170513

Україна має якнайшвидше затвердити Національну програму боротьби з АЧС

Про це йшлося на засіданні Президії Національної академії аграрних наук, повідомляє прес-служба НААН.

«Епізоотична ситуація ускладнюється протягом останніх 6 років. Це завдає державі великих збитків та створює загрозу існування галузі свинарства. За даними ФАО, у 2017 році збитки перевищили 1,5 млрд грн, а експорт свинини скоротився в грошовому еквіваленті з 55 до 5 млн доларів США», — сказав Президент НААН Ярослав Гадзало.

Читайте також: АЧС: тваринники запропонували шляхи мінімізації збитків

Він додав, що в Україні необхідно затвердити національну програму боротьби з АЧС. Ефективність такого підходу підтверджує міжнародний досвід. Аналогічні програми діють у країнах Євросоюзу, США, Австралії, Аргентині, Канаді, Бразилії, Білорусі, країнах Африки. «Академія аграрних наук надавала пропозиції Президентові, РНБО, органам центральної виконавчої влади. Ми переконані, що якісні протиепізоотичні заходи повинні мати державний пріоритет та супроводжуватися науковцями. Такий супровід ми надаємо та готові надавати надалі», — сказав Ярослав Гадзало.

Серед пропозицій НААН також створення незалежної референс-лабораторії з розв`язання проблем африканської та класичної чуми свиней на базі Інституту ветеринарної медицини, відновити структуру служби ветмедицини в системі органів державної влади, ввести до складу Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при КМУ науковців-інфекціоністів, змінити в Держпродспоживслужбі вертикаль управління галузі ветмедицини, коли планування, виконання, оцінка та контроль заходів проводиться одним виконавчим органом.

Нагадаємо, уряд спростив процедуру відшкодування збитків фермерам, чиї господарства постраждали від африканської чуми свиней (АЧС).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перспективи зернової логістики: про що домовлялися агровиробники та Укрзалізниця

«Врожай 2019 року очікується не меншим за рекордний минулорічний, при чому за рахунок більшого об'єму ранніх зернових культур», - відзначила Катерина Конащук, Віце-президент з комерційних питань компанії «AgroGeneration» під час круглого столу «Агровиробники vs Укрзалізниця», який відбувся 21 лютого у медіа-центрі AgroGeneration.

- Відвантаження агрокультур на експорт залізницею йде активно, але недостатньо щоб уникнути накладання врожаїв двох сезонів у липні-вересні. Тож з самого початку жнив матимемо проблеми з вивезенням та звільненням елеваторів, -  додала Конащук Катерина.

Так аграрії в чергах, витрати на зберігання зросли… Окрім того, майже вдвічі, за минулий рік зросли розцінки на логістику зерна залізницею.

-  Витрати на логістику аграрної продукції постійно зростають. Щоб це зростання було справедливим та обґрунтованим аграріям необхідно об’єднатися у відстоюванні своїх інтересів, - зауважив Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Ідея об’єднання для відсолювання інтересів, також була озвучена Андрієм Рязанцевим, директором з економіки та фінансів АТ «Укрзалізниця», якій вважає  однією з проблем аграрного бізнесу «його недостатню концентрацію спільних зусиль на побудові професійного лобіювання інтересів у органах влади».

Майбутні перспективи відвантажень в зерновій логістиці в новому 2019/20 маркетинговому сезоні знаходяться в зоні уваги, тому наявності вантажних вагонів, локомотивів, закриття малозавантажених залізничних станцій, індексація тарифів, стратегічне планування при перевезенні зернових та олійних культур й надалі хвилюють українського товаровиробника.

З врахуванням потенційного зростання валового збору та без ефективних змін у системі транспортування, ситуація тільки погіршиться, бо застаріла інфраструктура Укрзалізниці занепадає.

- Ситуація з УЗ буде посилюватися, особливо з інфраструктурою, що в першу чергу зумовлено недофінансуванням за останні 15 років, відсутністю інвестицій в залізничний галузь (необхідно мінімум 3 млрд на рік), неефективністю управління УЗ (включаючи корупцію, яка оцінюється на рівні 1-2 млрд дол на рік). – Зазначив Володимир Шульмейстер, директор програми "Інфраструктура майбутнього" аналітичного центру "Український інститут майбутнього",  та  додав, що «на цьому негативному тлі аграріям залишається знаходити альтернативні види транспортування, переважним з яких є річковий транспорт, так як автомобільний транспорт буде дорожчати в разі необхідного введення жорсткого контролю за перевантаження».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські виробники цукру обговорять експортну стратегію на Sugar World 2019

«За прогнозами провідних світових аналітичних організацій, наступний маркетинговий рік буде дефіцитним. Для українського виробника це означає, що ми маємо шанс збільшити експортні поставки, а враховуючи той факт, що Індія та Бразилія скорочують виробництво цукру, можемо поборотись за ринок Азії та Африки», - пояснила заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

За її словами, основною проблемою галузі залишається технологічний аспект виробництва: ефективне вирощування цукрових буряків і виробництво цукру найвищої категорії, та довгострокове планування, яке б дало змогу нарощувати експортний потенціал і закріпитись в світовому рейтингу експортерів.

«Окрім того, окремої уваги заслуговує питання утилізації побічних продуктів виробництва – меляси та жому, адже це чудова можливість для диверсифікації виробництва та збільшення прибутковості. Ринок цукру циклічний, а внутрішнє споживання щороку зменшується, тому біоенергетичний підрозділ на цукровому заводі - це уже вимога сучасного ринку», - прокоментувала Бутило.

Враховуючи попередні прогнози, щодо зменшення посівних площ під цукровими буряками, необхідно працювати над підвищенням якості та кількості сировини: збільшенням врожайності та показників цукристості, а також впроваджувати сучасні технології тривалого зберігання цукрових буряків, які дадуть змогу продовжити виробничий сезон.

«Спеціально для керівників сільськогосподарських підприємств, агрономів та сировинних служб працюватиме секція “Технологія вирощування цукрових буряків”, на якій буде розглянуто питання боротьби зі шкідниками та хворобами цукрових буряків, живлення рослин, а також передові дослідження та інновації технологій вирощування цукросировини», - пояснив аналітик сировинних ринків та сільського господарства НАЦУ «Укрцукор» Василь Долінський.

Окрім експертних презентацій та аналітичних оглядів, на відвідувачів буде чекати обширна виставкова зона, де близько 30-ти компаній партнерів представлять: сучасні гібриди насіння цукрових буряків і засоби захисту рослин, обладнання для цукрових заводів та «розумні» технології, технічні рішення і техніку для збору та зберігання врожаю цукрового буряку.

Довідка: Міжнародний конгрес для виробників та переробників цукрових буряків Sugar World 2019, організатором якого виступає Національна асоціація цукровиків України, є головним бізнес-майданчиком на ринку цукру в Україні та Східній Європі. На захід щорічно збираються ключові гравці ринку для того, аби ознайомитися із ситуацією в секторі, новинками в світі технологій, відвідати лекції провідних експертів, визначити курс розвитку галузі на майбутнє.
Аудиторія проекту – близько 500 учасників: власники, директори, головні агрономи агрохолдингів, середніх та малих господарств; керівники, топ-менеджмент, технологи та інженери цукрових заводів; представники міжнародних організацій, комерційних, трейдингових компаній, депутати, науковці та фахівці.

Акредитація журналістів здійснюється по електронній пошті [email protected] до 27 лютого.
Інформація для реєстрації: назва ЗМІ, прізвище та ім'я, посада, рубрика, електронна пошта, мобільний телефон.
Підтвердження акредитації здійснюється відповідним листом на ваш запит.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яку агропродукцію та звідки завозять в Україну

Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України третій рік поспіль утримують країни – члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 2274 млн дол. США 2017 року до 2695 млн дол. США торік. Частка європейських країн склала близько половини вітчизняного імпорту агропродовольства – 49,3%.

Помітно менші обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії – 1066 млн дол. США (19,5%), Латинської Америки – 409 млн дол. США (7,5%) та Африки – 292 млн дол. США (5,3%).

Як і рік тому, основним постачальником агропродукції в Україну у 2018 році стала Польща з показником у 556 млн дол. США.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали Німеччина (493 млн дол. США), Туреччина (382 млн дол. США), Італія (277 млн дол. США), Сполучені Штати Америки і Франція (по 242 млн дол. США), а також Нідерланди (211 млн дол. США), Норвегія (166 млн дол. США), Індонезія (161 млн дол. США) та Китай (159 млн дол. США).

Разом ці 10 країн забезпечили близько 53% від загальних вартісних обсягів імпорту агропродовольчої продукції до України.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:

  • риба, ракоподібні і молюски (550 млн дол. США);
  • плоди та горіхи (526 млн дол. США, за рахунок екзотичних фруктів);
  • алкогольні і безалкогольні напої (488 млн дол. США, левова частка припала на етиловий спирт, вина і пиво);
  • тютюн (418 млн дол. США);
  • різні харчові продукти (407 млн дол. США);
  • насіння олійних культур (341 млн дол. США, переважно соняшнику);
  • какао-продукція (307 млн дол. США).

По всіх цих групах агропродукції у минулому році спостерігалось зростання вартості поставок, а також збільшення їх імпорту – крім тютюну – у натуральному виразі.

Ці продукти сформували торік понад 55% вартості імпорту агропродукції до України, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Невинний Гута: хто відповість за банкрутство "Мрії"

Про це пише Економічна Правда.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) закрила кримінальне провадження щодо звинувачення колишнього керівника агрохолдингу "Мрія" Миколи Гути в шахрайстві. Прокурори не виявили у його діях кримінального правопорушення.

У відповіді САП на запит "Економічної правди" йдеться, що під час розслідування не було встановлено, що Микола Гута мав умисел заволодіти майном кредиторів, не встановлено, що фінансова звітність була підроблена – об’єктивних даних щодо розбіжностей між складеною фінансовою звітністю та дійсним фінансовим станом агрохолдингу не здобуто.

У САП також зазначили, що аудит "Мрії", який проводила міжнародна компанія Ernst and Young, проведений належним чином.

"Можливість того, що кредитори були введені Гутою М.І. в оману спростовується також тим, що борговим зобов’язанням холдингу міжнародними рейтинговими агентствами присвоювалися низькі рейтинги "В" та "В-", - відповіли в САП.

Вітчизняні правоохоронні органи знову здивували міжнародних інвесторів, які не дочекалися покарання винних за фінансові махінації в компанії. "Загальні втрати кредиторів після банкротства агрохолдингу можна оцінити у 760 млн євро", — повідомив керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Куди йти і в кого вимагати кошти — незрозуміло.

У 2014 році агрохолдинг "Мрія" оголосив про банкротство. У складний для України час лопнула, як мильна бульбашка, компанія, кредиторами якої були IFC, "Альфа банк", Credit Agricole, Deutsche Bank DBU, Erste, ПУМБ.

Борг 1,3 млрд дол висів над холдингом, як Дамоклів меч. Віддавати його не було чим, а головне — не було кому: Гута зник із значними сумами грошей. Пізніше з'ясувалося, що у звітності "намальованими" були не лише земельний банк та урожайність, а й фінансові результати окремих компаній холдингу.

У 2014 році МВС оголосило Гуті підозру в шахрайстві, проте вручити її особисто не вдалося. Після цього бізнесмена оголосили в міжнародний розшук. Півтора року справу розслідувало головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ.

У результаті вдалося знайти певну кількість техніки, виведеної з "Мрії" на компанії-прокладки. У 2016 році керівник САП Назар Холодницький передав справу НАБУ.

Колишнє керівництво агрохолдингу "Мрія" звинувачувалося у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191 ККУ) та в шахрайстві в особливо великих розмірах (стаття 190).

Справа Гути тричі змінювала підслідність.У вересні 2018 року підслідність кримінального провадження була визначена за головним управлінням Національної поліції у Києві, в листопаді — знову за НАБУ.

"Часта зміна підслідності в кримінальному провадженні може свідчити або про активний хід слідства, або про бажання "поховати" кримінальне провадження", — вважає адвокат, керівний партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз.

Місце перебування Гути було відоме: після оголошення його в міжнародний розшук він потрапив у поле зору правоохоронців Швейцарії. Генпрокуратура направила туди запит, і в серпні 2016 року місцевий суд затвердив екстрадицію.

Проте Гута звернувся з проханням про політичний притулок. Еміграційний офіс Швейцарії прохання відхилив, після чого бізнесмен подав скаргу до Федерального суду цієї країни, вимагаючи скасувати дозвіл на екстрадицію. Утім, Гута вирішив не чекати рішення суду і погодився на добровільну екстрадицію.

У 2018 році також стало відомо, що сім'я українського аграрного бізнесмена виставила на продаж один з найдорожчих будинків Німеччини — свою віллу.

За інформацією джерел ЕП на аграрному ринку, у Швейцарії кредитори відкрили проти Гути кримінальне провадження і звинувачують його у шахрайстві.

Гута також розумів, що як тільки "Мрію" продадуть арабській компанії SALIC, і кредитори частково отримають втрачені гроші, інтерес до нього зменшиться.

5 листопада 2018 року він прибув в Україну, і в цей же день була офіційно закрита угода з продажу аграрного холдингу. Уже наступного дня Шевченківський суд Києва випустив його під особисте зобов'язання. У заяві Шевченківського суду наголошується, що слідчий Національної поліції не просив про арешт Гути.

Екстрадиція підприємця відбувалася за статтею 190 Кримінального кодексу України у справі про шахрайство, яку вела Національна поліція. Коли особу екстрадують за однією статтею, їй не можна вручати іншу підозру.

Новий арабський власник "Мрії" не зацікавлений у витрачанні коштів на позови проти Гути. Зараз САП розслідує діяльність бізнесмена за 191 та 364 статтями.

Досудове розслідування інших епізодів діяльності службових осіб підприємств, що входили до складу агрохолдингу, у тому числі тих, які розташовані на території Тернопільської області, триває.

"За наявності достатньої доказової бази у кредиторів і зараз є шанси притягнути Гуту до відповідальності", — вважає Мороз. Проте після стількох років розслідувань та судової тяганини мало хто з кредиторів захоче цим займатися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За несанкціоноване звалище тваринних рештків підприємство оштрафували на 104 тис. грн

Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області відреагувало на ситуацію, яка склалася неподалік смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області з утворенням несанкціонованого і неконтрольованого звалища побічних продуктів тваринного походження, та вжило ряд заходів для розв’язання цієї проблеми й недопущення виникнення надзвичайної ситуації.

У результаті проведених заходів звалище було обстежено. Встановлено, що земельна ділянка, де утворилося скупчення тваринних решток, перебуває в оренді ТзОВ «Біобластер», який проводить діяльність із обігу побічних продуктів тваринного походження.

Спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області провели позапланову перевірку ТзОВ «Біобластер» щодо дотримання вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини.

Суб’єкту господарювання надано припис, яким його зобов’язано відсортувати відходи та вивезти їх на спеціалізоване утилізаційне підприємство.

Крім того, щодо керівника ТзОВ «Біобластер» винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 104 325 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview