178171

Україна та ЄС зацікавлені у поглибленні співпраці в органіці

Двадцять українських компаній-виробників органічної продукції стали експонентами українського стенду.


Окрім того, українська офіційна делегація на чолі з заступником Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції  Ольгою Трофімцевою в рамках виставки провела 8 офіційних результативних зустрічей з представниками європейських країн.

«Головні підсумки участі України в цьогорічній виставці Biofach ми зможемо підвести трохи згодом. Але я рада відмітити, що кожного року збільшується кількість виробників органічних продуктів, які гідно представляють свої товари на національному стенді. Другою приємною тенденцією є те, що Україна представляє не лише сировинну продукцію, але й все більше перероблених продуктів харчування, готових для продажу на поличках супермаркетів», - заявила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона також додала, що в рамках виставки українська делегація провела 8 офіційних зустрічей з європейськими партнерами, включаючи ФРН, Польщу, Швейцарію, Бельгію та Нідерланди. За результатами цих зустрічей було досягнуто конкретних домовленостей щодо прямої та більш дієвої співпраці на рівні міністерств та відповідних відомств у питаннях простежуваності ланцюгів постачання органічної продукції від виробників до кінцевих споживачів, обміну інформацією та тренінгів для українських фахівців цієї галузі.

За словами Ольги Трофімцевой, сьогодні світовий ринок органічної продукції динамічно розвивається, попит на різні види продуктів стабільно зростає, а Україна має всі передумови для закріплення на ключових ринках сертифікованої органічної продукції у якості надійного постачальника.

«Основним завданням Міністерства на сьогодні в цій галузі є завершення формування законодавчої бази для функціонування ринку органічного сільського господарства в Україні, включаючи доробку відповідного законопроекту та формування реєстрів операторів ринку та інше», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідка:

На сьогодні в Україні сертифіковано 381 173 га землі для органічного виробництва, з яких 289 551 вже отримали сертифікацію, а 91 662 га – знаходяться у перехідному періоді. Загальна сума операторів – 426, з яких 294 – виробники органічної продукції, а 132 – інші оператори ринку.

Ваш вибір 'Цікаво'.

У загибелі бджіл пасічники винять цукор

Про це пише Діловий Регіон.

"Не перший рік на зиму підгодовую пасіку. Але щоб від цього гинули бджоли, з таким зіткнувся вперше. Грішу на тальнівський цукор. Більше нема на що. Вулики регулярно обробляю, щоб не завівся кліщ. Зазираю і на цей раз – а вже нема кого рятувати, всі осипалися лапками догори. І що насторожує: видохли лише ті вулики, які підгодовував сиропом", – розповів один з пасічників.

За його словами, у його колеги з Кривих Колін від сиропу загинули бджоли у 45 вуликах.

"А у нас в Глибочку 30 бджолосімей загинуло. Теж люди нарікають на цукор, – підтримує діалог співрозмовник. – Недарма ж пишуть, як сучасні технології вирощування буряків та виробництва перетворюють цукор на дуже небезпечний продукт для комах та людей".

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Садівники не відчувають державної підтримки

Таку оцінку державній агрополітиці озвучив голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка, пише AgroPolit.com.

«Останні три роки садівникам доводилося активно відстоювати свої права, адже галузь три роки тому одночасно втратила державну підтримку та основний ринок збуту (РФ ввела ембарго на поставку сільськогосподарської продукції українського виробництва). Щодо змін обсягу виробництва фруктів і ягід, поки що не можна говорити про сталу тенденцію росту. 2017 рік показав, що через брак технологій захисту від заморозків і погодні примхи можуть завдати значного негативного впливу на обсяг та якість врожаю. Те ж саме стосується і захисту від граду та буревіїв. В цілому, середній врожай фруктів і ягід в останні роки був на рівні 2 млн тонн. Виняток — минулорічний врожай, котрий був на 43% нижчим», — сказав  голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Він зазначив, що основною тенденцією нині є не так збільшення площ, як оновлення наявних насаджень за сучасними технологіями. Державну підтримку садівники взагалі особливо не відчули.

З 2013 року держава заборгувала за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» 255 млн грн: І гроші ці виробники не отримали саме тоді, коли втратили основний ринок збуту — Росію.

Крім того, уряд взагалі скасував цільову підтримку галузі. Тож одним із основних завдань Асоціації з часу її створення було повернення кредитної заборгованості та відновлення державної підтримки галузі.

"Найбільше запитань викликала державна дотація, оскільки промислові господарства галузі отримували її лише 3 місяці, коли відбувалася реалізація урожаю. А за листопад та грудень було виплачено 0. І це попри передбачені в Державному бюджеті кошти. Чому дотація за листопад і грудень досі не виплачена, ми зараз намагаємося з'ясувати», — сказав Крошка.

Серед негативних явищ Крошка відзначив поширення на садівництво і ягідництво повної ставки ПДВ. Не сприяло покращенню ситуації в галузі й те, що Мінагропрод проігнорував ініціативу Асоціації створити спеціальну комісію з оцінки збитків, нанесених весняними заморозками, яку, до речі, підтримали народні депутати профільного комітету ВР України.

"Втім, уже в жовтні, після масових судових позовів про стягнення заборгованості, Кабмін ухвалив рішення про погашення кредиторської заборгованості. І до кінця 2017 року держава розрахувалася з усіма садівничими господарствами», — уточнив він.

Найгіршим, за словами голови Асоціації, для садівників також була відміна спецрежиму ПДВ.

"Якщо в Україні вирощувалося 2 млн т фруктів і ягід, за реалізації яких нараховувалося близько 4 млрд грн ПДВ, яке виробники могли використати на власний розвиток, то сьогодні ми маємо цільової підтримки всього 300 млн грн. І це враховуючи, що така цільова програма підтримка існувала й раніше. Отже, можна констатувати, що нові зміни негативно позначаться на фінансовому стані підприємств галузі», — сказав Дмитро Крошка.

Як зазначалося, у бюджеті на 2018 рік передбачено вже 300 млн грн на розвиток садівництва та виноградарства. Очікується, що ці кошти будуть спрямовані на компенсацію до 80% вартості саджанців та фінансування розвитку інфраструктури галузі.

"Порядок використання передбачений постановою уряду №587, до якого ми наразі очікуємо внесення змін і його удосконалення", — повідомили в Асоціації «Укрсадпром»

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українська цибуля розширює географію поставок

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Так, за словами Сергія Клімашевича, директора компанії «Грінвілл», у нинішньому сезоні підвищений інтерес до української цибулі проявляють імпортери з країн Балканського півострова, зокрема — з Румунії.

«Раніше румунські компанії покривали нестачу власної цибулі за рахунок продукції з Польщі. Однак, в цьому сезоні якість польської цибулі, здебільшого їх не влаштовує, тому вони вирішили шукати альтернативних постачальників в Україні», — коментує ситуацію Клімашевич.

В результаті, в України з'явилася чудова можливість вийти на новий зовнішній ринок та зарекомендувати себе на ньому. При цьому, експортна ціна в даному випадку в середньому на 40% вище, ніж на внутрішньому ринку.

За словами виробника, в румунських покупців немає завищених вимог до якості цибулі. Основні з них — це щоб цибуля буля добре «одягнена», а головне — щоб була сухою. Саме цій вимозі продукція  багатьох господарств, на жаль, не відповідає.

«Українські фермери навчилися вирощувати якісну продукцію, але в той же час, правильно її зберігати вміють не всі. Саме в плані зберігання припускаються найбільше помилок, що безпосередньо позначається і на розвитку сектора в цілому», — зауважує Сергій Клімашевич

На думку експерта, Україна і в майбутньому сезоні зможе успішно експортувати цибулю в країни Балканського півострова, за умови, що українські аграрії врахують свої помилки.

Сергій Клімашевич впевнений, що до кінця сезону експортна ціна на українську цибулю не перевищить 8 грн/кг, тоді як в Україні ця продукція буде коштувати помітно дешевше.

«За нашими оцінками, в сховищах фермерів ще знаходяться достатні обсяги цибулі. Таким чином, продукція є, і очікувати дефіциту не варто», — резюмує експерт.

Ваш вибір 'Цікаво'.

IT успішного аграрія

Юрій Петрук, президент AgTech Ukraine, виспупив із доповіддю "Незакриті ніші в агро IT-технологіях, потреби в розробках", в якій проаналізував тренди і тенденції на ринку IT-програм для сільського господарства. Спікер описав найновіші досягнення, представлені на різних міжнародних виставках: використання віртуальної реальності для навчання роботі зі складною технікою, з новими технологіями, створення дуже точних моделей для зрошення, виявлення і знищення бур'янів лазером, застосування агророботов. Крім того, Юрій Петрук повідомив про запуск мікросупутників, які будуть забезпечувати споживачів оперативними знімками заданих ділянок і територій. Президент Асоціації перерахував незайняті ніші в агросекторі України. Найближчим часом стане затребуваною технологія відстеження безперервного ланцюжка руху товарів "З поля до споживача". Головна мета асоціації AgTech - перетворити Україну з експортера ресурсів в постачальника IT-технологій для агробізнесу.

 

На думку експерта, топ-8 агро технологій виглядає так: 

  1. Програмне забезпечення для кооперативів (взаємодія між учасниками, стандартизація процесів, облік та планування, навчання, дорадництво, користування базами знань).
  2. Food Value Chain Traceability (відслідковування походження продукції).
  3. Впровадження BlockChain (смарт-контракти на торгових майданчиках, форвардні та ф'ючерсні договори для залучення капіталу, токенізація продукції, traceability).
  4. Приватні мережи чи локальні ІоТ оператори (LoRa, WAN, SigFox).
  5. Мережа метеостанцій із щільним покриттям та прийнятною для моделювання точністю даних.
  6. Розробка алгоритмів Computer Vision, тренування нейронних мереж, створення тренувальних датасетів.
  7. Системи для автоматизації управління зрошенням та змішування добрив і пестицидів для фертигації.
  8. Системи інтеграції данних із різних джерел та комплексні системи визначення взаємозалежностей між різними типами даних.

 

Фрагмент трансляції наживо можна переглянути тут або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Нагодувати ЄС: український агроекспорт б’є рекорди

За даними Єврокомісії, Україна увійшла в ТОП-5 експортерів країн Євросоюзу за підсумками минулого року, поступившись Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро) і Аргентині (5,7 млрд євро). П'ятірку лідерів замикає Китай, виручка якого від аграрного експорту в ЄС станвоила 5,4 млрд євро.

Про це пише УНІАН.

Разом з тим, згідно з даними звіту, імпорт агропродовольчої продукції з ЄС в Україну за минулий рік зріс у грошовому вираженні на 16%, або на 250 млн євро - до 1,8 млрд євро.

Як повідомляв УНІАН, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, виручка від експорту української аграрної продукції в 2017 році збільшилася на 16,3% порівняно з 2016 роком і становила понад 17,9 млрд дол. Трійку лідерів експорту українських аграрних і харчових товарів очолюють зернові культури з часткою 36,2%, друге місце посідають рослинні олії - 25,1% і третє - насіння олійних культур із часткою в структурі 11,3%.

У 2017 році Україна експортувала агропродукцію до країн Азії (42,6%), Європейського Союзу (32,4%), африканських країн (14,2%), СНД (7,6%), США (0,4%) та інших країн (2,8%).