182818
178171

Українська молочка тримає високі ціни та нарощує експорт

Деякі, користуючись зростанням попиту, навіть примудрилися ціни підвищити, пише ІНФАГРО.

Зараз свіжі молочні продукти в дешевій упаковці продаються великими операторами в основному за наступними цінами:

молоко 2,5%, плівка – 18-19,0 ​​грн / л
кефір 2,5%, плівка – 19,5-22,0 грн / л
сметана 15%, плівка – 43-48 грн / кг
сир 9% – 90-100 грн / кг

Зниження цін на окремі види свіжих молочних продуктів, і то лише по акціях, очікується тільки в другій половині червня.

Що стосується зовнішньої торгівлі свіжими молокопродуктами, можна відзначити відчутне збільшення експорту ультрапастеризованого молока. Минулого місяця цього товару вивезли з країни 2,3 тис. тонн. При цьому левова частка товару відправлена ​​не в Молдову, як раніше, а в Ліван. Виявляється, можуть українські виробники нарощувати свою присутність на світових ринках.

В імпорті свіжих молокопродуктів кардинальних змін поки що немає. У квітні їх завезли 550 тонн. Основу імпорту складають кисломолочні та сирні продукти.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Мінус худоба, плюс - алергія: селяни звинувaтили фермерa в отруєнні пестицидами

Про це йдеться в сюжеті кaнaлу "Укрaїнa", повідомляє Depo.з посиланням на "Сьогодні".

Пестициди внесли і нa одне з полів, яке розтaшовaне через дорогу від людських хaт. Селяни кaжуть, що після цього почaлa дохнути худобa, зокремa, зaфіксовaні випaдки зaгибелі кролів. Крім того, у людей виникли проблеми зі здоров'ям. В одній із родин у сімох дітей почaлaся aлергія.

"Починається з горла, нежить не проходить. Тобто, воно не лікується ніякими ліками", - розповідає місцева жителька Галина Духова.

Фермери ж стверджують, що жодних норм безпеки не порушувaли.

"Ми бризкaли мaйже 300 метрів від селa. Зa нормaми допускaється більше 200 метрів. Отже ніяких порушень ми не зробили", - пояснює фермер Володимир Дядюшa.

Твaрини ж, переконує він, гинуть від хвороби. Щоб встaновити причину, сільський головa Богдaнівки зaпропонувaв зробити лaборaторний aнaліз. Селяни відмовилися, бо поховaли загибле поголів'я. Відтaк говорити про стовідсоткове отруєння пестицидaми зaрaз неможнa, проте в сільрaді обіцяють суворо контролювaти роботу aгрaріїв.

"Як тільки вітер буде вбік нaселеного пункту, внесення будь-яких пестицидів, нaвіть не шкідливих для здоров'я, зaбороняється", – зaпевняє головa Богдaнівської сільрaди Aнaтолій Івaщук.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Неконтрольований ринок пестицидів: які загрози несуть законодавчі ініціативи

У рамках круглого столу «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», що відбувся 23 травня у Комітеті Верховної Ради, очільники, депутати, провідні експерти галузі, спеціалісти, та представники громадських організацій зібралися, щоб обговорити небезпеку прийняття Законопроекту № 6606, який передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». Керівник спілки Сергій Кузьменко підняв актуальні проблеми шкідливого впливу агрохімікатів та зазначив, що сьогодні на українському ринку пестицидів та агрохімікатів можна констатувати появу досить великої кількісті контрафактної продукції. За виявлену підробку встановлено стягнення адміністративного штрафу та конфіскація недоброякісної продукції. Крім того, її утилізація теж коштує чималих ресурсів. Про появу великої кількості підробок говорить також факт, що у користувачів пестицидами зникла проблема переробки використаної тари. Адже її збирають і навіть скуповують шахраї, які розливають у готову ємність свій фальсифікат.

Така безконтрольність і безвідповідальність спричиняє небезпеку нашій екології, а отже і здоров’ю, подекуди і життю наших громадян. Тож у разі прийняття Законопроекту № 6606, ми втратимо повний контроль над якістю і вмістом завезених  пестицидів.

Інші учасники круглого столу з Держпродспоживслужби Віктор Стефківський, ГО «Українська Бізнес Асоціація» Володимир Чеповий, Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка» Андрій Гедрович, представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, народні депутати Віктор Кривенко, голова «Асоціації тваринництва України» Ірина Паламар підтримали позицію щодо екологічних ризиків нанесення шкоди екосистемі України через неврегульованість ринку пестицидів. На часі мають підніматися питання про відновлення українського промислового та наукового потенціалу країни, а не знищуватися прийняттям необдуманих рішень. Необхідно консолідуватися навколо створення законодавства України, наближаючи його до міжнародних стандартів з урахуванням збереження, розвитку та адаптування національних інтересів.

У  разі, якщо народні обранці не дослухаються до озвучених аргументів Ірина Паламар, у своєму емоційному виступі зазначила, що не здаватиметься і буде вимагати Президента України накласти вето на цей злочинний закон, який насправді суперечить Конституції Україні.

Ваш вибір 'Подобається'.


Польські фермери не можуть зібрати урожай полуниці без українських заробітчан

Все менше поляків та українців виявляють бажання працювати на сільськогосподарських роботах у Польщі, пише provse.te.ua.

Через це у польських фермерів виникають проблеми із збором ягід, овочів та фруктів. В першу чергу це відноситься до продукції, якість якої залежить від погодних умов та має обмежений термін збирання.

Щоб якось вплинути на ситуацію, польський уряд навіть запровадив договір про допомогу на час збору урожаю (umowa o pomocy przy zbiorach). Чиновники сподіваються, що гарантії кращого соціального захисту допоможуть залучити більше іноземців до сезонних робіт.

Проте це не завжди допомагає. Наразі найбільш гостро ця проблема проявилась по відношенню до полуниці, сезон збору якої уже триває. Якщо раніше українці були рятівниками польських фермерів та допомагали збирати ці ягоди, то тепер вони все частіше намагаються працевлаштуватись в інших галузях польської економіки.

У 2017 році в Польщі було зібрано близько 180 тис. тонн полуниці. За прогнозами експертів, цього року урожай може досягти більше 200 тис. тон. Проте польські фермери скаржаться, що багато може пропасти в полі – нема кому збирати. З огляду на тимчасовість заробітку та дуже важкі умови праці під відкритим небом, люди стають все менш схильними до сезонного працевлаштування.

«За зібраний кошичок я плачу 3 злотих. Але я не дивуюсь, що люди не хочуть працювати, тому що деякі фермери платять по 1,5 злотих, особливо в околицях Варшави. Платити більше за роботу не можу, бо закупівельники диктують умови. У минулому році ціна на полуницю була хороша. Працівники заробляли, і я був задоволений. Якщо в цьому році ціна погана, то хто захоче працювати за копійки?», – розповідає Себастьян Вьєцко, фермер з містечка Гронув у Вармінсько-Мазурському воєводстві.

Незважаючи на додаткові витрати, бюрократичні перепони та необхідність організації житла для іноземних працівників, він дуже розраховує українців, адже місцеві жителі не хочуть йти працювати.

Частково в цьому винуваті самі польські роботодавці, які часто брали заробітчан на роботу без оформлення необхідних документів, створювали жахливі умови, використовували працю або не платили обіцяних зарплат. Крім того, тепер трудові мігранти орієнтуються на виробництво, де можна заробити набагато більше, або обирають професії з легшими умовами роботи. Ситуація в польській економіці дозволяє це.

Зараз польські фермери змушені всілякими способами шукати собі робітників. До пошуку залучають і тих, хто працює постійно або працював раніше. У них немає вибору – необхідно зібрати врожай або залишитись з нічим. В цих умовах іноземні працівники можуть розраховувати на підвищення зарплат.

Нагадаємо, на початку року в Польщі набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, завдяки яким українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть працювати на сезонних роботах до 9 місяців в рік. Крім того, в Польщі можна легально працювати без робочої візи.



90% українських ферм використовують при вирощуванні тварин антибіотики

Про це ГолосUA повідомила доктор технічних наук Олена Сидоренко.

«Кілька років тому ми знаходили в курятині у деяких виробників залишки левоміцетину. Якщо антибіотик дають тварині або птиці перед забоєм, то він не розсмоктується, і його залишки потрапляють у м'ясо. Вживаючи в їжу таке м'ясо, людина ризикує своїм здоров'ям. Зокрема антибіотики знищують мікрофлору, чим викликають дисбактеріоз і захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), алергію. Також виробляється резистентність до певних видів антибіотиків. В результаті при лікуванні пневмонії, у людини є звикання до антибіотика, що може привести до летального результату», - сказала О. Сидоренко.

Вона зазначила, що перевірити наявність антибіотиків у м'ясі самостійно практично неможливо.

«Покупці не можуть перевірити наявність антибіотиків у м'ясі, так як їх наявність не відчувається по смаку, аромату і структурою. Єдине, на що потрібно звернути увагу – м'ясо може бути більш водянистим. Якщо тварини або птиця хворіли, м'ясо може бути в плямах. Перевірити наявність антибіотиків у м'ясі можна лабораторним шляхом», - резюмувала О. Сидоренко.

90% українських ферм використовують при вирощуванні тварин антибіотики. Вони є в курятині, свинині, яловичині, індичатині і крольчатині. Це стало частиною промислового і навіть домашнього вирощування тварин.

Проблема в тому, що тваринам дають ті ж препарати, що і людям. Тільки вони дешевше. На відміну від західних країн в Україні вони є у вільному доступі. Як саме розводити антибіотик свиням і курчатам - пишуть на кожному фермерському сайті.



Гереги інвестують 1 мільярд грн в елеватори

Про це повідомив голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій в інтерв'ю газеті "Вінницькі Реалії", пише vindaily.info.

"У нашій області компанія «Епіцентр К» будує два нових елеватора по 120 тис. тонн у Вапнярці і Мойовці, а також модернізує у Вінниці. Сумарний обсяг інвестицій — близько 1 млрд. грн.", - сказав він.

За словами Коровія, інвестиції в розвиток елеваторних потужностей Герег буде здійснено через холдинг "Вінницька агропромислова група", 80% акцій якою володіють власники мережі "Епіцентр К".

Нагадаємо, що "Вінницька агропромислова група" була створена  в 2009 році бізнесменом і депутатом Вінницької обласної ради від Аграрної партії Володимиром Барцесем і його родичами.

У червні 2016 року 80% компанії придбали Олександр і Галина Гереги. На той момент у розпорядженні "Вінницької агропромислової групи" були в розпорядженні близько 50 тис. га сільгоспугідь у Вінницькій та Хмельницькій областях, а також 4 елеватора у Вінницькій області загальною потужністю зберігання 241 тис. тонн зерна.

 

Ваш вибір 'Подобається'.