150670

Україна та Латвія активізують співпрацю в області АПК

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, йдеться про адаптацію українського законодавства до норм ЄС, підтримку реформ, співпрацю в рибній галузі, ветеринарії та фітосанітарії, земельні відносини, науково-дослідне співробітництво та розвиток сільських територій.

Питання двосторонньої співпраці були обговорені під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом сьогодні, 21 липня.

«Україна – важливий гравець у системі забезпечення світової продовольчої безпеки, тому ми всебічно вивчаємо міжнародний досвід з розвитку сільського господарства та запровадження відповідних реформ. Досвід Латвії є важливим для нас, зокрема у питаннях розвитку фермерства та кооперації, земельних відносин, заходах запобігання АЧС», - зазначив Максим Мартинюк.

У свою чергу Міністр сільського господарства Латвійської Республіки Яніс Дуклавс запевнив, що латвійська сторона готова всіляко сприяти активізації співпраці у пріорітетних напрямах АПК. Він детально зупинився на латвійському досвіді у створенні кооперативів, у питаннях боротьби з АЧС, веденні лісового та рибного господарства.

Також сторонами було обговорено можливість залучити спеціального радника уряду Латвії для консультативної допомоги щодо реалізації Програми двостороннього співробітництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні не вистачає висококласних аграрних фахівців

Таку думку висловила керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник, пише ГолосUA.

«В Україні вже останні років 5 не вистачає висококласних аграрних фахівців», - зазначила експерт.

За її словами, Академія аграрних наук не готує сучасних фахівців-практиків, проводячи навчання технологіям 25-річної давності. Так, зокрема, сучасна аграрна техніка повністю комп'ютеризована, і управляти нею можуть тільки висококваліфіковані і навчені люди, яких в Україні не так багато.

«Фахівців необхідно готувати, потрібно міняти всю аграрну освіту. Те, що є на сьогодні, не відповідає попиту, який є на ринку. Компанії частково самі навчають фахівців, частково вже завозять з-за кордону», - додала Марія Колесник.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посуха істотно знизить врожай зернових

Про це повідомила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко, пише УНІАН.

«Центр посухи цього року знаходиться в Київській області. На території Київської області випала найменша кількість опадів за останні 60 років... Також страждають Черкаська, Полтавська, Кіровоградська області», - сказала вона.

За словами Тетяни Адаменко, посуха в Україні була зафіксована ще у квітні, коли ранні колосові культури (пшениця і ячмінь) почали відчувати нестачу вологи в грунті. Тепер посуха позначилася і на майбутній врожайності пізніх культур, таких як кукурудза і соняшник. При цьому агрометеоролог наголосила, що в західних областях України загрози посухи немає, і сталий температурний режим сприяє нормальному розвитку рослин.

Експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Петро Лахай зазначив, що, за експертними прогнозами, врожайність зернових в Україні у поточному році буде на 15-20% нижче від торішнього показника. Так, за його словами, врожайність озимої і ярої пшениці вже скоротилася на 18-20% порівняно з 2016 роком, озимого ячменю - на 5%, ярого ячменю - на 19%, гороху - на 25%.

Нагадаємо, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, аграрії на 18 липня зібрали урожай на площі 3,1 млн га (32% від прогнозу), намолотивши 10 млн тонн зернових. Середня врожайність зернових становить 32,6 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Падіння врожайності ріпаку може стати плюсом для України

Таку думку  висловив генеральний директор УАК Павло Коваль.

Ріпак – культура, яка майже на 95% виробляється для експорту.

«Основний споживач українського ріпаку – Євросоюз. Чому? Тому що там є обов’язкова квота на біодизель. Але є нюанс – в цьому році очікуються високі врожаї в Німеччині і Франції. Тобто близько 500 тисяч тон будуть зняті з пропозицій імпорту до ЄС», - зазначив Павло Коваль.

За його словами, падіння врожайності ріпаку в Україні може вирівняти ситуацію. Однак інший варіант розвитку подій полягає у тому, що у боротьбі за покупця українцям доведеться використовувати фактор ціни.

В цьому році світові перехідні залишки ріпаку найменші за останні 10 років, нагадав Павло Коваль. Причому світове споживання ріпаку зростає і у нинішньому МР прогнозується на рівні 72 млн тонн.

«Тому по ряду культур профільні асоціації, консалтингові агентства повинні відстежувати ситуацію і інформувати виробників, щоб вони мали актуальні дані для прийняття рішень. Бо у нас питання ефективності – це питання ціни. А ціна на ряд сільськогосподарських культур формується не в Україні, а за межами. З якою собівартістю ми прийдемо на світові ринки, таким чином ми і забезпечимо свою економічну ефективність», - наголосив генеральний директор УАК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Французький шарм: українські "Дні Поля" у новому форматі

За словами генерального директора "КУН-Україна" Асада Лапша формат Днів Поля, в яких беруть участь і виробники с/г продукції, і виробники техніки, набагато ефективніші індивідуальних заходів і набагато більш відвідувані.

Такого роду Дні Поля, де кінцевий споживач може бачити виробників і технології, стають більш популярними порівняно з тими, де один виробник чого-небудь окремо демонструє свої досягнення.

У "Французькому Дні Поля", крім самих організаторів, беруть участь й інші партнери.

Як правило, серед учасників наші спільні дилери та дистриб'ютори. У мене дуже теплі стосунки з компанією EURALIS, моя діяльність щільно пов'язана з цією компанією, я співпрацював з ними як дистриб'ютор, брав участь в їх розвитку, коли вони займалися покупкою заводу в Черкаській області. Після мого приходу в компанію KUHN, ми посилили синергію, вона плідно впливає не тільки на нас, але і на наших дилерів та кінцевого споживача. Ми часто пропонуємо спільні заходи. Сподіваємося в цьому році зустріти багато зацікавлених клієнтів, яких плануємо здивувати, продемонструвавши техніку в роботі і розповівши про новітні зразки. Також ми проаналізуємо побажання споживачів і спроектуємо додаткові акції, які ми зможемо запропонувати нашим клієнтам.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки молока дає щорічно одна корова

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

Середньорічний удій молока від однієї корови минулого року збільшився до 4735 кг проти 4644 кг у 2015 році. Найвищі надої у Київській області, де від однієї корови отримують 6223 кг молока. Друге місце посідає Полтавщина із показником у 5930 кг на рік.

Більше 6 тис. кг молока від однієї корови надоюють також у сільгосппідприємствах шести регіонів.

Незважаючи на незначне зростання обсягів виробництва молока з розрахунку на одну особу вони зменшилися на 1,8% – з 247,8 кг у 2015 році до 243,3 кг минулого року.

Це, перш за все, спричинене зменшенням поголів’ям корів, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview