Українець розробив унікальну формулу корму для тварин

Такий корм складається лише з рослинних складників і без жодної хімії, пише kurkul.com.

За словами винахідника, люди, які споживатимуть м'ясо цих тварин будуть значно здоровішими.

В основу корму окрім зернових культур винахідник додав лікарські трави. Усе це подрібнюється, а потім нагрівається до 160 градусів. Як результат, утворюються пластівці.

Олесь Черкасов стверджує, що тварини краще ростуть та стають здоровішими.

У цьому переконалися і його односельчани. Вони говорять, що кури, які їли цей корм почали краще нестися. Кози та корови після споживання такого корму почали давати більше молока, а птиця добре набирала вагу. Селяни говорять, що найкраще результат дії корму видно на поросятах. Таким кормом житель Івано-Франківська годує навіть равликів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український аграрний експорт до країн ЄС перевищив $4,1 млрд

За результатами січня-вересня 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС складає $6,07 млрд та збільшився на 5,4%, порівняно з відповідним періодом попереднього року. Український експорт при цьому складає $4,12 млрд, а імпорт - $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, позитивна динаміка розвитку двосторонньої торгівлі спостерігається третій рік поспіль.

«ЗВТ працює як для наших виробників, так і для європейських. Наприклад, за 9 місяців 2016 року український аграрний та харчовий експорт до ринків ЄС склав майже $2,9 млрд, але за той самий період  2017 року – вже $4,2 млрд. Попри зниження темпів росту українського аграрного та харчового експорту на ринки ЄС в поточному році, ми впевнені в тому, що подальше зниження торгівельних бар’єрів між Україною та ЄС даватиме позитивний ефект для двох сторін, і все більше українських експортерів буде виходити на ринки ЄС зі своєю продукцією», - наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, якщо подивитись на товарну структуру українського аграрного експорту до європейських країн, можна виділити ТОП-5 ключових товарних груп, експорт яких помітно збільшився порівняно з 2017 роком. «Йдеться про насіння свиріпи або ріпаку, пшеницю, горіхи та кондитерські вироби, м’ясо птиці, жито, шоколад та вироби з нього», - розповіла Ольга Трофімцева.

Також заступник Міністра розповіла, що в 2016 році за січень-вересень вартість імпорту аграрних та харчових товарів з країн ЄС Україною складала $1,4 млрд, в 2017 році – майже $1,6 млрд, а в 2018 році, за той самий період, вона сягнула майже $1,9 млрд.

Найбільш активно ми купували в ЄС в 2018 році такі товари АПК як: тютюн та вироби з нього, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, алкогольну продукцію та інші товари.

«Рада відмітити, що вже три роки поспіль стабільно в ТОП-5 наших торговельних партнерів в сфері АПК серед країн ЄС входять Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина та Іспанія», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Із 2,2 млн зрошуваних земель функціонує лише 510 тисяч гектарів

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Системи зрошення і меліорації практично повністю амортизовані і кожен рік затягування по їх відновленню призводить до все більших втрат. На розгляд було винесено концептуальне бачення окремого базового проекту про об’єднання водокористувачів, що, як показує досвід інших держав, є ефективним механізмом управління та експлуатації меліоративних систем.  

Сьогодні необхідні мільярди гривень інвестицій для того, щоб повернути ті системи зрошення, які попередньо Україна мала в своєму користуванні. «Із 2,2 млн зрошуваних земель фактично функціонує лише 510 тис. гектарів. Це дуже незначні площі, особливо з огляду на стрімкі кліматичні зміни, які вже спостерігаються на півдні України. Запропонована народними депутатами система об’єднання водокористувачів може запрацювати та бути ефективною, але лише за умови, якщо і держава, і безпосередньо власники земельних ділянок будуть об’єднуватись та спільними зусиллями здійснювати відновлення та модернізацію систем зрошення», - прокоментував Роман Граб, заступник генерального директора зі взаємодії з органами державної влади Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».  

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільшому виробнику курятини в Україні дозволили купити компанію в Словенії

Про це пише Інтерфакс-Україна.

"Планована концентрація здійснюватиметься на підставі договору про придбання акцій... Після операції MHP SE буде власницею 90,69% акцій від загальної кількості акцій Perutninе. Пов'язані з Perutninе компанії у Сербії ... здійснюють діяльність з виробництва бройлерів, інкубації яєць, виробництва та продажу свіжого і переробленого м'яса птиці", - повідомило сербське відомство.

Як повідомлялося, МХП 21 вересня 2018 року одержав від Slovenian Competition Protection Agency повідомлення про реєстрацію заявки на придбання Perutnina Ptuj.

Про намір придбати акції Perutnina Ptuj агрохолдинг повідомив 26 вересня також на Лондонській фондовій біржі після повідомлення від Federal Competition Authority of Austriа про реєстрацію заявки на покупку.

"МХП робить стратегічний крок із розширення діяльності, що принесе компанії додаткову вартість і посилить її позиції як глобального гравця. У свою чергу, Perutnina Ptuj отримує стратегічного і довгострокового інвестора. Perutnina Ptuj є власницею сильних брендів і значної частки на ринку продукту з доданою вартістю, і МХП готовий підтримати ці позиції за допомогою інвестицій і подальшого розвитку їх у майбутньому", - повідомляв МХП.

МХП, зокрема, має намір поліпшити якість виробничої бази (активів) Perutnina Ptuj.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. Земельний банк агрохолдингу станом на кінець 2017 року становив близько 370 тис. га.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.

Чистий прибуток МХП у 2017 році зріс у 3,3 рази - до $230 млн порівняно з 2016 роком, виторг - на 13,4%, до $1,288 млрд. За перше півріччя 2018 року чистий прибуток МХП скоротився на 10% - до $190 млн порівняно з аналогічним періодом 2017 року, виторг зріс на 16% - до $694 млн.

Perutnina Ptuj - вертикально інтегрована компанія в Південно-Східній Європі. Має потужності з вирощування бройлерів в Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині. Провадить діяльність у 22 країнах. Налічує 3,5 тис. співробітників у восьми країнах. У Словенії компанія обробляє 4 тис. сільськогосподарських угідь.

Акціонерами Perutnina Ptuj є Slovenian Steel Group (SIJ d.d., 85,16% акцій), підконтрольний йому Holding PMP d.d. (5,53%) та інші (9,31%).

Як наголошується в річному звіті SIJ, у 2017 році група придбала 12,77% Perutnina Ptuj за EUR11,4 млн, довівши своє пряме і непряме володіння до 90,69%.

У звіті активи Perutnina Ptuj Group і Holding PMP були зазначені як активи на продаж і оцінювалися в EUR270 млн, а їх зобов'язання - у EUR133 млн. Компанія SIJ заявляла про плани провести spin-off Perutnina Ptuj до кінця 2018 року.

Згідно зі звітом, обіг Perutnina Ptuj Group у 2017 році виріс до EUR257,11 млн з EUR211,35 млн в 2016 році, EBITDA відповідно - до EUR24,418 млн з EUR24,229 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво житнього хліба скоротилося на половину

Про це повідомляє АПК-Інформ.

Основною причиною такої ситуації стало скорочення обсягів переробки жита на тлі зниження валового збору даної культури, який в 2018 р. оцінюється в 149 тис. тонн (-12% до показника 2017 р.).

У той же час, за 4 місяці поточного сезону на зовнішні ринки поставлено практично 63 тис. тонн українського жита, що навіть у річному вираженні вже є рекордним показником за останні 13 років.

Таким чином, за підсумками сезону очікується скорочення перехідних запасів жита до 145 тис. тонн, що на 28% менше показника попереднього сезону і буде надавати підтримку цінам на зернову.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на зернові культури: огляд світових ринків

Кукурудза:

Грудневий кукурудзяний ф’ючерс на СВоТ вчора виріс на 0,47 долар за тонну або на 0,32%.

Для України Міністерство сільського господарства США (USDA) переглянуло прогноз виробництва, підвищивши його до 33,5 млн тонн, та оцінку експорту - до 27 млн тонн зерна кукурудзи.

Щотижневий американський звіт про експортні продажі показав, що за тиждень який завершився 1 листопада було продано 701,477 тис. тонн кукурудзи врожаю 2018/19 МР. Це на 77,84% більше, ніж минулого тижня, але на 70,33% нижче, ніж на аналогічну дату минулого року.

В Україні станом на 8 листопада врожай кукурудзи зібрано з 82% посівних площ або з 3,77 млн га. При цьому отримано 27,77 млн тонн зерна. Середня врожайність зросла до 73,7 ц/га. В зоні Лісостепу показник середньої врожайності по регіону зріс до 85,9 ц/га, в зоні Полісся - до 80 ц/га.

Соя:

За підсумками торгів січневі соєві ф’ючерси втратили в ціні 0,15 долара на тонні, або 0,05%, а грудневі ф’ючерси на соєвий шрот - 2,09 долара на тонні, або 0,62%.

USDA в своїй тижневій доповіді повідомило, що 388,422 тис. тонн американських соєвих бобів врожаю 2018/19 МР було продано на експорт за тиждень, який завершився 1 листопада. Це було трохи нижче, ніж тиждень тому. Продажі соєвого шроту склали 255,987 тис. тонн, а соєвої олії - 22,436 тис. тонн відповідно.

В Україні станом на 8 листопада збирання соєвих перебуває на завершальній стадії. Так, українські аграрії зібрали сою з 98% посівних площ або з 1,669 млн га посівів. Отримано 4,264 млн тонн соєвих бобів, при середній врожайності 25,5 ц/га. Насіння соняшнику зібране з 5,942 млн га посівів. Наразі отримано 13,356 млн тонн врожаю, при середній врожайності 22,4 ц/га проти 19,8 ц/га на аналогічну дату рік тому.

Посівні площі під озимим ріпаком становлять 1,03 млн га проти 859 тис. га рік тому.

Пшениця:

СВОТ

Вчора біржовий ринок пшениці також закрився в червоній зоні. Так, вартість грудневого ф’ючерса, на SRW пшеницю в Чикаго, знизилась на 0,95 долара на тонні або на 0,51%, а на HRW пшеницю в Канзасі - на 1,83 долара на тонні або на 0,99%.

В своїй листопадовій доповіді Міністерство сільського господарства США знизило оцінку американських запасів пшениці до 25,83 млн тонн (949 млн. бушелів). Таке скорочення стало наслідком збільшення оцінки споживання, оскільки прогноз американського експорту практично не змінився, залишившись на рівні 27,9 млн тонн (1,025 млрд. бушелів).

Оцінку рівня світових запасів пшениці було збільшено на 6,537 млн. тонн до 266,71 млн. тонн, через перегляд історичних даних з боку Китаю. Австралійське виробництво, як і очікувалось, було скорочено на 1 млн тонн до 17,5 млн тонн, що залишилось вищим за власну оцінку Міністерства сільського господарства Австралії, яка складає 16,5 млн тонн зерна.

Експортні продажі американської пшениці за тиждень, який завершився 1 листопада перевищили очікування аналітиків і склали 661,241 тис. тонн, що на 13,5% більше, ніж аналогічний показник минулого тижня. Основними покупцями були Філіппіни - 306,100 тис. тонн, та Єгипет - 50 тис. тонн.

Euronext

Біржова вартість пшениці на Паризькій біржі MATIF вчора також знизилась на тлі повідомлень про збільшення рівня світових запасів, а також через збільшення прогнозу світового виробництва на 2,592 млн тонн до 733,51 млн тонн зерна. Так, за підсумками торгів четверга вартість грудневого ф’ючерса на європейську пшеницю знизилась на 1,25 євро на тонні або на 0,62%.

Станом на 8 листопада в Україні озимими зерновими засіяно 98% від прогнозу або 7,069 млн га. З них посіви пшениці склали 6,069 млн га, або 98% від прогнозу, ячменю - 880 тис. га, що становить 101% від попереднього прогнозу і жита - 118 тис. га, або 80% від прогнозованих площ.

Біржові ціни на основні зернові та олійні культури на біржах CBOT, KCBOT та Euronext:

Культура

Біржа

Вартість ф"ючерса за тонну

До попередніх торгів

+/-, за тонну

?, %

Кукурудза

CBOT

Грудень

$147,01

+$0,47

+0,32%

SRW

CBOT

Грудень

$186,51

-$0,95

-0,51%

HRW

КСВОТ

Грудень

$182,69

-$1,83

-0,99%

Соя

CBOT

Січень

$322,97

-$0,15

-0,05%

Соєвий шрот

CBOT

Грудень

$337,42

-$2,09

-0,62%

Кукурудза

Euronext

Січень

€172,75

+€0,25

+0,14%

Пшениця

Euronext

Грудень

€200,00

-€1,25

-0,62%

Ріпак

Euronext

Лютий

€376,50

-€0,50

-0,13%

Ріпакова олія

Euronext

Грудень

€698,50

€0,00

0,00%

Ріпаковий шрот

Euronext

Грудень

€226,00

€0,00

0,00%

P.S. Всі ціни по торгах на Чикаго (СВОТ) і Канзас-Сіті (КСВОТ) перераховуються в USD за метричну тонну.

Детальніше читайте в аналітиці від ПроАгро Груп

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview