Україна здійснила прорив у експорті борошна

За словами Сергія Сакіркіна (ПАО “Аграрний Фонд), зусилля українських борошномелів за останні п'ять років дали свій результат. При цьому, українські експерти прогнозували набагато менший результат – на рівні 370 тис. тон. Обсяг у 400 тис. тон прогнозували іноземні експерти, і вони мали рацію.

Таким чином, обсяги експорту борошна в 2016/17 МР виявилися вищими за торішні 344,2 тис. тон на 16%. За останні роки експорт борошна збільшується з року в рік приблизно на 15-20%.




Джерело малюнку: “АПК-Інформ”
 
Щомісячні обсяги відвантажень були помітно вищими за попередній сезон, за винятком вересня і жовтня 2016 року. Тим не менш, грудень і червень минулого сезону ознаменувалися небувалими обсягами, що перевищили 42 тис. тон – незадоволений попит на українське борошно, що спостерігався на ринку в останні місяці, дав результат.

При цьому, основним продуктом експорту було переважно борошно вищого ґатунку, з різними якісними показниками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії можуть недоотримати бюджетні дотації в режимі «квазіакумуляції ПДВ»

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Як наслідок, розподіл бюджетних дотацій, на які в держбюджеті поточного року передбачено 4 млрд грн для більш як 2,2 тис. суб’єктів підтримки, включених у відповідний реєстр, буде необ’єктивним – порушується планова розбивка помісячних обсягів фінансування, сформована на початку бюджетного року, поінформував науковець.

Механізм «квазіакумуляції» ПДВ, пояснив Леонід Тулуш, запроваджений як форма державної фінансової підтримки з 2017 року, спрямований на компенсацію галузям, орієнтованим переважно на внутрішній ринок, втрат від скасування спецрежиму справляння ПДВ.

Дія механізму «квазіакумуляції» ПДВ поширюється на аграрні підприємства, які займаються пріоритетними з точки зору держави видами сільгоспдіяльності – тваринництвом, вирощуванням овочів, винограду, фруктів, ягід, цукрового буряку, зауважив експерт.

За його словами, специфіка механізму «квазіакумуляції» полягає у повній сплаті суми ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, до бюджету із наступним поверненням її частини у вигляді бюджетної дотації у автоматичному режимі за спеціальним порядком.

При цьому відповідно до положень пунктів 10 та 11 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, при визначенні суми бюджетної дотації, виплачуваної в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, розраховується так званий «коефіцієнт пропорційності». Він визначається, зауважив науковець, як відношення загальної суми сплаченого сільгосппідприємствами спецПДВ, генерованого дотаційними видами сільгоспдіяльності (окремо по птахівничих підприємствах, окремо – по інших сільгосппідприємствах) – до суми виділених на відповідний період бюджетних асигнувань із врахуванням залишків асигнувань попереднього періоду.

Враховуючи те, що у серпні виплачувалась дотація – фактично, поверталася частина сплаченого ПДВ, згенерованого дотаційними видами діяльності, – за червень, то і база для співставлення відповідних сум повинна була братись станом на початок червня, зауважив Леонід Тулуш. Сукупно обсяг відшкодованого ПДВ мав би скласти 1046,9 млн грн, тобто 26,2% передбаченої на рік суми у 4 млрд грн.

Фактично, станом на серпень 2017 року, за результатами п’яти виплат – за лютий-червень – вже витрачено 1914,7 млн грн або майже половину (47,9%) річного фонду бюджетних дотацій, поінформував експерт.

Але ж, зауважив Леонід Тулуш, попереду заплановано ще шість виплат – за липень-грудень – на які, згідно планового помісячного річного розподілу, припадає майже три чверті від річного обсягу фінансування.

За наявного підходу до нарахування бюджетних дотацій джерело для фінансування необхідних сум за листопад-грудень буде відсутнє, вважає експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як протидіятимуть рейдерським нападам на фермерів

Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів України.

"Сьогодні нам треба якомога краще координувати роботу оперативних штабів у всіх регіонах України, налагодити взаємодію центральних та місцевих органів для захисту фермерів. Коли аграрії потерпають від бандитів, котрі зазіхають на їхню землю та врожай, то швидкість та якість реагування - це найважливіше", - наголосив Степан Кубів.

Він зауважив, що формування робочої групи дозволить оперативно обмінюватися інформацією з регіонів, координувати дії міністерств, правоохоронних органів та аграрних асоціацій на захист фермерів.

Також він наголосив, що треба якнайширше поінформувати населення у регіонах про існування антирейдерських штабів на базі облдержадміністрацій.

"Антирейдерські штаби, виключаючи мобільні групи, працюють в усіх областях і уже прийняли близько 3000 осіб. Адреси інших пунктів можна знайти на сторінці Мін’юсту. Люди мають дізнатися, що це реальна і безоплатна допомога Уряду, якою вони можуть скористатися максимально близько від дому. Для цього треба вибудувати якісну комунікацію по усій Україні, щоб у найменшому селі фермер знав куди звертатися по допомогу і що він її отримає у найкращій якості", - прокоментував Степан Кубів.

За результатами засідання робочої групи правоохоронні органи та органи державної влади отримали доручення посилити відповідальність за незаконні рейдерські дії щодо фермерів, а також низку доручень для покращення швидкості та ефективності реагування на випадки незаконних або бандитських рейдерських дій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українців запевнили, що запасів гречки вистачить

Посівні площі під гречкою в поточному році зросли до 183 тис га проти 150 тис га в 2016 році. Розширення посівних площ на 22% дозволить нівелювати можливе просідання урожайності, викликане несприятливими погодними умовами. Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Станом на 1 вересня гречка обмолочена на площі 50 тис га або 27% від прогнозу, намолочено 55 тис тонн при врожайності 11,0 ц/га.

За попередніми прогнозами, урожай гречки в 2017 році складе 197,5 тис тонн при потребі внутрішнього ринку в 160 тис тонн. В 2016 році було зібрано 128 тис тонн цієї культури.
Протягом 2017 року середні ціни на гречку коливались в межах 20%, залишаючись в діапазоні 23,92 - 29,76 грн/кг. Станом на 30 серпня середня ціна гречки в Україні склала 24,25 грн/кг. Для порівняння, на цю дату в минулому році гречка коштувала 30,97 грн.

«Ринкові баланси не вказують на ризик зростання ціни, тому такі коливання можуть мати виключно спекулятивний характер, – відзначив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк. - Однак сам факт того, що ринкова ситуація настільки піддається зовнішньому впливу ще раз підкреслює важливість планування та формування відповідної структури посівних площ». Він також нагадав, що останні роки гречка входить до топ-3 найбільш рентабельних культур в рослинництві, що є природнім стимулюючим фактором розширення посівних площ під цією культурою.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, рентабельність виробництва гречки в 2016 році перевищила 110%.

Крім того, державні аграрні оператори володіють інтервенційним резервом, який може бути задіяний в разі різких коливань ціни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині виготовлятимуть екологічну курятину

Співвласник підприємства Олексій Коваленко розповів Delo.UA, чи складно було залучити іноземних інвесторів і які зміни очікують фабрику вже найближчим часом, пише Конкурент.

Як розповів Олексій Коваленко, Нідерланди їм були цікаві з точки зору новітніх технологій вирощування бройлерів, там вони купували обладнання для розвитку виробництва, а тепер планують купувати і курчат. В результаті виникли розмови про розвиток виробництва та нестачу інвестицій.

"Все вийшло дуже "екологічно". Начебто ти шукаєш партнера, а він з'являється зовсім не там, де ти його шукаєш", – зазначив він.

На сьогодні угода уже укладена. Фонд Safedam став власником 23,76 % акцій ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика". В середині серпня акції були на рахунку фонду. Але сума угоди закрита угодою про нерозголошення.

Зі слів бізнесмена, прихід голландських інвесторів не вплине на процес управління підприємством. Вони вивчили підприємство і не вимагають додаткових змін, окрім тих, що і так були заплановані.

Бюджет спільного з голландцями проекту становить 25-30 млн євро. З цієї суми близько 20 млн євро – це залучені кошти. Решта суми – внутрішні інвестиції компанії.

"Це зараз обговорюється, але ми працюємо в кількох напрямках. Можливо, всю суму внесуть інвестори, можливо, ми залучимо відсутню частину в банку", – розповів Олексій Коваленко.

Гроші підуть на будівництво більш сучасного забійного цеху з більшою продуктивністю. Одна з ключових цінностей компанії – це екологічність ведення бізнесу.

"Уже на сьогодні ми навчилися утилізувати відходи і використовувати їх для підігріву води для виробничих потреб, також частина відходів придатна для подальшого використання фермами з вирощування норок. У людей, які живуть поблизу, не повинно бути питань до нашої фабриці", – додав бізнесмен.

На ринку з'явиться новий бренд, назву поки не обрали.

"Вся наша продукція і зараз екологічна. Вона представлена ​​переважно в Центральній і Західній Україні під ТМ "Чебатурочка". Але ми постійно поліпшуємо її якість і зараз спільно з брендинговим агентством Fedoriv вирішуємо питання позиціонування і виведення на ринок нового бренду. Ми постійно впроваджуємо нові виробничі і управлінські технології, безперервно проводимо експерименти, щоб і далі поліпшувати якість, зберігаючи при цьому в ціні баланс між обсягами виробництва і готовністю ринку такий обсяг прийняти", – зазначив Коваленко.

Довідка:

Група компаній OPENMIND на сьогодні включає напрямки з виробництва курячого м'яса (ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика"), виготовлення і продаж крафтового пива (пивоварня Red Cat (Харків) і мережа магазинів крафтового пива "ПивоБанк", яка налічує 65 магазинів у Харкові і почала виходити на київський ринок з оновленим форматом магазинів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Практично вся органічна продукція України йде на експорт

Тому майже вся органічна продукція відправляється на експорт. Основними експортерами є країни ЄС, Канада, США, пише Главное.

Херсонському підприємцю С. Ковтуну довелося п'ять років відпрацьовувати технології вирощування еко-культур, проходити сертифікацію. Хлібороб зазначає, що виробництво органічної продукції - це справжнє мистецтво.

"Людина, яка хоче вирощувати органічну продукцію, насамперед, повинна повірити, що це можливо. Друге - дбайливо ставитися до того, що нас оточує", - зазначає він.

Більш того, органічне виробництво стає дуже перспективним бізнесом, а виробництво органічної продукції може стати справжнім козирем для українських експортерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview