158635

Україна входить до десятки світових лідерів виробників зерна

Про це він заявив під час Всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог».

«Минулого року Україна зібрала понад 70 мільйонів тон зерна. Це – наш абсолютний рекорд. Ніколи до цього Україна не збирала такий врожай. Колгоспна система радянських часів навіть мріяти не могла про такі показники», - зазначив Петро Порошенко.

Він підкреслив, що Україна стабільно входить до десятки найбільших світових виробників зерна і до трійки найпотужніших його світових експортерів.

«Зараз, я на цьому професійно наголошую, є всі можливості аби суттєво збільшити нашу частку на світовому ринку зерна. Я казав, що щорічно кількість населення Землі збільшується на 80-90 млн людей за рік. І усі хочуть їсти.  Ми маємо абсолютно чіткі перспективи нашого руху вперед», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також зазначив, що минулого року Україна з’явилася у  десятці  найбільших світових постачальників молочної продукції та традиційно займає перше місце з експорту соняшникової олії. Україна забезпечує більше половини її світового експорту. При цьому Петро Порошенко підкреслив, що в експорті АПК зростає частка переробленої продукції. «Ми впевнено опановуємо європейський ринок завдяки Угоді про асоціацію та зону вільної торгівлі»,- наголосив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що прибутковість агропромислового комплексу напряму буде відображатися у реалізації соціальних проектів безпосередньо на селі, зокрема таких як будівництво амбулаторій та закупівля автомобілів для них.

«Прибутковість агропромислового комплексу через механізм децентралізації буде втілюватися у вагомі соціальні проекти на селі. Зараз триває будівництво близько п’ятисот амбулаторій. І для них вже закупили автомобілі. Але це лише частина великого проекту із розвитку сільської медицини», - сказав Президент.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корейці підвищуватимуть рентабельність вітчизняних фермерських господарств

Про це в інтерв'ю delo.ua розповів посол Республіки Корея в Україні Лі Янг-Гу.

"Минулого року корейський виробник агротехніки запустив процес складання своєї продукції на базі Запорізького автомобілебудівного заводу Daewoo. Якщо співпраця виявиться успішним, то обороти співпраці в майбутньому будуть значно збільшені", - заявив посол.

За його словами, в минулому році Корея приділила значну увагу співпраці з українським сільськогосподарським сектором.

"Зараз корейська компанія вивчає можливості розвитку платформи Smart Farming в Україні. Вже є три пілотних проекти: в Умані та в Києві (на базі аграрних університетів з власними теплицями), і також у Львові. Поки що ці проекти на стадії тестування, але вони допоможуть визначити їхню технічну здійсненність. І думаю, що в майбутньому ця ініціатива підвищить рентабельність і ефективність фермерських господарств в Україні за рахунок автоматизації процесів та впровадження IT-технологій, зокрема енергозберігаючих. А також дозволить вирощувати органічні овочі та фрукти в теплицях взимку, з метою забезпечення внутрішнього ринку та експорту в європейські країни", - підкреслив Лі Янг-Гу.

Він розповів ще про один важливий проект. Корейська компанія Kreves Development, після пробного тестування в 2018 році, уклала договір з Інститутом землеробства Національної академії аграрних наук України щодо вирощування озимого ріпака в Україні.

"Якщо співпраця буде успішною, то планується збільшення площі посадки ріпаку для Кореї до 30 тис. га і, можливо, його переробка здійснюватиметься в Україні.

Високі технології, які є в розпорядженні Кореї, і колосальні можливості агропромислової галузі України в комплексі можуть стати основою втілення ідеї шовкового шляху.

Взагалі, Корея та Україна планують розширити співпрацю в напрямках зрошення, зеленого виробництва, впровадження високих технологій, вже є початковий етап співробітництва з виробниками сільськогосподарського обладнання", - підкреслив посол.

Що стосується зацікавленості в торгівлі з Україною, то Південна Корея має давній інтерес до імпорту зерна.

"І зростаючі потреби нашої країни в цьому питанні дають непоганий шанс для експортерів українського зерна закріпитися на нашому ринку. Крім того, корейська сторона має інтерес до вирощування в Україні особливих сортів елітної цибулі для експорту в Євросоюз. А взагалі, зараз Україна і Корея використовують лише близько 10% від можливого потенціалу взаємного товарообігу. Тому перспектив і можливостей багато", - заявив Лі Янг-Гу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Старий новий курс: Трофімцева про плани в МінАПК

"Український АПК останні роки динамічно і потужно розвивається, в тому числі, завдяки роботі команди Мінагрополітики. Наприклад, ми досягли серйозних результатів на зовнішніх ринках і задали чудовий темп в євроінтеграційних процесах в галузі. Щоб сектор і надалі міг залишатись одним з головних двигунів національної економіки, забезпечувати не лише продовольчу безпеку України, але й «годувати світ», аграрна політика має стати системною, ефективною і відповідати викликам сьогодення. Стратегічне бачення середньострокового розвитку сектору є, воно закладено в тому числі в секторальній стратегії «3+5» і нашій експортній стратегії", - написала Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

Вона підкреслила, що її мета та основне завдання на час роботи на цій посаді – дати АПК України нові стимули для розвитку: підтримка фермерів та кооперації має реально запрацювати, аграрна освіта та наука мають бути базою для росту галузі, система державного управління безпечністю та якістю продуктів харчування має бути відшліфована і наближена до європейських стандартів, а нові ринки для нашої переробленої продукції з доданою вартістю мають відкриватись не менш активно.

Нагадаємо, 6 лютого Кабінет Міністрів України призначив Ольгу Трофімцеву на посаду виконуючої обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Епізоотична ситуація в Україні стабільна – Держпродспоживслужба

В Україні зберігається стабільна епізоотична ситуація. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль під час підсумкової колегії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за 2018 рік.

За його словами, завдяки належній та своєчасній організації заходів з контролю та профілактики в минулому році в Україні не зареєстровано випадків туберкульозу великої рогатої худоби (ВРХ), грипу птиці, хвороби Ньюкасла, класичної чуми свиней, заразного вузликового дерматиту ВРХ, ящуру, блутангу, губчастої енцефалопатії.

Попри складну ситуацію, спостерігається позитивна динаміка і щодо поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

«Ситуація щодо АЧС все ще залишається складною, але впродовж минулого року ми стабільно фіксували позитивну динаміку щодо обмеження поширення цього захворювання на нашій території. Особливої ваги це набуває на тлі епізоотичної ситуації щодо АЧС в Європі, де кількість випадків поширення цього вірусу як серед домашніх свиней, так і серед диких кабанів за останній період значно зросла», - наголосив Борис Кобаль.

Він повідомив, що торік в Україні виявлено 145 випадків АЧС, що на 18 випадків менше порівняно з 2017 роком. Найбільше випадків АЧС за минулий рік виявлено в Одеській (21), Рівненській (13), Херсонській (13), Донецькій (12) та Закарпатській (11) областях.

При проведенні моніторингу АЧС серед домашніх свиней відповідно до Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні у 2018 році досліджено 45,9 тис. проб та виявлено 222 випадки АЧС ранній стадії, що дозволило упередити поширення хвороби.

Разом з тим, директор Департаменту відзначив все ще складну ситуацію щодо сказу в Україні: торік було зареєстровано 1466 неблагополучних пунктів щодо цього захворювання.

При цьому він зауважив, що в 2018 році робота з ліквідації сказу на території нашої держави була суттєво покращена. Так, завдяки виділеному фінансуванню, в Україні з минулого року започаткована програма з ерадикації сказу в державі. Ця програма включає в себе імунізацію домашніх тварин проти сказу (собаки, коти) та диких м’ясоїдних тварин. Завдяки цьому Держпродспоживслужба у 2018 році вперше за останній період провела масштабну кампанію з імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу, яка охопила майже всю територію України. Було використано понад 6,6 млн доз антирабічної вакцини. Для цих цілей застосовувався авіатранспорт, який оснащений системами GPS і системами реєстрації скидання вакцини.

«У 2018 році розпочата серйозна робота з ліквідації сказу, яку ми продовжуватимемо і цьогоріч. Впевнені, що ця робота матиме позитивні наслідки», - зауважив Борис Кобаль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польський фермер розповів, як у ЄС наживаються за рахунок Польщі та України

Про це розповів голова польських організацій «Агросоюз» Міхал Колодейчак, пише etcetera.media.

Зараз під опікою польського фермера знаходяться три господарства загальною площею 100 га, на яких вирощуються різні сорти капусти, картопля і пшениця.

За словами Колодейчака, дотації польським фермерам складають від 210 до 230 євро за гектар. Тоді як у таких країнах ЄС, як Франція, Німеччина, Нідерланди і Португалія, вони щонайменше удвічі більші, при тому що ціни на сільгосппродукцію в ЄС однакові. Ціни на засоби захисту рослин у Польщі також вищі, ніж у Німеччині, Франції та Великобританії. Виходить, що виробляти агропродукцію в нинішніх умовах виявляється невигідно, – резюмує польський аграрій.

Аграрій зазначає, що крім усього іншого, країни Західної Європи прагнуть розмістити в Польщі свої магазини, через які реалізують національну продукцію. У підсумку умови на ринку сільгосппродуктів починають диктувати великі агрохолдинги і супермаркети, які зацікавлені у великих поставках. У такий спосіб нищаться дрібні фермерські господарства. Колодейчак застерігає Україну від подібного сценарію, який зараз стрімко реалізується в Польщі.

Фермер вказує на те, що українські аграрії конкурують із польськими. Наприклад, 80% замороженої української малини постачається на польський ринок. За словами Колодейчака, польські аграрії зможуть терпіти таку ситуацію не більше 2 років.

«Я раніше говорив, що українці для нас є конкурентами. Але слід уточнити, що українські сімейні ферми нам не конкуренти, а позитивне доповнення ринку. Конкурентами є тільки ті німці й французи, голландці, які у великій кількості їдуть в Україну і засівають зерновими, рапсом і соняшником значні площі», – розповідає аграрій.

За словами фермера, іноземні агрохолдинги використовують те, що в Україні можна застосовувати засоби захисту рослин, заборонені в тій же Польщі та інших країнах ЄС. Це дозволяє значно знизити собівартість агропродуктів, які потім вигідно реалізовуються на польському та українському ринках.

Колодейчак зізнається, що Польща цілком підпорядковується торговельній політиці Брюсселя. І за фінансування, яке країна отримала від ЄС, вона розплатилася, ставши споживачем західних машин і повернувши таким чином гроші в Німеччину, Францію, Італію та інші країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі

В.о. голови аграрного Комітету ВР і за сумісництвом голова робочої групи з розробки проекту Концепції обігу с/г земель Олександр Бакуменко в коментарі УНН розповів, коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі.

Бакуменко нагадав, що робоча група була створена 20 березня 2018 року і до її складу увійшли 22 народні депутати, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру та багатьох профільних асоціацій, серед яких: “Український клуб аграрного бізнесу”, “Українська аграрна конфедерація”, “Всеукраїнська аграрна рада”, “Аграрний союз України”, “Асоціація фермерів та приватних землевласників України”, “Союз птахівників України”, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад.

Присутні в робочій групі також експерти Світового Банку і проекту USАID “Агросільрозвиток”.

За словами Бакуменка, основною метою створення робочої групи є напрацювання концептуальних засад української моделі обігу земель сільськогосподарського призначення.

“Питання, хто буде власником земель сільськогосподарського призначення у найближчій перспективі є надзвичайно резонансним та досить складним у вирішенні.

Тому, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин було запропоновано провести фахову дискусію та напрацювати проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який потім направити для широкого громадського обговорення”, — зазначив він.

Бакуменко розповів, що на засіданнях робочої групи детально обговорювались основні питання, які мають бути врегульовані на законодавчому рівні до відкриття вільного обігу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

— строки та етапи відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення;

— хто може купувати землю та максимальна площа земель, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— заборона на першому етапі запровадження ринку земель продажу сільськогосподарських земель іноземним фізичним та юридичним особам;

— порядок продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, а також земель державної і комунальної власності;

— максимальна площа земель сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— хто матиме переважне право на придбання у власність земель сільськогосподарського призначення;

— які умови повторного відчуження земель сільськогосподарського призначення;

— якою має бути процедура зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення;

— чи можливе внесення сільськогосподарських земель до статутного капіталу сільськогосподарських підприємств;

— яким чином буде здійснюватися кредитування сільськогосподарських виробників коштами для покупки земель та на який строк будуть видаватися кредити і під який відсоток, а також який орган на державному рівні буде здійснювати кредитування;

— запровадження обов’язкової перевірки легальності набуття коштів, за які планується придбати у власність сільськогосподарські землі;

— яка державна установа буде здійснювати управління землями державної власності;

— який державний орган буде здійснювати державний контроль за раціональним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, збереженням їх родючості.

“І на останок, хочу наголосити, що тільки після широкого громадського обговорення, отримання та узагальнення пропозицій і зауважень до проекту закону про обіг земель сільськогосподарського призначення від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, аграрних асоціацій, власників та користувачів сільськогосподарських земель аграрним Комітетом планується підготувати цей законопроект та подати в установленому законодавством порядку на реєстрацію до Верховної Ради України”, — резюмував Бакуменко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview