У МінАПК підтримали зниження ставки ПДВ на продукти харчування

Про це він написав у своєму персональному блозі, передає УНН.

“Галузь (сільськогосподарська — ред.) так і не оговталася після скасування спеціального режиму ПДВ. Ця пільга перетворила аутсайдера, яким був АПК в кінці 1990-х років, у лідера національної економіки, і дотації, навіть масштабні, не можуть компенсувати її втрату.

Тінізація та протести вказують на необхідність більш радикальних реформ. Однією з них може стати введення спеціальної ставки ПДВ для аграрної продукції, умовно — 7%. Ми починаємо дискусію у галузі і хочемо підійти до кінця 2018 року з консолідованим рішенням”, — сказав М.Мартинюк.

Нагадаємо, у грудні минулого року народні депутати України зареєстрували одразу два законопроекти про зниження ставки ПДВ для сільгоспвиробників. Однак, попри схожість назв, законопроекти суттєво відрізняються по суті, стверджують експерти.

У першому випадку, законопроект співавтора М.Люшняка пропонує знизити ставку ПДВ для виробників, зокрема алкогольної продукції. Другий законопроект співавтора О.Бакуменка пропонує знизити ставку ПДВ на конкретні продукти харчування, зокрема м’ясо, яйця, молоко.

Експерти просять підтримати законопроект О.Бакуменка, оскільки пропозиція М.Люшняка юридично недосконала та несе потенційну загрозу для Державної фіскальної служби.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні розписки працюватимуть у кожній області України

Проект «Аграрні розписки в Україні», після введення в дію Реєстру аграрних розписок, готують до поширення на всі області України. Очікують, що до початку весняного сезону 2018 року аграрні розписки працюватимуть у кожній області, пише Урядовий кур'єр.

Тож нині представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів. Запровадження аграрних розписок має на меті поліпшити та спростити доступ до фінансування малих і середніх сільгоспвиробників.

Представник проекту Сергій Чехов зазначив, попит на аграрні розписки в Україні зростає. Відповідно, подальше поширення на всю територію України дасть змогу аграріям кожної області отримати кредитування за аграрними розписками. До нього долучаються нові кредитори. Переважно розписками користуються виробники зернових та олійних культур. Водночас і фермери, які займаються овочівництвом і садівництвом, дедалі більше звертають увагу на цей інструмент фінансування.  

За офіційною статистикою, нині  в Україні оформлено 160 аграрних розписок, 65 з них — товарні, 95 — фінансові. Успішно виконано та закрито — 73. Обсяг залученого фінансування перевищив  мільярд гривень. Ще не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником із відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

III аграрна конференція "Стратегії експорту: трейдинг і логістика"

 Але й це далеко не межа. Експерти чекають значного збільшення поставок української сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки та закликають учасників галузі працювати над диверсифікацією ринків збуту, асортименту експортної продукції та компаній-постачальників. Спрогнозувати попит, спланувати майбутній урожай, створити або розширити переробні потужності, оптимізувати (в окремих випадках створити "з нуля") логістику - це тільки частина завдань, що стоять перед експортерами. А ще: утримати належну якість продукції, пройти процедури сертифікації, забезпечити фінансову безпеку, запобігти ризикам шахрайства та створити репутацію надійного постачальника. Весь цей комплекс питань вирішується в рамках експортних стратегій агропідприємств та компаній-трейдерів. З кожним роком з'являється все більше інструментів, технологій та методів управління експортною діяльністю, але мета при цьому залишається незмінною - отримання максимального прибутку від продажу агропродукції.

Аграрна конференція "Стратегії експорту: трейдинг і логістика 2018" стане майданчиком для обговорення актуальних викликів, що стоять перед українськими експортерами та трейдерами сільгосппродукції, перспектив вітчизняного експорту, а також шляхів розвитку логістики та інфраструктури.

В рамках конференції буде розглянуто наступні питання:

  • Поточний стан і перспективи розвитку світового ринку зернових та олійних
  • Експорт української агропродукції: реалії та потенціал
  • Стратегії виходу на нові ринки - практичні кейси
  • Перспективи  руху експортних цін. Інструменти зниження цінових ризиків бізнесу при експорті аграрної продукції
  • Нові механізми фінансування експортних операцій
  • Вимоги до якості зернової та олійної продукції в різних країнах-покупцях: є чого прагнути
  • Змішування зерна різних класів на лінійних і портових елеваторах: за і проти
  • Реалії вітчизняної логістики: особливий підхід до планування експортних продажів в піковий період
  • Проблеми української зернової логістики: збої з наданням та розподілом вагонів посилюються
  • Місце українських виробників нішевих і органічних культур на світовому ринку

 

Другий день конференції буде присвячено питанням виходу української агропродукції на нові ринки збуту. У центрі уваги - Близький Схід, Північна Африка та ринки Азії. Серед спікерів -  представники компаній, які зуміли ефективно організувати роботу в названих регіонах.

У учасників конференції буде можливість знайти нових ділових партнерів та встановити корисні контакти. Максимум потрібної інформації, практичний досвід колег, відкриті дискусії та сюрпризи від організаторів - все це чекає Вас на III аграрній конференції "Стратегії експорту: трейдинг і логістика". Якщо Ви націлені на збільшення прибутковості та ефективності Вашого бізнесу, чекаємо Вас 8-9 лютого 2018 року в Києві.

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в інформаційно-аналітичну компанію "ПроАгро Груп":

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Японія – ринок у фокусі для українського аграрного експорту (ІНФОГРАФІКА)

Головною метою цього проекту є стале збільшення обсягів експорту української аграрної та харчової продукції на ринок Японії.

В рамках реалізації цього проекту був проведений аналіз ринку харчових продуктів Японії і були визначені найбільш привабливі сектори для експорту української харчової продукції. Восени  відбувся перший трейд-тур українських виробників до Японії, в рамках якого вони мали змогу налагодити контакти з представниками торговельних мереж цієї країни.

22 грудня компанія Consulting integrated, за підтримки Мінагрополітики, під патронатом посольства Японії в Україні та за участі Ukrainian food export board провели інформаційну зустріч: «Практика виходу на ринок Японії. Досвід експертів та експортерів», щоб поділитись результатами перших кількох місяців реалізації проекту. У заході взяли участь більше 15 українських виробників продуктів харчування.

Під час цієї зустрічі заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева відмітила, що сьогодні вже шість українських компаній регулярно постачають свою продукцію на ринок Японії. Подібні заходи, на думку заступника Міністра, є ключовими з точки зору обміну досвідом та інформацією між представниками українських компаній, а також для отримання цінної інформації – «з перших рук», щодо особливостей виходу та роботи на ринку продуктів харчування Японії. За словами Ольги Трофімцевої, такий проект є чудовим прикладом успішного державного-приватного партнерства для досягнення спільних цілей.

В рамках цього проекту з налагодження експорту до Японії планується проведення регулярних трейд-турів до Японії і в наступному 2018 році. Ключовою подією для українських експортерів, що бажають вийти на ринок Японії, буде участь у найбільшій в Азії виставці продуктів харчування Foodex  Japan, яка відбудеться в Токіо з 6 по 9 березня 2018 року. Ряд українських виробників вже підтвердили свої плани щодо участі у виставці за підтримки Consulting integrated. Міністерство аграрної політики та продовольства України буде супроводжувати участь українського бізнесу в цьому заході інформаційно.

Довідково:

За 11 місяців 2017 року аграрний та харчовий експорт до Японії склав $ 80,231 млн. Ключові товари експорту: тютюн та вироби з нього – $ 58,9 млн, зернові злаки – $ 18,9 млн, молоко згущене – $ 0,9 млн, продукти переробки овочів та плодів – $ 0,5 млн та інші. Імпорт становив – $ 2,9 млн, ключові товари: ефірні масла – $ 1,7 млн, різні інші харчові товари – $ 0,6 млн та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вадатурський: іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх

Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року. Пізніше на соняшник відшкодування ПДВ залишили, для сої скасували повернення з 1 вересня 2018 року, а для ріпаку з 2020. Як законодавчі зміни впливають на прибуток підприємства?

Моя позиція як співвласника і генерального директора компанії: за будь-якої політичної ситуації і за будь-якого законодавства “Нібулон” був, є і буде. Ми продовжимо розвиток, будемо йти вперед і залишимось лідером на ринку зерна.

За попередньої влади ми вже переживали спроби зняти нас з ринку, чи взагалі стерти з лиця землі, шляхом введення квотування та ліцензування на експорт с.-г. продукції, такого собі ручного управління аграрним сектором. І коли ми перші подавали заявки на отримання ліцензії і квот, нам не надавалися ці квоти і ліцензії. Або ставилися умови: плати. Натомість для людей вони створювали “красиву картинку” - вихваляли Вадатурського та розповідали інвесторам, що “Нібулон” - національна компанія, яка потужно розвивається і т.п.

Два роки тому ми пережили ситуацію, за якої не відшкодовувався ПДВ на ринку зерна. Я тоді говорив, що слава Богу, що найкорумпованіший податок відмінений для експортерів. Також я наголошував на тому, що це крок до детінізації зернового ринку. Тоді ми спокійно називали ціну, спокійно працювали із товаровиробниками. Після цього  повернули відшкодування ПДВ, тому що це загальноприйнята світова практика.

Сьогодні знову ситуація кулуарних рішень: давати ПДВ чи не давати. Суть проблеми в тому, що у ВР посадові особи комітетів займаються маніпуляціями.

Ця поправка “пройшла” через те, що народних депутатів просто обманули. Вони проголосували за бюджет в цілому, їм просто назвали номер законопроекту, і все. Без обговорення, без висвітлення, без погодження і врахування думки аграрного сектора в цілому. Це зроблено в темну. Вищий пілотаж обману тих людей, які вирощують сільгосппродукцію. І зроблено на догоду переробникам олійної групи. Вони і так мають пільгу - 9% мита плюс відшкодування ПДВ. А якщо не відбуватиметься відшкодування ПДВ при експорті, вони матимуть додаткову можливість на стартове лобіювання державою відсотків 20-30. Це тіньове введення мита на експорт олійних культур. Що означає порушення міжнародних зобов’язань по СОТ, адже Україна зобов’язалась не вводити мита і заборони на експорт, а це фактично прихована тіньова заборона на експорт с/г продукції. Дається сигнал:

по-перше, це зроблено посеред маркетингового року, а правила гри, як мінімум, треба призначати до його початку, а краще визначати ці правила гри до того, як починається сівба.

А так людина посіяла, а їй говорять: ти знаєш, ми тоді правила змінимо, ти вже отримаєш на 20% менше коштів. Це нечесно по відношенню до тих людей, які займаються вирощуванням. Упродовж року, це нечесно по відношенню до господарств, які більш-менш ще фінансово спроможні, які до весни отримали цю продукцію, і перебувають в очікуванні більш високих цін.

Це сигнал на майбутнє, що вірити керівництву держави, ВР, тим людям, що вносять ці пропозиції, не слід. Ні за формою, ні за термінами, ні за якістю, ні за економічним обґрунтуванням. Це винятково політичне рішення на догоду певним промислово-фінансовим структурам.

Що це означає для нашої компанії: так, якби не повернули відшкодування ПДВ, ми не змогли б у майбутньому працювати по соняшнику та по ріпаку. Але б вжили якісь інші заходи, щось би додатково збудували. У нас достатньо варіантів для виходу з таких ситуацій.

В цілому, це черговий раз показує, що Україна будь-якої миті може «викинути колінця». А замість того, щоб перестати лобіювати певні промислово-фінансові структури, боротися з корупцією, займатись реформуванням економіки, чиновники кулуарно приймають ті чи інші закони, які слугують чиїмсь конкретним інтересам.

Висвітліть вашу думку стосовно продовження дії мораторію. Чи потрібен Україні ринок землі?

Я сьогодні однаково не погоджуюся з рішенням тих народних депутатів, які виступали за зняття мораторію, і з тими, хто за його продовження. І ті й інші тільки піаряться на справах, які мають державницьке значення і соціальну вагу. На превеликий жаль, вони не думають безпосередньо про власників землі, і не зважають на те, які будуть наслідки у прийнятті будь-якого з рішень. Обидві сторони нічого не зробили за рік, не подали жодної законодавчої ініціативи для того, щоб створити умови для запровадження цивілізованого ринку землі.

Сьогодні народні депутати практично санкціонують рейдерські захвати земель, які викидають власників землі зі своїх ділянок.

Дають можливість, щоб одна ділянка мала 2-3 власника. Є можновладці, які навіть на нашому підприємстві лобіюють силовий захват і не дозволяють нам обробляти на законних умовах орендовані земельні ділянки. Тому моя думка стосовно цих людей негативна. Щороку розмова про мораторій починається в кінці грудня місяця. Натомість цілий рік жоден цим не займається. Влада не відчуває життя, не бореться за аграрну країну. Це люди, які не дають шансів розпорядитися землею чесно і отримати кошти, щоб купити житло, вивчити дітей, вилікувати близьких - і гріх за це однаковою мірою лежить як на противниках, так і на прихильниках продовження мораторію. Вони однаково відповідальні за пануючий безлад.

 

Чи важко бути мононаціональним холдингом в Україні? “Нібулон” відчуває конкуренцію з боку мультинаціональних холдингів?

Транснаціональні компанії дуже активно лобіюють та захищають свої інтереси через Європейську Бізнес Асоціацію, Американську торговельну палату і інші проєвропейські асоціації, посольства великих країн. До цих організацій ходять всі міністри, зустрічаються з ними на регулярній основі, звітують перед ними і просять «благословення», щоб лишитися ще на один термін у міністерстві. Щотижня проводиться по декілька зустрічей. Вони хочуть “добре” виглядати перед міжнародними асоціаціями. Як керівник української компанії я навіть був вимушений ввести посаду заступника генерального директора по взаємодії з органами влади, який і відвідує всі ці різноманітні численні зібрання, де може зустріти будь-якого міністра чи силовика. З огляду на це постає питання: Україна не має власних сільгосптоваровиробників? Ми що не маємо асоціації суднобудівників? У нас немає асоціації фермерів? У нас що немає асоціації промисловців? Роботодавців? Немає українців? Чи українці - ніхто, адже є європейці?

А тепер порівняємо: які платежі в Європі на річкові перевезення? Помірні. Тому там активно розвивається річковий транспорт. Хто підтримує заявлені глибини на річках в Європі, США? Держави. В Європі, окрім країн ЄС, хто у внутрішніх водах може туди потратипи - ніхто. В Америці від Орлеану вище по Міссісіпі хто може піднятися? Ніхто. В Росії можна піднятися Волгою до Каспію і вище - тільки під російським прапором. Натомість у нас, всі прагнення і намагання “Нібулон” зробити корисну справу для всієї країни трактуються як побоювання того, що компанія стане ще сильнішою, успішнішою, більш конкурентно спроможною по відношенню до транснаціональних компаній.

Мені в очі посміхаються, хвалять і кажуть, який я молодець. (І якби компанію можна було б купити, то ми одразу всі це зробили).

Але щоб підтримати нас у відродженні внутрішніх водних шляхів, вони будуть все робити, щоб нам не допомогли і блокуватимуть вирішення цього питання.  Також у відродженні Дніпра і великих річок не зацікавлені порти Великої Одеси. Тому що вантажі знімуться не доходячи до Одеси на Дніпрі і на Південному Бузі, в результаті чого, одеситам доведеться думати, як підняти свою конкурентну вагу по відношенню до Дніпра, а значить, вони будуть змушені інвестувати, покращувати свою роботу, організацію, здешевлювати свої послуги. Наразі держава дозволяє займати їм монопольне становище на послугах в портах. Ми боремося одні. Попри те, що нас підтримують і американці (до нас приїжджали  представники інженерно-військового корпусу), вони в захваті від нашої діяльності; і європейці (посли Нідерландів, Швейцарії, Бельгії) - які теж були здивовані рівнем компанії. Але всі вони не можуть підтримати нас на міжнародному рівні, оскільки не мають права втручатися у внутрішні справи України.

Ми сьогодні стикаємося з дикими речами. Наприклад, вводимо в експлуатацію об’єкт: попередньо витрачаючи по 5-7 років на  отримання всіх дозвільних документів, експертних висновків; будуємо його. В ході будівництва жоден контролюючий орган не приходить і не перевіряє відповідність процесів. Але коли ми вводимо цей об’єкт у експлуатацію, і запрошуємо Прем’єр-міністра та інших високопосадовців на відкриття, в той самий день, ми отримуємо припис Прокуратури, у якому зазначено, що ми зробили певні порушення. І після вводу в експлуатацію, ми півроку займаємося захистом, даємо пояснення, ходимо на допити. Це дикі речі. І тепер місцевій владі я змушений говорити: пробачте, у наступному об’єкті ми будемо більш обережними, адже влада на місцях – підставляється, дискредитується, якщо, попри те, що я робив це виключно в законодавчому полі, а наші працівники побували у десятках відряджень, спілкувалися із великою кількістю чиновників, щоб зробити все легально, наші ініціативи душаться. «Нібулон» порушень не робить, ми працюємо тільки в законодавчому полі.

Я як керівник підприємства борюся всередині країни з нашими і з іноземцями. За межами України я  знову конкурую з іноземцями і транснаціональними компаніями. Але і тут і там на їхньому боці великі світові держави. Погано те, що іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх, яких прагнуть кудись прибрати. Ми змушені боротися самостійно, але у мене немає відчуття перемоги, я маю прагнення вижити, досягти певного рівня. В державі має все докорінно змінитися, щоб дійсно з’явився привабливий інвестиційний клімат.

Пряму трансляцію спуску нового судна компанії «Нібулон» на воду можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Фото Олег Сидоров

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

У Шацькому нацпарку планують виробляти органічний мед

Під час зустрічі представники областей обговорили перспективи інвестицій. Так, Василь Голядинец, голова Шацької райдержадміністрації, зазначив, що землі Шацького нацпарку знаходяться в екологічно чистій місцевості, до того ж – близько від кордону, пише atmagro.ru.

"Відкриття в майбутньому автопереходу «Адамчуки – Збереже» залучить велику кількість інвесторів і туристів, що буде сприяти збуту органічної продукції, яка давно користується попитом у європейців", - підкреслив чиновник.

Зі свого боку Вадим Сендик, представник харківських бджолярів, розповів, що для отримання прибутку придатна вся продукція бджільництва: мед, забрус, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, перга, бджолина отрута. Але особливим попитом на сьогоднішній день користується органічний мед.

"Але отримати його не так просто. Тому нас зацікавили екологічно чисті природні ресурси Шацького району як сприятливі для розвитку бджільництва, - зазначив Сендик. – Адже несприятливий екологічний стан негативно відіб'ється і на здоров'ї самих бджіл, і на якості продукції".

Експерт додав, що для прибуткового бджільництва необхідно реально оцінити ситуацію – врахувати наявність медоносів в радіусі півтора-трьох кілометрів від пасіки, різний час їх цвітіння; підрахувати, скільки можна купити і містити бджолиних сімей, щоб прибуток раціонально збільшувався до фінансових і трудових витрат. Також знадобиться невелике приміщення для відкачування і зберігання меду та інвентарю.

А якщо справа піде добре, можна запровадити і апітерапію – лікування хвороб з використанням продуктів бджільництва і живих бджіл.

Співпрацю учасники зустрічі планують розпочати навесні 2018 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview