170513

Українська агрокомпанія отримала від ЄБРР $5 млн на будівництво біогазової установки

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) виділив агропромисловій групі компаній «Дніпровська», одному із найбільших виробників птахівничої продукції в Україні, кредит у розмірі  $5 млн на будівництво біогазової установки, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з інформацією на сайті банку, на біогазовій установці використовуватиметься курячий послід із фермерських господарств. Очікується, що установка допоможе оптимізувати енергопостачання й скоротити експлуатаційні витрати.

Загальна вартість проекту оцінюється в $5,85 млн.

Агропромислова група компаній «Дніпровська» займається птахівництвом, рослинництвом і переробкою технічних культур. Виробляє продукцію під ТМ «Дніпровські курчата» і «Знатна курка». Постачає продукцію на ринки Близького Сходу, Азії, Африки й Океанії під ТМ Ulas і Katkut.

До складу групи входять ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Дніпропетровська область), ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький», ТОВ «Агропроінвест-08» (обидва – Запорізька область) та інші підприємства.

Група компаній обробляє понад 15 тис. га орендованих земель у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними культурами є зернові, зернобобові та олійні. Група компаній також виробляє соняшникову та соєву олію, соняшниковий і соєвий шрот.

За результатами 2016 року частка групи на українському ринку курятини склала близько 7%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво свинини цьогоріч скоротиться, а сало подорожчає

Але це не прогноз, це лише сподівання, пише на своєму Facebook Андрій Панкратов, аналітик сільськогосподарських ринків ФАО, повідомляє agroday.com.ua.

В 2018-му можливостей для збільшення виробництва, чи, принаймні, повторення торішнього результату, в ФАО не бачать. Навпаки, очікується, що галузь просяде на цілих 6%.

«Це означає високі ціни, імпорт і продовження зміни структури споживання на користь курятини», — пояснює фахівець.

За його словами, зазвичай у свинарському бізнесі простежується циклічність. З трьох-чотирирічною періодичністю зростають і падають обсяги виробництва, ціни та інвестиційна активність в секторі. Збільшуються і вартість м’яса — росте прибутковість, як наслідок — ціни починають падати, поголів’я скорочується, і так по колу.

Але що виходить на практиці? Пік поголів’я свиней в Україні прийшовся на 2014 рік. І вже варто було б очікувати нового піку, але спостерігається лише зниження.

У вересні 2017 року порівняно з вереснем 2016-го промислове поголів’я впало на 10,4%, в березні 2018 року порівняно з березнем 2017-го — на 5,4%.

У секторі особистих господарств ситуація гірша. На початок березня падіння поголів’я оцінюється в 10%.

Паралельно з цим все більше імпортується племінних та товарних свиней з Європи. Тільки за четвертий квартал 2017 року було імпортовано 5 тис. голів, тоді як за три попередніх квартали – менше 3 тис. За січень-лютий 2018-го імпорт вже сягнув майже 2 тис. голів і, скоріш за все, зростатиме далі.

Інвестиційна привабливість сектору все ще невисока — через ту ж АЧС, говорить Панкратов. Отже якщо під кінець цього року і вдасться наздогнати минулорічний показник кількості свиней в сільгосппідприємствах, то середньорічне поголів’я буде нижчим, ніж торік. Торішніх показників забою теж досягти не вдастся, прогнозує фахівець.

До слова, за оцінками Асоціації свинарів, в другій половині березня ринок живця в Україні дещо пожвавився. Сировину закуповують по 46-47 грн/кг, тоді як раніше вартість була на рівні 45 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині виробники органічної продукції створили кооператив

У складі кооперативу можна значно швидше вирішувати спільні проблеми, — переконані органіки Львівщини, пише Високий замок.

А вони у нас — рухливі, передові, молоді, перспективні. Ініціатором створення органічного ягідного кооперативу став власник органічної ягідної ферми Андрій Калиняк, який розповів: «Процес створення кооперативу розпочався. Працюємо над установчими документами. Спочатку до нього увійдуть п’ятеро учасників, які займаються виключно органічним виробництвом. Це достатньо, аби перевірити, як він працюватиме. Головна мета — формувати більші партії, щоб легше вийти на ринки збуту. Надалі плануємо розширювати площі і під інші культури. Можливо, буде і ревінь».

Журналіст «Високого Замку» була присутня на зустрічі львівських органіків, а також їхніх консультантів, яку організували у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА, де започаткували ягідний кооператив, а також обговорили розвиток органічного виробництва у Львівській області.

А розвиток справді є. Хоч і проблем вистачає. Цьогоріч аж на 10 новеньких операторів органічного стало більше у нашій області. Вони вирощують, окрім малини та суниці, смородину, порічки, зернові, равликів, виготовляють молоко, сир, ковбасні вироби… Їх реалізовують у Польщі, Німеччині і навіть у Кореї.

Почався органічний рух років десять тому, тоді наші фермери отримали перші сертифікати. Одним із першопрохідців був Богдан Костів — фермер зі села Поляни Золочівського району. Богдан розповідає про власну технологію і пропонує замінити іншомовне слово «органічне» українським відповідником «життєдайне». Ще 2006 року він почав проходити сертифікацію на виробництво органічної продукції за стандартами ЄС. Але пішов далі — почав виробляти оригінальну життєдайну органічну продукцію. На площі 33 га за власною технологією він вирощує амарант, гречку, звичайні та голозерні овес і ячмінь, голомшу, пшеницю, зокрема й орнозерну, гуньбу, чорнушку, а також столові буряки, картоплю, капусту, петрушку, пастернак тощо, які також є в органічному сертифікаті. У нього є чорна пшениця, буде вирощувати і фіолетову.

Має великий досвід органічного виробництва голова ФГ «Соломея» Тетяна Яремчук. У цьому фермерському господарстві виготовляють продукцію за давніми рецептами. Це м’ясні вироби, тушонки. «Сьогодні органічна продукція — це тренд. І, без сумніву, необхідно популяризувати своє рідне, те, що корисне і натуральне», — переконана Тетяна Яремчук.

Окрім того, вона наголошує, що цю продукцію повинні споживати наші люди, львів’яни. На підприємстві роблять усе, щоб їхня продукція була доступна. Адже ні для кого не секрет, що органічна продукція завжди є дорожчою від традиційної. Тетяна Яремчук запропонувала, аби влада посприяла у відкритті у Львові магазину, де можна було б реалізовувати органічну продукцію.

Розмова була цікава, емоційна і пізнавальна. Під час неї обговорили можливі напрямки підтримки органічних виробників з обласного бюджету. «У департаменті ми опрацьовуємо пропозиції, які висловили наші органіки. Вони ляжуть в основу заходів з підтримки органічного виробництва, які ми пропонуватимемо на затвердження сесії Львівської обласної ради», — розповів начальник управління розвитку сільськогосподарського виробництва, продовольства та аграрного ринку департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Ігор Вус.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Африці розвивають соцмережу для фермерів

Гроші виділили True Ventures із Силіконової долини, Skype, засновник Atomico Ніклас Зеннстрьом (бізнес-ангел, що інвестує в особисту продуктивність), засновник WordPress Метт Малленвег, генеральний директор Blue Bottle Coffee Брайан Михан та фонд Norrsken, пише agroday.com.ua.

Wefarm – перша в світі краудсорсирувана мережа для офлайнових спільнот. Вона дозволяє дрібним фермерам світу, багато з яких живуть у віддалених районах без доступу до Інтернету, об’єднатися один з одним для вирішення проблем, обміну ідеями та поширення інновацій.

Через Wefarm фермери можуть задавати будь-які питання на своїй рідній мові про сільське господарство: від боротьби з хворобами сільськогосподарських культур або ураження шкідниками, до кращих методів вирощування товарних культур, таких як кукурудза, помідори, кава і чай. Wefarm використовує машинне навчання і знання спільноти, щоб забезпечувати найкращий контент для мережі з понад 660 тис. фермерів, навіть за допомогою SMS.

Зараз Wefarm працює в Кенії та Уганді і планує швидко поширитися на інші райони Східної Африки та райони Африки на південь від Сахари.

«Ми вважаємо, що фермери часто є найкращим і найбільш важливим джерелом інформації і досвіду для інших фермерів», – говорить Кенні Еван, засновник і головний виконавчий директор Wefarm.

Wefarm буде використовувати отримане фінансування для розробки комерційних продуктів і створення нового набору функцій. Одна з таких особливостей, яка узгоджується з бажанням Wefarm поставити фермера на перше місце, – це Project Farmlog від Wefarm – інтерактивний «розумний помічник з фермерства», який працює навіть на найпростіших мобільних телефонах. Він буде використовувати машинне навчання для розумної підтримки фермерів як протягом вирощування певних культур, так і під час догляду за домашньою худобою, виходячи з питань, які задає фермер.

Моделі даних Wefarm зможуть відстежувати і прогнозувати ключові проблеми, такі як хвороби, проблеми в період дозрівання, дефіцит поживних речовин, посуха, грунтові умови, характеристики ферми і багато інших важливих моментів. Завдяки цим даним підприємства зможуть покращити управління логістикою і безпеку, оцінити ключові тенденції і проблеми, підвищити стійкість і прозорість.

Wefarm є соціальним підприємством. Використовуючи новітні технології машинного навчання, сервіс Wefarm працює як в Інтернеті, так і через SMS. Знання, поширювані у Wefarm, можуть допомогти фермерам виробляти продукти вищої якості, підвищувати врожайність, отримувати інформацію про ціни, вирішувати проблеми наслідків зміни клімату, купувати найкраще насіння, добрива та брати вигідніші кредити, диверсифікувати сільськогосподарські інтереси і багато іншого.

З моменту заснування у 2015 році Fast Company назвала Wefarm однією з найбільш інноваційних компаній Африки, а також серед інших отримала нагороди Impact Challenge Award від Google, Europas Tech for Good Award від TechCrunch, Ideas from Europe prize від Комісії Європейського союзу.

Штаб-квартира компанії знаходиться в Лондоні, а її офіси розташовані в Найробі і Кампалі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт томатів скорочується вже третій рік поспіль

Як свідчать дані з міжнародної торгівлі, в структурі експорту українських томатів як і раніше переважає Білорусь, а покупців з країн ЄС, на жаль, не стає більше, повідомляє Інфо-Шувар.

Враховуючи те, що більшість українського томату з території Білорусі скоріше за все реекспортується до Росії, експерти дають невтішні прогнози стосовно розвитку цього сектору тепличного виробництва. Фактично, виробники тепличних томатів вже третій рік поспіль зменшують експорт, при цьому, все більше фокусуються на ринок Білорусі – найбільш ризикований канал поставок. І це при тому, що в структурі реалізації українських тепличних томатів експорт складає 15-20%.

В 2017 році Україна експортувала майже на 30% менше томатів, ніж в 2016 році, обсяг в 21 тис. тонн став найменшим принаймні за останні 7 років. При цьому, якщо ще в 2016 році частка Білорусі в загальному експорті становила 84% то в 2017 році вона збільшилась до 86%, тоді як частка країн ЄС лишається стабільною в межах 10-12%.

Загалом за весь минулий рік Україна експортувала до Білорусії 18 тис. тонн томатів на суму $10,6 млн. В Польщу ми відправили 1,8 тис. тонн вартістю $2,3 млн.

Слід зазначити, що виробники тепличних огірків зробили набагато більше для розвитку зовнішніх каналів збуту, в 2017 році їм вдалось збільшити експорт навіть в умовах не дуже високого врожаю. Майже половина всього експортного обсягу українського огірка було відправлено до Польщі, частка Білорусі в огірковому експорті становила 40%.

Станом на 23 березня 2018 року, на гуртових ринках України присутній лише імпортний помідор, сезон збору в українських теплицях розпочнеться вже за кілька тижнів. Ціни імпортного томата на гуртових ринках становлять 30-32 грн/кг (1,14-1,22 EUR/кг) і останнім часом знижуються.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більшість українських фермерів не в змозі вносити добрива через зависоку вартість

Про це на прес-конференції повідомив директор центру “Соціальний моніторинг” Дмитро Дмитрук, представляючи результати опитування українських фермерів, передає кореспондент УНН.

"33% серед опитаних фермерів не вносять азотні добрива у ґрунт, 66,6% - вносять. Основними причинами серед тих, хто не використовував добрива, 41% вказали, що це не було передбачено технологічними потребами, при цьому 50% відповіли, що не мали на це коштів", - сказав він.

За даними опитування, 19% із тих, хто все ж вносив добрива, спромоглися удобрити лише третину земель, половина фермерів (47%) удобрили близько двох третин землі, і лише третина - удобрили більш, ніж дві третини земель.

Проблема покриття землі – не єдина. Важливо також те, скільки добрив вноситься.

• 20% вносили до 40 кг на 1 га;

• 75% від 40-80 кг на 1 га;

• 4% більше 90 кг на 1 га.

"Тобто всі, хто вносили добрива, вносять менше половини норми. Чим менше за розміром землевласник, тим менше в нього коштів, і, відповідно, тим менше добрив він може внести", - зауважив Дмитрук.

Водночас, за даними опитування, фермери розуміють, що недовносять добрива і хочуть в середньому довнести 20-22,6 кг на 1 га. Респонденти прагнуть до середнього показника в 70 кг на га.

Щодо задоволеності фермерів обсягами внесених добрив, то близько 30% вважають, що цього недостатньо, 70% - задоволені тим, скільки змогли внести.

Основна причина неспроможності внести достатню кількість добрив, яку називають фермери - відсутність коштів, або завелика вартість цих добрив (40-45%). Це позначається, на кількості землі яку можуть удобрити, і на кількості добрив внесених на 1 га землі.

Більшість (67%) використовують добрива українського виробництва, при цьому 14% опитаних кажуть, що якість не відповідає нормам. При цьому 85% скарг стосується саме українського виробника.

Варто також зауважити, що 96% опитаних впевнені, що на ринку добрив є ознаки монопольної змови, що ціна є завищеною. Більше того, на думку фермерів антидемпінгові мита призвели до зростання цін, так вважають 97% опитаних.

• 55% опитаних вважають, що така ситуація на ринку азотних добрив (завищені ціни) склалася через корупцію;

• 39% називають причиною зарегульованість різними органами;

• 37% - монопольне становище окремих виробників;

• 25% кажуть, що на ринку добрив бракує державного контролю.

Зазначимо, опитування проводилось у листопаді 2017 року. Було опитано 500 фермерських господарств в різних сегментах (за винятком великих агрохолдингів), які вирощують переважно зернові, олійні, технічні та кормові культури.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview