178171
182818

Український виробник борошна відкриє представництва в Африці

Про це заявив голова товариства Олександр Коротков, передає прес-служба компанії, пише siogodennya.org.ua.

Згідно із повідомленням прес-служби «Української мукомельної компанії», таке рішення прийнято на початку травня поточного року.

«Минулого року обсяг експорту українських товарів зріс на 18%, склавши майже $40 млрд. Лідерами у поставках продукції за кордон залишаються металургія та сільське господарство. Вітчизняний АПК традиційно забезпечував зовнішні ринки зерновими і рослинним маслом, а також зміцнили свої позиції виробники свинини, курятини та молочних продуктів. Не останню роль у цьому зіграло підписання договору про зону вільної зони торгівлі з Канадою та налагодження зв’язків із Китаєм, який зацікавлений саме в українському м’ясі. Щодо галузі переробки зернових, найперспективнішими наразі видаються ринки арабських країн та країн Африканського континенту, зауважив Олександр Коротков.

Представництва створюються з метою забезпечення регулярного виконання експортних планів «Української мукомельної компанії», високого рівня обслуговування клієнтів товариства, в тому числі фінансової ефективності експортних операцій, збільшення комерційного навантаження і валютних надходжень; проведення маркетингових досліджень на міжнародному ринку експорту борошна; організації та проведення комерційної та рекламної діяльності лідера українського ринку борошномельного експорту на територіях інших країн.

«Крім того, відкриття представництв також проводиться з метою створення умов і розвитку продажів продукції «Української мукомельної компанії» на території інших країн із залученням усіх можливих джерел продажів; максимізації отримання прибутку з метою покриття власних витрат, експлуатаційних витрат та перерахування коштів в Україну», – йдеться у повідомленні прес-служби компанії-експортера.

Так, найближчим часом «Українська мукомельна компанія» відкриє свої представництва в Центрально-Африканській республіці, Чаді, Камеруні та Беніні.

«Наразі наша компанія працює над створенням чотирьох повноцінних представництв в різних країнах Африки. Наразі перебуваємо на стадії проведення переговорів з урядовими та комерційними організаціями Центрально-Африканської республіки, Беніна, Камеруна та Чада. Паралельно триває процес узгодження всіх необхідних документів та ліцензій, необхідних для провадження діяльності «Української мукомельної компанії» в кожній конкретній країні», – підсумовує пан Коротков.

Додамо, що пілотні партії продукції «Української мукомельної компанії» під торгівельною маркою «Королівське борошно» вже було відправлено до споживачів у названих країнах. Загальний обсяг цих пробних поставок вимірюється у 400 контейнерів.

 



Українці не бажають збирати польську полуницю

“Якщо минулого року, через зменшення пропозиції, ціни на промислову суницю в Польщі трималися в досить вигідному діапазоні 3,5-4,5 zl/кг (0,82-1,06 EUR/кг), то цього року вони однозначно будуть нижчими", - розповідає Томаш Іжевський, президент компанії Warwin SA журналістам порталу sadyogrody.pl, передає Інфо-Шувар.

За словами пана Іжевського, у поточному сезоні можна очікувати вищий попит на промислову суницю саме серед виробників концентрованих соків, через низькі перехідні запаси продукції, проте прогнози стосовно цін на ринку переробки є не дуже оптимістичними для виробників.

“Ми розраховуємо, що в цьому сезоні, через збільшення пропозиції, середня ціна на промислову суницю в Польщі буде навіть нижчою, ніж 2 zl/кг (0,47 EUR/кг)”, - повідомляє експерт.

Нагадаємо, Польща є другим виробником суниці у Європі після Іспанії. В останні роки, Польські виробники продовжують збільшувати площі під десертною суницею, оскільки така ягода є вигіднішою для фермерів, бо є дорожчою від промислової суниці, краще транспортується та має довший термін зберігання. Проте, в умовах надлишкового виробництва, фермерам доводиться терпіти збитки, тому, часто в кінці сезону великі обсяги нереалізованої десертної ягоди за нижчу ціну йдуть на переробку.

Окрім питання надлишкової пропозиції ягоди, польські фермери зараз зіткнулися ще з однією нагальною проблемою — це брак робочої сили.

"Молодь, що приїжджає в Польщу на заробітки, як правило, не приваблює перспектива гнути увесь день спину на полі, щоб заробити кілька сотень злотих. Українці нам дуже допомагали останні кілька років, проте, зараз ситуація помінялася, бо такий заробіток більшість працівників вважає невигідним та низькооплачуваним.

Я знаю багатьох виробників, які вирощують суницю, яка в кінцевому результаті гниє на полі, бо у фермера немає робітників”, - розповідає Даніель Синдоман, один із польських феремерів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні запускають фабрику з виробництва томатного порошку

Про це повідомив фінансовий директор компанії Іван Сакаль, передає НВ.

"У цьому році в Снігурівці будуємо фабрику з виробництва томатного порошку, оскільки це дуже затребуваний продукт. Зараз йде обговорення з міжнародними фінансовими установами. Сподіваємося через три роки приступити до будівництва четвертого томатопереробного заводу", - заявив він.

За його словами, обсяг інвестицій в новий завод складе близько 1,2-1,3 млрд грн. Сакаль також уточнив, що компанія розглядає можливість інвестувати 2 млрд грн в четвертий завод з переробки томатів.

Agrofusion - найбільший вертикально інтегрований виробник томатної пасти в Україні. Заснований в 2007 році бізнесменом Сергієм Сипко, екс-співвласником компанії Сандора.

До складу Agrofusion входять три заводи з виробництва томатної пасти загальною виробничою потужністю близько 750 тис. тонн томатів в сезон, а також агрогосподарства в Херсонській та Миколаївській областях, які обробляють 25 тис. га зрошуваних земель, два тепличних господарства.

У 2017 році компанія розширила потужності і досягла показника 79,4 тис. тонн пасти (64,8 тис. Тонн в 2016 році). 70% продукції експортується в 35 країн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Херсонщині масове нашестя комах знищило поля

Про це поінформували в обласному управлінні Держпродспоживслужби, пише khersondaily.com

За даними спеціалістів управління, в даний час на кожному квадратному метрі засіяних площ присутній до трьох шкідливих комах даного виду. Відомо, що черепашки дуже активно відкладають яйця. У місцях, де їх розплодилося вже багато, пошкоджено до 23% рослин. У результаті врожай на таких полях виявиться значно нижче запланованих показників. У сільських господарствах почалася активна боротьба з хлібними клопами. Проти них застосовують хімічні засоби захисту.

Повідомляється також, що черепашка – не єдиний шкідник, атакуючий посіви на Херсонщині. Попелиці, пшеничний трипс, злакові мухи, хлібні п'явки також негативно впливають на формування майбутнього врожаю.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Мінфін не підтримує скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку

Міністерство фінансів не підтримує скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Про це заявив директор департаменту з питань податкової та митної політики відомства Юрій Романюк у ході круглого столу: «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур», що відбувся 14 травня в Києві, передає прес-служба ВАР.

«Міністерство фінансів не ініціювало ці зміни наприкінці минулого року і навіть їх не підтримувало. Ми були проти скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних», - сказав він.

За словами Романюка, міністерство підтримує усі законодавчі ініціативи, спрямовані на повне, або часткове скасування "олійних правок", прийнятих Верховною Радою наприкінці минулого року із порушенням регламенту.

Директор департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики і продовольства України Баграт Ахіджанов додав, що профільне аграрне відомство також не підтримує скасування відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку.

Як зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов, збереження НЕвідшкодування експортного ПДВ для олійних призведе до значних збитків сільгоспвиробників. За оцінками ВАР, щорічні втрати аграріїв сягнуть понад 8 млрд грн. Тому сільгоспвиробники вимагають від парламенту ухвалити законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Даний законопроект підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші аграрні асоціації.

«Не можна у державній політиці приймати рішення, які підтримують одну галузь за рахунок іншої. Зараз нам пропонують так звані компромісні варіанти – зниження ставки оподаткування, або збереження відшкодування ПДВ лише для тих сільгоспвиробників, які самостійно експортують сою. Однак компроміси необхідно шукати «до», а не «після» прийняття відповідних рішень», - підкреслив Соколов.

Положення щодо збереження відшкодування ПДВ для аграріїв, які самостійно експортують олійні культури, відображені у законопроекті №7403-д. Однак на думку експертів, присутніх у ході обговорення круглого столу, законопроект №7403-д призводить до податкової дискримінації та суперечить міжнародним нормам та зобов'язанням України перед Європейським Союзом.

За словами завідувача відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леоніда Тулуша, самостійно експортувати зможуть тільки 50% виробників олійних. А інші 50% будуть змушені продавати сою та ріпак за заниженою ціною виключно всередині країни. «Ми спостерігаємо явну дискримінацію малих виробників», - підкреслив він.

Верховна Рада планує розглянути законопроекти №7403-2 та №7403-д у четвер, 17 травня. У разі, якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Як змінилася ціна на курячі яйця

Теґи: 

Таким спостереженням поділився Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, пише agroday.com.ua.

«Суттєве зростання цін на яйця почався з серпня 2017 року, коли вартість збільшилася на 7-10 гривень за 10 штук. Зараз середня ціна по Україні — 26 гривень за десяток», — зазначив експерт.

Разом з тим, за спостереженнями «Інфо-Шувар», оптові ціни продажу українських яєць зросли ще більше. Якщо станом на 14 травня 2018 року столові яйця першої категорії продають по 24 грн за десяток, то рік тому — в середньому по 8 грн.
Пендзин констатує, що за рік подорожчала вся продуктова корзина. Однак варто зазначити, що це зростання менш значне — лише 17%. У тому числі, м’ясо подорожчало на 26%, молоко — на 17%, фрукти — на 23%, овочі — на 32%, алкоголь — на 20%, хліб — на 18%.

«Це при тому, що ціни на комунальні послуги практично не змінювалися. Як і вартість газу та електроенергії. А от ціни продукти «рвонули» вгору», — резюмував Пендзин.

Нагадаємо, через різке подорожчання яєць виробників раніше запідозрили у ціновій змові. Починаючи з січня вартість яєць замість очікуваного падіння продемонструвала ще більший ріст.

В Асоціації постачальників торговельних мереж вважають, що цим питанням має зайнятися Антимонопольний комітет. Схоже, що так і буде. За підсумками 2017 року, результати дослідження ринку, проведеного АМКУ, показали, що його структура близька до олігополії. Майже 47% ринку займають всього три виробники: «Авангард», «Овостар» та «Інтер-Агросистеми». Виходячи з цінових коливань на ринку, АМКУ вирішила поспостерігати за ним ще рік — аби переконатися, чи дотримується законодавство про захист економічної конкуренції.

Ваш вибір 'Цікаво'.