Україна відмовиться від добрив з Росії

Кабмін прийняв рішення заборонити ввезення на територію України сульфату амонію і суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію, які виготовляються в Російській Федерації. Ці два види добрив поповнять список товарів з РФ, які не можна буде ввозити на митну територію України до 31 грудня 2018 року.

У 2017 році, заявка українських аграріїв на сульфат амонію з Росії склала 50,6 тисяч тонн, що на думку експертів може бути задоволено за рахунок імпорту з Білорусі та, частково, за рахунок вітчизняного виробника. За останні три роки Україна імпортувала з Росії понад 2,4 мільйона тонн азотних мінеральних добрив, загальна вартість яких склала 513,4 мільярдів доларів США. Відзначимо, що це 70% від загального імпорту добрив в Україну.

На території України розташовано шість заводів з виробництва добрив. Два заводи («Сєвєродонецьке об’єднання«Азот» і «Концерн Стирол») не працюють у зв’язку з тим, що розташовані в зоні АТО, і ще два заводи (Черкаський «Азот» та «Рівнеазот») не працювали з березня по липень 2017 року, через проблеми з поставками газу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи буде затягнуто податковий зашморг на садівництві?

Однак через дії держави в сфері податкової політики сільгоспвиробники можуть опинитися у вкрай несприятливих умовах для ведення діяльності в подальшому, починаючи з 1 січня 2018 року. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

З початку 2017 року було скасовано дію спецрежиму ПДВ. Натомість були введені державні дотації галузі. Втім, з 1 січня 2018 році сільгоспвиробники можуть бути позбавлені й дотацій. Зокрема, для садівництва втрата спецрежиму та дотацій може призвести до нівелювання тих зусиль, що докладаються бізнесом та громадськими об’єднаннями, для розвитку галузі. В результаті, такі дії влади можуть спричинити тривалий занепад одного з перспективних напрямків сільського господарства – садівництва, незважаючи на відновлення програми державної підтримки та погашення заборгованості за минулі роки. А відтак, Україна ризикує не лише втратити можливість вийти на світовий ринок ще з одним видом продукції, а й взагалі стати імпортером фруктів і ягід! І це з урахуванням тих сприятливих погодно-кліматичних умов, що має країна, для розвитку цього сегменту! Більше того, занепад садівництва матиме й негативні соціальні наслідки. У багатьох регіонах в сільській місцевості це є основним видом діяльності населення, що забезпечує добробут мільйонів сімей, залучених до роботи в садах!

Поступове збільшення оподаткування ПДВ постачання фруктів і ягід сьогодні вже призвело до підвищення цін на цю продукцію у 2 рази, а введення загальної системи оподаткування ПДВ для виробників фруктів і ягід у 2018 році не просто зажене у тінь існуючих виробників, а зупинить розвиток галузі в цілому.

Втім, в останні дні року, що минає, існує шанс не довести ситуацію до критичного стану – 19 грудня 2017 року було зареєстровано законопроект №7420, авторами якого, зокрема, виступили народні депутати України Микола Володимирович Люшняк і Андрій Богданович Кіт, які входять до складу Ради Асоціації «УКРСАДПРОМ». Документом передбачається включення сільгосппродукції до списку продукції, для якої ставка ПДВ становитиме 7%, що повністю відповідає існуючій податковій системі у Європі, що не тільки порівняє у можливостях європейських та українських садівників, а й забезпечить розвиток галузі й держави у майбутньому.

Асоціація «УКРСАДПРОМ» від імені господарств, що входять до об’єднання, закликає народних депутатів підтримати зазначений законопроект, що дозволить створити умови для розвитку сільського господарства України, в цілому, та садівництва, зокрема.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ВР тимчасово обмежила відшкодування ПДВ під час експорту соєвих бобів з вересня 2018 р., ріпаку з 1 січня 2020 р.

За відповідні зміни в законопроекті №6776-д Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році на засіданні в четвер проголосували 274 народних депутата, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Відповідно до прийнятої правки, тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в режимі експорту: з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року соєвих бобів, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року насіння ріпаку.

Щодо насіння соняшнику відшкодування ПДВ під час експорту залишається.

"В результаті миттєвої реакції всього аграрного сектора про внесення поправки №180 до Податкового кодексу щодо скасування експортного ПДВ на сою, ріпак, соняшник і активного висвітлення цього питання, сьогодні депутати зробили крок назад і проголосували з їхньої точки зору по компромісне рішення. Але це можна вважати лише проміжною перемогою аграріїв, адже в аграрному секторі планування здійснюється на три-п'ять років, і ці зміни не є корисними на тривалий час для сектора", - прокоментував правку генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.

За його словами, аграрії і далі будуть переконувати депутатів економічними аргументами і розрахунками, що "вторгнення в конкуренцію" матиме негативний довгостроковий ефект на весь сектор.

"Ми і далі будемо наполягати на прийнятті прозорих довгострокових правил гри, які будуть стимулювати надходження інвестиції в сектор, а не погіршувати міжнародний імідж України", - повідомив Т.Висоцький.

Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування ПДВ під час експорту сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині з'явився новий тваринницький комплекс

Про це повідомляє прес-служба департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА.

Будівництво комплексу розпочалось в березні 2016 року.

Новозбудовані корівники вміщають 576 голів корів, а доїльний зал обладнаний устаткуванням фірми «Де Лаваль», розрахований на одночасне доїння 24 корів. Середньодобовий надій становить 26 літрів молока від корови.

На підприємстві впроваджено автоматизовану систему управління стадом, що дає можливість контролювати продуктивність та селекцію. Всього система контролює близько 30 показників життєдіяльності тварини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Активи ДПЗКУ можуть приватизувати за безцінь

Підприємство, яке мало впроваджувати сучасну державну політику, стало сьогодні частиною корупційних схем. Таку думку у коментарі УНН висловив глава Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

"На сьогодні у структурі експорту України сировина АПК становить біля 42%. В тому числі - зернові культури. Вітчизняний АПК має всі шанси стати новим локомотивом української економіки. А вдосконалення експортної політики може вивести нас на високий рівень національної фінансової безпеки.

ДПЗКУ була одним із підприємств, покликаних сформувати ефективний експортний механізм через свою сучасну державну політику. Але, на жаль, ДПЗКУ не виконало покликаних функцій і стало частиною корупційних схем. На сьогодні ми маємо проблеми з обслуговуванням взятих кредитів у дуже серйозного партнера - КНР. Під питанням і виконання наших зобов'язань у вигляді поставок продукції до Китаю", - сказав він.

Виведення активів зернової корпорації на збанкрутілу ДАК “Хліб Україна” ставить під загрозу продовольчу безпеку України, вважає А.Кінах.

"Якщо підприємства передають до фактичної збанкрутілої структури, включаючи ДАК "Хліб України", це знову ж підтверджує відсутність в Україні прозорої сучасної державної політики. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку України. Це тривожить тим, що можуть виникнути чергові корупційні схеми, включаючи можливу приватизацію за безцінь стратегічних підприємств України. Якщо ми не маємо конкретної державної програми розвитку корпорацій, і все-таки віддамо дані активи за безцінь - це загрожує погіршенням інвестиційного клімату. Нас не зрозуміють інвестори", - повідомив він.

А.Кінах додав, що дане питання має пильно контролюватися правоохоронними органами та громадськістю.

Нагадаємо, ДАК “Хліб України” наразі через суди намагається відчужити активи Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ). Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації підприємств ДПЗК зацікавленими особами.

Така ситуація збентежила китайських інвесторів ДПЗКУ, які минулого тижня приїздили з офіційним візитом до України і мали зустріч з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Як пишуть “Економічні вісті”, китайська сторона запідозрила спробу української влади у спосіб виведення активів із ДПЗКУ до ДАК “Хліб Україна” уникнути виплат за півторамільярдним китайським кредитом.

У посольстві Китайської Народної Республіки ситуацію із кредитом та ймовірні претензії через нього до української влади коментувати УНН відмовилися, порадивши при цьому звернутися до українського уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 "цінових" лідерів серед продуктів харчування у 2017 році

Нинішній рік ознаменувався стрімким зростанням цін на багато продуктів харчування. За підрахунками експертів, відразу три продукту в Україні протягом року подорожчали більш ніж на 50%. Про це повідомляє голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише hyser.com.ua.

За його підрахунками, лідером зростання цін у гривневому еквіваленті стало сало, яке подорожчало на 27 грн за кілограм. Друге місце розділили свинина і вершкове масло: вони стали дорожче на 26 грн за кг. Далі йде яловичина, яка також додала в ціні 26 грн за кг. Замикає топ-5 м'який сир, який подорожчав на 20 грн.

Якщо ж брати зростання цін у відсотках, то ситуація виглядає трохи інакше. Втім, сало все одно залишається лідером з показником в 68%. Друге місце посів буряк, вартість якого за рік зросла на 58%. На третьому місці розташувалася моркву. Ціни на цей овоч зросли на 57%.

Також в топ-5 найдорожчих продуктів увійшли свинина і яловичина. Втім, темпи зростання їх вартості не були такими приголомшливими — 37% і 30% відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview