182818
178171

Українське виноробство не зважає на окупацію

Видання AFP у статті «Україна відновила виробництво вина після втрати кримської лози» розповідає про сплеск виноробства в українському Закарпатті.

На прикладі одного з виноградарів із Ужгорода, який проводить дегустацію вин для туристів на своєму виногранику поблизу міста, у статті мовиться про те, що після анексії Росією кримського півострова, де залишились основні українські виноградники, виноробна промисловість України все ж «насолоджується відродженням і розгалуженням більш вишуканих вин».

За даними Асоціації виноградарів та виноробів України (AWWU), коли в 2014 році Росія захопила Крим, Україна втратила більше половини - переважно напівсолодких та десертних - вин, які випускаються у пляшках.

«Але втрата Криму та збройний конфлікт на сході іронічно дали величезний поштовх до сухих вин у західному стилі, особливо на Закарпатті та в Одеській та Херсонській областях», - мовиться в статті.

Джерело: intvua.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Овочі та цитрусові в Україні продовжать дешевшати

Про це ГолосUA повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«Ціна на цитрусові в Україні і так вже невисока, тому що вона вже дуже знижувалася з Нового року, коли ми побачили  передноворічне підвищення цін, і киянин переплачував по відношенню до жителя Варшави 20%, притому, що там рівень життя вищий. Тобто, у нас кілограм цитрусових коштував на 20% вище, ніж у Польщі. Зараз як раз був тренд знижень, і ціна приблизно зрівнялася між собою. Тобто, ціна буде стабільною при відсутності коливань гривні. Якщо гривня зараз девальвує, то почнеться чергове підвищення ціни», - розповів О. Дорошенко.

На думку експерта, збережеться тренд здешевлення овочів.

«Овочі теж будуть дешевшати, тому що в березні вже відкриваються наші теплиці. Вони закривалися в листопаді, і лише в кінці березня вони розпочнуть вже відкриватися. Там вже буде збільшуватися збір вітчизняної продукції, вона зараз дорожча ніж імпортна. Три тижні тому вітчизняні огірки коштували 100 грн, а імпортні – 60 грн. Так що різниця між ними почне знижуватися, відповідно, ми побачимо більш дешеві огірки і помідори», - резюмував експерт.

 

 



Луганщина перетворилася на аграрний регіон

Під контролем української влади залишилося кілька великих міст, а решта – це сільська місцевість. 

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповіла заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна, пише AgroTimes.

«Якщо раніше Луганщина була впізнаваною по заводах і металургійному напряму, то останніми роками, можна сказати, створилися умови для розвитку сільських територій», – зазначила вона.

Сьогодні агропромисловий комплекс дає близько 20% валової доданої вартості та є одним з основних бюджетоутворювальних секторів економіки. 

Сільгосппродукцію на території Луганської області виробляють 1059 агропромислових формувань, із них фермерських господарств – 804, товариств з обмеженою відповідальністю – 141, приватних підприємств –  83, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і державних підприємств – по 9.

При цьому агрохолдингів, за словами Любові Безкоровайної, лишилося два: «Агротон» (земельний банк – 86,7 тис. га) і «НІБУЛОН» (земельний банк – 18,2 тис. га).


 

Ваш вибір 'Подобається'.


Євродепутати обурені змінами в держпідтримці українського АПК

На цей раз мова йде про те, як Україна реалізує внутрішню дотаційну політику агропромислового комплексу, пише НВ.

7 березня в Європейському парламенті було проведено круглий стіл, на якому Депутати Фульвіо Мартушчелло і Альберто Сирио ініціювали дискусію на тему непрозорості розподілу державних дотацій в українському АПК. Зокрема, євродепутати бачать в схемі розподілу ознаки корупції і вважають, що це може негативним чином вплинути на виділення Україні нового траншу фінансової допомоги ЄС.

Європейський союз завжди бачив і бачить в майбутньому Україну своїм стратегічним Партнером. ЄС і МВФ вже багато років виділяють фінансову допомогу на реформування та підтримку важливих політико-економічних сфер України. Так в 2015 році ЄС виділив Україні в рамках програми макро фінансової допомоги €1,8 млрд, а МВФ - $17,5 млрд. У першому, ні в другому випадку Україна не змогла отримати гроші в повному обсязі через те, що не виконала вимоги ЄС і МВФ до встановленого терміну, в тому числі пов'язані з впровадженням антикорупційних реформ.

Дискусія в Європарламенті не випадково ініційована саме зараз. 28 лютого 2018 року Єврокомісія погодила для України новий пакет макро фінансової допомоги в розмірі €1 млрд двома траншами по €500 млн кожен. Якщо в найближчі місяці пропозиція Єврокомісії схвалять Європарламент і Рада Європи, перший транш Україна зможе отримати вже в липні-вересні поточного року. Нові вимоги ЄС як і попередні будуть пов'язані з боротьбою з корупцією в Україні.

За словами представника Аграрного комітету в Європарламенті, депутата Альберто Сирио, агропромисловий сектор в Україні - один з найважливіших в економіці країни, це провідна експортної галузь, яка має значний потенціал зростання. Сільське господарство в Україні завжди мало підтримку держави, яка в тому числі і дала основу для його динамічного розвитку, однак останні зміни в частині державних дотацій привернули увагу і викликають сумніви європейських депутатів в справедливості їх розподілу.

4 млрд грн державних дотацій, узгоджених в 2017 році Верховною Радою для всього АПК України, на думку європарламентарів, непомірно мала сума для підтримки найбільшого сектора економіки. "В умовах обмеженого бюджету було б логічним субсидувати тих учасників ринку, які найбільш потребує підтримки держави. Однак ми бачимо, що 35% державних дотацій всього українського АПК були розподілені на користь одного з найбільших агрохолдингів країни - промислового монополіста Миронівський хлібопродукт, який займається виробництвом курячого м'яса і має найвищу прибутковість в галузі. Головний акціонер компанії входить в рейтинг Forbes найбагатших людей планети. При цьому в українському агросекторі десятки т исяч малих і середніх фермерських підприємств, які дійсно гостро потребують допомоги, серед них підприємства зернового сектора, які взагалі не потрапили в список дотуються напрямків, - зазначив Альберто Сирио.

"Нові вимоги ЄС щодо виділення фінансової допомоги Україні будуть пов'язані, в тому числі з використанням реальних інструментів боротьби з корупцією. Кошти, надані Україні з Брюсселя, включають гроші платників податків ЄС. Ось чому ми уважно стежимо за тим, як Україна виконує свої зобов'язання і в цілому реалізує державну політику", - заявив депутат Європарламенту Фульвіо Мартушчелло.

"Ми звертаємося до державних органів влади України: Президенту України, Прем'єр-міністру, профільним комітетам парламенту і закликаємо їх звернути пильну увагу на схеми формування державних дотацій в АПК і принципи їх розподілу в 2018 році і в подальшому. В умовах обмеженості бюджетних коштів на підтримку українських аграріїв дотаційні програми повинні бути спрямовані на захист інтересів тих учасників сектора, які дійсно їх потребують. Ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому будуть збудовані про ідкрити і прозорі відносини між бізнесом і владою в Україні, як це працює в Європі та інших розвинутих країнах", - заявив Альберто Сирио.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На кордоні будують перевантажувальний комплекс для перевалки зерна на євроколію

Про це повідомляє  ЦТС, пише Національний Промисловий Портал.

Відкриття терміналу заплановане на червень цього року. Про це повідомили в компанії “ПАКОБО”.

“Це буде єдиний такий зерновий комплекс на Західній Україні, послуги якого будуть доступні для всіх учасників перевізного і експортно-імпортного процесу. Пуск даного проекту заплановано на червень 2018 року”, – говорять в компанії.

Зерновий термінал буде розташовуватися на станції Чоп, на базі логістичного центру “Експорттрансбуд”, що входить до складу компанії “ПАКОБО”. Перевантажувальний комплекс буде включати в себе три силоси по 2150 тонн кожен. Сукупна потужність зберігання терміналу складе 6450 тонн. Технічні параметри комплексу дозволятимуть перевантажувати зернові з вагонів колії 1520 мм (маршрутами мінімум 23 вагони) в вагони колії 1435 мм (маршрутами мінімум 24 вагони), або навпаки, а також з залізничного транспорту на автомобільний або в зворотному напрямку з можливістю тимчасового зберігання при будь-якому з варіантів.

Відзначимо, що компанія “ПАКОБО” працює в Україні з 1991 року. Основним видом діяльності підприємства є організація перевезень залізничним та автомобільним транспортом на території країн Євросоюзу і СНД, а також надання термінальних послуг на власному перевантажувальному терміналі, розташованому на станції Чоп.



Інвестиції в сучасну молочну ферму окупляться через 6 років

Про це йдеться в матеріалі компанії «Pro-Consulting», пише landlord.ua.

План побудови такої ферми розрахований на 7 років,  підготовчі етапи триватимуть біля 6 місяців, після яких ферма почне давати прибуток.

«Проект розрахований на 7-річний період. Підготовчі заходи, такі як будівництво приміщень, монтаж і налагодження обладнання, оформлення необхідної документації, планується здійснити за перші шість місяців. Уже в другому півріччі реалізації проекту будуть закуплені корови голштинської породи і ферма почне видавати продукцію»,- йдеться в повідомленні.

В матеріалі зазначається, що основні витрати при побудові такої ферми піде на бридбання корів, а головним чинником для успішного розвитку буде її місцезнаходження.
«Основними пунктами витрат по бізнес-плану є:придбання корів — 35,7% від загального обсягу витрат; будівництво біогазової установки — 21,4%; обладнання ферми — 21,2%», — повідомили аналітики.

Також  компанія наголошує на тому, що фінансування подібних молочних ферм добре впишеться в рамки нової програми Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з підтримки української молочної галузі, а  бізнес-план «Pro-Consulting», підготовлений за міжнародними стандартами, має  перспективи отримати грант для реалізації.