Україна не платить за китайським зерновим кредитом

Пов'язано це з попередніми роками нерентабельної роботи підприємства. Таку думку в коментарі УНН висловив нардеп, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики Сергій Лабазюк.

За його даними, сьогодні Україна може погасити лише частину боргу, і це вигідно було б зробити, адже ДПЗКУ повинна сплачувати китайській стороні 6% річних за користування кредитом.

Також політик розповів, що декілька років тому з метою перекриття кредиту Україна пропонувала Китаю стати власником частини акцій зернової корпорації та спільно інвестувати в її розвиток. Китайська сторона тоді відмовилася, надавши перевагу поверненню грошей.

С.Лабазюк додав, що невиконання Україною кредитних зобов’язань Китай оскаржив до міжнародного суду.

“Та як на мене китайці зацікавлені, щоб контракт продовжився далі. Дійсно, є розгляд їхньої скарги сьогодні в лондонському суді, і на якомусь етапі, швидше за все, буде рішення на користь Китаю, тому що контракт був прописаний не зовсім в інтересах України а саме - Китай мав можливість відмовлятись від поставок їм кукурудзи і сої, але за кожну партію все одно потрібно було сплачувати Китаю, якщо я не помиляюсь, 5 доларів на тонні.

Загалом сьогодні кошти Китаю дійсно потрібно повернути, хоча б частину, щоб зменшити навантаження. Друге - треба почати ефективно працювати”, - наголосив нардеп.

Нагадаємо, в Україну прибула китайська делегація на чолі із віце-прем’єром. Серед іншого, за даними ЗМІ, метою їх візиту стала ситуація із кредитом ДПЗКУ. Зокрема, як пишуть “Економічні вісті”, китайці запідозрили Україну у намірах не сплачувати за кредитом. Такі висновки зроблені через виведення активів зернової корпорації на збанкрутілий ДАК “Хліб Україна”. Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації активів ДПЗК зацікавленими особами. Однак, у разі втрати працюючих підприємств, зернова корпорація не зможе розрахуватися за китайським кредитом.

Додамо, що судові процеси з передачі підприємств корпорації до ДАК “Хліб Україна” розпочалися з призначенням нового в.о.керівника ДПЗКУ Дмитра Гавриша. Останній раніше не працював у цій сфері взагалі, проте керував у компанії “Містобуд” екс-регіонала В.Продівуса.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині відкрили лабораторію якості молока

«Ми надзвичайно горді тим, що тут відкрили лабораторію, адже співпраця виробників молока та уряду США ― це дуже важливо. Коли я побачив перспективи молочного сектору України, то зрозумів можливості нашої співпраці», ― сказав заступник директора Офісу економічного зростання, представник Місії USAID в Україні Стівен Ринецькі, пише Agravery.

За словами засновника лабораторії Андрія Дикуна, виробництво та експорт молока зростає кожного року.

«Ми вивчали досвід США, адже це наш пріоритет. Тому лабораторія буде робити ексклюзивні аналізи за прикладом цієї країни. Ми рухаємося на зовнішні ринки і тому це дозволить виробляти більш якісне молоко», ― зазначив він.

Так, серед ключових послуг лабораторії: експрес-визначення виду збудника та його резистентності до антибіотика, дослідження фізико-хімічних показників, моніторинг обігу та застосування антибіотипів у ветмедицині та інших.

Крім того, дослідження проводяться дуже швидко (до трьох діб) та на сучасному обладнанні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні необхідно заборонити три токсичні пестициди — екологи

Заяву було зроблено під час круглого столу «Визнані токсичними в Європі пестициди — безпечні в Україні?», пише superagronom.

Серед пестицидів, які визнані токсичними в Європі, — гербіциди (засоби для боротьби з бур’янами), атразин, гліфосат, ацетохлор, котрі можуть спричинити рак та є небезпечними для довкілля. Проте в Україні ці та інші шкідливі пестициди інтенсивно використовують агропідприємства. А головне, держава не контролює всі 1092 пестициди, які зареєстровані в Україні. Як наслідок, забруднюється вода, повітря, ґрунт, отруюються люди, масово гинуть бджоли.

Учасники круглого столу в Києві закликали владу заборонити використання в Україні пестицидів, які визнані токсичними в Європі, та організувати контроль за використанням усіх пестицидів. Зокрема, запропонували такі рішення:

  • Міністерству екології та природних ресурсів України: включити пестициди атразин, гліфосат, ацетохлор та всі їхні препаративні форми до Переліку пестицидів, заборонених до використання в Україні, а також скасувати їхню державну реєстрацію;
  • розробити Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про пестициди й агрохімікати, який затвердити Постановою Кабінету Міністрів України;
  • ініціювати зміни до законодавства щодо виключення обмеження, мораторію на проведення перевірок державними контролюючими органами суб'єктів господарювання за поводженням з пестицидами та агрохімікатами;
  • Державній службі України безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Державній екологічній інспекції України: акредитувати лабораторії на проведення досліджень пестицидів, котрі зареєстровані в Україні.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За рік вся молочка істотно подорожчала

Про це повідомив голова Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко в соціальній мережі Facebook, пишуть Українські Новини.

"Усі без винятку види молочної продукції подорожчали за рік більш ніж на чверть: сметана – на 30%, сир м’який – на 28%, молоко та масло вершкове – на 25%. За дванадцять місяців масло додало 31грн., м’який сир – 22грн, сметана – 11грн, молоко – 4грн. Відтепер кілограм масла можна купити в середньому за 160грн, сиру м’якого – за 100грн, сметани – за 48грн, молока – за 18грн за літр", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що вартість молочного кошика станом на 1 грудня цього року становила  326 грн, тоді як у минулому його вартість була 258 грн.

"Минулого року саме молочний кошик був лідером зростання, цього року поступившись м’ясному. За рік м’ясний кошик подорожчав на 38%", - написав Дорошенко.

При тому він зазначив, що середня заробітна плата з листопада 2016 року по жовтень 2017 року зросла на 36%. Але таке зростання заробітної плати забезпечується за рахунок декількох регіонів, насамперед Києва, Донецької області та Закарпаття. Якщо рахувати заробітну плату за межами столиці, то в середньому по країні вона становила на жовтень 6560 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ДП «Укрспирт» відновлює співпрацю із науковцями

Теґи: 

В.о. директора ДП «Укрспирт» Юрій Лучечко зазначив: «Без сучасної науки неможливе конкуренте та рентабельне виробництво. Науково-обґрунтовані технічні рішення дозволять удосконалити технології та зекономити кошти».  

Під час зустрічі обговорювалися питання відновлення співпраці із науковцями, участь у роботі технічної ради підприємства, залучення студентів та аспірантів до виробничої практики на ДП «Укрспирт».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дорога логістика: коли залізничні перевезення замінять річковими

Про це пише landlord.ua.

«Основні показники залізничних перевезень зерна були покращені в порівнянні з минулим роком за рахунок оптимізації напрямків відправки вантажів, зростання оборотності вагонів, нових підходів до транспортування аграрних вантажів. Проте, трейдери фокусують увагу як учасників, так і регуляторів логістичного ланцюжка на те, що не завжди виправдовуються надії на високу ефективність діючої системи розподілу хоперів. Її поліпшення дозволило б значно здешевити логістичну складову і підвищити прибутковість зернового бізнесу», — вважають експерти УкрАгроКонсалтингу.

Щодо морських портів України, то протягом 11 місяців 2017 року вантажообіг зберігає позитивну динаміку. З січня по листопад поточного року морські порти України обробили 121 млн тонн вантажів, що на 0,6% більше показників минулого року. Про це свідчать оперативні дані Адміністрації морських портів України (АМПУ).

 Обсяг перевалки імпортних вантажів зріс на 24,8% в порівнянні з минулим роком — до 18,3 млн тонн, а от експортних — знизився на 0,4% і сягнув 90,5 млн т.

 Найбільше вантажів обробив порт «Південний» — 38,7 млн ​​тонн, «Одеса» -21,9 млн тонн, «Миколаїв» — 21,3 млн тонн і «Чорноморськ» — 15,8 млн тонн.

Між тим, річкові перевезення могли б відчутно здешевити логістику. Зараз обсяг річкових перевезень Дніпром складає лише 10% від початкового об’єму в 90-х через замуленість фарватеру Дніпра та Прип’яті.

На днях було погоджено відновлення водного шляху Е-40: про це  домовились міністр інфраструктури України Володимир Омелян з міністром транспорту Республіки Білорусь Анатолієм Сиваком. В проект планується вкласти $30 млн.

За попередньою інформацією, $5 млн необхідно на те, аби поглибити русло Дніпра на білоруській ділянці. Україна за підтримки іноземних інвесторів планує вкласти в модернізацію шлюзів і днопоглиблення близько $25 млн.

Тоді доставка зерна з елеваторів до морських портів значно подешевшає, що призведе до зростання експорту. Обсяг перевалювання товарів через Україну зросте до $300 млрд в грошовому вираженні, вважає прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Річковий маршрут Е-40 входить в інфраструктурний проект «Транс’європейські транспортні мережі» і є одним з пріоритетів «Національної транспортної стратегії України до 2030 року».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview