Українські фермери піднімають ціни на цибулю

Якщо ще на минулому тижні, підвищення було незначним, в межах 0,10-0,20 грн/кг, то, вже від вчора, господарства  декларують відпускні ціни на якісну цибулю по 3,3-3,5 грн/кг (0,11-0,12 EUR/кг), деякі фермери взагалі погоджуються продавати свій врожай  по 4,0 грн/кг (0,13 EUR/кг), повідомляє ІнфоШувар. Нагадаємо, ще тиждень тому, фермери Південних регіонів  пропонували цибулю по 2,5-3,0 грн/кг (0,08-0,10 EUR/кг).

«Ще 5 років тому,  саме на період збирання врожаю,  ціни на цибулю в Україні просідали, бо фермери намагалися позбутись обсягів, які не були призначені для тривалого зберігання. Але останні 3-4 роки, ми спостерігаємо протилежну тенденцію - цибуля  в кінці серпня – на початку вересня навпаки починає дорожчати,– розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. -  Поштовхом  для такої тенденції, частіше за все, стають прогнози щодо зниження врожаю, перекупники намагаються якнайшвидше заповнити  сховища «поки що дешевою» цибулею з твердими намірами заробити на суттєвому зростанні ціни в другій половині сезону. Тому, на ринку створюється ажіотаж, ціни починають зростати, втім, далеко не завжди фінансовий результат  виправдовує  очікування фермерів і, тим більш, перекупників»

Експерт наголошує на тому, що за останні 7-10 років в Україні було збудовано досить багато овочевих сховищ , для того,  щоб забезпечити  внутрішній попит в овочах  і цибулі в т.ч., протягом всього сезону.  Втім ,саме відсутність бажання  у фермерів та перекупників працювати  системно,  дуже часто  призводить до суттєвих цінових коливань  і, відповідно, втрат.

Останні два сезони стали досить яскравими прикладами  цього. Так в сезоні 2015/2016 року, коли Україна зібрала відносно невеликий врожай цибулі,  у жовтні  перекупники готові були закладати цибулю на зберігання навіть по 8-9 грн/кг (0,32-0,36 EUR/кг), але в квітні вимушені були продавати її в 2 рази дешевше. Спроби підвищення ціни  були зафіксовані і в минулому сезоні, коли в останній тиждень  серпня  2016 року, на хвилі розповсюдження інформації про загибель значної частини врожаю, через хвороби,  в українських господарствах цибуля раптово подорожчала  з  2,5 -2,7 грн/кг (0,08-0,09 EUR/кг)  до 3,0-3,5 грн/кг (0,10-0,12  EUR/кг). Але,  вже у  вересні , ціни  знов впали до 2,0-2,5 грн/кг (0,06-0,08 EUR/кг) , а на початку березня  2017 року,  учасники ринку почали розпродавати залишки  цибулі зі  сховищ по 1,5-1,7 грн/кг (0,05-0,06 EUR/кг), бо зневірились в зростанні ціни. Втім, вже у квітні Україна почала  імпортувати цибулю з Польщі.

Саме завдяки Польщі, Україна частіше за все компенсує  дефіцит власної цибулі. За даними «Інфо-Шувар», сьогодні в Польщі  цибуля гуртом  пропонується по 0,09-0,10 EUR/кг, це на 5-6% дешевше, ніж рік тому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виділення МХП 42% держдотацій законно – заступник голови аграрного комітету ВР

Про це заявив заступник голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, пише Інтерфакс-Україна.

"Порушень з боку МХП немає. Агрохолдинг отримує дотації, згідно з чинним законодавством, - скільки виробили продукції, стільки дотацій і отримали. Комусь дуже вигідно роздувати цю тему", - сказав він.

На думку О. Бакуменко, діючий дотаційний механізм спрямований на підтримку різних галузей АПК, в тому числі птахівництва, є абсолютно прозорим.

"Принцип дотації полягає в тому, що підприємство виготовляє продукцію, яка потрапляє в систему підтримки, сплачує державі ПДВ, і йому держава відшкодовує цей податок, таким чином виділяючи гроші на розвиток. Це прозора, зрозуміла та чесна модель", - зазначив депутат.

Він повідомив, що частка м'яса птиці в промисловому виробництві м'яса в країні становить близько 70%. При цьому МХП є найбільшим виробником курятини.

"Публікації в пресі, в яких йдеться про виділення МХП великих дотацій, – частина сценарію, який розігрується певною групою осіб. Якщо є порушення закону, нехай на них вкажуть", - вважає О. Бакуменко.

На його думку, виділяти дотації лише дрібним птахівникам, як це пропонують деякі експерти, фактично означає позбавити галузь підтримки, оскільки частка невеликих виробників м'яса птиці становить близько 5%.

О. Бакуменко нагадав, що державною програмою підтримки АПК передбачено 4 млрд грн на тваринництво, виробництво молока, садівництво, виноградарство, овочівництво. Порядок розподілу і використання дотацій визначено постановою Кабінету міністрів №83 від 8 лютого 2017 року, який обмежує виплати птахівникам – не більше 50% від загальної суми.

"Механізм дотацій був відпрацьований народними депутатами аграрного та податкового комітетів разом з Кабміном, Мінфіном, Мінагрополітики, профільними асоціаціями та вченими", - підкреслив він.

Раніше ряд ЗМІ з посиланням на дані Державної фіскальної служби повідомили, що за січень-червень 2017 року з держбюджету було виділено 1,91 млрд грн на дотації для аграрних підприємств. Найбільшу частку всіх дотацій на загальну суму 809 млн грн отримав агрохолдинг МХП.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки.

Продукція компанії реалізується під торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський" і "Qualiko".

МХП в першому півріччі 2017 року реалізував 287,7 тис. тонн м'яса птиці, що відповідає аналогічному періоду 2016 року.

Засновником і мажоритарним акціонером компанії є український бізнесмен Юрій Косюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна - в десятці лідерів по обробці землі іноземцями

Про це свідчать результати аналітичного звіту міжнародної незалежної ініціативи з моніторингу землі Land Matrix Initiative, партнером якої в Східній Європі виступає Національний екологічний центр України, пише propozitsiya.com.

Згідно зі звітом організації, під контролем іноземного капіталу в Україні перебуває 2,4 млн га при загальній площі сільськогосподарських угідь в 42,7 млн ​​га. Лідери за цим показником - Демократична Республіка Конго, Папуа - Нова Гвінея і Російська Федерація.

На першу п'ятірку окремих цільових країн для інвестування в землю (Індонезія, Україна, Росія, Папуа - Нова Гвінея і Бразилія) припадає 46% загальної площі куплених сільгоспугідь. Якщо говорити про кількість угод, то в цих країнах укладено 25% договорів.

Як зазначив експерт Національного екологічного центру України Михайло Амосов, всього сім компаній з іноземним капіталом мають в Україні сільгоспугіддями загальною площею земель понад 2 млн га. Тільки одна корпорація NCH Capital контролює сьогодні земельні угіддя загальною площею понад 400 тис. га.
"Ми припускаємо, що акціонерний капітал частини компаній є виведеним капіталом українських компаній. Однак як у випадку капіталу українського походження, так і істинно іноземного капіталу надзвичайно актуальним є питання прозорості - які способи, методи, шляхи використовувалися, щоб зосередити в своїх руках величезні площі надзвичайно родючих земель", - зазначає він.

В цілому, згідно зі звітом Land Matrix, починаючи з 2000 року 26,7 млн ​​га сільгоспземель усього світу перейшло під контроль іноземних інвесторів. Це означає, що на їх частку припадає приблизно 2% орних земель у всьому світі.
"Ми помічаємо, що не тільки все більшу кількість сільськогосподарських земель переходить в руки інвесторів, але і те, що ці землі все частіше й інтенсивніше обробляються і використовуються для вирощування сільськогосподарських монокультур - наприклад, зерна, олійної пальми, цукрового очерету", - говорить науковий співробітник Німецького інституту глобальних досліджень та країнознавства GIGA доктор Керстін Нольте, один з авторів доповіді.
За його словами, цілком ймовірно, що в найближчі роки цей процес набуватиме все більш загрозливого характеру для місцевих громад.
 

Довідка:
Land Matrix (landmatrix.org) - глобальна незалежна ініціатива, займається збором даних про придбання земель в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Завдання об'єднання - сприяти підвищенню прозорості та відповідальності в прийнятті рішень щодо земель та інвестицій. Ініціатива координується мережею міжнародних науково-дослідних установ і організацій. Звіт складений за інформацією з відкритих джерел за 2014-2015 роки, останні зміни можуть бути не враховані.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На фестивалі українське пиво випадково виставили в павільйоні росіян

Теґи: 

"У нас є припущення, що організацією стенду займався представник іспанського дистриб'ютора, який імпортує товари з країн пострадянського простору, і який міг переплутати бренди і країни походження товарів за принципом маркування кирилицею. Можливо, саме тому на стенді і присутні не лише російські, але й білоруські та українські товари", – повідомив генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко, пише "Інтерфакс-Україна".

За його словами, наразі компанія перевіряє це припущення, при цьому вважає "неприпустимим презентацію бренда "Львівське" без відома його власника і виробника – компанії Carlsberg Ukraine".

Нагадаємо, на фестивалі культур світу в місті Сантандер на півночі Іспанії, російська делегація виставила в своєму павільйоні українське пиво "1715" і "Роберт Домс" і представила їх як продукти російського виробництва.
ПАТ "Карлсберг Україна" належить Carlsberg Group – одній з провідних пивоварних груп у світі, продукція якої продається більш ніж у 150 країнах. До складу групи Carlsberg в Україні входять три пивоварних заводи в Запоріжжі, Києві та Львові. Частка компанії Carlsberg Ukraine на українському ринку пива в 2016 році становила 29,9% у натуральному вираженні, що на 0,3 п.п. вище, ніж у 2015 році.
У країні компанія представляє бренди "Львівське", Baltika, Kronenbourg 1664, "Арсенал", Tuborg, Carlsberg, "Жигулівське Запорізького Розливу", "Хмільне", "Квас Тарас", Somersby, Guinness, Harp, Warsteiner, Grimbergen, Seth&Riley's Garage та ін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Bunge інвестує $30 млн у розширення виробничо-перевалочного комплексу в Миколаївському морпорту

Як повідомляє "Інтерфакс-Україна", відповідний меморандум 28 серпня підписали Адміністрація морських портів (АМПУ), Міністерство інфраструктури України та Bunge.

"Підписуючи меморандум, ми даємо зобов'язання забезпечити додатково 400 тис. тонн експортних потужностей для агрокультур. Дана третя черга буде реалізована до кінця 2018 року", - сказав головний виконавчий директор Bunge в Європі, на Близькому Сході і в Африці Томмі Йенсен.

За словами в. о. голови АМПУ Райвиса Вецкаганса, адміністрація в рамках меморандуму бере на себе зобов'язання щодо підтримання паспортних глибин, створення нової якірної стоянки.

Як зазначав керуючий директор "Бунге Україна" Дмитро Горшунов, виробничо-перевалочний комплекс продовжує стратегію компанії, спрямовану на розвиток інфраструктури в Миколаївському морському порту. У 2011 році компанія побудувала в цьому порту перевалочний термінал, який розширив зернові експортні потужності України на 3 млн тонн в рік.

Bunge є провідною світовою компанією, що працює в сфері агробізнесу та продуктів харчування. Здійснює діяльність більш ніж в 40 країнах світу.

Основними активами Bunge в Україні є Дніпропетровський олійноекстракційний завод, що виробляє рафіновану соняшникову олію під ТМ "Олейна", "Розумниця", і дочірнє підприємство з іноземною інвестиції "Сантрейд" (Київ) з елеваторами в ряді регіонів України. Крім трейдингу зерном та олією, компанія також здійснює торгівлю засобами захисту рослин, насіннєвим матеріалом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Соя є однією з найцінніших культур у сівозміні

При цьому цікавість до культури не меншає, пише  SuperAgromon.com.

Останні роки в Україні збільшується тенденція до вирощування сої. За даними Держстату, під посівом культури у поточному сезоні знаходить 1,8 млн га площ, (на 6,6% більше ніж у 2016 році).

«Головне у вирощуванні культур — дивитися з агрономічної, а не економічної точки зору. Навіть якщо ці культури не є високорентабельними, як ті ж ячмінь і соя, ми не будемо виключати їх із сівозміни. Це хороший попередник під наступні культури», — зазначає Жан Поль Прюдом, виконавчий директор «САУТБЕРГ ХОЛДІНГЗ».
Тому агрономи намагаються експериментувати — і з сортами, і з методами обробітку ґрунту, і з добривами та засобами захисту, щоб самостійно напрацювати для себе таку технологію, яка підійшла б для ефективного вирощування сої саме в їхньому господарстві, адже за правильного обробітку урожайність і разом з тим рентабельність культури зростає з роками.

«Правильно підібрана система підживлення сої дозволяє отримувати максимально здорові та розвинені посіви з максимальною економічною ефективністю. Доказом цього служитиме врожайність, яка за правильного обробітку культури з року в рік лише підвищується», — наголошує Віталій Орєхов, регіональний менеджер компанії «Бізон-Тех» у Сумській області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview