178171
182818

У парламенті утворили «Аграрну раду»

Про це повідомила заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. пише AgroTimes.

Створення цього об'єднання ініціювала Всеукраїнська аграрна рада.

Співголовами МДО обрано народних депутатів Дмитра Лінька (Радикальна партія), Вадима Підберезняка (Народний фронт), Сергія Лабазюка (Воля народу), Івана Мірошниченка (Самопоміч), Вадима Івченка (Батьківщина), Сергія Хланя (БПП).

Народні обранці у складі «Аграрної ради» проводитимуть консультації, узгоджуватимуть власні позиції та здійснювати спільні заходи з аграрними асоціаціями для реалізації реформ у галузі сільського господарства.

Робота «Аграрної ради» сприятиме прискоренню розгляду та прийняття парламентом законопроекту № 7403-2, яким передбачається відміна дискримінаційних норм щодо невішкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку.

Крім того, робота МДО буде спрямована на розробку справедливої і прозорої системи розподілу держпідтримки сільгоспвиробників, яка змогла б працювати в автоматичному режимі.

Зазначається, що наступними кроками в роботі «Аграрної ради» стануть активізація боротьби із земельним рейдерством та тіньовим ринком оренди та меліорації сільгоспземель, підтримка законодавства, що сприятиме унормуванню повноважень та відповідальності Держгеокадастру і державних реєстраторів, розвитку кооперативного руху, усуненню монополії на ринку азотних добрив.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні з’явиться високотехнологічний комплекс з перевалки та переробки органічного зерна

Про це пише propozitsiya.com.

Інвестиційний проект реалізується в рамках закону України "Про спеціальну економічну зону (СЕЗ) Рені" компанією "Біо-Лайн-Рені".

Проект буде виконаний в два етапи протягом двох років, загальна сума інвестицій складе 40 млн гривень. Перший етап передбачає будівництво зернового складу на 6 тис. тонн із загальною сумою інвестицій 11,5 млн гривень. На другому етапі заплановано будівництво олійного заводу з переробки соняшнику і сої на загальну суму інвестицій в 28,5 млн гривень.

Комплекс буде працювати за технологією, що відповідає стандартам і правилам Європейського інституту органічного господарства (FIBL).

"Такі проекти як будівництво комплексу з переробки органічної продукції дозволять не тільки нарощувати вантажообіг, а й розвивати на території порту виробництво з доданою вартістю", - прокоментував в.о. керівника АМПУ Райвис Вецкаганс.

Проект забезпечить новий вантажопотік олійних і зернових в порт Рені об'ємом 120 тис. тонн на рік в експортному сполученні. В результаті реалізації проекту буде створено 30 робочих місць, а через два роки після початку роботи комплексу річні відрахування в бюджет складуть додатково 3-3,5 млн гривень.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Мікрогрін може дати дохід в кілька мільйонів за рік навіть з 10 соток

За його словами, такий вид діяльності здатний дати дохід у кілька мільйонів за рік навіть з 10 соток, пише Kurkul.com.

«При вирощуванні мікрогріну в 1 ярус на фермі всього в 10 соток, урожайність становитиме 0,9 гр/кв.м/оборот. При мінімальній ціні реалізації $10/кг, виторг такої ферми за один оборот — $9 тис. За період із жовтня по квітень (коли найбільше не вистачає вітамінів), можна отримати $63 тис. (1,7 млн грн) », — розповів Вадим Дудка.

Експерт додав, що як мікрогрін вирощують не лише традиційні пряноароматичні культури, а й культури наповнювачі та яскраво забарвлені культури. І цей перелік поповнюється щомісяця.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Щоб експортувати яблука, треба мати 40 га саду, краще — 100

Особливо це стосується сировини, а не продукції з додатковою вартістю. Таку думку на конференції «Мільйон з гектара» висловив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, пише agroday.com.ua.

«Експорт – це не безкоштовний подарунок, — каже Ярмак. — Для того, щоб експортувати, треба добре вкластися».

Приблизний бюджет на системну роботу з експортом для будь-якого підприємства, незалежно від його розміру, складає 3,3 млн грн. Це фіксований річний бюджет, де 1,5 млн грн – витрати на персонал, 1 млн грн – участь у торгових місіях, 500 тис. грн – вартість стендів на двох виставках і ще 300 тис. грн піде на промоматеріали та зразки.

«Якщо ви хочете займатися експортом, потрібно брати участь в міжнародних подіях, підтримувати відносини з потенційними покупцями, їздити до них», — каже фахівець.

Ярмак також наводить практичний приклад. Є підприємство з 40 га яблуневих садів — це приблизно той розмір, що дозволяє мати власне сховище та сортування. При відносно низькій врожайності та збуту на експорт 50% врожаю тільки фіксовані затрати складатимуть 3,3 грн/кг. І це без упаковки та інших витрат.

«Якщо у вас не 40, а 100 га садів, то витрати будуть втричі нижчими. Якщо об’єднається десяток підприємств по 100 га кожне, то витрати будуть зовсім низькі – 0,1 грн/кг», — розповідає експерт ФАО.

Тобто аби зробити витрати непомітними, потрібні або великі об’єми, або суперунікальна продукція, констатує експерт.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українців продовжують годувати прострочкою

Таку думку у коментарі УНН висловив виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації “Союз споживачів України” Максим Несміянов.

"Держпродспоживслужба ще в кінці грудня 2017 року у себе на сайті оприлюднила дати планових перевірок на 2018 рік. За вікном - 1 березня. Ситуація ані трохи не змінилася. Наведу приклад: ми із журналістами інспектували ринок "Дарниця". Виявили "прострочку", попросили продавців виправити ситуацію. Приходимо в цілях профілактики наступного дня - а все без змін, прострочені продукти знову на прилавку", - розповів він.

Недобросовісному бізнесу сьогодні нічого втрачати: штрафи за "прострочку" є мізерними, а приписи головного контролера країни давно не діють, пояснив М.Несміянов.

"Аби дійсно покращити продовольчу безпеку українців, треба збільшити штрафи для не чесних виробників і торговців. Бо не чесний бізнес давно не боїться діючих штрафів, як і приписів на усунення порушення Держпродспоживслужби", - сказав він.

Окрім того, що профільне відомство неефективно використовує бюджетні кошти, існує ще одна проблема: розподіл фінансування контролером, додав М.Несміянов.

"В.Лапа на останньому засіданні озвучив, що на ветеринарів вдалося зібрати бюджет майже у 700 млн грн, а на захист прав споживачів - всього 100 з чимось млн грн. Служба фінансується за незрозумілим принципом: свиням більше - людям менше. Виходить, що пріоритет держави: це здорові свині та тварини, а не здоров'я споживачів", - сказав він.

Нагадаємо, КМУ дозволив Держпродспоживслужбі перевіряти бізнес.

Таким чином, уряд частково скасував мораторій на перевірки підприємців, що діє в Україні з 2014 року. Він був введений з метою припинення тиску на бізнес з боку контролюючих органів.

За словами політика Сергія Тригубенка, зняття мораторію не призведе до шквалу позапланових перевірок. Також він зауважив, що сумлінний бізнес контролерів не боїться.

"Раніше деякі Асоціації виробників різних продуктів харчування публічно виступили з тим, що не проти перевірок. Це логічно, тому що вони самі стали тонути в морі підробок і фальсифікованих товарів, що продаються під їх брендами", - сказав Тригубенко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Кукурудза може втратити статус «Королеви полів»

Аграрне відомство США (USDA) озвучило перші оцінки посівів за рік, пише Зерно.

За словами головного економіста міністерства, Роберта Йоханссона, площі під посів кукурудзи та сої будуть стабільними, але перевищення рекордних площ недавніх років не очікується.

Згідно з прогнозами міністерства сільського господарства США, в 2018 році під посіви кукурудзи і сої будуть відведені приблизно рівні площі землі (90 млн акрів*). Це на 0,2% менше обсягів виділення площі під посів кукурудзи в минулому році, і на 0,1% менше площі для сої. Щодо пшениці ситуація протилежна. Площі під посів цієї культури в 2018 році збільшаться до 46,5 млн акрів (+1,1%).

Йоханссон також заявив, що дуже скоро кукурудза втратить лідерські позиції.

«У 2018 році ми очікуємо, що розміри площі під посів сої зрівняються з кукурудзою. Більше того, обсяги площі під сою будуть збільшуватися», — зазначив головний економіст USDA.

Всього в опитуванні щодо оцінки площ, виділених під посіви, взяла участь 21 аналітична компанія, в тому числі і Farm Futures.

За прогнозами аналітиків, в поточному році під посіви кукурудзи в середньому відведено 90,12 млн акрів. Загальний діапазон оцінок варіюється від 88,77 млн акрів до 92,5 млн. Площа під посіви кукурудзи в 2017 році становила 90,177 млн акрів.

Аналітики також запропонували усереднену оцінку врожайності кукурудзи, яка склала 173,3 бушелів/акр в цьому році, при загальному обсязі виробництва — 14,361 млрд бушелів. Згідно з прогнозом Farm Futures, площі під посів кукурудзи в 2018 році складуть 90,108 млн акрів з середнім доходом в $172,6 млрд, і загальним обсягом виробництва в 14,288 млрд бушелів.

По сої аналітики припустили, що загальний обсяг посадкових площ в поточному році складе 90,69 млн акрів. Загальний діапазон оцінок варіювався від 88,5 до 92 млн акрів. У США середній дохід в 2018-м стосовно врожаю сої складе 48,8 бушелів/акр, при загальному обсязі виробництва в 4,374 млрд бушелів. Згідно з оцінками Farm Futures, площі під посів сої складуть 90,144 млн акрів, середній дохід — $48 млрд, загальний обсяг виробництва — 4,291 млрд бушелів.

Площі під посіви пшениці в 2018 році аналітики оцінили в середньому в 46,38 млн акрів, врожайність — у 46,6 бушелів/акр при загальному обсязі виробництва в 1,838 млрд бушелів. Згідно з прогнозом Farm Futures площі під посів пшениці в поточному році складуть 46,766 млн акрів, середній дохід — 45,2 млрд бушелів/акр, а загальний обсяг виробництва — 1,734 млрд бушелів.

«Дані прогнози завжди пов'язані з трьома ринковими факторами: зміна попиту, зміна пропозиції і зовнішня політика США», — зазначив Роберт Йоханссон.