Українське свинарство готується до імплементації європейських норм

Про це повідомляє прес-служба АСУ.

«Сьогодні, дійсно, ситуація у свинарстві не з найкращих — скорочується поголів’я, галузь потерпає від епізоотичних викликів. Та робота над покращеннями вже ведеться, насамперед на законодавчому рівні. Це і розробка Інструкції щодо боротьби з АЧС, і рекомендацій щодо утримання свиней, адаптація європейського законодавства тощо», — зазначив Володимир Пищолка, Департамент розвитку тваринництва Мінагрополітики.

Учасники засідання обговорили низку євроінтеграційних документів, які мають набути чинності вже в наступному році. Зокрема йдеться про Технологічні інструкції зі збереження та утилізації гною свинейта розробку Настанов щодо виконання гігієнічних вимог до операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також забій та первинну переробку туш.

Нагадаємо, ці напрямки роботи реалізовуватимуться за грантової підтримки Проекту USAID «Агросільрозвиток».

За словами Андрія Геті, експерта з питань біотехнології тварин, розробка стандартів зберігання гною націлена допомогти виробникам, убезпечити їх від можливих проблем екологічного характеру.

«В Україні значна кількість великих свиногосподарств, для яких питання гною (утилізації, зберігання) — доволі гостре. Саме тому ми разом з Асоціацією свинарів України узялися за його розв’язання.

Наразі ми працюємо над чернеткою документу. Обов’язково враховуємо досвід європейських країн, оскільки розробка Технологічної інструкції відбувається в рамках наближення українського законодавства до норм ЄС», — зазначив експерт.

Про роботу над «гігієнічними настановами» розповів експерт Проекту USAID «Агросільрозвиток» Юрій Оглашенний:

«Сьогодні в Україні, буквально, створюється нове харчове законодавство. Наприклад уже діє ЗУ „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“, який встановлює гігієнічні вимоги до всіх операторів ринку, і запроваджує НАССР для тих, хто займається переробкою».

За словами експерта, у перехідний період з’явилася потреба деталізувати вимоги для гравців кожної галузі, оскільки в Законі вони загальні для всіх операторів: кіосків, що торгують солодощами, виробників первинної продукції, м’ясопереробних комплексів тощо.

«Вимоги, що прописані у Законі описують те, чого треба досягнути у кінцевому результаті — правильну організацію виробничих процесів для отримання безпечного продукту. Але оскільки продукція, що випускається — дуже різноманітна, різнитися будуть і вимоги до операторів.

Оскільки Закон передбачає можливість розробки методичних настанов — документу, який дасть відповідь „як організувати“, отримати результат в тій чи іншій галузі, в рамках співпраці Проекту USAID „Агросільрозвиток“ й Асоціації „Свинарі України“ був підготовлений проект таких рекомендацій», — повідомив Юрій Оглашенний.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Львові триває Міжнародна агропромислова виставка

Сюди з’їхалося близько 70 учасників з різних куточків України. В урочистому відкритті заходу, яке відбулося вчора, зокрема, взяла участь заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. Про це повідомляє Львівський портал.

Серед ключових тем виставки – агротехніка, тепличне господарство, органіка, присадибне господарство, рослинництво, садівництво, тваринництво, птахівництво, біогазове обладнання, IT-технології в управлінні агропромислового комплексу. Зокрема, обговорюватимуть такі питання: «Аграрний потенціал Львівщини – можливості до співпраці», «ТОП міфів про ринок органічної продукції в Україні», «Дрібні формати, що створюють великі речі», «Інвестиційну привабливість аграрного сектору України – можливості і перспективи співробітництва з Польщею і ЄС».
Як зауважила Олена Ковальова, виставка сконцентрована на ключових пріоритетах розвитку не лише Львівщини, а й держави загалом.

«Ці пріоритети пов’язані із підтримкою малого середнього виробника, дрібного фермерства, кооперації, нішевих культур і тих всіх видів виробництв, які дають змогу, власне кажучи, отримати невеликому виробнику певну мережу. Це органічне виробництво, садівництво, виробництво пов’язане з біотехнологіями, тваринництво», – сказала заступник міністра аграрної політики.

Своєю чергою перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський зазначив, що виставка важлива і для малих аграріїв, і для підприємців середньої ланки, оскільки тут вони можуть познайомитися із сучасними досягненнями в машинобудуванні та техніці, домовитися з відповідними постачальниками, тощо.

Новий Генеральний консул Республіки Польща у Львові Рафал Вольський наголосив на тому, що ця виставка – прекрасна можливість обмінятися досвідом у сільському господарстві.

«Наші країни є не просто сусідами, ми працюємо в одному і географічному, і економічному просторах. Тому, для нас дуже важливо вивчати український досвід у сільському господарстві і ділитися нашим досвідом», – сказав він.

«Останнім часом зростає і експорт, і виробництво тих продуктів, які забезпечують додаткові робочі місця та надходження. Загалом харчова промисловість за останній рік дала 5,5% зростання. Львівщина тут є також одним із гарних прикладів: це і м’ясо-молочна промисловість і, безумовно, спиртові заводи, які достатньо успішно функціонують останнім часом», – додала Олена Ковальова.

Водночас т.в.о. директора ДП «Укрспирт» Юрій Лучечко зазначив, що аграрний сектор є локомотивом нашої економіки і спиртова галузь також має місце у цьому локомотиві.

«На цій виставці присутні не лише виробники сільськогосподарської продукції, а й фермери, закордонні гості. Ми обмінювалися думками, розмовляли про кооперацію…», – поділився враженнями від виставки він.

Додамо, що триватиме «EuroAGRO» до 30 листопада.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: важливі нюанси живлення озимих навесні

Проте зернові мають компенсаційну здатність, за рахунок якої їх можна посилити підживленням навесні, пише propozitsiya.com.

Весняне підживлення залежить від того, в якому стані озимі вийдуть із зимівлі. Критичними є ті посіви, що мають менше 150 пагонів/м2. Для доброго врожаю потрібно мати на 200-250 пагонів/м2 — з такими посівами можна працювати, пояснили вчені. Весною потрібно зробити перше підживлення азотом. Якщо є загущення (600-800 пагонів/м2), то перше підживлення можна обмежити меншими дозами азоту. За 300-400 пагонів/м2 можна дози збільшувати.

Останні роки осінь типово суха, тому оптимальні строки сівби мало вливають на якість сходів, за винятком західних регіонів. Між тим, чим довше насіння знаходиться в ґрунті, тим більше інфекцій його вражає. «Одних протруйників уже не вистачає. За можливості до протруйників потрібно додавати росторегулюючі речовини, щоб насіння мало можливість проростати ще з осені. Рослини, що утворять кращу кореневу систему, зможуть використати те тепло, що подарувала осінь», — наголосила Наталія Рябчун, провідний науковий співробітник лабораторії селекції і фізіології озимої пшениці Інституту рослинництва.

Також спеціаліст додала, що гібриди за технологією вирощування значно відрізняються від сортів. Наприклад, гібридний ячмінь краще переносить перезимівлю. Проте, якщо грунт сухий і немає надії на опади, потрібно підвищувати норму посіву до 2-3 млн насінин/га.

«Якщо озимі увійдуть в зимівлю з трьома листками, то можемо бути спокійними щодо їхньої зимівлі. Якщо ні, то вони під значним ризиком», — підсумувала Наталя Рябчун.

Хорошим сходам сприятиме тепла й затяжна осінь, на яку сподіваються науковці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери стали на захист добровольців

Голова ГО «Бізнес-Варта» Ольга Матвіїва закликала силові структури не переслідувати добровольців, що ставали на захит фермерів та випустити їх із тюрем, пише kurkul.com.

На пресс-конференції обговорили вибіркову діяльність правоохоронних органів щодо добровольців, що захищали від рейдерства фермерські господарства та тітушок, що намагались їх захопити.

Зокрема власник ФГ «Нива 2010» Олег Трибиненко розповів, що кримінальне провадження по їх справі досі не зрушило з місця.

«Хотілося б провести порівняння по кримінальним справам тітушок, що захоплювали наше підприємство, та по справам добровольців що його захищали. Справу тітушок «спускають на гальмах», а справу добровольців ретельно розслідують. У нас жодній особі по 3 справам не озвучено підозру. А пройшло вже 7 місяців», — розповів Олег Трибиненко.

Нагадаємо, що 26 червня, під час спроби захопити підприємство, місцевими жителями було затримано та передано в поліцію 31 особу, причетну до захоплення. Зневірені в діях місцевої влади та поліції люди звернулися по допомогу до депутатів. На заклик людей відгукнувся народний депутат «Самопоміч», член аграрного комітету Іван Мірошниченко. Він узяв під особистий контроль справу підприємства «Нива-2010». На допомогу місцевим також прибув народний депутат Семен Семенченко із бійцями добровольчого батальйону «Донбас».

Ольга Матвіїва зазначила, що представники владних структур підставляють як фермерів, так і журналістів, і добровольців, що захищають фермерів від рейдерських атак.

«Якби правоохоронні органи, державні реєстратори та прокуратура діяли вчасно та якісно із самого початку — проблема рейдерства гостро не стояла б», — підсумувала вона.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сторож миколаївської ферми примудрився продати 70 овець і триста тюків сіна

Про свої втрати фермер повідомив в поліцію. А там з'ясували, що викрадач овець пройшов тюремні університети, пише niknews.mk.ua.

Свій бізнес на чужій фермі він поставив на широку ногу. Знаходив покупців, які приїжджали за тваринами прямо в господарство. За голову брав по 1000 гривень. А ще продав 300 тюків сіна. Щоб уникнути зайвих питань розповів в селі, що викупив ферму у господаря і тепер намагається повернути гроші.
Цілком можливо, що найближчі п'ять років спритний сторож проведе у в'язниці, повідомили у відділі комунікації поліції Миколаївської області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стартував міжнародний конкурс на найкраще мобільне рішення для агросектору

Мета – зібрати ідеї та реалізувати проекти, які допоможуть у вирішенні нагальних проблем малозабезпечених фермерів за допомогою мобільних додатків. Переможець отримає грант на $10 тис. та початкове фінансування пілотного запуску рішення. Окрім можливості втілити свою ідею, команді буде надана менторська та технічна підтримка.

AGRITECH Challenge відбувається за ініціативи Голови Українсько-Нідерландської ділової ради, екс-міністра АПК Олексія Павленка та команди інноваційного парку UNIT.City. Партнером проекту виступив азійський венчурний фонд Forum Capital.

Учасниками конкурсу можуть стати резиденти України та інших країн світу. Прийом заявок триватиме до 31 січня 2018 року. Проекти повинні мати можливість масштабування та чіткий механізм монетизації. Рішення потрібно розробити для країн Південно-Східній Азії. З огляду на міжнародний рівень конкурсу, важливо вказати потенційний ефект від того чи іншого проекту як для вітчизняного, так і світового агросектору. Подати заявку та дізнатися більше про конкурс можна за посиланням.

У рамках проекту також заплановано серію бізнес-зустрічей. Перший захід відбудеться вже 29 листопада у приміщенні UNIT.City. Олексій Павленко та Кирило Мазур, керівник розвитку екосистеми UNIT.City, розкажуть про те, як Україні заробити $10 млрд на агроінноваціях. На заході розглянуть вплив сучасних технологій на розвиток аграрного сектору, можливості для отримання та вкладання інвестицій в агростартапи, їхню взаємодію з холдингами. Зареєструватися на зустріч можна за посиланням.

«Головний двигун економіки України – сільське господарство. Аби воно розвивалось, потрібні нові рішення. Конкурс AGRITECH Challenge створений для пошуку саме таких рішень. Завдяки інноваціям АПК здатний вийти на новий рівень. І я радий, що ми можемо бути свідками цих перетворень. AGRITECH Challenge – це інвестиції в майбутнє сільського господарства», – зазначив Олексій Павленко, голова Українсько-Нідерландської ділової ради, Міністр АПК 2014 -2016.

«Чи не вперше в історії наші талановиті підприємці матимуть реальну нагоду допомогти побороти бідність та голод в інших куточках нашої планети», – говорить Макс Яковер, CEO та керуючий партнер UNIT.City.

Нещодавно UNIT.City зробив огляд індустрії аграрних інновацій в Україні. В партнерстві з компанією SmartFarming команда інноваційного парку дослідила ринок аграрних інновацій в Україні та презентувала першу мапу agritech-проектів. Мапа була створена разом із асоціацією AgTech Ukraine.

 

Довідкова інформація

UNIT.City – перший інноваційний парк в Україні. Місце, де створюється інфраструктура та екосистема для розвитку бізнесу в сфері високих технологій й креативних індустрій. Місія UNIT.City – побудувати унікальний центр інновацій, де прогресивні компанії, стартапи та фахівці зможуть співпрацювати між собою, швидко та якісно зростати.

Плани UNIT.City на найближчі 5 років:

  • 500 тисяч квадратних метрів для бізнесу, освіти та інновацій
  • Територія в 25 Га
  • 1500 місць в коворкінгах
  • 10 лабораторій
  • $200 млн інвестицій

Сайт конкурсу AGRITECH Challenge:

http://agritech.unit.city/challenge/ua

Сторінка на Facebook:

https://www.facebook.com/agritechchallenge/

Контакт для учасників AGRITECH Challenge:

[email protected]

Контакти для ЗМІ:

[email protected]

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview