформи) були виявлені в продукції ТМ “Щодня” (2,5% жиру), кефір ТМ “kar.Ua” (1,0% жиру), кефір ТМ “Ромол” (2,5% жиру).

“Вживання такої продукції може призвести до різних розладів шлунково-кишкового тракту”, — попередили контролери.

Молочна продукція в Україні частіше за інших піддається фальсифікації. Виробники грішать тим, що використовують немолочні (рослинні) жири замість тваринних жирів (справжнього молока), при цьому не вказуючи інформацію про це на упаковках готової продукції.

З метою боротьби з проблемою депутати ВРУ підтримали в цьому році (в першому читанні) два законопроекти. Один зобов’яже виробників писати правдиву інформацію про товар на етикетках, другий — передбачає повну заборону на використання пальмової олії в молочній промисловості.

При цьому, за словами нардепа Сергія Тригубенка, прийняття “пальмового” законопроекту може спровокувати подорожчання молочних товарів.

“Щодо законопроекту про заборону — незважаючи на всі його недоліки, думаю, він гідний уваги. Згодом ми завжди зможемо внести правки і доопрацювати цю ініціативу, але робити перший крок все ж треба”, - зазначив політик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині фермер вирощує екзотичний фрукт

 У 2021-2022 роках він планує зібрати перші тонни урожаю, повідомляють «Вісті Придніпров’я».

Аграрій обрав ягоду через те, що її вигідніше вирощувати, ніж яблука, персики чи суниці. За його словами, при плановому врожаї в 35-40 т/га і стійкому збуті, це дуже прибутковий вид сільськогосподарського бізнесу. Також ківі потребує адекватних стартових капіталовкладень.

Перші саджанці аграрій придбав 2015 року на Закарпатті, у біолога Генріха Стратона, який селекціонував екзотичну ягоду, зробивши морозостійкий сорт, що здатен рости і плодоносити по всій Україні.

«Однак через брак досвіду в вирощуванні майже вся стартова партія – 105 рослин авторського сорту «Карпат Стратона Валентайн» – пропала», – розповів він.

Улітку 2017 року на заміну аграрій отримав ще 50 рослин безкоштовно.

«Я їх посадив уже належним чином, згідно з усіма рекомендаціями. Вони прийнялися і всі пережили минулу зиму», – зазначив Кантур.

Навесні 2018 року закупив понад 500 саджанців і засадив півгектара землі. Чоловік додав, що це лише перший крок до створення промислової плантації ківі в Україні та й, напевно, й у всій Європі на такій широті. Так близько до півночі ніде подібних плантацій не існує.

«Я не збираюсь зупинятися і планую посадити ще три-чотири гектари наступної весни», – повідомив експериментатор.

А ще додав, що рослині перші 20-30 років життя не страшні природні шкідники. Це дає можливість взагалі не використовувати ніякої хімії під час вирощування і отримувати екологічно чистий продукт.

«За такою продукцією у Європі черга буде вишиковуватися і ціна у валюті буде високою», – спрогнозував фермер.

Україна завозить і споживає у рік понад 10 тис. т ківі. А з переробкою ківі: соки, джеми, компоти, наповнювачі до цукерок і морозива наш споживач практично не знайомий.

«Тож проблем із збутом я взагалі не бачу», – підсумував Кантур.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росіяни хочуть привласнити Липецьку фабрику Roshen

Про це повідомило російське видання “Версія”, пише finance.ua.

Як повідомляється, про можливе захоплення фабрики з використанням адмінресурсу заговорили після відмови Roshen продавати цей актив і заяви глави корпорації В’ячеслава Москалевського про те, що він швидше дозволить Липецькій фабриці згнити, ніж віддасть її дешевше 200 млн доларів.

“На місцевому рівні ведеться активне обговорення про те, щоб неформально передати її потужності в розпорядження кондитерському об’єднання “Слов’янка” у зв’язку з невирішеними фінансовими суперечками з місцевими фіскальними органами”, – йдеться в матеріалі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview