Україна та Латвія активізують співпрацю в області АПК

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, йдеться про адаптацію українського законодавства до норм ЄС, підтримку реформ, співпрацю в рибній галузі, ветеринарії та фітосанітарії, земельні відносини, науково-дослідне співробітництво та розвиток сільських територій.

Питання двосторонньої співпраці були обговорені під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом сьогодні, 21 липня.

«Україна – важливий гравець у системі забезпечення світової продовольчої безпеки, тому ми всебічно вивчаємо міжнародний досвід з розвитку сільського господарства та запровадження відповідних реформ. Досвід Латвії є важливим для нас, зокрема у питаннях розвитку фермерства та кооперації, земельних відносин, заходах запобігання АЧС», - зазначив Максим Мартинюк.

У свою чергу Міністр сільського господарства Латвійської Республіки Яніс Дуклавс запевнив, що латвійська сторона готова всіляко сприяти активізації співпраці у пріорітетних напрямах АПК. Він детально зупинився на латвійському досвіді у створенні кооперативів, у питаннях боротьби з АЧС, веденні лісового та рибного господарства.

Також сторонами було обговорено можливість залучити спеціального радника уряду Латвії для консультативної допомоги щодо реалізації Програми двостороннього співробітництва.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україні не вистачає висококласних аграрних фахівців

Таку думку висловила керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник, пише ГолосUA.

«В Україні вже останні років 5 не вистачає висококласних аграрних фахівців», - зазначила експерт.

За її словами, Академія аграрних наук не готує сучасних фахівців-практиків, проводячи навчання технологіям 25-річної давності. Так, зокрема, сучасна аграрна техніка повністю комп'ютеризована, і управляти нею можуть тільки висококваліфіковані і навчені люди, яких в Україні не так багато.

«Фахівців необхідно готувати, потрібно міняти всю аграрну освіту. Те, що є на сьогодні, не відповідає попиту, який є на ринку. Компанії частково самі навчають фахівців, частково вже завозять з-за кордону», - додала Марія Колесник.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Посуха істотно знизить врожай зернових

Про це повідомила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко, пише УНІАН.

«Центр посухи цього року знаходиться в Київській області. На території Київської області випала найменша кількість опадів за останні 60 років... Також страждають Черкаська, Полтавська, Кіровоградська області», - сказала вона.

За словами Тетяни Адаменко, посуха в Україні була зафіксована ще у квітні, коли ранні колосові культури (пшениця і ячмінь) почали відчувати нестачу вологи в грунті. Тепер посуха позначилася і на майбутній врожайності пізніх культур, таких як кукурудза і соняшник. При цьому агрометеоролог наголосила, що в західних областях України загрози посухи немає, і сталий температурний режим сприяє нормальному розвитку рослин.

Експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Петро Лахай зазначив, що, за експертними прогнозами, врожайність зернових в Україні у поточному році буде на 15-20% нижче від торішнього показника. Так, за його словами, врожайність озимої і ярої пшениці вже скоротилася на 18-20% порівняно з 2016 роком, озимого ячменю - на 5%, ярого ячменю - на 19%, гороху - на 25%.

Нагадаємо, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, аграрії на 18 липня зібрали урожай на площі 3,1 млн га (32% від прогнозу), намолотивши 10 млн тонн зернових. Середня врожайність зернових становить 32,6 ц/га.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Падіння врожайності ріпаку може стати плюсом для України

Таку думку  висловив генеральний директор УАК Павло Коваль.

Ріпак – культура, яка майже на 95% виробляється для експорту.

«Основний споживач українського ріпаку – Євросоюз. Чому? Тому що там є обов’язкова квота на біодизель. Але є нюанс – в цьому році очікуються високі врожаї в Німеччині і Франції. Тобто близько 500 тисяч тон будуть зняті з пропозицій імпорту до ЄС», - зазначив Павло Коваль.

За його словами, падіння врожайності ріпаку в Україні може вирівняти ситуацію. Однак інший варіант розвитку подій полягає у тому, що у боротьбі за покупця українцям доведеться використовувати фактор ціни.

В цьому році світові перехідні залишки ріпаку найменші за останні 10 років, нагадав Павло Коваль. Причому світове споживання ріпаку зростає і у нинішньому МР прогнозується на рівні 72 млн тонн.

«Тому по ряду культур профільні асоціації, консалтингові агентства повинні відстежувати ситуацію і інформувати виробників, щоб вони мали актуальні дані для прийняття рішень. Бо у нас питання ефективності – це питання ціни. А ціна на ряд сільськогосподарських культур формується не в Україні, а за межами. З якою собівартістю ми прийдемо на світові ринки, таким чином ми і забезпечимо свою економічну ефективність», - наголосив генеральний директор УАК.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Французький шарм: українські "Дні Поля" у новому форматі

За словами генерального директора "КУН-Україна" Асада Лапша формат Днів Поля, в яких беруть участь і виробники с/г продукції, і виробники техніки, набагато ефективніші індивідуальних заходів і набагато більш відвідувані.

Такого роду Дні Поля, де кінцевий споживач може бачити виробників і технології, стають більш популярними порівняно з тими, де один виробник чого-небудь окремо демонструє свої досягнення.

У "Французькому Дні Поля", крім самих організаторів, беруть участь й інші партнери.

Як правило, серед учасників наші спільні дилери та дистриб'ютори. У мене дуже теплі стосунки з компанією EURALIS, моя діяльність щільно пов'язана з цією компанією, я співпрацював з ними як дистриб'ютор, брав участь в їх розвитку, коли вони займалися покупкою заводу в Черкаській області. Після мого приходу в компанію KUHN, ми посилили синергію, вона плідно впливає не тільки на нас, але і на наших дилерів та кінцевого споживача. Ми часто пропонуємо спільні заходи. Сподіваємося в цьому році зустріти багато зацікавлених клієнтів, яких плануємо здивувати, продемонструвавши техніку в роботі і розповівши про новітні зразки. Також ми проаналізуємо побажання споживачів і спроектуємо додаткові акції, які ми зможемо запропонувати нашим клієнтам.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Скільки молока дає щорічно одна корова

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

Середньорічний удій молока від однієї корови минулого року збільшився до 4735 кг проти 4644 кг у 2015 році. Найвищі надої у Київській області, де від однієї корови отримують 6223 кг молока. Друге місце посідає Полтавщина із показником у 5930 кг на рік.

Більше 6 тис. кг молока від однієї корови надоюють також у сільгосппідприємствах шести регіонів.

Незважаючи на незначне зростання обсягів виробництва молока з розрахунку на одну особу вони зменшилися на 1,8% – з 247,8 кг у 2015 році до 243,3 кг минулого року.

Це, перш за все, спричинене зменшенням поголів’ям корів, підсумував Юрій Лупенко.

Ваш вибір 'Цікаво'.