Українське яблуко потіснило польське на полиці супермаркету Великобританії

Інформація здавалась досить далекою від реальності, адже вже давно склався стереотип, що шлях до європейського ринку яблук Україні закрила Польща – найбільший виробник яблук в Європі, а якість нашого яблука не витримує жодної критики на ринку розвинутих країн Європи. Втім, на минулому тижні в мережі Facebook з’явились перші фото, підтверджуючі присутність нашого яблука на полицях ASDA - однієї з провідних роздрібних мереж Великобританії. Як з’ясував «Інфо-Шувар», за цим дивом стоїть кропітка і довготривала робота команди фахівці, які не мають жодних сумнівів, щодо потенціалу України на ринках розвинутих країн.

«Переговори з ASDA розпочалась ще 2 роки тому, весь цей час ми вивчали особливості ринку Великобританії на поставках баштанних, дині, гарбуза. Не всі ці поставки були вдалими, саме на помилках ми і вчились, іншого шляху, на жаль, не існує», – розповідає Максим Кулик, консультант з експорту ООО «Винигретта». «На підготовку першої експортної партії пішло 2 місяці, адже вимоги в покупця були досить специфічні. Наприклад, головною умовою була наявність сертифікату Global Gap, а він є сьогодні в поодиноких господарствах України. Загальний перелік вимог розтягся на 12 сторінок договору!».

Крім сертифікату Global Gap, треба було виконати всі вимоги, прописані в специфікації продукту: калібр плодів 65 + з відхилення не більш ніж 5 мм, забарвлення не менше ніж 50%, допуск по браку та дефектам не більше 5%. Досить жорсткі вимоги постачальник назвав і в специфікації до тари: яблуко завантажувалось в нові дерев’яні або пластикові контейнери до яких обов’язково додавались сертифікати підтвердження безпечності. Перед тим, як потрапити на полиці ASDA українське яблуко ще раз перепаковувалось в поліпропіленові пакети по 6 штук.

«Головним викликом був тест на наявність пестицидів в незалежній лабораторії Великобританії і наші яблука виявились повністю безпечними, а по якості навіть кращими від польських. Цього разу покупець обрав сорт Роял Гала і це не було несподіванкою, бо це один з найулюбленіших сортів мешканців Великобританії, а в Україні є всі умови для того, щоб виростити це яблуко належної якості. Непагані перспективи ми також бачимо по сортах Голден Делішес и Гренні Сміт,»- зауважив пан Кулик.

В плани компанії –постачальника не входить суттєве збільшення обсягів експорту в цьому сезоні, більше уваги буде приділятись відпрацюванню операційних процесів з поступовим збільшенням поставок протягом найближчих 3-5 років.

«Ми не фокусуємось на стрімкому збільшенні поставок тому що, по-перше, в нас ще не так вже і багато яблука, яке відповідає вимогам європейських покупців, по-друге, всі операційні процеси потребують ретельного доопрацювання. Наприклад, цього разу перепакування українського яблука відбувалось на складі покупця, а ми б хотіли те саме робити безпосередньо в місці завантаження, це суттєво б збільшило додану вартість продукції»,– каже Максим Кулик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Споживачі масово скаржаться на якість продуктів - МінАПК

Про це під час брифінгу повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, передає УНН.

"Держпродспоживслужба в цьому році провела більше ніж 10 тисяч перевірок через скарги споживачів на певні продукти. Більше ніж у половині випадків рішення було прийнято на користь споживачів", - сказала вона.

Нагадаємо, з 2014 року в Україні діє мораторій на перевірки бізнесу, в умовах якого Держпродспоживслужба не в змозі здійснювати повноцінний контроль за безпекою продуктів харчування та санітарними нормами. Перевірки здійснюються за виключних обставин, зокрема за скаргою споживачів.

Раніше на мораторій скаржилися у Мінприроди та Держслужбі з надзвичайних ситуацій. ДСНС зафіксувала різке збільшення пожеж цього року. У відомстві зазначають, що не всі пожежонебезпечні підприємства вдається перевірити вчасно. Через супротив власників підприємств, які прикриваються мораторієм, співробітники ДСНС змушені звертатися до суду, аби отримати дозвіл на перевірки.

Мінприроди у свою чергу не може перевірити підприємства, які працюють з токсичними відходами, через дію мораторію. Як наслідок, у регіонах із небезпечними відходами отруюються діти, а регулятор не може цьому завадити. За оцінкою експертів, на ринку утилізації токсичних відходів близько 90% підприємств займаються псевдодіяльністю.

Попри це, дію мораторію продовжено до 2019 року. Крім того, Кабмін послабив контроль за небезпечними підприємствами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вступають в силу нові вимоги до виробів з какао та шоколаду

Це досить важливий документ, який вводить в дію обов’язкові для всіх виробників вимоги до продуктів з шоколаду та какао. Вони надають споживачу вищий рівень поінформованості та впевненості у високій якості продукту, який вони купують.

Про це заявила заступник Міністра аграрної політки та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час інформаційного заходу для журналістів  щодо виконання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною в 2017 році та запровадження європейських вимог до продуктів з какао та шоколаду.

«Ми вже досить активно експортуємо шоколад та вироби з нього до країн ЄС. Лише за січень-жовтень поточного року збільшився експорт на 35%, порівняно з 2016 роком. та становив $ 25,3 млн. Це для мене показних переорієнтації нашого експорту на нові ринки за останні два роки. Приведення у відповідність вимог до якісного та кількісного складу, маркування, класифікації продуктів з какао та шоколаду до європейської директиви дозволить продукції вітчизняного кондитерського ринку більш ефективно конкурувати з кращими світовими аналогами як на внутрішньому ринку, так і за кордоном»,- наголосила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що європейські вимоги розповсюджуються на всі види шоколадних виробів. «Наприклад, в темному шоколаді обов’язково має бути не менше 35% какао-продуктів, в перерахунку на суху речовину. В молочному- понад 25%, та не менше 14% молочних продуктів. Білий шоколад має містити не менше 20% какао-масла та понад 14%- молочних продуктів. Таким же чином чітко прописані вимоги і до шоколадних конфет та інших продуктів з використанням шоколаду»,-відмітила Ольга Трофімцева.

Також вона підкреслила, що в разі невідповідності продукту даним вимогам, він не зможе називатись «шоколадом» або «шоколадним». А матиме назву «солодкий батончик» або «глазурована цукерка».

«Для нас важливий комплексний підхід до питань управління безпечністю та якістю продуктів харчування, тому я б хотіла наголосити на тому що даний наказ, як і наказ щодо вимог до меду, наприклад, будуть ефективно імплементовані разом з положеннями Закону 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»,-резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

З текстом Наказу можна ознайомитись за посиланням: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0688-16

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Укрзалізниці запідозрили зернотрейдерів у бажанні повернути корупційні схеми

Про це повідомляє прес-служба Укрзалізниці, пише Укрінформ.

"Зернотрейдери своїми безпідставними звинуваченнями на адресу Укрзалізниці у незабезпеченні вагонами сприяють знищенню автоматизованої системи розподілу вагонів та поверненню корупційних схем", - йдеться у повідомленні.

За інформацією директора з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрія Рязанцева, упродовж 11 місяців цього року компанія перевезла 33,6 млн тонн вантажів, що на 18,2 % більше, ніж за відповідний період 2016 року, або 20,3 млрд т/км проти 16,7 млрд т/км, що на 21,3% більше. "Обсяги свідчать, що Укрзалізниця перевезла не тільки більше зернових вантажів, а й на довшу відстань. Також обсяги перевезень цього виду вантажів зростали швидшими темпами, ніж робочий парк зерновозів Укрзалізниці. У 2017 року робочий парк вагонів збільшився в середньому за добу на 11,7% або 2 тисячі вагонів. При цьому кількість навантажених в середньому за добу вагонів зросла на 14,7%, що свідчить про підвищення ефективності використання робочого парку вагонів", - зазначив він.

Тому, за словами Рязанцева, встановлення планів необхідних перевезень окремими зернотрейдерами здійснюється з перевищенням реальної потреби в кілька разів. "Такі дії зернотрейдерів викривляють статистику виконання фактичних перевезень до необхідних. Якщо скласти обсяги заявлених до перевезень зернових вантажів, то урожай в країні мав би бути в 2-2,5 рази більшим за фактичний. Безвідповідальні учасники ринку не дають можливості правильно планувати перевізний процес", - підкреслив він.  

Рязанцев наголосив, що звинувачення стосовно дискримінації окремих регіонів абсолютно безпідставне, оскільки перевезення у т/км зернових вантажів та продуктів перемолу зросли в усіх регіональних філіях.

В Укрзалізниці повідомили, що максимальне зростання перевезень у порівнянні з 11 місяцями 2016 року зафіксоване на Львівській залізниці – до 567 млн т/км або на 42,8%. Відбулось це в тому числі і за рахунок впровадження маршрутизації та системи автоматичного розподілу вагонів Укрзалізниці.

Додатковим фактором, який може вплинути на задоволення потреб усіх перевізників, може стати ринкове формування вартості перевезень. Реалізація ж пропозицій окремих зернотрейдерів щодо зменшення кількості маршрутних відправок зернових призведе до зменшення ефективності роботи Укрзалізниці, зростання корупційної складової при виконанні економічно нерентабельних перевезень, зменшення експорту та внутрішніх перевезень зернових. У результаті це призведе до падіння валютної виручки експортерів, яка вкрай необхідна для підтримання торгового балансу України та стабільності національної валюти, переконані в Укрзалізниці.

Раніше представники Української зернової асоціації звинуватили Укрзалізницю у неспроможності належно забезпечити транспортування зерна, а відповідно у зриві зовнішньоекономічних поставок та простої суден. Вони також заявили, що Укрзалізниця начебто встановила дискримінаційні вимоги для надання послуг залізничних перевезень для зернових складів (вантажовідправників) та обмежила доступ до ринку залізничних перевезень зерна переважній більшості споживачів, водночас надавши переваги невеликому колу суб'єктів господарювання.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шафран на Херсонщині - сучасне "Скіфське золото"

Ось вже протягом трьох років зацікавленість діяльністю херсонського фермера не тільки не послаблюється, а навпаки, тільки зростає, пише khersonci.com.ua.

ЗМІ та різні телеканали вже неодноразово розповідали про Олега Демченка, який на своєму полі займається вирощуванням шафрану – найдорожчої у світі пряності, яка надає стравам неповторного смаку, кольору та аромату. Для України ця культура абсолютно нова, тож якими особливими властивостями вона володіє треба ще досліджувати, вивчати.

Фермер підходить до роботи творчо, шукає нові напрямки. Так нині, крім, власне, самої спеції, займається розведенням посадкового матеріалу. Ця інформація зацікавила Посла Узбекистану в Україні. Як виявилося, у цій країні стартувала програма з поліпшення здоров'я нації. Саме для цього узбеки вирощують шафран і передають фармацевтичним підприємствам. В Україні, на жаль, такої програми поки що немає.

Проте Олег надав Харківському фармацевтичному інституту зразки шафрану для дослідження, можливо скоро дізнаємося про нові властивості цієї чудової пряності. Шафран не випадково називають «червоним золотом», спеція сприяє виробленню гормону радості – серотоніну, захищає клітини головного мозку від розсіяного склерозу. У сучасній медицині застосовується для лікування понад ста захворювань.

Зараз Олег ще не має великих об'ємів для продажу, але він наполегливо працює над збільшенням площ посадки та має багато цікавих ідей. Наприклад, мріє внести шафранові поля до туристичних маршрутів.

Фермер, разом з партнером по бізнесу Віталієм Шакалом, готовий проводити екскурсії та дегустації страв із шафраном. Також аграрій зацікавився виготовленням горілки, настояної на шафрані (вже й назва є – «Шафранівка»).

Бажаючих на власні очі побачити цвітіння «останнього» крокуса не так вже й мало. Традиційні осінні квіти затьмарила ця невеличка дивовижна квітка – шафран. Ось вже кілька екскурсійних груп відвідали поле на окраїні Любимівки.

Студенти Херсонського сільськогосподарського інституту та група від туристичної агенції «Перлина Дніпра» мали можливість не тільки задовільнити свою цікавість, але й долучитися до збору цієї дивовижної культури, а також придбати невеликі сувеніри...

Зараз багато фермерів опановують вирощування альтернативних культур. Олег Демченко саме один з них. Тож не дивно, що в переддень свята працівників сільського господарства за вагомі досягнення у професійній діяльності та сумлінну працю він був нагороджений Подякою голови обласної державної адміністрації А.А. Гордєєва.

Сподіваємося, що зовсім скоро Херсонщина буде славитися не тільки кавунами та овочами, але й сучасним «любимівським золотом».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Продукти з борошна тепер можуть поліпшити здоров'я

Цей різновид зернових розробили австралійські дослідники. Партія борошна з нового сорту пшениці буде доступна хлібопекарням і виробникам продуктів харчування на експериментальній основі в 2018 році, пише Зерно.

Новий сорт містить в 10 разів більше стійкого крохмалю, ніж звичайна пшениця. Згідно з дослідженнями, резистентний крохмаль може поліпшити роботу травної системи, захистити від генетичних ушкоджень, що передують раку кишечника, а також допомогти боротися з діабетом 2-го типу.

Пшениця з високим вмістом клітковини виникла завдяки спільним зусиллям вчених з Державного об'єднання наукових і прикладних досліджень (CSIRO) в Австралії і компанії Limagrain Céréales Ingrédients у Франції. Новий сорт містить у собі близько 85% амілози (один з основних полісахаридів, складових крохмаль). Для порівняння, у звичайної пшениці вміст амілози становить 20%-30%. Більш високий вміст амілози сприяє більшому вмісту стійкого крохмалю.

Борошномельна компанія Bay State Milling в Квінсі (США) уклала контракт з фермерами в Міннесоті та Вашингтоні, які виростять 1000 акрів нового сорту пшениці. Отримане борошно буде продаватися під лейблом «Ппшеничная борошно з високим вмістом клітковини HealthSense».

«Ми дуже раді вивести на ринок США HealthSense, що повністю змінить думку покупців про пшеницю. Тепер споживачі переконаються в тому, що продукти, вироблені з борошна HealthSense, можуть поліпшити їх здоров'я», — зазначив головний виконавчий директор Bay State Milling, Пітер Леванги.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview