182818
178171

Українські яблука обскакали польські

В сусідній Польщі, яка є головним виробником яблука в Європі, повністю протилежна ситуація в міжнародній торгівлі яблуком.

За даними «Інфо-Шувар», в період з липня по листопад 2017 року Україна експортувала майже 13 тис. тонн яблука на суму $ 3,8 млн. В той самий період 2016 року було експортовано лише 5,0 тис. тонн українського яблука загальною вартістю $ 1,02 млн. При цьому, обсяги імпорту в порівнянні з минулим сезоном впали більш ніж в 3 рази до 2 тис. тонн загальною вартістю $ 800 тис.

"Слід зазначити, що структура експорту українського яблука цього року теж була незвичайною. Хіба не вперше за всю історію Незалежності країни в першій половині поточного сезону головним покупцем Українського яблука став ЄС. Але туди ми відправляли промислове яблуко, тоді як майже єдиним покупцем українського десертного яблука лишилась Білорусь. Тобто «витягти» експорт ми змогли лише завдяки дефіциту сировини для виробництва концентрату в Європі. Станом на 1 лютого 2018 року, структура суттєво не змінилась – в загальному українському яблучному експорті більша частина – це промислове яблуко. Ну а падіння імпорту цілком зрозуміло: в Польщі, нашого головного постачальника, яблука цього року мало і воно відносно дороге", – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

А от в Польщі, навпаки, суттєво погіршилась ситуація в міжнародній торгівлі яблуком. Ця країна за перші 5 місяців поточного сезону експортувала на третину менше яблука, ніж в той самий період минулого року: загальний обсяг експорту склав 170 тис. тонн , або $ 81 млн. проти 230 тис. тонн в минулому році загальною вартістю $ 72 млн. А от імпорт до Польщі збільшився майже в 3 рази, хоча він, як і раніше, суттєво менший за експорт – в перші 5 місяців 2017 року на територію Польщі було ввезено 15 тис. тонн яблука загальною вартістю $ 8,1 млн. Країни Балтії та Італія стали головними постачальниками яблука до Польщі у вказаний період.

В обох країнах цього року яблука коштують помітно дорожче, ніж рік тому. За даними «Інфо-Шувар», в листопаді ціни на українське яблуко перевищували показники минулого року мінімум на 30%, а в Польщі різниця в цінах була майже двократною. Станом на перший тиждень березня, на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку «Шувар» десертне яблуко пропонується по 15-17 грн/кг (0,46-0,52 EUR/кг) і це в 2 рази вище, ніж рік тому. В Польщі на варшавському ринку «Броніше» яблуко пропонується по 1,85-4 zl/кг (0,44-0,95 EUR/кг) і це теж в 2 рази перевищує показники минулого року.

Ваш вибір 'Подобається'.


Уряд надаватиме дотації за утримання корів та молодняку (інструкція для отримання коштів)

Підприємствам Уряд надаватиме дотацію за утримання корів  у розмірі 1500 грн. Про це йшлося під час круглого столу «Державна підтримка галузі тваринництва в Україні» в рамках XІ Міжнародного молочного конгресу за участі представників Мінагрополітики 6 березня.

Для отримання дотації за утримання корів підприємство має подати до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному – e-mail: [email protected] та паперовому вигляді – 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24);

- довідку про відкриття поточного рахунку, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органами державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Терміни подачі документів: до 1 квітня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 січня) та до 1 жовтня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 липня).

Для отримання дотації за утримання молодняку ВРХ власник має подати до місцевої сільської/селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади копії таких документів:

- копії паспортів ВРХ;

- копія паспорта громадянина України;

- копія довідки або договору про відкриття рахунку в банку;

- копія документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня поточного року в порядку черговості їх надходження.

Окрім того, було детально інформовано як отримати часткову компенсацію за кредитами, залучених для покриття витрат у галузях вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультурі, отримання компенсації витрат на будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів та ін. за рахунок кредитів, відшкодування за утримання племінних тварин, відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм, доїльних залів тощо.

Довідково:

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачені видатки загального фонду в обсязі 4 млн гривень.

Бюджетні кошти спрямовуються з метою державної підтримки розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107.

На виконання статті 32 вищезазначеного Закону розподіл бюджетних коштів за напрямами, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 128, який має бути погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.



Агропідприємство з Рівненської області застосовує супутник для догляду за рослинами

Про це розповів керівник господарства Володимир Присяжненко, передає AgroTimes.

За його словами, «Агро-Класік» спостерігає вегетацію рослин зі супутника (відповідна програма встановлюється і на комп’ютер, і на смартфон).

Крім цього, на всій техніці підприємства стоять автотреки, а сучасні розкидачі й обприскувачі мають функцію автоматично вимикатись на перекриттях, що дозволяє точніше вносити добрива, а отже, заощаджувати на ресурсах.

"Продавці переконують, що всі ці інвестиції дають не менше як 25-30% економії. З практичного досвіду можу сказати, що ці цифри дещо менші, проте в будь-якому разі ефект є. Звісно, ці речі досить дорогі, й така оптимізація не швидко окупиться, проте й час швидких грошей давно минув, новий тренд – працювати на довгострокову перспективу", – зауважив Володимир Присяжненко.

Ваш вибір 'Подобається'.


АЧС: Польща побудує паркан на кордоні не тільки з Україною, а й РФ

Про це повідомляє Польський культурний центр в Калінінграді, передає УНН.

“Міністерство сільського господарства Польщі планує будівництво паркану вздовж державного кордону між Вармінсько-Мазурським воєводством та Калінінградською областю. Це повинно допомогти в боротьбі з африканською чумою свиней”, — йдеться в повідомленні.

У Польщі вважають, що кількість кабанів має бути обмежена, з одного боку відстрілом, а з іншого — будівництвом паркану на кордоні з Калінінградською областю. Паркан побудують з оцинкованої сітки заввишки 2 метри.

Нагадаємо, що в серпні минулого року в Польщі заявили про намір побудувати паркан на кордоні з Україною через епідемію АЧС.

Таким чином, Польща планує захистити своїх фермерів від вірусу і заощадити півмільярда євро на боротьбу з хворобою.

Коментуючи рішення польської влади, нардеп Сергій Тригубенко назвав його вироком вітчизняній Держпродспоживслужбі.

“Виходить, що полякам безпечніше витратити мільйони доларів, щоб побудувати між нами паркан, ніж розраховувати на партнерство і взаємні зусилля в боротьбі з африканською чумою... Як на мене, така заява міністерства сільського господарства Польщі — це просто „вердикт“, винесений нашим чиновникам за бездіяльність”, — зазначив він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Як українським виробникам часнику стати господарями на власному ринку?

Максимальна механізація виробничих процесів та розвиток інфраструктури зберігання - обов’язкові умови успіху на цьому ринку. При цьому, ефективним може бути український виробник навіть з невеликою ділянкою, але без кооперації цього досягти майже неможливо. Таку думку висловила Анна Морозова, голова СОК "Український часниковий кооператив "УкрАП", пише info.shuvar.com.

"Ми недооцінюємо нашого головного конкурента - Китай, тому що живемо старими стереотипами стосовно того, що китайський часник небезпечний та неякісний. Це неправда, Китай давно навчився вирощувати продукцію, яка цілком відповідає вимогам таких країн як ЄС та Америка. А ми поки що лише мріємо про ці ринки" – каже пані Морозова.

За словами експерта, головною перевагою Китаю є низька собівартість часнику, яку китайські фермери отримують тільки за рахунок високої продуктивності їх ділянок. При цьому, майже 90% всього часнику вони вирощують з використанням ручної посадки та збирання. Україна такого задоволення дозволити собі не може, тому питання максимальної механізації виробничих процесів в нашій країні стоїть досить гостро.

«Китайці не тільки дуже працьовитий народ, вони вміють консолідуватись навколо результату. Для кожного їх робітника в полі принциповим є отримати найвищий результат. В Україні з цим складніше, хоча подолавши саме ментальні перепони, ми могли б вирішити більшість проблем часникової галузі», – зазначила Анна Морозова.

На її думку, в Україні ставати професіоналами варто на ділянках від 3 га до 10 га. На проектах з більшими та меншими ділянками досить важко відпрацьовувати всі елементи технологій, які дозволяють отримувати задовільну собівартість.

"Середні витрати на 1 га часнику не залежно від розміру проекту становлять приблизно 232 тис. грн (7118 EUR). На мінімальну планову маржу у 8% можна розраховувати лише за умов врожайності не менше, ніж 10 т/га, за таких умов собівартість вашого часнику складатиме 23 грн/кг (0,71 EUR/кг). В минулому сезоні, через недостатній досвід наші виробники отримували максимум 6 т/га, тобто собівартість їх продукції становила майже 39 грн (1,2 EUR)! Звичайно, в розпал сезону, коли ціни знижувались до 25 грн/кг (0,77 EUR/кг) ні про який заробіток не йшлось. А через відсутність необхідної інфраструктури, майже всі продавали часник саме влітку, коли ціни були мінімальні" – розповіла пані Морозова.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні презентували карту органічної продукції

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на повідомлення OrganicInUkraine.

«У 2017 р. вперше Офіс підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України зібрав дані оперативного моніторингу про основні показники органічного сільського господарства від органів сертифікації, які сертифікували органічне виробництво і торгівлю органічними продуктами в Україні відповідно до органічного законодавства ЄС. Дані про органічних операторів та сільськогосподарські землі (органічні та перехідного періоду) подані на Органічній карті України», — йдеться у повідомленні OrganicInUkraine.

За площею сільськогосподарських органічних земель в Україні лідирують чотири області — Одеська (102 238 га), Херсонська (75 866 га), Дніпропетровська (37 750 га) та Житомирська (31 576 га).

Загальна площа сільськогосподарських земель становить 381 173 га, з яких 289 551 га мають органічний статус.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.