178171
182818

У столичних дитсадках дітей годували спредом замість масла

Про це пише УНН з посиланням на прес-службу відомства.

"Нещодавно було встановлено, що в один з дитсадків Києва замість вершкового масла суб’єктом господарювання був завезений молоковмісний спред, який заборонено для використання в Україні (понад 50% немолочних жирів)", - розповіли у Держпродспоживслужбі.

У зв'язку із цим, відомство перевірило інші дитсадки столиці, куди недобросовісний підприємець поставляв продукцію. Такі факти були зафіксовані ще у 7 дитсадках.

На підставі виявлених порушень Нацполіція відкрила кримінальне провадження, резюмували у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, на Дніпропетровщині дітей 20 шкіл замість вершкового масла годували спредами.

Також нагадаємо, 64% вершкового масла на українському ринку містить рослинні жири, тобто фактично є фальсифікатом.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Малі ферми можуть бути прибутковими та залучати кредити

Про це розповів Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC, пише agroday.com.ua.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», – говорить Богачевич.

За його словами, цікавий момент, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об’єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», – радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку буде підприємство рухатися далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», – пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес-план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Як зміняться ціни на продукти напередодні Великодня

Можливе лише незначне подорожчання м'яса, та сала у окремих регіонах, через дефіцит цього продукту. Про це у коментарі УНН повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“Значного подоржчання продуктів в Україні не буде, оскільки воно вже відбувається навіть не перед святами, як звичайно, а тому, що продукти харчування в Україні вже досить дорогі. Якщо порівнювати ціни на овочевий кошик з польськими, то різниця вже йде у рази. Тому збільшення ціни на продукти, які ми купуємо до Великодня не буде. Подорожчати можуть лише м’ясо (вже сьогодні або завтра) та сало. Тому, хто хоче купити найсвіжіше м’ясо, заплатить трохи більше. Але всі інші продукти не дорожчатимуть”, — повідомив Дорошенко.

Як додав він, яйця зараз дешевші, ніж два-три тижні тому, а на кагор завжди є акції перед Великоднем, бо виробники конкурують між собою за покупця.

Стосовно ж сала, то передсвяткові коливання притаманні цьому продукту. Проте сало дорожчатиме лише у деяких регіонах.

“Воно вперше за рік почало дешевшати і ця тенденція буде лише продовжуватись. Але зараз, через те, що багато людей будуть після посту їсти м’ясо, вони захочуть і сала. А зараз є проблеми з пропозицією сала, а тому по окремих регіонах ми побачимо підняття ціни. Сало — продукт, який продається, там де свиня забивається, це може призвести до дефіциту цього продукту в окремих районах та містах і він буде значно дорожчим, ніж тиждень або тому”, — пояснив Дорошенко.
Експерт також зазначив, що подорожчання продуктів Великоднього кошика не відбудеться і наступного року.

“Такі здорожчання перед святами притаманні нерозвинутим економікам. Україна до них відноситься. Але це можливо лише тоді, коли внутрішні ціни на продукти нижчі, або значно нижчі, ніж в інших країнах. А Україна має рівень цін на продукти вже на рівні країн Східної Європи. Тому дорожчати вже просто нікуди, адже це впирається і в ціни інших ринків, в інших країнах і нашу купівельну спроможність. Через це ми з кожним роком буде бачити, що коливання цін (напередодні свят, — ред.) є все меншими, а потім вони відійдуть в історію, але до тих пір нам ще треба дожити”, — наголосив Дорошенко.

Нагадаємо, за рік Великодній кошик подорожчав на 25% і обійдеться українцям у 326,8 грн, а киянам ще дорожче — в 358,8 грн.

Ваш вибір 'Подобається'.


Овочі борщового набору в Україні у рази дорожчі, ніж у Польщі

Про це у коментарі УНН повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“Якщо порівняти гуртові ціни на овочі борщового набору в Україні та Польщі, то з’ясовується, що у нас вони коштують у рази більше (за деякими позиціями)”, — повідомив Дорошенко.

Так, за результатами порівняння цін на ринку “Столичний” та на ринку “Броніше”, на сьогодні:

    буряк у Варшаві коштує 5,70 грн, у Києві — 11 грн (майже у 2 рази дорожче);
    капуста у Варшаві — 3,10 грн, у Києві — 8 грн (майже утричі дорожче);
    картопля у Варшаві — 3,90 грн, у Києві — 4,30 грн (на 10-15% дорожче);
    цибуля у Варшаві — 4,70 грн, у Києві — 5 грн.

Серед овочів борщового набору дешевшою в Україні, за словами експерта, є лише морква, у Польщі вона коштує 11,40 грн, у нас — 10 грн.

“З огляду на це, напередодні Великодня, та і загалом, говорити про подорожчання не доводиться, оскільки дорожчати вже немає куди”, — додав Дорошенко.

Він також уточнив, що якщо пройтись по інших овочах, то різниця також буде значною. Наприклад, броколі, у Києві коштує в два рази дорожче, ніж у Варшаві.

“Вони заробляють у п’ять разів більше, і платять в рази менше. Ми робимо порівняння українських цін з польськими вже близько року. Раніше різниця постійно скорочувалась, але зараз вона збільшується, за рахунок того, що у Польщі значна кількість продукції вже є дешевшою, ніж в Україні”, — звернув увагу експерт.

Нагадаємо, з початку березня поточного року в Україні знизилися ціни на деякі соціальні продукти харчування. До п’ятірки рекордсменів за ціновим спадом увійшли макарони (-6,7%), ковбаси (-4,5%), крупи гречані (-3,3%), курятина (-2%) та масло (-1,3%).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


NASA вирощуватиме капусту в космосі

Їх можна буде багаторазово використовувати в космосі, повідомляє Newswire, пише gazeta.ua.

На МКС вирощують овочі вже близько 4-х років. Перші паростки капусти були успішно вирощені і заморожені на станції на початку 2014 року. Їх відправили на Землю.

Вчені переконалися, що "космічна капуста" безпечна для організму людини.

Згодом екіпаж станції почав вирощувати не тільки капусту, а й астрицініі. Частина з них загинула через зараження грибками.



Найбільший виробник курятини в Україні розмістив 8-річні євробонди

Про це повідомила холдингова компанія агрохолдингу MHP SE на веб-сайті Лондонської фондової біржі (LSE), пише НВ.

Також в MHP SE відзначили, що акцептовані всі подані на початковому етапі викупу заявки на суму $409,7млн з $495,6 млн єврооблігацій в зверненні.

На цьому етапі компанія також пропонувала викуповувати єврооблігації-2020 по $1 тис. за $1 тис. за номінал (не рахуючи накопичених відсотків).

Після 21 березня (кінцевий термін початкового етапу - ред.) за $1 тис. номінальної вартості єврооблігацій буде виплачуватися $1 тис.

Остаточний термін прийому заявок - 6 квітня 2018 року.

Також наголошується, що спільними менеджерами угоди виступають британські підрозділи JP Morgan, ING Bank і UBS.

Крім єврооблігацій-2020 року, в обігу перебувають євробонди на $500 млн з терміном обігу до 2024 року і ставкою купона 7,75% річних.

У компанії нагадує, що виручені кошти будуть спрямовані, в тому числі, на фінансування викупу всіх або частини євробондів-2020.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский і ін.

Чистий прибуток МХП в 2016 році склала $69 млн проти чистого збитку в $113 млн в 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.