178171
182818

Українці витрачають на солодке вдвічі більше грошей, ніж п'ять років тому

Останні декілька років ринок кондитерських виробів в Україні активно розвивається, повідомляє аналітична компанія  Pro-Consulting.

Про це свідчить той факт, що українські виробники солодощів традиційно входять до світових топ-рейтингів кондитерів. У 2017 році за результатами світового рейтингу спеціалізованого видання Candy Industry, корпорація Roshen посіла 24-те місце з обсягом чистих продажів у $800 млн, Konti – $469 млн, а АВК виявилася на 67-му місці з рівнем чистих продажів у $275 млн. У лідерах рейтингу – корпорації Mondelez International (2-ге місце) і Nestle (5-те місце), які володіють вітчизняними брендами «Світоч» і «Корона».

Конкуренція на внутрішньому ринку солодощів досить велика. У галузі налічується близько 750 компаній. Великим виробникам з часткою ринку в 10% доводиться боротися за увагу покупця з невеликими місцевими операторами і торговими мережами з власними пекарнями. Причина такої активності в тому, що українці – ласуни. Країна входить у десятку любителів солодощів у світі та споживає близько 15 кг кондитерських виробів на людину щорічно. Тоді як у США цей показник складає лише 10 кг.

За І квартал цього року наші співгромадяни загалом витратили на продовольство 63 млрд грн, повідомляє Держстат України. При цьому найбільше (4,5 млрд грн) вони заплатили за солодощі. Смакові переваги українців різняться за віковими категоріями – молодь більшою мірою споживає батончики і шоколадки, люди середнього віку та пенсіонери більше люблять борошняну продукцію. Водночас у всіх категорій споживачів активним попитом користуються цукерки і печиво на вагу.

Український кондитерський ринок з 2017 року активно зростає, проте так було не завжди. З 2014 року виробникам доводилося несолодко – скорочувалися обсяги споживання і змінювалися переваги покупців, українці обирали дешевші продукти і відмовлялися від шоколаду, переходячи до борошняних та інших більш доступних видів солодкого. Впали і обсяги виробництва, а на території бойових дій закрилися декілька великих виробничих підприємств. Так, фабрики компаній Konti і АВК у 2014 році тимчасово призупинили випуск продукції для українського і світового ринків.

З 2013 по 2014 рік внаслідок кризи експорт просів майже на 31% і склав 281 000 тонн. Україна втратила головного покупця кондитерських виробів – Росію (48% експорту), і потрібен був час і сили, аби переорієнтуватися на західний ринок і відновити колишні обсяги.

Минулого року Україна експортувала солодощів на $404,7 млн, що на 15,6% більше, ніж у 2016 році. Частка РФ стала менше відсотка, а основними споживачами стали такі країни СНД, як Казахстан (13%), Білорусь (12%) і Молдова (7%).

2018 рік може по праву називатися «шоколадним». За даними Міністерства економічного розвитку, у І кварталі цього року його експорт зріс більш ніж на 30%. Шоколад – найпопулярніший кондитерський продукт у ЄС. Європеєць з'їдає близько 5–6 кг шоколаду на рік, українець – лише 2 кг. Тому поставки цього товару в Європу дуже перспективні. Минулого року в ЄС експортували понад 10 000 тонн.

Загалом з січня по березень Україна продала за кордон шоколаду на $40 млн, це на 25% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Головними покупцями вітчизняного ласощі стали ЄС, Казахстан, США, Білорусь і Азербайджан. До того ж українські виробники вийшли і на великі азійські ринки, зокрема, Малайзію.

Серед інших напрямків української кондитерської галузі активно розвивається ринок вафель. Незважаючи на високу конкуренцію, наявність великих виробників, представлених у всіх регіонах країни, і високу насиченість продукцією, на ринку є вільні ніші, зокрема, у снековій групі та в групі вафельної продукції для діабетиків із замінниками цукру.

Близько 22% вироблених в Україні вафель експортується. Серед головних споживачів продукту такі країни, як Румунія, Грузія, Казахстан. І якщо до кризи майже третина продукції поставлялася на ринок РФ, то у 2017 році найбільше вафель Україна поставила на ринок Іраку – 15,6%.

Проте не з усіма потребами ринку вітчизняні кондитери справляються. Український покупець наситився традиційними смаками і вирішив пробувати нове – імпорт макаронів (печиво з мигдального борошна), тістечок і тортів у дзеркальній глазурі, бельгійських вафель, рахат-лукуму та інших східних солодощів зростає.

За прогнозом видання National Restaurant News, одним з головних трендів світової кондитерської індустрії найближчим часом стануть веганські частування, збиті кокосові вершки і морозиво, тому українським кондитерським компаніям ще доведеться боротися за внутрішнього споживача з іноземними виробниками солодкого.



У Миколаївській області є притулок для корів – тут їх рятують від забою

Екопоселення розташоване в селі Безводному, його називають справжнім раєм для корів, пише «Комсомольська правда в Україні».

В незвичайному притулку більше десятка років рятують тварин, яких господарі планували відправити на бійню. Для корівок там влаштували справжній рай — їх годують, лікують, чистять, доглядають за ними.

Творець притулку, 40-річний Олег Манилюк, з сім'єю переїхав з міста в село. Там він вирішив слідувати принципам навчання вайшнавизма, напрям в індуїзмі, представники якого поклоняються богу Вішну. Корову, згідно цього вчення, шанують як священну тварину.

У якийсь момент Олег зрозумів, що порятунок корів має стати справою всього його життя. Піклуватися про рогатих Олегу допомагають рідні — дружина і донька, а також друзі-однодумці. Так життєве переконання Манилюка перетворилося на сімейний бізнес.

Олег каже, що корів, які потребують порятунку, набагато більше, ніж бажаючих допомогти з їх викупом. Коштів не завжди вистачає, щоб утримувати корівок, доводиться якось викручуватися. Однак отримане задоволення того варте, вважає Манилюк. Він свято вірить у те, що, захищаючи корів, він і його близькі роблять світ добрішим.

Коли ферма тільки з'явилася, там було всього пару корів та один бичок. З того часу через руки благодійників пройшло більше 600 тварин, а в місяць родина забирає до себе близько п'яти рогатих тварин. Для них створили всі умови: доглядають з любов'ю та ласкою, а щоб корівки не сумували, включають їм музику. На фермі корів не тримають на прив'язі: вони вільно гуляють по тамтешнім околицям.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Технології для виноградників: захист та живлення

Бо хоч виноградарство і досить традиційна галузь, зміни клімату і еволюція шкідників потребують постійного пошуку нових систем захисту і підживлення для цієї культури. Тому 8 серпня представники ГК « UKRAVIT» провели практичний семінар з цієї проблематики і поділилися з виноградарями своїм досвідом. 

Семінар відбувся на «Виноробному господарстві князя П. М. Трубецького» – єдиному історичному шато в Україні, де вино виробляють із власного винограду вже більше 120 років. Його відвідали представники найбільших виноробних господарств України – «Шабо», «Одесавинтрест», «Таврія», «Чорноморська перлина», а також аграрії з Молдови. В ході семінару вони поспілкувалися з керівництвом компанії, дізналися про продуктові новинки, ознайомилися з новими технологіями та їх перевагами і отримали рекомендації від менеджерів з технічної підтримки щодо захисту винограду.  

Особливе зацікавлення викликала можливість співпрацювати з «Інститутом здоров’я рослин», який цього літа відкрився у Черкасах.

«В Інституті проводять дослідження будь-якої складності – від вивчення зразка ґрунту чи рослинного матеріалу до розробки індивідуальної технології захисту та підживлення винограду і прогнозування врожаю на наступний сезон. Саме науковий підхід та застосування технологій дозволять перетворити виноградарство в Україні з перспективної галузі на передову», – впевнений власник ГК «UKRAVIT» Віталій Ільченко.  

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «УкравітАгр
о», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Споживання тепличних продуктів у наступні п’ять років зросте втричі

За прогнозами експертів Pro-Consulting, обсяги споживання тепличних культур у нашій країні в наступні п’ять років зросте втричі.
 
За даними Мінагрополітики, українська теплична продукція забезпечує на сьогодні всього п’яту частину внутрішнього ринку, а в пік сезону — до 50 відсотків.
 
Тобто, більшість овочів, що продаються в нашій країні, ми закуповуємо за кордоном. У теплицях на території України традиційно найбільше вирощується огірків і помідорів, які складають, відповідно, 50 і 44 відсотків ринку.
 
І поки що зовсім мізерна увага приділяється салатам, зелені та іншим культурам, популярним серед покупців.
 
Нагадаємо, що перевага невеликих тепличних комплексів — відсутність необхідності оформлення дозвільних документів.
 
Тим, хто захоче займатися тепличним господарством, досить мати довідку про право власності на земельну ділянку.
 
І тільки для найму працівників необхідно зареєструвати приватне підприємство або іншу форму власності (наприклад, агропідприємство). 
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Як зробити бізнес на курячому пір’ї

За оцінками, в 2014 році в європейській промисловості птахівництва було вироблено близько 3,1 млн. тонн відходів куриного пір'я. Дослідник іспанської фірми Cidetec Сара Монтес вважає, що пір'я можна використовувати в переробку в цінні ресурси, пише AgroReview

Пір'я складається з 90% кератину

Відходи від курячого пера, що породжуються практично у всьому світі у великих кількостях, зазвичай спалюються або викидаються на у смітники, і в кращому випадку  використовуються в якості низькоякісного корму для тварин. Але оскільки пір'я складається з 90% кератину - того ж волокнистого білка, який дає волоссю, копитам і рогам свою жорсткість, його можна і потрібно використовувати як цінний ресурс.

Сильні пластики

"Більша частина відходів - це вигідний матеріал", - стверджує дослідниця. Завдяки високому вмісту кератину, пір'я може стати основою для виготовлення нового виду  міцного пластику.

Монтес, який координує проект KARMA2020 , розглядає можливість переробки пір'я на біодепаратируємий пластик.

Протягом трьох років команда проекту Європейської Комісії Horizon  з'ясовувала, як попередньо обробляти пір'я, очищати його та підготовлювати до переробки.

Первинна сировина

Вони також створили зразки матеріалів на основі пера, які можуть бути використані для упаковки, використовуючи процес, коли нагрітий матеріал вводять у форму, щоб сформувати її. Їх наступним завданням є збільшення їхнього виробничого процесу для промислового виробництва та тестування, наскільки добре працюють сирі речовини на основі пера. В даний час дослідники дивляться на те, як зробити упаковку для їжі з пір'я, хоча вони також розробляють інші додатки, такі як добрива з повільним вивільненням, композитні матеріали та вогнезахисні покриття, в залежності від економічних та технічних можливостей

Циркуляр економіки

Компанія вважає, що попит на продукти з кругової економіки - коли побічні продукти однієї галузі використовуються як сировина з іншого - могли б бути дуже корисними для суспільства.

Заради справедливості варто зазначити, що  про таку ідею вже хапалися дослідники з Університету штату Айова, які вивчали можливості створення екологічно чистого пластика. Мунгара і Джейлін Джейн, професори кафедри, сказали, що перетворення курячого пір’я, в біодепаратируємий пластик, допоможе не тільки навколишньому середовищу, а й фермерам, садівникам та кінцевим споживачам споживачам. Детальніше з дослідженнями можна ознайомитись тут



Як змінилась вартість популярних українських страв

Про це заявили в ГС «Економічний дискусійний клуб», пише landlord.ua

Вартість борщу (каструля об’ємом 3,5−4 літра):

з м’ясом – 100,37 гривні;
без м’яса (пісного) – 25,67 гривні;

- вареників (з розрахунку 35 – 40 штук):

з сиром – 69,34 гривні;
з капустою – 26,17 гривні.

- дерунів із сметаною (з розрахунку 20 – 25 штук) – 22,21 гривні.

«Натомість вареники з сиром у липні цього року вартували на 2% дешевше, ніж на початку календарного року. Порівнюючи з липнем 2017 року, упродовж останніх 12 місяців  відбулося подорожчання всіх популярних українських страв у діапазоні від 3% до 16%», — підрахували економісти.

Та додали, що у липні найдешевший набір овочів для приготування борщу можна було придбати у Запорізькій області – за 15,68 грн., а найдорожчий – у Волинській області – за 21,45 гривні.