Українська сочевиця «піднімається з дна»

Згідно з попередніми даними Укрстата, в 2017 році виробництво сочевиці в Україні зросла вчетверо. Таке збільшення врожаю стало можливим завдяки розширенню посівних площ під цією культурою в шість разів. Таким чином, у 2017 році українські фермери зібрали рекордний урожай сочевиці, повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Разом зі зростанням виробництва цієї культури в країні спостерігається помітне збільшення її експорту. За останні три сезони Україна збільшила експорт сочевиці в 15 разів. Основним ринком збуту української сочевиці традиційно є Євросоюз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зробити органічну продукцію доступнішою для українців

Про це йшлося під час «Органік медіа брекфест» 27 лютого в Києві, пише propozitsiya.com.

«Якщо вдосконалимо «Закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», можливо ситуація покращиться і обізнаність населення зросте. Український органічний сектор має всі підстави зробити цей закон таким же жорстким і прозорим, як у наших західних колег, — розказав Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік Оригінал».

Зараз більшість виробленої продукції йде на експорт. За словами Ольги Трофімцевої, заступника Міністра агрополітики з питань європейської інтеграції, на $60 млн реалізується органічної продукції щороку за кордон. Розвиток внутрішнього ринку стримує низька купівельна спроможність населення.  «Навіть я не можу дозволити собі купувати виключно органічні продукти щодня. Проте така ситуація не лише в Україні, а і в європейських країнах», — додала О. Трофімцева.

Основна органічна продукція, що експортується з України — це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави. За даними органу сертифікації «Органік Стандарт» головними країнами-імпортерами є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Також українські виробники постачають «органіку» до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Щоб зробити органічну продукцію більш доступною для українців, потрібно збільшувати обсяги виробництва, переконаний А. Олефіренко. «При розвитку будь-якого ринку, збільшення обсягів сприяє падінню собівартості витрат на виготовлення продукції. Ми працюємо вже сім років і спостерігаємо цю тенденцію. Коли органічна продукція у нас досягне хоча б європейської частки виробництва — 10–12%, то вартість крупи «органічної» і конвенційної крупи буде різнитися не в 2 рази, як зараз, а буде вищою лише на 20–30%», - пояснив експерт.

Ще один варіант стимулювання попиту — програми здорового харчування в школах і дитячих садках. Такі проекти найкраще працюють, коли задіяні і держава і бізнес одночасно, переконана О. Трофімцева. «Зараз ми в Міністерстві обговорюємо, яким чином ці програми можуть працювати. Навіть такі багаті країни, як Німеччина не «тягнуть» на самостійне виконання таких програм», — пояснила вона.

Україні також потрібно працювати над іміджем якісного виробника органічної продукції, наголосила Наталія Прокопчук менеджер україно-швейцарського проекту SECO-FiBL. «Вже ця зміна відбулася і наші швейцарські колеги її помічають. Коли на виставці нас представляє такий заступник Міністра, як Ольга Трофімцева, а не хтось, хто не вміє говорити англійською, то до виробників відчувається інше ставлення», — додала Н. Прокопчук.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринницьку продукцію перевірятимуть ретельніше

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Документ було розроблено з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин, зокрема, африканської чуми свиней, підвищення відповідальності операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності і безпечності харчових продуктів.

Складна епізоотична ситуація зумовлює необхідність дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та харчових продуктів, у тому числі тваринного походження. Для контролю небезпек у харчових продуктах в усьому харчовому ланцюгу «від лану до столу» основоположним принципом є обов’язкове впровадження «системи простежуваності».

Система простежуваності дає можливість знати звідки була отримана сировина та куди було направлено готовий продукт та відповідно надати таку інформацію державному органу контролю безпечності харчових продуктів у найкоротший час у разі харчового інциденту. Це є ефективним засобом захисту споживача, який у випадку інциденту з харчовим продуктом дає можливість постачальнику визначити, куди було направлено небезпечну сировину чи харчовий продукт і хто або де міг його спожити, а також визначити виробнику чи продавцю де було джерело загрози. Такі дані дають можливість простежити весь шлях небезпечної сировини чи небезпечного продукту.

«Ухвалення Законопроекту №7489 стане важливим кроком, який забезпечить підвищення безпечності харчових продуктів для споживачів, попередить розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб тварин і надасть можливість державному органу з контролю безпечності харчових продуктів швидко реагувати на небезпеку», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Жоден пивзавод в Україні не має власного хмільника

Про це в інтерв’ю agrotimes розповів Микола Михайлов, директор «Хопштайнер Україна», що вирощує хміль на Житомирщині.

За його словами, вирощування хмелю потребує значних фінансових інвестицій та ручної праці. В процесі виробництва пива хмелю потрібно зовсім мало, тому пивзаводам займатися вирощуванням нецікаво.

Переважно вітчизняні пивовари імпортують сировину з Німеччини та США.

Зараз в Україні нараховується 19 виробників хмелю, серед них — два державні: Інститут хмелярства та господарство «Пасічна». Вітчизняний врожай оцінюється в 570 тонн, майже 80% цього об’єму забезпечує  «Хопштайнер».

При цьому Михайлов зазначає, що невеликому фермеру домовитись з пивзаводом про постачання сировини дуже складно, адже потрібно сформувати певну партію. Тим більше, що виробництво пива – процес безперервний і завод хоче мати 100% гарантію постачання. Аргументи на зразок «не вродило» або «вибило градом» не проходять.

Сам «Хопштайнер» на вітчизняному ринку половину врожаю, переважно хміль реалізують у вигляді пресованих шишок та гранул.

 

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З яєчних білків вчені створили паливо

Розробка дасть змогу не вдаватися до експлуатації водню, який випаровує завелику кількість вуглекислого газу, пише ua.newwest.media

Зазвичай у процесі створення палива фахівці використовують водень як один зі складових елементів. Водень виконує роль "резервуару" для зберігання енергії. Проте вчені визначили, елемент є не економічним та шкідливим у використанні. Він потребує забагато викопного палива та викидає завелику кількість вуглекислого газу. Останній викликає каталітичні реакції, позбутися яких можна тільки за наявності каталітичного конвертера.

Каталітичний конвертер сприяє зниженню токсичності від відпрацьованих матеріалів. Досягти цього можна за допомогою створення групи каталітичних молекул, які культивуються бактеріями. Проте такий метод потребує спеціального обладнання та не є дешевий. Тому науковці знайшли біологічну заміну затратному лабораторному способу — використання звичайних курячих яєць. Вони дешеві та мають у складі лізоцизм — фермент, необхідний для прискорення реакції вуглекислого газу.

Процес прискорення вплине на зменшення кількості окису, оксидів, токсинів з відпрацьованого вуглекислого газу та дасть змогу у майбутньому вивести з використання водень.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв

23 лютого в Києві в рамках виставки «Технології 2018» відбувся семінар «Нішеві культури: модне віяння чи життєва необхідність?», на якому група компаній AMG представила топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв. Про це пише propozitsiya.com.

На першому місці опинився високоолеїновий соняшник, переваги якого вже оцінили провідні українські виробники. Так, прибуток від його вирощування збільшився за цей рік на 100 дол./га.

Друге місце зайняло сорго. Як повідомили організатори семінару, особливо цікавим він є для тваринників, адже може використовуватися у якості силосу, а також для виробників спирту.

Сорго здатен навіть замінити кукурудзу, тому що за багатьма показниками він значно вигідніший. Так, його ціна набагато нижча. Також зауважимо, що сорго невибагливий до умов вирощування, тобто урожайність його не так сильно залежить від грунту та кількості внесених добрив. Тож, навіть небагатий фермер зможе вирощувати сорго на своїх полях.  До переваг культури належить й її соле- та посухостійкість (до 14 днів без вологи). Також сорго допомагає боротися з вовчком.

Третє місце посів кондитерський соняшник, який відрізняється високою рентабельністю та має високий експортний потенціал. Його вартість починається від 700 дол./т. Особливо поширеними серед українських фермерів виявилися чорний та смугастий сорти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview